Материал: Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

При радіальному типі мережі один приймач установлюють на вихідному пункті і виконують вимірювання векторів (баз) від цього пункту до приймачів, установлених на інших пунктах. Тип мережі у вигляді замкнутої геометричної фігури полягає у послідовному спостереженні суміжних пунктів і переході від одного пункту до іншого по замкнутій кривій.

Площа Гарасимівської сільської ради становить 2877 га = 28,77 км².

Ми запроектували 17 GPS-пунктів (з точністю полігонометрії 1 або 2 розряду). Щільність пунктів на території сільської ради становить: 1 пункт на ≈ 1.5 км². Якщо б виникла необхідність збільшити щільність GPS-пунктів, то потрібно провести прокладання тахеометричних ходів (з точністю полігонометрії 2 розряду). Схема визначення положення GPS-пунктів при радіальному типі мережі представлена на рис. 3.2

Рис. 3.2 Схема визначення положення GPS- пунктів при радіальному типі мережі

GPS-мережа має відповідати таким основним вимогам:

-  мережа повинна складатися із замкнутих петель або інших замкнутих геометричних фігур;

-        повинна бути здійснена прив’язка мережі не менш, як до трьох пунктів державної геодезичної мережі, на яких обов’язково виконуються GPS-спостереження.

GPS-мережа повинна бути прив’язана не менше, ніж до чотирьох нівелірних знаків з використанням безпосередніх методів прив’язки.

Методика спостережень.

Мережа будується з трикутників. Для того, щоб визначити координати пункту Бази Гарасимів за допомогою GPS-приймача потрібно мати два GPS-приймачі рухомий і нерухомий. Використаємо псевдо-кінематичну технологію. Для цього встановити нерухомий приймач на пункт ДГМ, координати якого відомі (визначені будь-яким наземним або супутниковим методом). В нашому випадку базовий пункт Зелена. Другий приймач рухомий (ровер) встановлюється на пункті, координати якого потрібно визначити. Для визначення координат нового пункту потрібно одночасно ввімкнути приймачі і приймати ними сигнали супутника в заданий проміжок часу. Цей проміжок часу коли працюють одночасно всі приймачі називається сесією [11].

Спочатку проводиться привязка (ініціалізація) приймачів. Вона триває 20-30 хвилин, залежно від того скільки супутників є в момент прив’язки на небосхилі. В нашому випадку на небосхилі в момент прив’язки було сім супутників.

При проектуванні GPS-спостережень звертають увагу на те, щоб була забезпечена геометрія розміщення супутників, яка оцінюється коефіцієнтами GDOP. Враховується розміщення кожного супутника відносно інших супутників сузір’я і їх розміщення відносно GPS-приймача. Низьке значення GDOP вказує на більш високу ймовірність одержати результати з високою точністю. Стандартні DOP для GPS- робіт такі:

PDOP- просторове положення (3 координати);

HDOP- планове положення (2 планові координати);

RDOP- відносне зниження точності;

VDOP- висотне положення (тільки висота);

TDOP- час (тільки зміщення шкал часу);

GDOP- геометричне зниження точності;

При обрахунку координат звертають увагу на коефіцієнт PDOP - критерій, що виражає залежність між помилкою визначення положення користувача і помилкою координат супутника. Геометрично PDOP пропорційний одиниці розділеній на об’єм піраміди, складеної лініями, що виходять з приймача до 4 супутників, що спостерігаються.

PDOP зв’язаний з плановим і висотним DOP.

PDOP2 =HDOP2+VDOP2 (3.1)

PDOP повинен бути в межах 2. Слід відзначити, що всі координати в GPS базуються на еліпсоїді WGS-84. Висоти, що виміряні GPS-приймачами називаються еліпсоїдними. Для одержання ортометричних висот використовують модель геоїда. По моделі геоїда визначається різниця між поверхнями еліпсоїда і геоїда, чи середньою поверхнею рівня моря - перевищення геоїда над еліпсоїдом. Враховуючи це перевищення, одержуємо ортометричну (над рівнем моря) відмітку точки. База даних систем координат вже містить деякі стандартні моделі геоїда. Кожна система координат має задану по замовчуванню модель геоїда [11].

Після прив’язки (ініціалізації) рухомий приймач рухається по пунктах, координати яких потрібно визначити, і зупиняється на них на 10 хвилин. Виміри можна продовжувати 2 години, після чого знову ставати на ініціалізацію. Приймачі протягом всіх вимірів повинні працювати, виключати їх не можна. Рухомий приймач потрібно переносити тільки на відкритій місцевості, щоб супутників у зоні видимості було не менше чотирьох, інакше втрачається ініціалізація.

3.3.2 Розробка еколого-економічного проекту

Проектування заходів по охороні земель на території Гарасимівської сільської ради здійснювалось в такій послідовності:

визначення технологічних груп земель;

розрахунок контурно-лінійних рубежів;

розміщення елементів впорядкування території (лісосмуг, дорожньої мережі, гідротехнічних споруд) і ділянок постійного залуження та водотоків.

При складанні проекту орні землі поділялись на такі технологічні групи:

I технологічна група (інтенсивного використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на рівних та слабохвилястих ділянках на схилах крутизною до З0.

II технологічна група (обмеженого використання) - масиви нееродованої ріллі, розташовані на слабохвилястих схилах крутизною до 3-5° і слабоеродованої ріллі на схилах до 3°. На цих землях розміщуються тільки культури суцільного сіву (однорічні, багаторічні трави озимі і ярі зернові).

Між І і ІІ технологічною групою земель проектуються по горизонталях і контурно-лінійні рубежі. Згідно розрахунків вони можуть переміщатися на допустимі відстані в залежності від механічного складу грунтів, протяжності схилів, водозбірних площ і інше. При розміщенні контурно-лінійних рубежів також враховуються природні умови та межі земельних паїв і новостворених сільгоспформувань [20].

Проектується система захисних лісонасаджень (полезахисних, стокорегулюючих, прибалкових лісосмуг, лісонасаджень на ярах, балках, пісках, інших деградованих землях, водоохоронних насаджень, мулофільтрів, лісосмуг навколо ферм і господарських дворів) і гідротехнічних протиерозійних споруд (валів-терас, валів-доріг, водозатримуючих валів, водопоглинаючих канав, водоскидних споруд, загат, ставків-мулонакопичувачів, тощо).

Система захисних лісонасаджень і протиерозійних гідротехнічних споруд повинна сприяти дотриманню сільськогосподарськими виробниками комплексу протиерозійних агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур [16].

Проект розглядається і погоджується райземвідділом, сільською радою та затверджується районною радою. Документація підлягає державній землевпорядній експертизі.

Склад земельних ресурсів Гарасимівської сільської ради

Територія Гарасимівської сільської ради сформована з:

·  земель ТзОВ “МІГС”;

·        земель фермерського фонду ;

·        земель, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

·        земель закладів культури, освіти, охорони здоров’я;

·        земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики;

·        земель лісгоспу;

·        земель загального користування;

·        земель запасу

Склад та площі земельних угідь в розрізі власників землі і землекористувачів визначені шляхом набору контурів.

Загальна площа території, на якій розробляється проект, становить - 2877га.

На території сільської ради розташований один населений пункт с. Гарасимів.

В межах населеного пункту знаходяться :

-   землі резервного фонду;

-        землі, які знаходяться у власності і користуванні громадян;

         землі закладів культури і освіти;

         землі транспорту;

         землі загального користування.

Загальна площа земель в межах населеного пункту становить 1023га .

Межі населеного пункту детально відображені на плані землекористування сільської ради і в натурі чітко закріплені контурами ситуації.

Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради відображено на рис. 3.4.

Рис. 3.5 Функціональне використання земель Гарасимівської сільської ради

Агровиробничі групи грунтів та їх характеристика

На території Гарасимівської сільської ради виділяють такі агровиробничі групи грунтів:

42е - чорноземи опідзолені важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені глеюваті та темно-сірі опідзолені глеюваті слабозмиті і важко суглинкові грунти;

е - чорноземи опідзолені слабо змиті важко суглинкові грунти на елювії щільних карбонатних порід;

е - чорноземи опідзолені середньозмиті та дернові неглибокі важко суглинкові грунти;

е - дернові слаборозвинені карбонати важко суглинкові з плямами виходів щільних карбонатних порід;

е - лучні легко глинисті грунти;

е - чорноземи опідзолені мочалисті легко глинисті;

е - чорноземи опідзолені намиті важко суглинкові;

е - розмиті грунти, карстові воронки та виходи елювію щільних карбонатних порід.

За результатами виконаних робіт складено експлікацію агровиробничих груп ґрунтів території Гарасимівської сільської ради в розрізі сільськогосподарських угідь (таблиця 3.3). Грунтова картосхема представлена на рис. 3.5.

Таблиця 3.3 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів в розрізі с/г угідь Гарасимівської сільської ради

Рис. 3.5 Грунтовий покрив території Гарасимівської сільської ради

Сучасний стан ріллі та протиерозійна організація території.

На території Гарасимівської сільської ради під ріллею знаходиться 1087,44 га землі. Рілля більше ніж інші угіддя піддається ерозії, тому розробка комплексу заходів по боротьбі з ерозією є важливим завданням сучасного землевпорядкування. Суть її рішення заключається в правильному співвідношенні, погодженому приміненні і розміщенні по території комплексу різних протиерозійних заходів .

Основними заходами по покращенню ріллі як основного сільськогосподарського угіддя являється зрошування, осушення, гіпсування, вапнування, збирання каменів і інше [21].

Необхідно трансформувати деякі площі орних і інших продуктивно-використовуваних земель в угіддя, з яких ніякої продукції не отримують (міліоративні канали, захисні лісові насадження, дороги). Тому тут необхідно обмежуватись виділенням для них мінімально необхідної площі і якщо надається можливість, то компенсувати вимушене зменшення цінних орних земель освоєнням в ріллю малопродуктивних угідь.

Оцінювання екологічних, правових, природоохоронних та інших проблем, які можуть мати вплив на використання землі

·    цільове призначення;

·        режим використання;

·        земельні сервітути;

·        екологічні, санітарні та інші вимоги використання і охорони земель.

На території Гарасимівської сільської ради право на земельну частку (пай) мають 619 громадян - члени колишнього КСП. Своїм правом тільки скористались 23 особи, які замість сертифікатів на право на земельну частку (пай) одержали державні акти на право власності на земельні ділянки. 593 громадяни з різних причин ще не використали свого права на одержання земельних ділянок. Із них 336 осіб користуються земельними частками (паями) без оформлення на них Державних актів.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України та статті 5 Закону України “Про особисте селянське господарство” громадяни одержали земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) з метою ведення особистого селянського господарства [8].

Визначення охоронних зон і зон з особливим режимом землекористування

У межах території Гарасимівської сільської ради розташовані об’єкти та території, навколо яких необхідно встановити зони охорони як для захисту й збереження цих об’єктів так і з метою захисту населення, житла, будівель та споруд від негативного впливу на них окремих об’єктів.

Охоронні зони встановлюються вздовж ліній електромереж, магістральних газопроводів, навколо електропідстанцій, газорозподільних станцій [21].

На території Гарасимівської сільської ради проходить газопровід 1 класу з діаметром труб 300 мм, який має охоронну зону 100 м.

У межах охоронних зон забороняється:

споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції та склади паливномагістральних матеріалів;