Дипломна робота
Комплекс
геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту
території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської
області
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сьогоденний екологічний стан довкілля є результатом нераціонального використання природних ресурсів і, в першу чергу, земельних ресурсів.
Розорювання схилів, інтенсивна вирубка лісів і лісових насаджень, обґрунтоване сільськогосподарське освоєння земель, розпочате в п’ятидесятих роках минулого століття і яке продовжується до нинішнього часу, призвели до дестабілізації природних ландшафтів, порушенню потоків внутрішньої та зовнішньої енергії, зв’язків між окремими компонентами природно-антропогенних ландшафтів.
Напруженості екологічної обстановки спонукало значне антропогенне навантаження на природі в ресурси. Таке використання природних ресурсів призводить до великомасштабних незворотних негативних наслідків. За останні десять років, у зв’язку з перерозподілом земель державної власності, послабленням з боку держави контролю за використанням і охороною земель, екологічний стан значно погіршився. Безвідповідальна культура землеробства, знищення науково обґрунтованої системи сівозмін і невикористання новими землевласниками і землекористувачами своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, призвели до погіршення родючості ґрунту, інтенсифікації еродованості земель та інших негативних явищ орних земель.
Нормалізувати екологічну обстановку можливо шляхом відновлення стабілізуючих складових природного середовища. Це в першу чергу зменшення розораності хоча б до 50% і збільшення лісистості до 20%, в тому числі довести заліснення сільськогосподарських угідь до 4%. Заліснення і залуження земель слід розглядати не як переведення з більш цінних у менш цінні, а як необхідний захід зміни використання земель, ефективність яких не зменшується, а залишається на рівні, або навіть збільшується з урахуванням екологічних і господарських потреб [32].
Однак, щоб стабілізувати екологічну обстановку, необхідно виявити на території всі об’єкти забруднення і засмічення, до яких належать ферми, господарські двори, склади отрутохімікатів, відстійники, гноєсховища, сміттєсховища, а також промислові й оборонні об’єкти. Відносно перелічених об’єктів необхідно передбачити заходи щодо зменшення або повної ліквідації їх впливу на навколишнє середовище, навіть до їх виносу в еконебезпечні місця. Очищення території від об’єктів забруднювачів і засмічувачів дозволить виконувати свої стабілізуючі функції і забезпечувати розповсюдження рідких видів флори та фауни.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради.
Реалізація поставленої мети зумовила постановку і вирішення наступних завдань досліджень:
Ø з’ясувати теоретичні основи землеустрою територіальних утворень;
Ø виявити основні проблеми сучасного землеустрою;
Ø проаналізувати концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських рад;
Ø проаналізувати фізико-географічні та екологічні умови території Гарасимівської сільської ради;
Ø вивчити сучасний стан топографо-геодезичного забезпечення території Гарасимівської сільської ради;
Ø розробити еколого-економічний проект землеустрою території Гарасимівської сільської ради;
Ø розробити кошторисну вартість геодезичних робіт;
Ø визначити економічну ефективність впровадження проекту;
Ø з’ясувати безпечні умови праці при виконанні землевпорядних та геодезичних робіт.
Об’єктом дослідження є територія Гарасимівської сільської ради, на якій розробляється еколого-економічний проект.
Предметом дослідження є розробка комплексу геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту на території Гарасимівської сільської ради.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є
загальнонаукові методи пізнання: історичний, діалектичний, емпіричний,
системний, формально-логічний, структурно-функціональний, комплексний,
техніко-юридичний, статистичний, картографічний.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні
основи землеустрою територіальних утворень
.1 Землеустрій як основа еколого-економічного
і соціального обґрунтування землекористування
Відомо, що відповідна організація території є основою будь-якого виробництва. Особливо важливе значення має територіальна організація в сільському і лісовому господарствах, де виробництво пов’язано з використанням великих територій окремих земле користувань, у межах яких необхідно узгодити природні якості окремих ділянок з агробіологічними характеристиками вирощування рослин і дерев.
У рекреаційній галузі земля виконує роль операційного базису, джерела різних оздоровчих і лікувальних ресурсів, але охоплює своїм впливом значно більші території, регіони, області. Управління галуззю вимагає певного розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури та територій з різними функціональними ознаками. Таке поєднання розвитку галузей властиве для Івано - Франківської області, тому організацію використання земель тут необхідно розглядати в економічному і соціальному напрямках. Окрім цього ставиться завдання забезпечити відтворення та охорону природного середовища і землі як засобу виробництва, операційного базису та природного комплексу[32].
З метою поліпшення стану охорони природи та використання земель проводились у минулі десятиліття наукові дослідження, складались програми, схеми боротьби з ерозією грунту, схеми та проекти організації території сільськогосподарських та лісових підприємств, меліорації земель. Однак, не дивлячись на наявність важливих наукових досліджень і науково-практичних розробок, еколого-економічна ситуація області погіршується , зростає напруга в забезпеченні населення продовольством. Причиною недостатньої ефективності досліджень, розробок та їх освоєння виробництвом за часів радянської влади, були:
· слабкий зв’язок наукових і практичних розробок із системою державного планування та управління ними;
· неврахування вартості оцінки земель та їх безкоштовність;
· незбалансованість за ресурсами;
· винятково монопольна власність держави на землю та засоби виробництва і, відповідно, директивність, однозначність прогнозних рішень;
· втрата землекористувачами багатовікових традицій ощадливого та набуття споживацького ставлення до використання багатств землі;
· часто недостатня комплексність оцінки територій і, відповідно, недостатня обґрунтованість рекомендацій
· суто економічна спрямованість наукової теорії радянського землекористування, відмова від травопільної системи й надмірна хімізація землеробства.
На фоні зазначених причин, недоліків і помилок минулих років краще проглядаються теперішні умови і завдання комплексного довгострокового еколого-економічного і соціального землекористування[31].
В Україні оголошено можливість отримання у приватну власність або на умовах довгострокової оренди ділянок майже всіх категорій земельного фонду для здійснення підприємницької діяльності, що створює нові умови для організації раціонального використання земель на користь землевласника, землекористувача, а відповідно, й суспільства вцілому. Приватна власність на землю, довгострокова оренда є стимулом прикладання праці, залучення інвесторів і створення на основі відповідної інфраструктури господарської діяльності. Проте приватна власність не є панацеєю в розв’язанні всіх проблем використання земель. Права, надані громадянам, що мають у власності землю, можуть призвести до подальшого надмірного використання природних та економічних властивостей землі. Тому законодавством передбачена система обмежень, зокрема система державного стимулювання раціонального землекористування. Ці заходи мають сприяти формуванню естетично привабливості ділянки, підвищенню цінності землі, збільшенню її товарного обігу вринковому середовищі та наповненню місцевих бюджетів[33].
Рекреаційна галузь - це складна система заходів щодо функціонування державних, комунальних і підприємницьких структур, яка передбачає еколого-економічне використання природних, матеріально-технічних та інших ресурсів з метою надання послуг громадянам для відпочинку, оздоровлення, культурно-пізнавадьної і спортивної діяльності, що сприяє поліпшеню соціального , духовного та економічного розвитку суспільства.
Отже, необхідні обґрунтовані науково-практичні
розробки з удосконалення системи сільськогосподарських землеволодінь і
землекористувань, підвищення родючості грунту, впорядкування використання
кожної ділянки, оскільки від інтенсивності використання залежить подальший
розвиток агропромислового комплексу і добробут жителів.
1.2 Геодезичне забезпечення
еколого-економічних проектів землеустрою
Проведення топографо-геодезичних обстежень та вишукувань є однією із землевпорядних дій, що включаються до землеустрою.
Воно покликано забезпечити топографічною основою у вигляді карт і планів землевпорядні дії, а саме:
Утворення нових, а також впорядкування існуючих проектів землеустрою з усуненням незручностей у розташуванні земель; уточнення та зміна меж землекористувань на основі схем районного розпланування.
Внутрішньогосподарська організація території КСП, фермерських господарств та інших сільськогосподарських господарств з введенням економічно обґрунтованих сівозмін і влаштування всіх інших сільськогосподарських угідь (сади, пасовища, сінокоси), а також розробка заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів.
Виявлення нових земель для сільського господарства та іншого використання.
Відведення і вилучення земельних ділянок.
Встановлення і зміна меж міст та інших населених пунктів.
Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань.
Проектування, розпланування і забудова сільських населених пунктів.
Ведення державного земельного кадастру.
Кожна з указаних дій вимагає точності, повноти й детальності топографічних карт і планів. Показниками якості слугують масштаб карти (плану) і висота перерізу рельєфу, а масштаб карти (плану) і площа, на якій виконуються топографо- геодезичні роботи, визначають види і методи проведення цих робіт.
Вимоги до точності проектування об'єктів залежать від масштабу планів і карт, які застосовуються при землеустрої. Так, для складання проектів міжгосподарського землеустрою готують плани і карти в масштабі від 1:5000 до 1:25000. При великих роботах по міжгосподарському землеустрою (перебудова землекористувань у зонах великих водосховищ, каналів, іригаційних систем) інколи використовують карти масштабів 1:50000 і 1:100000.
Проведення внутрішньогосподарського землеустрою території (складання проектів розпланування сільських населених пунктів, гідромеліоративні заходи гідротехнічні споруди, а саме: водозатримуючі й водовідводні вали, водозбірні споруди, ставки, терасування схилів) вимагає створення планової основи масштабом від 1:500 до 1:5000.
Розглянемо зміст і використання картографо- геодезичних матеріалів у кадастрових роботах більш детально [25].
Для проведення робіт з кадастру необхідні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно й детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат та інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об'єктів. Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови зумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.
Картографо-геодезичні матеріали кадастру включають кадастрові карти і плани, схеми, креслення та набір текстових документів у вигляді таблиць, списків, реєстрів тощо. Зміст картографо-геодезичних матеріалів визначається сукупністю елементів кадастрових планів, креслень, схем, які є відображенням властивостей кадастрових об'єктів чи явищ міського середовища.
Планово-картографічні матеріали кадастру є просторовим базисом, який забезпечує планово-висотний зв'язок даних про об'єкти і явища середовища у відповідних системах координат і висот на всіх рівнях представлення. Зміст кадастрової інформації відображається на планах або в базах даних електронних засобів, масштаби яких встановлюються залежно від співвідношення елементів ситуації, рівня представлення даних кадастру і необхідної точності визначень. На кадастрових планах інформація зображується умовними знаками, в електронних засобах - відповідними кодами і графічними засобами [25].
Збір та систематизація кадастрової інформації здійснюється за об'єктовим принципом. Дані об'єктового рівня реєструються в процесі кадастрового знімання в масштабі, що забезпечує наступне створення кадастрових планів усіх масштабів і рівнів. Згідно з нормативними документами кадастрове знімання міст здійснюється в масштабі 1:500 - 1:1000, сільських населених пунктів - у масштабі 1:2000. Кадастрові плани створюються на всі об'єкти міського господарства. Обліковими кадастровими одиницями є: кадастрова ділянка, відрізок вулиці, перехрестя вулиць, площа тощо. На цих планах в умовних знаках показують межі міста, адміністративно-територіальних одиниць і їх коди, елементи і параметри кадастрових об'єктів (землі, будівлі, споруди, інженерні комунікації).
Кількість елементів і характеристик об'єктів, які показують на кадастрових планах, різні, залежно від виду і призначення об'єкта.
Так, кадастрові плани міських земель у масштабі 1:5000 створюють тільки по угіддях, для інженерних мереж - роздільно для кожного виду інженерних комунікацій (водовід, каналізація, електропостачання, зв'язок тощо). Кадастрові плани будівель і споруд створюють у масштабах 1:100, 1:200 (інвентаризація, поверхові плани), на яких показують розміри і внутрішнє розпланування квартир і будинків, матеріали стін, положення сантехнічних вузлів, інвентарний номер, площу (загальну, житлову) і т. ін.
Найнасиченіші кадастрові плани інженерних комунікацій масштабу 1:500. Крім обов'язкових елементів межі адміністративно-територіальних одиниць, облікових одиниць та їх кодів на планах вказують інформацію про назви вулиць, елементи гідрографії, залізниці, автодороги, будівлі та споруди. Показують також усі спеціальні характеристики комунікацій: призначення споруди, матеріал виготовлення, витрати, елементи, їх планове і висотне положення, розміри, коди (номери), перетинання з іншими комунікація тощо.
Кадастрові плани масштабів 1:1000 - 1:2000 використовуються як базове знімання в міських і сільських населених пунктах. У цьому масштабі здійснюють знімання кварталів забудови, будівель і споруд, ділянок вулиць і доріг, інженерних комунікацій, зелених насаджень, рекреаційно- екологічних зон тощо. На кадастрових планах цього масштабу обов'язково показують межі територіально-адміністративних одиниць та облікових кадастрових ділянок, перехрестя, площі, ділянки вулиць, елементи гідрографії, автомобільних доріг і залізниць, а також спеціальні характеристики об'єктів і явищ міського середовища, тип і використання будівель та споруд, тип володіння тощо.