Характерним компонентом технології називають суспільне спрямування діяльності колективу. Важливо, щоб діти у процесі діяльності, здійснюваної на користь людям, розуміли стан цих людей і хотіли допомогти їм. Необхідно, щоб у роботі поряд з формуванням в учнів таких якостей, як творчість, відповідальність, діловитість, комунікативність, розвивався і гуманістичний, моральний сенс діяльності. Таким чином, вихованці мають змогу покращити стан навколишнього життя [6].
. Творчий характер кожної справи
Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого. Тому, необхідно побуджувати дітей до здійснення неперервного пошуку найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації КТС.
Творчий труд - найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності.
В.О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які й сприяли розвитку пізнавальної активності дітей цього віку [37].
Тому необхідно щоб вихованці завжди були в пошуках нових справ, творчо підходили до вибору теми КТС та методів її виконання. Одним із методів як заохотити дитячу творчість є постановка системи перспектив. Цей метод був розроблений А.С. Макаренком. Саме він пропонував будувати життя дітей у дитячому колективі на основі системи "перспективних ліній". Він вважав, що необхідна постановка перед учнями перспективи трьох рівнів, ближньої (розрахованої на час виконання одного завдання, уроку чи навчального дня), середньої (на тиждень, чверть або рік) і дальньої (на кілька років, на все життя [30].
Базовим компонентом технології є колективна організація діяльності, тобто такий спосіб її організації, за якого всі члени колективу залучаються до процесу планування, підготовки, виконання та аналізу спільних справ. Така методика роботи формує в учнів навички побудови ефективних міжособистісних відносин у колективі, вміння вирішувати завдання, враховуючи інтереси і кожного члена колективу, і справи в цілому.
Показником рівня розвитку колективного мислення є колективна творчість, що дає можливість спілкуватися у колективі не за шаблоном, не за заданим сценарієм, а з вигадкою, фантазією, імпровізацією, грою, відкриває нове саме для цих дітей, для цього колективу.
Будь-яка діяльність повинна починатися з попереднього цілепокладання. У цій технології - це колективна постановка мети. Діти та дорослі спільно виробляють мету колективного життя. Колективне цілепокладання має два напрямки: вироблення загальної довгострокової мети та визначення конкретних дій на певний період часу.
Обов'язковим компонентом технології є ситуації-взірці. Це обмежений у часі (від декількох годин до місяця) відрізок колективного життя, в якому діти та дорослі живуть підвищено інтенсивним, напруженим колективним життям згідно з принципами демократизації, гуманізму, творчості.
. Єдність організації окремих стадій кожної справи
Для того, щоб кожна справа приносила
користь як колективу так і навколишнім людям, і щоб кожна справа була творчою
необхідно забезпечити таку організацію КТС, щоб кожна стадія мала була
безпосередньо пов’язана одна із одною. Важливо, щоб кожна група, яка виконує
певне завдання, мала зв'язок із іншими.
Список використаної літератури
1. Аристотель. Сочинения в 4-х томах. Т. 4. -М: "Наука", 1984.
. Бабанский Ю.К. Педагогика: Курс лекций. - М.: "Просвещение", 1988.
. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. - К.: ІЗМН, 1997. - 192 с.
. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. - М.: Знание, 1981. - 96 с.
. Бойбіна Ю.В., ГОнчарова С.В. Обліково-звітна документація шкільного психолога. - Х.: "Основа", 2008. - 216 с.
. Болтухова Г.В. Система колективних творчих справ// Початкова школа, - 1987. - №11
. Волкова Н.П. Педагогіка. - К. "Академія", 2001
. Даль В.И. Толковый словарь живаго великорусского языка. Т. 1.- М.: 1979
. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології Навчальний посібник Київ Академвидав 2004
. Зайцева 3.Г. Школа та важковиховувані підлітки. - К., 1991.
. Зміст і методика позакласної виховної роботи / Авторський колектив: О.В. Безпалько, І.О. Трухів, А.Й. Капська та ін. -К., 1993.
. Иванов И.П. Воспитывать коллективистов. - М.: Педагогика, 1982
. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. - М.: "Педагогика",1989
. Ильина Т.А. Педагогика. - М., 1984.
. Іванов І.П. Методика комунарського виховання. - М., 1989.
. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 1997.
. Колективні творчі справи і сценарії // Сільська школа України. - 2006. - Січ. (№3). - С. 18-21
. Колеченко А.К. Энциклопедия педагогических технологий. Материалы для специалистов образовательных учреждений. Издетельство Санкт-Петербург 2002
. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні / Авторський колектив: А. Погрібний, А. Алексюк, О. Вишневський та ін. - К., 1997.
. Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994. -26 с.
. Краткий словарь по философии -М.: "Высшая школа", 1982.
. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. -Харків, 2002.
. Методика виховної роботи (під редакцією Л.І. Рувинського). - М., 1989.
. Мойсеюк Н.Е. Педагогіка. - К., 1999.
. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді. - К. , 2004.
. Ницше Сочинения в 2-х томах. Т. 1.- М.: НИИОП АПНСССР, 1988
. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка, 2 издание - М.: "Просвещение", 1995.
. Организацйия системы коллективных отношений и творческих дел как средство воспитания сознательной дисциплинированности учащихся: Учебн. пособ. к спец. курсу. - Пермь, 1991
. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - ст. 181-196
31. Педагогические технологии: Учебн. Пособ. / Под ред. В.С. Кукушкина
32. Резнік Н. КТС молодших школярів як вид суспільної діяльності // Початкова школа. - 2007. - №3. - С. 4-5
. Робоча книга вихователя. Упорядники: Ю.В. Буган, В.І. Уруський. Тернопіль, 2003р.
. Селевко Г.К. Современные технологии образования.
. Соловейчук С.Л. Воспитание по Иванову. - М.: Педагогика, 1989
. Список використаної літератури
. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. Т. 2. - К., 1976. - с. 554
. Сучасні педагогічні технології та їх використання у виховній роботі закладу // Позакласний час ПЛЮС. - 2008. - №7. - С. 7-72
. Сябрюк І. КТС у системі виховної роботи // Завуч. - 2007. - Трав (№13). - С. 18-19
. Ушинский К.Д. Собрание сочинений. Т. 2. - М.: "Просвещение", 1985
. Фіцула М.М. Педагогіка. - К., 2000.
. Шуднар
Н. Технологія підготовки і проведення КТС // Школа класного керівника / Упор.
М. Голубенко. - К., 2005. - С. 56-86