Курсова робота
Колективні
творчі справи у моральному вихованні підлітків
План
Розділ І. Теоретичні засади застосування колективних творчих справ під час процесу морального розвитку підлітків
.1 Особливості використання колективних творчих справ в процесі морального розвитку підлітків
.2 Суть, зміст та структура колективних творчих справ
Розділ ІІ. Методика застосування колективних творчих справ в процесі морального розвитку підлітків
.1 Аналіз стану морального розвитку підлітків (за результатами констатувального експерименту)
.2 Умови ефективного використання колективних творчих справ під час процесу морального розвитку учнів
колективний творчий
підліток моральний
Вступ
Демократизація й гуманізація суспільства зумовили відповідні зміни в методиці виховної роботи. У ній починає домінувати акцент на взаємодію дорослих і дітей, які, об'єднуючись задля загальної мети, формують стосунки між собою на принципах співробітництва й співтворчості. Вихователь орієнтується на позитивні якості учня, вірить у його творчі сили, намагаючись активізувати й розвинути їх. Цьому сприяють творчий підхід до школярів, гнучкість форм впливу на них, урізноманітнення змісту діяльності дитячого колективу.
Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання підготовки відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати що відбувається і будувати свою діяльність відповідно до інтересів оточуючих його людей. Рішення цієї задачі пов'язане з формуванням стійких етичних властивостей особи школяра. Адже, лише високоморально розвинена особистість зможе правильно орієнтуватися в будь-яких умовах, знаходити рішення не завдаючи шкоди іншим людям. Тому, одним з найважливіших завдань, що стоять перед сучасною школою, є виховання особистості з стійкими моральними якостями.
Ідеї морального виховання розгорнені в педагогічних творах Н.К. Крупськой і А.С. Макаренко.
Проблема формування етичної свідомості, поведінки у взаємозв'язку розроблялася такими педагогами, як І.А. Каїров, Н.І. Болдирєв, И.С. Мар’єнко, І.Ф. Харламов, О.С. Богданова.
Програма морального виховання, розроблена Н.І. Болдирєвим, є фундаментальним внеском в даній області. Важливе те, що в основу виховання покладені принципи гуманізму, інтернаціоналізму, непримиренності до лицемірства, користолюбству, егоїзму.
Завдяки впровадженню колективних творчих справ у навчально-виховний процес, школа може вирішити проблему міжособистісних стосунків у колективі, подолати егоїзм, навчити дітей співпрацювати та допомагати один одному.
У спільній праці дитина поступово усвідомлює необхідність співвідносити особисті запити з громадськими потребами, вчиться взаємодіяти з іншими людьми на основі узгодження, а не конфронтації. Відносини співробітництва дають можливість бачити й оцінювати як себе, так і інших. Довіра до педагога дозволяє звернутися за порадою, за допомогою, за підтримкою. Спільні роздуми про спільну справу виявляють досягнутий дитиною рівень розвитку, стан його зв'язків з навколишнім світом. Виховання, сутністю якого є спільна турбота вихователів і вихованців про поліпшення навколишнього життя, реалізується також у виховних відносинах творчої співдружності поколінь. Для нього характерно, як узгоджена взаємодія у спільній справі, так і в різноманітних формах спілкування. Взаємодія регулюється не тільки логікою трудового процесу, а й естетичними нормами, моральним законом, дбайливим ставленням до власної гідності кожної людини. Співдружність проявляється в моральній турботі один про одного, в умінні бачити, відчувати, розуміти, іншої людини, своєчасно і тактовно прийти йому на допомогу. Даний тип виховних відносин допомагає розвивати інтерес до оточуючих людей бачити самоцінність кожної людини. Коли моральне свідомість формується в реальному гуманному зусиллі, тоді етичні категорії перестають бути абстрактними, а набувають емоційне забарвлення, закріплену в соціальному досвіді.
Але в той же час, залишається недостатньо обґрунтованим питання особливостей застосування колективних творчих справ під час морального розвитку підлітків.
Об’єкт дослідження - колективні творчі справи як складова морального розвитку.
Предмет дослідження - КТС як основна умова формування міжособистісних стосунків у процесі морального розвитку підлітків
Мета дослідження: обґрунтувати поняття, особливості та основні умови ефективного використання КТС у процесі морального розвитку підлітків
У гіпотезу дослідження лягло припущення, що ефективність морального розвитку підлітків зростатиме, якщо впроваджувати колективні творчі справи.
Завдання дослідження:
. проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній та науковій літературі;
. провести констатувальний експеримент на міжособистісних стосунків та ціннісних орієнтацій;
. теоретично обґрунтувати поняття, зміст, структуру КТС;
. визначити умови реалізації КТС.
У процесі дослідження нами було
використано комплекс методів: теоретичний аналіз та синтез наукової літератури;
спостереження; бесіди; анкетування; тестування.
Розділ І. Теоретичні засади
застосування колективних творчих справ під час процесу морального розвитку
підлітків
.1 Особливості використання
колективних творчих справ в процесі морального розвитку підлітків
На даному етапі розвитку суспільства в Україні продовжується становлення нової системи освіти, яка орієнтована на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводжується значними змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу.
Відбувається зміна освітньої парадигми: пропонується новий зміст, нові підходи, відношення до освіти, нова поведінка та новий педагогічний менталітет. Сучасний педагогічний процес характеризується тим, що:
ü Зміст навчання збагачується новими процесуальними уміннями, розвитком здібностей оперувати інформацією, творчим рішенням проблем;
ü Традиційні засоби інформації заміняють комп’ютерні технології;
ü Важливою складовою педагогічного процесу стає особистісно-орієнтована взаємодія вчителя та учнів;
ü Відбувається глибока інтеграція школи, сім'ї, мікро- та макросоціума;
ü Особлива увага приділяється моральному становленню особистості [33, 4].
Саме тому постає необхідність теоретичного обґрунтування та розробки методів морального розвитку підлітків. Адже, лише високо морально розвинута особистість зможе правильно та адекватно реагувати на зміни в оточуючому середовищі та адаптуватися до них, знайти вихід із складних ситуацій при цьому не завдавши шкоди іншим, правильно оцінювати свої вчинки та вчинки інших людей.
Моральному вихованню на даний час приділяється надзвичайно велика увага. Саме по собі освіта не гарантує високого рівня моральної вихованості, бо вихованість - це якість особистості, що визначається в повсякденній поведінці людини її відношення до інших людей на основі пошани і доброзичливості до кожної людини. К.Д. Ушинський писав: "Вплив морального складає головне завдання виховання". [39, 431].
Озброєння моральними знаннями важливе і тому, що вони не тільки інформують підлітка про норми поведінки, що затверджуються в сучасному суспільстві, але і дають уявлення про наслідки порушення норм або наслідках даного вчинку для навколишніх людей.
У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. "Мораль - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством)" [21, 191-192]. В.І. Даль тлумачив слово мораль як "моральне учення, правила для волі, совісті людини" [8, 345]. У Ожегова С.І. ми бачимо: "Моральність - це внутрішні, духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, визначувані цими якостями" [27, 414]. Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному. Ще в стародавній Греції в працях Аристотеля про етичну людину мовилося: "Етично прекрасною називають людину довершеної гідності. Адже про етичну красу говорять з приводу чесноти: етично прекрасним звуть справедливого, мужнього, розсудливого і такого, що взагалі володіє всіма чеснотами людини" [1, 360].
А Ніцше вважав: "Бути моральним, етичним - означає надавати покору спрадавна встановленому закону або звичаю" [26, 289]. У науковій літературі указується, що мораль з'явилася на зорі розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду чоловік не зміг би вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особа тим самим сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту або іншу мораль, тим самим формує особу відповідно до свого ідеалу. На відміну від права, яке також має справу з областю взаємин людей, але спираючись на примушення з боку держави. Мораль підтримується силою громадської думки і зазвичай дотримується через переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, як слід поступати. Зі всього цього ми можемо зробити висновок, що дорослій людині деколи важко вибирати, як поступити в тій або іншій ситуації. А що ж говорити про дітей? Сухомлинський вважав, що "непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранньому отроцтві, коли добро і зло, честь і ганьба, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає" [37, 170]. Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого покоління. На кожному етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю.К. Бабанський, такою стороною буде моральне виховання: діти опановують простими нормами моральності, навчаться слідувати їм в різних ситуаціях. Учбовий процес тісно пов'язаний з етичним вихованням. Самі етичні знання мають не менше значення для загального розвитку школярів, чим знання по конкретних учбових предметах [2, 352]. Н.І. Болдирев відзначає, що специфічною особливістю морального виховання є те, що його не можна відособити в якийсь спеціальний виховний процес. Формування моральної зовнішності протікає в процесі все багатогранній діяльності дітей (іграх, навчанні), в тих різноманітних відносинах, в які вони вступають в різних ситуаціях з своїми однолітками, з дітьми молодшими за себе і з дорослими. Проте, моральне виховання є цілеспрямованим процесом, що припускає певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій. Розглядаючи систему морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокин розрізняють декілька аспектів:
- по-перше, здійснення узгоджених виховних впливів вчителя і учнівського колективу в рішенні певних педагогічних задач, а усередині класу - єдність дій що всіх вчаться;
по-друге, використання прийомів формування учбової діяльності етичним вихованням;
по-третє, під системою морального виховання розуміється також взаємозв'язок і взаємовплив виховних в даний момент моральних якостей у дітей;
по-четверте, систему морального виховання слід убачати і в послідовності розвитку тих або інших якостей особи у міру зростання і розумового дозрівання дітей. [7, 198].
Одним із шляхів формування моральної особистості являється включення особистості в колективну діяльність. Засновником такої методики виховання являється І.П. Іванов, дана методика здобула назву - колективні творчі справи. Це специфічна форма виховання, яка принципово відрізняється від інших форм виховання.
Виділяють наступні загальні ознаки характерні для КТС:
. Наявність у всіх вихованців спільної загальної суспільно значущої цілі
Діяльність направлена на досягнення спільної мети здружує колектив. Існує різниця між спільною метою та загальною метою для всіх: якщо поставлену мету може досягнути один учень, або всі учні окрема, то це є загальна мета для всіх. Така мета виховує конкуренцію та змагання за першість. Тоді як спільна мета не може бути досягнута кожним вихованцем окремо, а лише у колективі. Це виховує дружність, взаємодопомогу та взаємовідповідальність.
А саме такі якості особистості як вміння працювати в колективі та узгоджувати свої дії з діями колективу являються невід'ємною складовою в досягненні успіхів в роботі. А також допоможе майбутнім випускникам реалізуватися в суспільстві, знайти своє призначення і уникнути конфліктів при роботі в колективі.
. Розподіл праці, функцій та обов’язків
Вихованці вчаться помічати здібності один одного і, таким чином, надавати обов’язки у відповідності з цими здібностями. Підлітки вчаться емпатії та адекватній оцінці як себе самих, так і оточуючих.
. Співпраця та товариська допомога.
Для виконання поставленої мети необхідно працювати спільно. Мета не буде досягнута, якщо кожен буде працювати самостійно, тому підлітки вчаться спільно виконувати поставлені завдання, взаємодіяти та допомагати молодшим.
. Наявність діючих органів самоврядування, організації, звітності та керування
Підлітки вчаться відповідальності, одній з найосновніших якостей, яка допоможе їм в майбутньому бути зразковими громадянами. Вихованці беруть на себе певні соціальні ролі та вчаться поводитися відповідно до цих ролей. В процесі виконання ролей, підлітки вчаться враховувати можливі труднощі та способи їх подолання. Кожен учасник справи відповідальний за свою конкретні справу і розуміє, що від нього залежить успіх усієї справи.
. Суспільно значущий характер діяльності всіх і кожного учасника окремо.
Поставлена мета має мати суспільно значущий характер, лише тоді дана праця буде приносити задоволення і виховувати в один і той самий час. Адже, праця, яка приносить користі іншим, виховує лише індивідуалізм, і не викликає істинного задоволення.
. Об’єм роботи виконаний колективом загалом завжди більший ніж об’єм роботи виконаний кожним вихованцем окремо, чи частиною колективу [30].
Вихователь являється координатором, який стежить за виконанням справи. Він має стежити за тим, щоб обов’язки були роз приділені рівномірно, і щоб не виникало суперечок в процесі виконання справи. Цей вплив має здійснюватися опосередковано, щоб учні навіть не усвідомлювали, що вчитель здійснює вплив на них. Саме така організація праці буде приносити користь та задоволення.
При організації КТС в процесі морального розвитку необхідно враховувати, що ми маємо справу із психологічною сферою особистості. Без правильної організації мотиваційної та емоційної сфери ми не досягнемо бажаного успіху.
Емоційна сфера є регулятором відносин людини до зовнішнього світу. Вона виконує захисну функцію, сигналізує іншим про стани людини. Завдання людини - позбуватися від негативних емоцій і отримувати позитивні. Це прагнення закладено в людину як регулятор її виживання в навколишньому середовищі.
Розвиток емоційної сфери - одне із найважливіших завдань школи. Необхідно розвивати позитивні емоції учнів і навчити їх управляти негативними.Повного усунення негативних емоцій не може і не повинно бути, так як вони є регулятором людської діяльності. Але дуже важливо, щоб вихованці навчилися керувати своїми емоціями. Під час організації КТС підлітки вчаться керувати своїми емоціями, не виявляти гніву, роздратованості, а навпаки, вчаться керувати своїм емоційним станом. Адже, покладена на них відповідальність вимагає бути адекватними у будь-якій ситуації.
Анохін П.К. пише: "Емоції і почуття - це своєрідний інструмент, що утримує життєвий процес в йогооптимальних межах і застерігає руйнівний характер недостачі або надлишку якихось чинників в житті даної людини" [30].
Емоції впливають на всі основні психічні функції. Розглянемо, як це відбувається. У результаті численних досліджень з'ясовано, що емоції мають великий вплив на пам'ять людини. Позитивні емоції емоційно забарвлюють найбільш вдалі та результативні дії, що виникають у ході виконання поставлених завдань. Таке забарвлення сприяє кращому запам'ятовуванню. Протягом тривалого часу зберігалося уявлення про те, що приємне запам'ятовується краще, ніж неприємне. Проте останнім часом отримані дані, що свідчать про те, що і неприємна інформація надовго "застрягає" у пам'яті людини. Виявляється, запам'ятовується не тільки хороше або погане, але й яскраве, сильне, емоційне, що виходить за рамки звичайного. Емоційні події, оцінювані людиною як приємні чи, навпаки, неприємні, запам'ятовуються краще, ніж події індиферентні, тобто байдужі. Ця закономірність була підтверджена в експериментах на запам'ятовування безглуздих складів: якщо вони поєднувалися з дуже привабливими (або непривабливими) особами на фотографіях, то запам'ятовування було набагато ефективніше, ніж у тому випадку, коли на фотографіях були особи, що не впадають в очі. При визначенні афективної тональності слів було встановлено, що слова також здатні викликати приємні або неприємні асоціації. Емоційні слова запам'ятовувалися краще, ніж неемоційна. Якщо слова входили в емоційну фазу, то їх відтворення набагато збільшувалася. Доведено, що існує ефект селективного (виборчого) запам'ятовування емоційних слів, і тому слова мають цінний емоційний ранг [30].