Материал: ГосекзаменАДНПУ

151

63. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасового затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачено статтями 260-266 КУпАП та іншими законами України.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

64. Строк накладання адміністративного стягнення.

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються: адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного,

152

наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

65. Види постанов, які можуть виноситись по справам про адміністративні правопорушення.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1)про накладення адміністративного стягнення;

2)про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 КУпАП;

3)про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП України.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у

153

справі. У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 КУпАП, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено у зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації, для відома у Міністерство внутрішніх справ України для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

66. Провадження зі звернень громадян в органах поліції.

За допомогою звернення до органів поліції громадяни можуть внести пропозиції про підвищення ефективності їх діяльності, виявляти недоліки в роботі, оскаржувати дії поліцейських, брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на якість роботи органів поліції для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

До органів поліції громадяни найчастіше звертаються з метою:

а) відновлення своїх прав чи прав особи, яку вони представляють, які були порушені внаслідок дій чи бездіяльності працівників поліції;

б) повідомлення про факт порушення положень нормативно-правових актів працівниками поліції;

в) повідомлення про те, що поліцейські не відреагували належним чином на повідомлення про вчинене правопорушення чи таке, що готується.

Усі звернення можна поділити за наступними критеріями:

154

–за кількісним складом суб'єктів звернення (індивідуальні та колективні);

–залежно від форми звернення (письмові та усні);

–залежно від змісту звернення (пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги).

Процедура щодо вирішення адміністративних справ за зверненнями громадян в органах поліції складається з наступних стадій:

а) подання громадянином звернення та прийняття його до розгляду органом (службовою особою), що веде провадження;

б) розгляд справи (встановлення та дослідження фактичних обставин); в) ухвалення рішення; г) перегляд рішення у зв'язку з його оскарженням або опротестуванням; д) виконання рішення.

67. Поняття та правове регулювання провадження із звернень громадян.

Провадження із звернень громадян — це урегульована адміністративно-правовими нормами діяльність уповноважених органів державної влади (їх посадових осіб), в процесі якої здійснюється низка послідовних дій, спрямованих на розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян, в результаті чого реалізуються їх права, свободи та законні інтереси.

Насамперед, слід зазначити, що право на звернення є конституційним правом кожної особи. Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює провадження із звернень громадян, є Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393, в якому розкривається зазначена вище конституційна норма. Ним регулюються питання, пов’язані з організаційними засадами звернень громадян не тільки до органів поліції, а й до інших органів державної влади та об'єднань громадян. Зокрема, зазначений закон встановлює, у якій формі може бути подано звернення та вимоги до кожного з його видів, порядок розгляду та строки звернення, випадки, коли звернення не підлягає розгляду, а також відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

В Указі Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування»

155

від 07.02.2008 р. № 109 визначено основні заходи щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді. Прикладом таких заходів можуть бути: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам, викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень або створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень.

Серед нормативно-правових актів, що регулюють провадження із звернень громадян в органах поліції, необхідно також зазначити Положення

про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого

прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджене Наказом МВС України від 10.10.2004 р. № 1177, яке встановлює єдиний порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян в апараті МВС, закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління МВС, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

З метою покращення стану взаємодії поліції з населенням у сфері протидії корупційним та іншим протиправним діям, забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, охорони публічного порядку, а також зміцнення законності Наказом МВС України було

затверджено Положення про функціонування «телефонів довіри» в органах і підрозділах внутрішніх справ від 09.08.2010 р. № 372.

Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і

повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджена Наказом МВС України від 06.11.2015 р. № 1377, визначає порядок прийняття та реєстрації тих заяв і повідомлень, що містять інформацію про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також порядок здійснення контролю за його дотриманням.

68. Види звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги.

Звернення громадян, залежно від змісту, поділяються на пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги — саме такий поділ використовує й законодавець у Законі України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р.

№ 393.