Материал: ГосекзаменАДНПУ

146

обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Статтею 284 КУпАП України визначені види постанов:

−про накладення адміністративного стягнення;

−про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1;

−про закриття справи;

3) оскарження або опротестування. Стаття 287 КУпАП України встановлює, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено. Постанова, яка винесена поліцією (посадовою особою), може бути оскаржена у вищий орган (вищій посадовій особі) або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП). Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне

правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (стаття 289 КУпАП).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором, що зупиняє виконання постанови до розгляду протесту. Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги за певними виключеннями, перелік яких наданий у частині 1 статті 291 КУпАП.

Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Статтею 292 КУпАП України встановлено, що скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

Відповідно до статті 293 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1)залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2)скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3)скасовує постанову і закриває справу;

147

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання;

4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Виконання постанов про накладення адміністративного стягнення є заключною стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, наскільки вчасно і повно виконуються постанови, значною мірою залежить дієвість провадження, впливовість інституту адміністративної відповідальності на врегулювання суспільних відносин.

Основні положення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень викладені у розділі V КУпАП України. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Необхідною умовою виконання постанови є набрання нею чинності. Це означає, що постанова набула юридичного значення і є обов’язковою до виконання згідно зі ст. 298 КУпАП України. У зв’язку з цим, дуже важливим є визначення моменту набрання постановою чинності, адже в законодавстві це питання не вирішено.

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом. Постанова про адміністративний арешт виконується органом поліції у порядку, встановленому законами України. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Слід зазначити, що відстрочка виконання постанови — право, а не обов’язок, і застосовується лише у виняткових випадках (хвороба особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складні сімейні обставини або інші поважні причини, які перешкоджають негайному виконанню постанови). Коло осіб, які мають право на клопотання про відстрочку виконання постанови, законодавством не визначено. Частіше за все це самі особи, які притягаються до адміністративної

148

відповідальності. Разом з тим, такі клопотання можуть приносити родичі, трудові колективи, громадські об’єднання, може також ініціювати орган (посадова особа), який виніс постанову. Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таких обставин може бути три:

−видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

−скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

−смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

За наявності таких обставин орган (посадова особа), який виніс постанову, припиняє її виконання.

60. Обставини, за яких провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Перелік таких обставин вказаний у статті 247 КУпАП України. Провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови наявності хоча б однієї з обставин:

1)відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2)недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3)неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4)вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної

оборони;

5)видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6)скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7)закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП України;

8)наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

9)смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що процесуальні

документи оформлені із певними порушеннями, відсутні необхідні відомості для з’ясування обставин справи і потрібні додаткові дані, то матеріал може бути направлений на додаткове розслідування.

149

61. Докази в справі про адміністративні правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа з’ясовує зазначені обставини. Ці дані встановлюються;

–протоколом про адміністративне правопорушення;

–поясненнями особи, яка притягається до відповідальності;

–поясненнями потерпілих;

–поясненнями свідків;

–висновком експерта;

–речовими доказами;

–показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил дорожнього руху;

–протоколом про вилучення речей і документів;

–також іншими документами (наприклад, актами перевірок, різними довідками, характеристиками, протоколами про адміністративне затримання, особистий огляд чи огляд речей, тощо).

Посадова особа оцінює докази (тобто вирішує питання про їх достовірність) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.ст. 251–252 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суб'єкти адміністративної юрисдикції обов'язково проводять оцінку доказів у справі про адміністративне правопорушення. Ця оцінка є правовою і може даватися тільки суб'єктами, які уповноважені в цьому. Стаття 252 КУАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Безпосереднім і єдиним засобом пізнання істини в адміністративноюрисдикційній діяльності органів поліції у справах про адміністративні правопорушення є юридичні докази, що визначаються в юридичній літературі як фактичні дані, які використовуються для встановлення обставин справи відповідно до принципу об'єктивної істини.

150

62. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення .

Порядок обчислення строків розгляду справ регламентується ст. 277 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42- 2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 173, 173-1, 173- 2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 18822, 203 – 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212- 7 – 212-20 – у триденний строк, статтями 461, 51,166-9, 176 і 188-34 – у п'ятиденний строк, статтями 101–103 КУпАП – у семиденний строк. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці, тощо).

Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили прикордонний режим, режим в пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження — до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.