Материал: ГосекзаменАДНПУ

136

адміністративного нагляду і піднаглядних та протягом доби інформує про його прибуття дільничного офіцера поліції, на території обслуговування якого буде тимчасово проживати дана особа.

На маршрутному листку піднаглядного дільничним офіцером поліції здійснюється відповідний запис про прибуття і вибуття, що засвідчується печаткою відділу поліції. Дільничний офіцер поліції протягом строку тимчасового перебування піднаглядного здійснює стосовно нього індивідуально-профілактичну роботу. У разі виявлення правопорушень з боку піднаглядного дільничний інформує відділ поліції за місцем його проживання.

Реєстрація в поліції від одного до чотирьох разів на місяць. У разі, якщо піднаглядному судом встановлені обмеження дій у вигляді реєстрації у відділі поліції, то за письмовим рішенням начальника відділу поліції така реєстрація здійснюються дільничним офіцером поліції або черговим відділу поліції, про що здійснюється запис у реєстраційному листку.

Час явок установлюється з таким розрахунком, щоб це не впливало на роботу і навчання піднаглядного. Якщо піднаглядний мешкає на значній відстані від відділу поліції, то йому з письмового дозволу начальника відділу поліції може встановлюватися явка для реєстрації в службове приміщення дільничного офіцера поліції, про що здійснюється запис у реєстраційному листку. Під час реєстрації з піднаглядним проводиться бесіда профілактичного характеру.

Заборонено встановлювати обмеження, які не зазначені у постанові судді про встановлення адміністративного нагляду.

53. Відповідальність за порушення особами, звільненими з місць позбавлення волі, правил та обмежень адміністративного нагляду.

За порушення встановлених законодавством правил та обмежень адміністративного нагляду особи, звільнені з місць позбавлення волі, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність піднаглядних осіб за порушення правил та обмежень адміністративного нагляду передбачена ст. 187 КУпАП.

Диспозицією ч. 1 статті 187 КУпАП визначено, які саме порушення правил адміністративного нагляду тягнуть адміністративну відповідальність. Це:

1) неявка за викликом до органу поліції у вказаний термін і ненадання усних чи письмових пояснень з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

137

2)неповідомлення працівників органу (підрозділу) поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

3)порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

4)порушення заборони перебування у визначених місцях району

(міста);

5)нереєстрація в територіальному органі (відділі, відділені) поліції. Кваліфікуючою обставиною визначено повторність вчинення порушення

правил адміністративного нагляду протягом одного року після накладення адміністративного стягнення.

Доказування факту умисного порушення піднаглядним правил нагляду покладається на відділ територіального органу Національної поліції. Доказами в таких випадках можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких поліція встановлює наявність або відсутність у діях піднаглядного складу порушення, його винуватість та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про порушення правил нагляду, поясненням свідків, самого піднаглядного, іншими доказами.

По кожному випадку виявленого порушення правил адміністративного нагляду працівник поліції складає протокол встановленої форми (ст.ст. 254– 256 КУпАП). Протокол про порушення правил адміністративного нагляду направляється до суду за місцем проживання піднаглядної особи. До протоколу додається копія постанови про встановлення адміністративного нагляду та про встановлення обмежень, якщо нагляд встановлювався з ініціативи установи виконання покарань для того, щоб суддя при розгляді справи пересвідчився, що це є піднаглядна особа, щодо якої встановлені конкретні обмеження.

Частиною першою ст. 187 КУпАП передбачено санкцію у виді штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо особа протягом року після накладення адміністративного стягнення порушила правила адміністративного нагляду, до неї застосовуються штраф від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, — адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність піднаглядної особи за порушення правил адміністративного нагляду передбачена ст. 395 КК України і настає у разі:

– самовільного залишення піднаглядним місця проживання з метою ухилення від нагляду;

138

– неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Ст. 395 КК передбачено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців.

54. Поняття та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності органів поліції.

Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції є однією з важливих складових частин адміністративної діяльності в цілому. У процесі її здійснення уповноваженими посадовими особами органів та підрозділів поліції реалізується визначений законодавством значний обсяг їх повноважень по боротьбі з правопорушеннями.

Зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції

виражається у виявленні правопорушень, збиранні та перевірці доказів, оформленні необхідних адміністративно-процесуальних документів, розглядові підвідомчих справ та винесенні по них відповідних постанов, направленні окремих справ для розгляду по підвідомчості, а також у виконавчому провадженні по таких справах.

Характерною ознакою адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції є те, що в її системі значна кількість посадових осіб має адміністративноюрисдикційні повноваження (ст. 222 КУпАП).

Таким чином, адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції — це врегульована нормами адміністративного права (законом та іншими нормативними актами) діяльність уповноваженого структурного підрозділу поліції, посадової особи щодо вирішення індивідуальних адміністративних справ (спорів), пов’язаних з адміністративно-правовими відносинами громадянина або недержавної організації з державним органом (його посадовою особою) при здійсненні цим органом публічної (виконавчої) влади.

Cправи про адміністративні правопорушення, які розглядає поліція:

–щодо порушення публічного порядку;

–щодо порушення правил паспортної системи;

–щодо порушення правил дорожнього руху;

–щодо правил, які забезпечують безпеку руху транспорту;

–щодо правил користування засобами транспорту;

–щодо правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті;

139

–незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилка наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту у невеликих розмірах;

–незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних

матеріалів.

55. Поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів поліції здійснюється в регламентованих законом процесуальній формі і порядку. Іншими словами, формою реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень органів поліції є здійснюване ними провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це провадження можна визначити як сукупність здійснюваних компетентними суб'єктами на основі закону процесуальних дій щодо вирішення справ про адміністративні правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення є найважливішою складовою частиною правозастосовчої діяльності уповноважених на це органів, до числа яких відносяться і органи поліції.

Існує нерозривний зв'язок між поняттями адміністративноюрисдикційної діяльності та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Провадження є способом і формою здійснення адміністративної юрисдикції органів поліції. Тільки в межах такого провадження і з його допомогою компетентні посадові особи органів поліції можуть реалізовувати свої юрисдикційні повноваження, застосовувати до правопорушників заходи адміністративного примусу, особливо адміністративні стягнення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення, підвідомчі органам поліції — це комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених процесуальних дій, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, розгляд його в точній відповідності із законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, яке здійснюється спеціально уповноваженими посадовими особами органів поліції з метою охорони прав і законних інтересів громадян, охорони власності, виконання задач по охороні публічної безпеки і порядку.

140

56. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Ст. 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі підвідомчі органам поліції, безпосередньо випливають із вказаних задач і закріплені в численних правових нормах. Найважливішими з них є: 1) забезпечення законності; 2) досягнення об’єктивної істини; 3) право на захист; 4) презумпція невинуватості; 5) рівність громадян перед законом; 6) гласність провадження, широка участь громадськості; 7) оперативність.

Характеристика принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення:

1)принцип законності є провідним принципом. Він означає неухильне виконання вимог закону всіма учасниками адміністративно-процесуальної діяльності. Зазначений принцип обумовлює захист прав громадян, а також особливу морально-політичну і юридичну відповідальність органу внутрішніх справ (посадової особи) за належне здійснення усіх процесуальних дій;

2)досягнення об’єктивної істини по справі — найважливіший принцип провадження у справах про адміністративні правопорушення. Даний принцип ставить за обов’язок органу внутрішніх справ (посадовій особі), що розглядає справу, досліджувати всі обставини у їх взаємозв’язку, саме в тому вигляді, у якому вони існували в дійсності, і на цій основі виключити однобічний, упереджений підхід до вибору рішення;

3)принцип права на захист реалізується наданням особі, яка притягається до відповідальності, необхідних правових можливостей для доведення своєї невинуватості або обставин, що пом’якшують відповідальність. Ця особа користується широкими правами на всіх стадіях провадження. Згідно із ст. 268 КУпАП, вона може знайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, оскаржити постанову, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою захисника і т.д. Коли йдеться про право на захист, перш за все мається на увазі особа, яка притягається до відповідальності, проте, в процесі може брати участь й інший громадянин, безпосередньо зацікавлений у справедливому вирішенні справи, потерпілий. Якщо в протоколі