131
51. Адміністративний нагляд органів поліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі:
поняття, підстави, строки, порядок встановлення та припинення.
Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами поліції. Встановлюється він з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Цей вид нагляду не є суто адміністративним, оскільки він встановлюється, продовжується і припиняється судом, і тільки суд притягує до відповідальності піднаглядних, які порушили правила нагляду.
Підставами для встановлення адміністративного нагляду в місцях позбавлення волі є:
–вирок суду, який набрав законної сили, щодо осіб, котрі були засуджені до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
–подання та матеріали установи виконання покарань до суду щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення, внаслідок чого вони залишаються небезпечними для суспільства;
–матеріали органів поліції щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
У процесі підготовки матеріалів для встановлення адміністративного нагляду за особами, які підлягають звільненню, беруть участь структурні підрозділи установи виконання покарань (УВП). Начальник УВП, розглянувши матеріали комісії про доцільність встановлення адміністративного нагляду щодо конкретної особи, дає доручення про підготовку подання, у якому мають бути визначені обмеження з урахуванням пропозицій начальника відділу поліції, на територію обслуговування якого має прибути піднаглядний, та обґрунтування доцільності таких заходів. Подання підписується начальником установи та передається разом з матеріалами до відділу по контролю за
132
виконанням судових рішень. Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку суду та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою.
У судове засідання викликається особа, щодо якої винесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням — і захисник. Крім цього, обов’язкова присутність представника УВП, начальник якої виніс подання.
Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання. Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду та обмежень, які встановлюються щодо поведінки піднаглядного. Також особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, під підпис роз’яснюється її обов’язок вести законослухняний спосіб життя і не порушувати публічний порядок. При цьому, кожний піднаглядний зобов’язаний додержуватися таких правил:
а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ним місце проживання і зареєструватися в органі (відділі, відділенні) поліції;
б) з’являтися за викликом органу поліції (дільничного офіцера поліції) у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
в) письмово повідомляти працівників поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
г) у разі від’їзду в особистих справах з дозволу поліції (дільничного офіцера поліції) в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому територіальному підрозділі поліції.
Адміністрація УВП не пізніше трьох діб після винесення суддею постанови про встановлення адміністративного нагляду повідомляє про це відділ поліції за обраним піднаглядним місцем проживання. Крім того, постанову судді про встановлення адміністративного нагляду, характеристику на піднаглядну особу, а також довідку про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, постанови суду про встановлення адміністративного нагляду, відділ контролю за виконанням судових рішень направляє до відділу поліції за обраним нею місцем проживання в день її звільнення.
Безпосередня організація здійснення адміністративного нагляду за певною категорією осіб, звільнених з місць позбавлення волі, покладається на підрозділи Національної поліції України і, насамперед, на підрозділи превентивної діяльності поліції. Працівники поліції (дільничні офіцери поліції,
133
підрозділи карного розшуку, патрульної поліції, чергові чергових частин відділів (відділень) поліції) здійснюють перевірку дотримання правил і встановлених судом обмежень піднаглядними, документуючи факти порушення ними норм законодавства, а також проводять виховну та профілактичну роботу з піднаглядними особами.
Адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу поліції може бути продовжено у визначеному порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням керівника територіального органу (підрозділу) Національної поліції:
а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;
б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду у разі погашення або зняття судимості.
В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:
а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;
б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання;
в) у разі смерті піднаглядного.
Після припинення адміністративного нагляду працівники поліції продовжують здійснювати індивідуально-профілактичну роботу з особами до закінчення передбаченого законом строку погашення судимості або її зняття.
134
Категорії осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд. Види обмежень дій піднаглядних осіб.
Відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд за матеріалами установ виконання покарань (УВП) встановлюється щодо повнолітніх осіб:
–засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
–засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження поліції, систематично порушують публічний порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
–засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Адміністративний нагляд встановлюється:
–щодо осіб першої та третьої категорії осіб, зазначених у ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського і міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань;
–щодо осіб другої категорії осіб — в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням керівника органу поліції.
Ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» встановлено перелік обмежень дій піднаглядних, які за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі:
а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за
межі району (міста); г) реєстрація в поліції від одного до чотирьох разів на місяць.
135
Заборона виходити з будинку (квартири) поза визначеним часом, який не може перевищувати восьми годин на добу, — обмеження, суть якого полягає в тому, що піднаглядний зобов’язаний у встановлений йому час знаходитися безвідлучно у будинку (квартирі) за місцем реєстрації. Час такої заборони повинен вибиратись таким чином, щоб виключити вільне пересування особи в найбільш сприятливі для скоєння правопорушення години доби і, навпаки, створити додаткові можливості для позитивного впливу на піднаглядну особу членів сім’ї, рідних, представників громадськості. Заборону залишати будинок (квартиру) для піднаглядного слід встановлювати на час, вільний від роботи чи навчання в закладі освіти, і не включати час, необхідний для поїздки і повернення з роботи чи навчання.
Час заборони виходу не повинен перевищувати 8 годин на добу, при цьому необхідно враховувати змінність роботи піднаглядного або час навчання.
Заборона знаходитися в певних місцях району (міста). Рішення про заборону піднаглядному знаходитися в певних місцях району (міста) повинно ґрунтуватися на особливостях антигромадської поведінки піднаглядного в минулому або ж одержаній інформації про можливу кримінальну поведінку в майбутньому. Так, піднаглядним, які зловживають спиртними напоями, забороняється відвідувати кафе, ресторани, бари та інші місця, де реалізуються спиртні напої на розлив. Особам з насильницькою антигромадською установкою, крім вказаних об’єктів, забороняється перебування на пляжах, стадіонах, інших місцях, де найбільш часто виникають конфліктні ситуації. Разом з тим, вирішуючи питання про застосування до піднаглядного обмеження у відвідуванні визначеною місця, неприпустимо забороняти відвідування магазину, ринків, а також користуватися громадським транспортом. Зазначене обмеження значно зменшує можливість піднаглядної особи здійснювати негативний вплив на інших осіб, схильних до вчинення правопорушень, підтримувати старі і встановлювати нові злочинні зв’язки.
Заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста). Питання про виїзд піднаглядного з місця постійного проживання за межі району (міста) в особистих справах вирішується з письмового дозволу начальника відділу поліції на підставі письмової заяви піднаглядного на термін, який не перевищує 10 діб, з урахуванням часу перебування його у дорозі.
У разі дозволу на тимчасовий виїзд до іншої місцевості про виїзд піднаглядного дільничний офіцер поліції письмово повідомляє відділ поліції, на територію обслуговування якого цей піднаглядний має прибути. Після прибуття піднаглядного на територію обслуговування іншого відділу (відділення) поліції він повинен звернутися до чергової частини, де черговий відділу поліції реєструє прибулого у другому розділі журналу реєстрації справ