Вищезазначене дає нам підстави говорити про трициклічність фаз історичного процесу формування правової держави та модерної правосвідомості, що являє собою певний сукцесійний ряд лібералізації суспільства. Перша фаза - правова лібералізація. її функція полягала у забезпеченні індивідуальних прав і свобод. У цей період відбулося формування громадянських прав та інституту приватної власності, який через визнання особистісних невідчужуваних прав людини ставав священним і недоторканним. Друга фаза - політична лібералізація, або демократизація суспільства. Вона ґрунтувалася на правовій та закріплювала її, забезпечуючи кожному індивіду право на дотримання належних правових процедур, а також доступ до прав. Демократизація проявляється у представницькій демократії через надання людині можливості брати участь у суспільно-політичному житті та управлінні державою. Адже, як зазначав Л. фон Мізес, "тільки у рамках лібералізму демократія виявляється функціональною. Демократія без лібералізму - порожня форма" (Мизес, 1994: 56). Для третьої фази лібералізації - економічної або ринкової - дві попередніх є ендогенними факторами, адже тільки в умовах правового та політичного лібералізму може відбуватися свободний економічний розвиток. Й. Шумпетер у роботі "Теорії економічного розвитку" так визначає економічний розвиток: "Під розвитком... слід розуміти лише такі зміни господарського колообігу, які економіка сама породжує, тобто тільки випадкові зміни "наданого самому собі", а не такого народного господарства, що приводиться в рух імпульсами ззовні" (Шумпетер, 2008: 128). Тобто лібералізація ринкових відносин, як власне й викликаний нею економічний розвиток, є лише епіфеноменами політично-правової лібералізації.
Отже, найбільшого розвитку універсалістський правовий дискурс свободи у вигляді сукупності індивідуалістичних значень, цінностей і норм, заснованих на принципах корисності та раціоналістичному перфекціонізмі, який із часом набув загальнолюдського цивілізаційного виміру, досяг за доби Модерну. Ключовими рисами модерністського суспільства стали індивідуалізм і секуляризація, індустріалізація й масовість, стандартизація та диференціація. Для тієї епохи характерними була віра у прогрес і безперервне оновлення, гуманізм і визволення. У теоретичній сфері найважливішими елементами модерної філософії стали раціоналізм та універсалізм разом із пошуком сталих основ буття. Усі ці фактори віднайшли своє відображення у модерній правосвідомості.
Обговорення
Філософські доктрини Модерну вплинули на формування сучасних поглядів щодо прав людини, свободи і рівності індивідів перед законом, правової держави тощо. І хоча ідеальним модерним конструктам була притаманна "віра в здатність людини до раціональної організації існуючого буття та створення суспільства на егалітаристських засадах справедливості, рівності та верховенства права" (Клешня, 2016: 47), вони явили собою не просто систему теоретичних постулатів, але своєю реалістичною спрямованістю підвели теоретичний фундамент під ідеологію буржуазно-капіталістичного суспільства, ставши підґрунтям для формування його індивідуалізованої свідомості. В основі цієї ідеології постали ліберально-правові ідеї, які задекларували невідчужувані права і свободи як основний закон по-новому перезаснованого, розумного громадянського ладу.
Характерними рисами лібералізму є: юридична рівність людини - через визнання її економічно самостійним суб'єктом, який перебуває у конвенціональному відношенні добровільного взаємовикористання; визнання її природних прав - права на життя, свободу, власність і права на захист цих прав; детерміноване розумним порядком поняття свободи - нескінченно розкрите в чітко визначених межах його змісту; справедливість - як тверда і постійна воля визнавати за кожною людиною її право на реалізацію потенційних можливостей на підставі найбільш загальної системи рівних основних свобод, сумірної з подібними системами свобод для всіх інших людей. Все це стало певною ідеологічною базою лібералізму, в рамках якої легітимізувалися економічні відносини, засновані на священній приватній власності та невідчужуваних природних правах людини.
І хоча для періоду Премодерну все ще був характерним субстанційний підхід до розуму, однак через звернення філософії Нового часу до рефлексивного розуму відбувся перехід до процедурної раціональності та, врешті, до цілераціональної діяльності. Завдяки цьому теорія рівності прав і свобод була онтологізована в державно-правових інституціях, а основною функцією держави стало гарантування та забезпечення прав на життя, свободу і власність.
Висновки
У статті встановлено, що модерна суспільна правосвідомість орієнтується на особистісну свободу, автономність, цілераціональність, утилітаризм. Вона коригується ринковими відносинами, орієнтується на реалізацію приватних інтересів, умовою яких є свобода, що осягається розумом. Зазначається, що західний індивідуалізм виступив способом буття Модерну, "цілераціоналізувавши" людину та привівши до цивілізаційних зрушень. Процес лібералізації західного суспільства в модерну епоху мав певну поступальність розвитку. Це відобразилося у специфічній періодизації його реалізації, що зумовило певні зміни правосвідомості.
Список літератури
1. Арендт Х. Vita activa, или О деятельной жизни / Х. Арендт. - СПб. : Алетейя, 2000. - 437 с.
2. Бердяев Н.А. Новое средневековье. Размышление о судьбе России и Европы / Н.А. Бердяев // Философия творчества, культуры и искусства: в 2-х т. - Т. 1. - М. : Искусство, 1994. - 542 с. - (Серия "Русские философы ХХ века").
3. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. - М. : Прогресс, 1990. - 808 с. - (Социологическая мысль Запада).
4. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель; [пер. с нем.]. - М. : Мысль, 1990. - 524 [2] с, 1 л. портр. - (Филос. наследие).
5. Грамши А. Тюремные тетради / А. Грамши // Избранные произведения в 3-х томах. - Т. 3. - М. : Изд. иностранной литературы, 1959. - 567 с.
6. Дротянко Л.Г. Феномен фундаментального і прикладного знання (Постнекласичне дослідження) / Дротянко Л.Г. - К. : Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000. - 423 с.
7. Кант И. Основоположение метафизики нравов / И. Кант // Сочинения. В 8-ми т. - Т. 4. - М. : Чоро, 1994. - С. 153-247
8. Кант И. Ответ на вопрос: что такое просвещение? / И. Кант // Сочинения. В 8-ми т. - Т. 8. - М. : Чоро, 1994. - С. 29-37.
9. Клешня Г.М. Соціальна утопія як сценарій майбутнього в епоху Модерну / Г.М. Клешня // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - 2(24). - К.: НАУ, 2016. - С. 43-48.
10. Козловски П. Культура посмодерна: Общественнокультурные последствия техн. развития / П. Козловски. [пер. с нем]. - М. : Республика, 1997. - 240 с. - (Философия на пороге нового тысячелетия).
11. Литовченко І.В. Політичні аспекти функціонування економіки як соціального інституту / І.В. Литовченко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - 1(23). - К.: НАУ, 2016. - С. 55-58.
12. Мизес фон Л. Социализм. Экономический и социологический анализ / Л. фон Мизес. - М. : Catallaxy, 1994. - 416 с.
13. Ревель Ж-Ф. Відживлення демократії / Ж-Ф. Ревель; [пер. з франц. З. Борисюк та О. Хома]. - К. : Часопис "Критика", 2004. - 590 с.
14. Токвиль А. Демократия в Америке / А. Токвиль; [пер. с франц., предисл. Гарольда Дж. Ласки]. - М. : Прогресс, 1992. - 554 с.
15. Фарман И. Социально-культурные проекты Юргена Хабермаса. / И. Фарман. - М. ИФ РАН ; 1999. - 244 с.
16. Хабермас Ю. Политические работы / Ю. Хабермас.
- М. : Праксис, 2005. - 368 с. (Серия "Новая наука политики").
17. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия / Й.А. Шумпетер. - М. : Эксмо, 2008. - 864 c. (Антология экономической мысли).
18. Элиас Н. О процессе цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования / Н. Элиас. - Том 1. Изменения в поведении высшего слоя мирян в странах Запада. - М. ; СПб. : Университетская книга, 2001 .
- 332с. ("Книга света").
19. Юм Д. Сочинения в 2т / Д. Юм. - Т. 2. - 2-е изд., дополн. и испр. - М. : Мысль, 1996. - 799 с. [1] с. (Филос. Наследие).
References
1. Arend, Kh. (2000). Vita activa, ili O deiatelnoy znizni [Vita activa, or about active life]. SPb.: Aleteyia [in Russian].
2. Berdyaev, N.A. (1994). Novoe srednevekove. Razmyshlenie o sudbe Rossii i Evropy [New Middle Ages. Reflection on the fate of Russia and Europe]. Filosofiia tvorchestva, kultury i iskusstva, Philosophy of Creativity, Culture and Art. (Vols. 1-2). Мoscow: Iskusstvo [in Russian].
3. Drotianko, L.H. (2000). Fenomen fundamentalnoho i prykladnoho znannia (Postneklasychne doslidzhennia) [The phenomenon of fundamental and applied knowledge (Post- classical research)]. Kyiv: Yevrop. un-t finansiv, inform. system, menedzhmetu і biznesu [in Ukrainian].
4. Elias, N.O. (2001). O protsesse tsivilizatsii. Sotsiogeneticheskie i psikhogeneticheskie issledovaniia [About the process of civilization. Sociogenetic and psychogenetic research]. Moscow; SPb.: Univ. kn. [in Russian].
5. Farman, I. (1999). Sotsialno-kulturnye proekty Iurgena Khabermasa [Socio-cultural projects of Jurgen Habermas]. Мoscow: IF RAN [in Russian].
6. Gegel, G. (1990). Filosofiia prava [Philosophy of law]. (Trans). Мoscow: Mysl [in Russian].
7. Gramshi, G. (1959). Tiuremnye tetradi [Prison notebooks]. (Vols. 1-3). Moscow: Izd. inostrannoy lit. [in Russian].
8. Ium, D. (1996). Sochineniia v 2 t. [Works in 2 volumes] (2nd ed., rev.). Moscow: Mysl [in Russian].
9. Kant, I. (1994). Osnovopoloznenie metafiziki nravov [Foundations of the metaphysics of morals]. (Vols. 1-8), (pp. 153247). Мoscow: Choro [in Russian].
10. Kant, I. (1994). Otvet na vopros: chto takoe prosveshchenie? [The answer to the question: what is enlightenment?]. (Vols. 1-8), (pp. 29-37). Мoscow: Choro [in Russian].
11. Khabermas, Iu. (2005). Politicheskie raboty [Political works]. Мoscow: Praksis [in Russian].
12. Kleshnia, H.M. (2016). Sotsialna utopiia yak stsenarii maibutnoho v epokhu Modernu [Social utopia as a scenario of the future in the Modern era]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu, Proceedings of the National Aviation University, 2(24), 43-48 [in Ukrainian].
13. Kozlovski, P. (1997). Kultura postmoderna: Obshchestvenno-kulturnye posledstviia tekhnicheskogo razvitiia [Postmodern culture: Social and cultural consequences of technical development]. (Trans). Мoscow: Respublika [in Russian].
14. Lytovchenko, I.V. (2016). Politychni aspekty funktsionuvannia ekonomiky yak sotsialnoho instytutu [Political aspects of the functioning of the economy as a social institution]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu, Proceedings of the National Aviation University, 1(23), 55-58 [in Ukrainian].
15. Mizes, L. (1994). Sotsializm. Ekonomicheskiy i sotsiologicheskiy analiz [Socialism. Economic and sociological analysis]. Мoscow: Catallaxy [in Russian].
16. Revel, Zh.F. (2004). Vidzhyvlennia demokratii [Revivalof democracy]. (Z. Borysiuk, O. Khoma, Trans). Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
17. Shumpeter, Y.A. (2008). Teoriia ekonomicheskogo razvitiia. Kapitalizm, sotsializm i demokratiia [Economic development theory. Capitalism, socialism and democracy]. Мoscow: Eksmo [in Russian].
18. Tokvil, A. (1992). Demokratiia v Amerike [Democracy in America]. (G. Dzn. Lasky, Trans). Мoscow: Progress [in Russian].
19. Veber, M. (1990). Izbrannye proizvedeniia [Selected works]. Мoscow: Progress [in Russian].