Материал: Физиология методички

B.Стать і вік обстежуваного

C.Зріст і стать обстежуваного

D.Загальну ємність легенів

E.Дані фізичного розвитку

2.Про наявність якого захворювання легенів можна думати за умов збільшення залишкового об’єму?

A. Пневмонії B. Плевриту C. Емфіземи D. Бронхіту

E. Туберкульозу

3.Про що свідчить зниження індексу Тіффно? A. Збільшення бронхіальної прохідності

B. Зниження ефективності дихання C. Порушення поглинання кисню

D. Зниження бронхіальної провідності E. Зміна загальної ємності легенів

4.Які об’єми утворюють функціональну за- лишкову ємність?

A. Залишковий об’єм і резервний об’єм видиху B. Залишковий об’єм і альвеолярний мертвий

простір

C. Дихальний об’єм і резервний об’єм вдиху D. Дихальний об’єм і резервний об’єм видиху E. Дихальний об’єм і резервний об’єм вдиху і

видиху

5.Які об’єми утворюють ЖЄЛ?

A.Залишковий об’єм і резервний об’єм видиху

B.Залишковий об’єм і альвеолярний мертвий простір

C.Дихальний об’єм і резервний об’єм вдиху

D.Дихальний об’єм і резервний об’єм видиху

E.Дихальний об’єм і резервні об’єми вдиху та видиху

6.Фактичні показники зовнішнього дихання можна визначити:

A. За формулами і таблицями B. За таблицями і номограмами C. Методом спірографії

D. Методом спірометрії

E. Методами спірографії та спірометрії

7.Належні показники зовнішнього дихання можна визначити:

A. За формулами і таблицями B. За таблицями і номограмами C. Методом спірографії

D. Методом спірометрії

E. Методами спірографії та спірометрії

8.Який об’єм не входить у ЖЄЛ?

A.Дихальний об’єм

B.Резервний об’єм вдиху

C.Залишковий об’єм

D.Резервний об’єм видиху

E.Усе вищеперелічене

9. Від яких факторів залежить ЖЄЛ? А. Вік

В. Стать С. Зріст і маса тіла

D. Рівень фізичного розвитку Е. Усе вищеперелічене

10. Чому дорівнює хвилинний об’єм дихання, якщо ЧД — 15 за 1 хв, ДО — 500 мл, а ЖЄЛ —

4000 мл?

A.20 000 мл

B.9000 мл

C.7500 мл

D.6000 мл

E.4000 мл

Відповіді

1.B, 2.C, 3.A, 4.A, 5.E, 6.A, 7.E, 8.C, 9.B, 10.D.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Обстежуваний після кількох спокійних вдихів робить максимальний вдих, а потім мак- симально глибокий видих у спірометр, на шкалі якого реєструється об’єм, що видихається. Який показник зовнішнього дихання визначається за цих умов?

A.Резервний об’єм вдиху

B.Форсована життєва ємність легенів

C.ЖЄЛ

D.Швидкість видиху

E.Об’єм форсованого видиху

2.Який об’єм повітря називається залишко-

вим?

A.Об’єм повітря, що залишається у повітро- носних шляхах після спокійного видиху

B.Об’єм повітря, що залишається в легенях після максимального видиху

C.Об’єм повітря, що залишається в легенях після субмаксимального видиху

D.Сума резервних об’ємів вдиху і видиху

E.Різниця між резервним об’ємом видиху й об’ємом мертвого простору

3.Який об’єм можна визначити, якщо від об’єму життєвої ємності легенів відняти дихаль- ний об’єм і резервний об’єм вдиху?

A.Залишковий об’єм

B.Функціональний залишковий об’єм

C.Об’єм функціонального мертвого простору

D.Об’єм анатомічного мертвого простору

E.Резервний об’єм видиху

4.Випробовуваний здійснює максимально глибокий вдих і потім робить максимально гли- бокий і швидкий видих. Прилад показує об’єм повітря, що видихається, і об’єм повітря, що ви- дихається за першу секунду. Які параметри зов- нішнього дихання показує прилад?

A.Резервний об’єм видиху й індекс Тіффно

B.ЖЄЛ і швидкість газообміну в альвеолах

C.Загальну ємність легенів і швидкість руху повітря в дихальних шляхах

16.Розрахуйте, у скільки разів ХОД дорослої людини в стані спокою більше ХОД новонаро- дженої дитини, якщо ДО дорослого дорівнює

500 мл.

17.У деяких людей, хворих на бронхіальну астму, на ранній її стадії відбувається збільшен- ня ЖЄЛ. При лікуванні величина ЖЄЛ повер- тається до початкової. Поясніть це явище.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Ефективність легеневої вентиляції визна- чається відношенням об’єму повітря, який уві- йшов до альвеол, до того, який там знаходився.

Уальвеоли входить дихальний об’єм (ДО), плюс об’єм мертвого простору (ОМП), який становить 150 мл. У легенях перед вдихом міститься функціо- нальна залишкова ємність (ФЗЄ), яка дорівнює сумі залишкового об’єму і резервного об’єму ви- диху. Звідси легко розрахувати, що ефективність легеневої вентиляції при заданих дихальних об’ємах дорівнюватиме відповідно 14; 34; 54 %.

2.У нормі ДО становить 20 %; РОвд і РОвид — по 40 % від ЖЄЛ; ФЗЄ = РОвид + ОО; Євд = = ДО + РОвд; ОО = 30 % ЖЄЛ. Отже, у даному випадку ДО = 800 мл; РОвд і РОвид — по 1600 мл;

ФЗЄ = 2800 мл; Євд = 2400 мл.

3.Належна ЖЄЛ жінки = Н (21,78 – 0,101 А), де Н — зріст (см), А — вік (роки) — формула Болдуїна. У даному випадку належна ЖЄЛ = = 3620 мл.

4.За формулою Болдуїна належна ЖЄЛ чо-

ловіка = Н (27,63 – 0,112 А), де Н — зріст (см), А — вік (роки). У даному випадку належна ЖЄЛ = = 4940 мл.

5.Відомо, щонормальнеспіввідношеннядихаль-

них об’ємів таке: ДО = 20 % ЖЄЛ; РОвд = РОвид = = 40 % ЖЄЛ. Легенева вентиляція (ЛВ) дорівнює:

(ДО – ОМП) : ФОЕ; ФЗЄ = ОО + РОвид; ОО = = ЗЄЛ – ЖЄЛ.

Належна ЖЄЛ за формулою Болдуїна для чо- ловіків = Н (27,63 – 0,112·А), де Н — зріст (см), А

— вік (роки). В даному випадку належна ЖЄЛ =

=170 (27,63 – 0,112 · 65) = 3459,5 мл. Необхідно порівняти міру фактичної ЛВ з належною. Під час визначення належної ЛВ замість ЖЄЛ у роз- рахунку приймається належна ЖЄЛ. Після про- ведення розрахунків отримаємо, що фактично:

ЛВ = (960 – 150) : (2000 + 1920) = 810 : 3920 =

=0,207, або 20,7 %, тоді як має бути:

ЛВ = (691,9 – 150) : (3340,5 + 1383,8) = 541,9 : : 4724,3 = 0,1147, або 11,47 %. Це виходить за межі допустимих коливань, що може спостерігатися як компенсаторний стан за умов погіршеного ви- диху.

6.МОД у спокої = ДО · ЧД = 20 · 600 мл =

=12 000 мл.

Під час роботи ЧД = 40, ДО = 900 мл, МОД = = 40 · 900 мл = 35 000 мл.

Таким чином, МОД зріс на 200 % (втричі) по- рівняно зі спокоєм.

7. За формулою Антоні належна ЖЄЛ у чо-

ловіків: 2,6 · ОО = 2,6 · 1800 = 4680 мл.

8.За формулою Антоні належна ЖЄЛ у жінок: 2,2 · ОО = 2,2 · 1500 = 3300 мл.

9.У кінці звичайного видиху в легенях зна- ходиться функціональна залишкова ємність (ФЗЄ), мінус об’єм повітря мертвого простору (ОМП), що в нормі становить близько 2350– 2500 мл. У кінці звичайного вдиху до цього об’- єму додається дихальний об’єм (ДО).

10.У легенях у спокої в альвеолах знаходить- ся ФЗЄ – ОМП, тобто 2500 мл. У ньому 14,4 % кисню, тобто 360 мл. Під час спокійного вдиху в альвеоли входить ДО – ОМП, тобто додатково

надходить 72 мл О2. Загальна кількість останньо- го в альвеолярному повітрі сягає 432 мл. Об’єм альвеолярного повітря під час вдиху дорівнює 2850 мл, отже, в ньому міститься тепер 15 % О2.

11.За один вдих 600 мл, за хвилину — 1080 мл.

ДО = ЖЄЛ – РОвид – РОвд

12.У тренованої людини найбільший ХОД досягається за найменшою ЧД за рахунок по- глиблення дихання. Краще тренована перша людина, найгірше — третя.

13.Об’єм альвеолярного повітря дорівнює ФЗЄ – ОМП. Якщо ОО прийняти за 1500 мл, а

РОвд таким, що дорівнює РОвид, то ці об’єми у та- кому разі дорівнюють по 1300 мл. Об’єм альвео-

лярного повітря звідси дорівнює: 1300 + 1500 –

–150 = 2650 мл. Легенева вентиляція дорівнює: (ДО – ОМП) : ФЗЄ = (400 – 150) : 2800 = 9 %.

14.Дані невірні. У нормі відношення ХОД до маси тіла (кг) у перший день життя дитини ста- новить 190 мл/кг, в 1 рік — 300 мл/кг, у 6 років

— 17 мл/кг, у дорослої людини — 170 мл/кг.

15.Оскільки у спокої в новонародженої дити- ни ЧД сягає 60–70 за 1 хв, то ХОД у даному ви- падку дорівнює 120–140 мл/хв.

16.Оскільки ЧД у дорослої людини у спокої становить 16–18 за 1 хв, ХОД дорослого дорівнює 8–9 л, ХОД новонародженого — 0,12–0,14 л. Отже, ХОД дорослого більший за ХОД новона- родженого у 57–75 разів.

17.За умов бронхіальної астми відбувається спазм дрібних бронхіол, що значно ускладнює дихання, особливо видих. За цих умов збільшен- ня ЖЄЛ є компенсаторною пристосовною реак- цією організму, яка забезпечує значне розтягу- вання легенів під час вдиху, що за рахунок зро- стання еластичного напруження тканини альве- ол сприяє енергійнішому видиху. Під час оду- жання відбуваються зворотні явища і ЖЄЛ змен- шується, оскільки знижується необхідність в енер- гійнішому видиху.

9.2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ВДИХУ І ВИДИХУ

Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів вдиху і видиху необхідне для оцінки стану органів дихання в лікарській практиці.

Мета заняття. Знати:

1.Механізм вдиху і видиху.

2.Методики оцінки параметрів зовнішнього дихання.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Біомеханіка вдиху і видиху.

2.Тиск у плевральній порожнині. Його зміна під час дихання.

3.Фізіологічна характеристика дихальних шляхів, їх функції.

4.Значення миготливого епітелію.

5.Еластичні властивості легенів і стінок груд- ної клітки.

6.Поверхневе натягнення альвеол, його меха- нізми.

7.Сурфактант, його значення.

Питання до письмової відповіді:

1.Опишіть послідовність процесів, в резуль- таті яких відбуваються вдих і видих.

2.Намалюйте схему грудної клітки і положен- ня діафрагми під час вдиху і видиху.

3.Намалюйте схеми дії зовнішніх і внутрішніх міжреберних м’язів під час вдиху і видиху.

4.Поясніть, що таке негативний тиск у плев- ральній порожнині, механізм його виникнення.

5.Укажіть величини негативного тиску в плевральній порожнині залежно від фаз дихан- ня та його глибини.

6.Перелічіть функції сурфактанта.

7.Опишіть, що таке аеродинамічний опір, укажіть його значення для легеневої вентиляції.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження максимальної швидкості вдиху і види- ху за умов форсованого дихання (пневмотахо- метрія).

Методика проведення пневмотахометрії

Вимірювання максимальної швидкості вдиху і видиху за умов форсованого дихання — пнев- мотахометрія — простий метод діагностики пору- шень прохідності бронхів, який залежить як від сили дихальної мускулатури, так і від просвіту бронхів і механоеластичних властивостей ле- генів. Отримані під час пневмотахометрії показ- ники прийнято називати потужністю вдиху і ви- диху. Вони коливаються в досить широких ме- жах, тому цінність цього методу підвищується за умов повторних досліджень одного і того ж об- стежуваного.

Для роботи необхідні: пневмотахометр із пнев- мотахометричною трубкою, спирт, бавовняна тканина, носовий затискач.

Об’єкт дослідження — людина.

Пневмотахометр — це стрілочний диференцій- ний манометр, градуйований за значеннями по- вітряного потоку, які відповідають різниці тисків до і після діафрагми в пневмотахомет- ричній трубці.

Проведення роботи. Дослідження виконують у положенні випробовуваного стоячи або сидя- чи. Для вимірювання максимальної швидкості видиху він робить повний вдих, а потім макси- мально швидкий видих через трубку пневмота- хометра. Під час вимірювання максимальної

швидкості вдиху випробовуваний після глибоко- го видиху здійснює максимально швидкий і гли- бокий вдих.

Результати роботи та їх оформлення. Пока-

зання пневмотахометра занесіть до табл. 9.2. Зробіть висновки.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У кінці спокійного вдиху тиск у плев- ральній щілині дорівнює близько:

A. 8–10 мм рт. ст. B. –(6–8) мм рт. ст. C. –(3–4) мм рт. ст. D. 0 мм рт. ст.

E. +3...–4 мм рт. ст.

2.Дія сурфактанта легенів полягає в такому: A. Забезпеченні еластичних властивостей у

легенях

B.Перешкоджанні спадання альвеол

C.Забезпеченні нормальної циркуляції трахео- бронхіального секрету

D.Забезпеченні нормального кровообігу у ле-

генях

E.Перешкоджанні розростання сполучної тка-

нини

3. М’язи видиху — це:

A.Зовнішні міжреберні та внутрішні міжхря-

щові

B.Внутрішні міжреберні

С. Зовнішні міжреберні, внутрішні міжхрящові, грудні, груднино-ключично-соскоподібні та діафрагма

D.Внутрішні міжреберні та м’язи живота

E.Груднино-ключично-соскоподібні, грудні та діафрагма

4. М’язи вдиху — це:

A.Зовнішні міжреберні та внутрішні міжхря- щові, внутрішні міжреберні

B.Діафрагма, зовнішні міжреберні, внутрішні міжхрящові та грудні

C.Груднино-ключично-соскоподібні

D.Внутрішні міжреберні та м’язи живота

E.Груднино-ключично-соскоподібні, грудні та діафрагма

5. Показники пневмотахометрії характеризують:

A.Ефективність вентиляції

B.Альвеолярну вентиляцію

C.Загальну ємність легенів

D.Бронхіальну прохідність

E.Залишковий об’єм