Материал: Физиология методички

C.230 мл

D.280 мл

E.350 мл

10. Яка роль сурфактанта альвеолярної ріди- ни?

A.Зменшує поверхневий натяг альвеол

B.Збільшує поверхневий натяг альвеол

C.Справляє бактерицидну дію

D.Покращує газообмін

E.Регулює легеневий кровообіг

Відповіді

1.B, 2.A, 3.C, 4.C, 5.E, 6.A, 7.C, 8.D, 9.C, 10.A.

Ситуаційні завдання

1.Поясніть, хто з двох осіб, що сперечаються, має рацію? Один стверджує: «легені розширю- ються, і тому в них входить повітря», другий: «повітря входить у легені, і тому вони розширю- ються».

2.За деяких станів розтяжність легеневої тка- нини зменшується в 5–10 разів. Поясніть, який компенсаторний механізм активізується за таких умов.

3.Людині необхідно пройти дном водойми- ща. У такій ситуації, якщо відсутні спеціальні пристосування, дихають через трубку, кінець якої виходить з води. Є три трубки. Довжина кожної 1 м, а внутрішній діаметр відповідно 68; 30; 5 мм. Поясніть, яку трубку потрібно викори- стовувати. Обгрунтуйте Вашу відповідь відпо- відним розрахунком. Який головний елемент трубки може мати вплив на ефективність дихан- ня?

4.У ХХ ст. була розкрита причина хвороби новонароджених, які вмирали відразу ж після народження, будучи не в змозі зробити вдих. Роз- гадка була знайдена, коли почали готувати го- могенати з тканини легенів таких дітей і дітей, померлих від інших причин. У цих гомогенатах вимірювали і порівнювали між собою деякий фізико-хімічний показник. Поясніть, що при цьо- му виявили.

5.За умов звуження дихальних шляхів рух повітря стає турбулентним. Це потребує значних витрат енергії, і людині важко дихати. Стан по- кращується, якщо повітря замінити киснево- гелієвою сумішшю (у ній замість азоту міститься така ж кількість гелію). Поясніть причину поліп- шення стану за цих умов.

6.У двох тварин різних видів у результаті травми сталося однобічне пошкодження грудної клітки з розгерметизацією плевральної порожни- ни (пневмоторакс). У результаті одна тварина загинула, а друга залишилася живою. Поясніть,

учому причина настільки різних наслідків пнев- мотораксу.

7.Поясніть, чи існує пауза між вдихом і ви- дихом і чому.

8.Розрахуйте, яка величина внутрішньоплев- рального тиску у дорослої людини у момент сильного вдиху і видиху, якщо атмосферний тиск становить 760 мм рт. ст.

9.Поясніть, чому дорівнює міжплевральний тиск у новонародженої дитини на піку вдиху і видиху.

10.Поясніть, чи позначається на диханні ди- тини туге сповивання живота і чому.

11.Дитині виповнилося 11 міс., вона почала ходити. Поясніть, як змінюється у неї в цей час тип дихання.

12.У дитини грудне дихання починає доміну- вати над діафрагмальним. Поясніть, якого віку ця дитина.

13.Новонароджена дитина зробила макси- мально глибокий вдих. Розрахуйте, чому у цей момент дорівнює у неї тиск у міжплевральній щілині, якщо атмосферний тиск — 760 мм рт. ст.

14.Поясніть, чи відповідають наведені дані дійсності: частота дихання дитини в період но- вонародженості становить 60–70 за 1 хв, в 1 рік

—18–20 за 1 хв, у 5–6 років — 25–30 за 1 хв, у 14–15 років — 30–35 за 1 хв.

15.Дитина під час гри багато бігала. По- ясніть, як і за рахунок чого змінювалася у неї ле- генева вентиляція.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.Якщо йдеться про природний шлях дихан- ня, то має рацію перша особа. Механізм дихан- ня всмоктувальний. Але якщо мати на увазі штучне дихання, то має рацію друга особа, оск- ільки тут механізм нагнітальний.

2.За умов значного погіршення розтяжності альвеол неможливий досить глибокий вдих. Не- стачу повітря організм намагається компенсува- ти почастішанням дихання, яке залишається по- верхневим (задишка).

3.Кожна трубка відповідно до її об’єму по- різному збільшує анатомічний мертвий простір. Об’єм першої трубки близько 3,6 л. Такий мерт- вий простір практично непереборний. Вибір цієї трубки прирікає людину на загибель від задухи.

Об’єм другої трубки — близько 600 мл. Такий мертвий простір можна здолати, якщо дихати глибоко і рідко, використовуючи резервний об’єм вдиху.

Нарешті, об’єм третьої трубки зовсім невели- кий. Але через дуже малий її діаметр повітря під час дихання рухатиметься в трубці дуже швид- ко і тертя його об стінки різко зросте, що може істотно утруднити дихання. Тому оптимальни- ми є розміри другої трубки.

4.Неможливість процесу вдиху в даному ви- падку може бути пов’язана з порушенням функ- ції розтяжності альвеол. Вона визначається дво- ма факторами — станом стінок і наявністю сур- фактанта — речовини, що знижує велике поверх- неве напруження на межі рідини, яка вкриває зсе- редини стінки альвеол, і повітря. Причина смерті новонароджених полягала в генетичному дефекті

—відсутності сурфактанта, без якого робота ди- хальних м’язів не в змозі забезпечити розтягу- вання легенів.

5.Для кожної рідини і кожного газу існує пев- не число Рейнольдса — безрозмірна величина, що визначає межу переходу ламінарної течії в тур- булентну. За умов її перевищення ламінарна те-

чія переходить у турбулентну. Що вища щіль- ність рідини або газу, то число Рейнольдса більше. Оскільки гелій більш ніж утричі легший за азот, то він відповідно знижує число Рейнольд- са для дихальної суміші, її потік у дихальних шляхах стає ламінарним, що і приносить полег- шення під час дихання.

6. Якщо пошкодження з’явилося лише з одно- го боку, це призведе до спадання відповідної ле- гені, але друга збережеться і тварина не загине. Проте є види тварин, у яких обидві плевральні порожнини ушкоджуються. У такій ситуації пневмоторакс завжди буде двостороннім, отже, смертельним.

7. У нормі між вдихом і видихом паузи немає, оскільки після закінчення вдиху грудна клітка під впливом своєї маси опускається.

8.На вдиху 750 мм рт. ст., на видиху — 756 мм рт. ст.

9.На вдиху 736 мм рт. ст., на видиху — 740 мм рт. ст.

10.Під час тугого сповивання дихати важко, оскільки у дитини переважає діафрагмальний

тип дихання.

11. З переходом дитини з горизонтального по- ложення у вертикальне грудна клітка опускаєть- ся і створюються умови для переходу від черевно- го типа дихання до грудного. Тип дихання стає змішаним.

12.Це явище спостерігається у дитини від 3 до 7 років.

13.Внутрішньоплевральний тиск під час ви- диху у новонародженого дорівнює атмосферно-

му, оскільки об’єм легенів у нього відповідає об’єму грудної клітки. Відповідно він становити- ме 760 мм рт. ст.

14.У нормі ЧД дитини у період новонародже- ності дорівнює 60–70 за 1 хв, в 1 рік — 30–35 за

1 хв, у 5–6 років — 25–30 за 1 хв, у 14–15 років

—18–20 за 1 хв.

15.Легенева вентиляція збільшувалася пере-

важно за рахунок почастішання дихальних рухів, а не за рахунок глибини дихання.

9.3. ДОСЛІДЖЕННЯ ГАЗООБМІНУ В ЛЕГЕНЯХ

Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів газообміну необхідне для розуміння процесів метаболізму в тканинах за умов різних функціональних станів і, у разі потреби, цілеспря- мованого впливу на їх роботу.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми газообміну в легенях.

2.Газовий склад крові за умов різних функ- ціональних станів.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Склад вдихуваного, видихуваного й альвео- лярного повітря.

2.Парціальний тиск і напруження кисню і

вуглекислого газу в альвеолярному повітрі, ве- нозній та артеріальній крові.

6.Артеріовенозна різниця за киснем.

7.Анатомічний і фізіологічний мертвий простір.

8.Коефіцієнт утилізації кисню, метод визна- чення.

Питання до письмової відповіді:

1.Напишіть склад вдихуваного, видихува- ного й альвеолярного повітря.

2.Розрахуйте парціальний тиск кисню в ат- мосферному й альвеолярному повітрі.

3.Розрахуйте парціальний тиск вуглекисло- го газу в атмосферному й альвеолярному повітрі.

4.Опишіть механізм газообміну в легенях і тканинах, намалюйте схему.

Програма практичної роботи на занятті:

дослідження насичення крові киснем безкровним методом.

Методика дослідження насичення крові киснем за допомогою оксигемографа

Оксигемографія полягає в безкровному по- стійному дослідженні ступеня насичення киснем артеріальної крові. Визначення цього показника ґрунтується на змінах спектральних властивос- тей редукованого гемоглобіну й оксигемоглобі- ну. У червоній частині спектра (довжина хвилі 620–680 нм) редукований гемоглобін поглинає світло у кілька разів швидше, ніж оксигемоглобін.

Оксигемограф — автоматичний електронний потенціометр, що працює від фотоелектричного вушного датчика. З одного боку датчика при- кріплена лампочка — джерело світла, а з друго- го — фотоелемент. У разі прогрівання тканин вушної раковини судини її розширюються, збільшують швидкість кровотоку, а внаслідок цього через вушну раковину протікає практич- но артеріальна кров. Шкала приладу градуйо- вана. Зміна ступеня насичення крові О2 викли- кає зміни кольору і фотоструму. Освітлювальна лампа служить водночас і джерелом тепла, яке необхідне для артеріалізації крові. Електрорушій- на сила (ЕРС) датчика і напруги потенціомет- ричної схеми підключені назустріч і спрямовані на вхід підсилювача. Посилений сигнал по- дається до реверсивного двигуна, котрий обер- тається, поки є сигнал. Двигун з’єднаний з ка- реткою, на якій закріплюється покажчик. По- кажчик разом із кареткою рухається вздовж гра- дуйованої в процентах шкали ступеня насичен- ня крові О2. Оксигемограф забезпечує реєстрацію змін ступеня насичення крові О2..

Хід роботи. Заземлити прилад. Вставити ко- лодку датчика в гніздо і в датчик — конт- рольний фільтр. Датчик оксигемографа причепи- ти на верхній край вушної раковини обстежува- ного, увімкнути прилад і прогріти тканини про- тягом 15 хв. Потім встановити прилад у положен- ня 100–60 %. Ручкою «установка вихідного на- сичення» встановити стрілку приладу за шкалою 100–60 % на цифру, що вказана на світлій поло- вині фільтра. Пересунути фільтр на темну поло-

вихідного насичення сягатиме 100 %, якщо дослі- джуваний зробить 2–3 глибоких вдихи і видихи. Визначення ступеня насичення проводять під час спокійного дихання, при затримці дихання на вдиху і видиху, після кількох глибоких вдихів і видихів.

Результати роботи та їх оформлення. За-

несіть отримані результати до протоколу досліду. Зробіть висновки.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Який вміст розчиненого кисню в нор- мальній артеріальній крові?

A. 0,9–1,4 об% B. 1,5–1,6 об% C. 18–22 об% D. 0,25–0,3 об% E. 8–14 об%

2.За нормальних умов насичення венозної крові киснем становить близько:

A. 92–97 % B. 95–100 % C. 60–70 % D. 25–30 % E. 15–25 %

3.У нормі вміст кисню в 1 л артеріальної крові становить приблизно:

A. 180–220 мл B. 300–320 мл C. 90–120 мл D. 120–130 мл E. 70–80 мл

4.Коефіцієнт утилізації кисню в організмі лю- дини під час помірного фізичного навантажен- ня зростає до:

A. 20–40 % B. 50–60 % C. 90–100 % D. 75–85 % E. 40–60 %

5.Як називається стан, під час якого напру- ження двооксиду вуглецю в артеріальній крові становить 60 мм рт. ст. і більше?

A. Нормокапнія B. Гіпокапнія C. Гіпоксемія D. Асфіксія

E. Гіперкапнія

6.Як називається стан, під час якого напру- ження кисню в артеріальній крові становить 60 мм рт. ст. і менше?

A. Гіперкапнія B. Асфіксія

C. Гіпоксемія D. Гіпероксія E. Нормокапнія

7. У якій із наведених нижче відповідей на- пруження кисню і вуглекислого газу в артері- альній крові відповідає нормальним величинам (у

ммрт. ст.)?

A.рО2 = 120, рСО2 = 60

B.рО2 = 90, рСО2 = 25

C.рО2 = 98, рСО2 = 40

D.рО2 = 55, рСО2 = 30

E.Правильної відповіді немає

8. Газообмін в альвеолах відбувається: A. Безперервно під час вдиху і видиху B. Лише на висоті вдиху

C. Лише під час видиху

D. Лише на початку фази видиху E. Під час фази видиху

9. Який склад характерний для видихувано- го повітря?

A. О2 18,3 %, СО2 0,03 %, N2 79,0 %, пари Н2О 2,67 %

B. O2 10,0 %, CO2 5,5 %, N2 78,0 %, пари Н2О 6,5 %

C. O2 13,5 %, CO2 5,3 %, N2 74,9 %, пари Н2О 6,3 %

D. О2 16,1 %, CO2 3,9 %, N2 75,1 %, пари Н2О 6,0 %

E. О2 20,85 %, СО2 0,03 %, N2 78,62 %, пари Н2О 0,5 %

10. Стан, під час якого гіперкапнія і гіпоксія виникають в організмі одночасно, називається:

A.Гіпероксією

B.Асфіксією

C.Гіпокапнією

D.Гіпоксемією

E.Немає правильної відповіді

Відповіді

1.D, 2.C, 3.A, 4.B, 5.E, 6.C, 7.C, 8.A, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Який об’єм повітря безпосередньо бере участь у легеневому газообміні?

A. ЖЄЛ

B. Загальна ємність легенів C. ФЗЄ

D. Залишковий об’єм E. Дихальний об’єм

2.Основними механізмами, що забезпечують легеневий газообмін, є:

A. Вентиляція і перфузія B. Дифузія і перфузія C. Активний транспорт D. Вентиляція і дифузія

E. Дифузія, вентиляція і перфузія

3.Який фактор є визначальним у здійсненні нормального газообміну в легенях?

A. Правильне співвідношення альвеолярної вентиляції та кровотоку

B.Нормальний кровотік у легенях

C.Нормальна вентиляція легенів

D.Нормальні розміри дихальної поверхні ле-

генів

E.Нормальна глибина і частота дихання

4.Шари, через які здійснюється газообмін у легенях:

A. Альвеолярний і циліндричний епітелій B. Альвеолярно-капілярна мембрана

C. Однорядний епітелій і келихоподібні клітини D. Однорядний епітелій і війчасті клітини

E. Шар сполучної тканини і циліндричний епітелій

5.Ефективний альвеолярний об’єм — це:

A.Частина альвеол, які перфузуються, але не вентилюються

B.Частина альвеол, які не перфузуються, але вентилюються

C.Частина альвеол, які не перфузуються і не вентилюються

D.Частина альвеол, які перфузуються і вен- тилюються

E.Частина альвеол, які перфузуються

6.Парціальний тиск О2 і СО2 в альвеолярно- му повітрі становить:

A.О2 110 мм рт. ст., СО2 36 мм рт. мт.

B.О2 105 мм рт. ст., СО2 38 мм рт. ст.

C.О2 102 мм рт. ст., СО2 40 мм рт. ст.

D.О2 100 мм рт. ст., СО2 44 мм рт. ст.

E.О2 98 мм рт. ст., СО2 47 мм рт. ст.

7.Головним проявом гіповентиляції є:

A.Ціаноз

B.Тахіпное

C.Диспное

D.Гіперкапнія

E.Гіпокапнія

8.Об’єктивним показником оцінки газообмі- ну є визначення:

A.Альвеолярно-артеріальної різниці за кис-

нем

B.Артеріовенозної різниці за киснем

C.Напруження кисню у крові

D.Ступеня насичення гемоглобіну киснем

E.Напруження СО2 в крові

9.Киснева ємність крові залежить від:

A.Кількості еритроцитів

B.Кількості гемоглобіну

C.Вмісту О2 в артеріальній крові

D.Парціального тиску СО2

E.Часу насичення крові О2

10.Зниження напруження О2 в артеріальній крові є типовим для:

A.Отруєння чадним газом

B.Зменшення кількості еритроцитів

C.Фізичного напруження

D.Отруєння ціанідами

E.Гіповентиляції

Відповіді

1.C, 2.E, 3.A, 4.B, 5.D, 6.C, 7.D, 8.A, 9.B, 10.E.

Ситуаційні завдання

1.Існують захворювання, пов’язані з пору- шенням дифузії кисню крізь альвеолярно-капіляр- ну мембрану. Проте по відношенню до дифузії вуглекислого газу такі захворювання невідомі. Поясніть, у чому можлива причина цього.

2.Парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі становить 170 мм рт. ст. Розрахуйте, яка кількість кисню за цих умов встигає розчинити- ся в 100 мл крові.

3.Розрахуйте артеріовенозну різницю за кис- нем, якщо коефіцієнт утилізації кисню тканина- ми під час роботи зростає на 20 %. У спокої ар- теріовенозна різниця знаходилася в межах нор- ми.

4.Розрахуйте, який об’єм кисню поглинає і який об’єм вуглекислоти виділяє доросла люди- на в стані спокою в процесі одного дихального руху, якщо ДО дорівнює 500 мл.

5.Розрахуйте, який парціальний тиск газу в газовій суміші, якщо його вміст у газовій суміші дорівнює 14 % за умов загального тиску 760 мм рт. ст.

6.Поясніть, чим відрізняється склад повітря, що видихається, у дорослих і дітей раннього віку.

7.Поясніть, чому у дітей в альвеолярному повітрі більше кисню і менше вуглекислоти, ніж

удорослих.

8.Якою особливістю вирізняється склад аль- веолярного повітря у дітей раннього віку?

9.Під час аналізу повітря, що видихається, у першому випадку виявлено 4 % СО2 і 16,4 % О2;

удругому випадку — 2 % СО2 і 18,4 % О2. По- ясніть, який з цих аналізів зроблений у дитини.

10.Розрахуйте парціальний тиск О2 в альвео- лярному повітрі дитини віком 1 міс., якщо його процентний вміст відповідає нормі, а атмосфер- ний тиск становить 760 мм рт. ст.

11.Розрахуйте парціальний тиск О2 в альвео- лярному повітрі дитини 1 року, якщо його про- центний вміст відповідає віковій нормі, а атмо- сферний тиск становить 760 мм рт. ст.

12.Як зміниться різниця в процентному складі повітря, що видихається, і альвеолярного по- вітря, якщо людина дихатиме у протигазі?

13.У двох людей легені добре вентилюються, проте інтенсивність газообміну є різною. По- ясніть можливу причину.

14.На газообмін у легенях і тканинах впли- вають п’ять факторів: градієнт напруження газів

укрові та тканинах, коефіцієнт дифузії, стан мем- бран, через які проходять гази, площа дифузії, відстань, яку повинні пройти молекули газів у процесі дифузії. Поясніть, який з цих факторів відіграє провідну роль за умов змін газообміну, що відбуваються в таких ситуаціях: 1) збільшен- ня кількості активних капілярів; 2) дихання гіпероксичною сумішшю; 3) набряк легенів; 4) зміна властивостей молекул газу; 5) захворю-

вання на бериліоз (воно супроводжується знач- ним огрубінням тканини альвеол).

15.Чемпіони з пірнання занурюються на гли- бину до 100 м без акваланга і повертаються на поверхню за 4–5 хв. Поясніть, чому у них не ви- никає кесонна хвороба.

16.Поясніть, який склад газової суміші по- трібно подавати водолазові на глибину 30 м, щоб парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі залишився нормальним. Водолаз працює без жорсткого скафандра.

17.У кожного з двох собак перев’язали по од- ному бронху і по одній гілці легеневої артерії. Один собака швидко загинув, другий залишив- ся живим. Поясніть можливу причину.

Відповіді до ситуаційних завдань

1.CO2 значно краще за O2 розчиняється в ліпідах, які становлять значну частину мембрани.

Тому молекули газу CO2 дифундують крізь мемб- рану у 20–25 разів швидше, ніж молекули кисню.

Деяке уповільнення дифузії CO2 не призводить до патологічних змін в організмі, на відміну від зру- шень значно повільнішої дифузії O2.

2.Кількість розчиненого в рідині газу визна- чається за формулою:

О2 = (р · 0,021 · V) : 760,

де р — парціальний тиск газу; 0,021 — коефіцієнт розчинення; V — об’єм розчинника.

Отже, в 100 мл крові за умов парціального тиску O2 над кров’ю 170 мл розчиниться 0,57 мл газу.

3.У нормі в артеріальній крові міститься 20

об’ємних відсотків О2 (20 мл у 100 мл крові), у ве- нозній — 12 об%. Артеріовенозна киснева різни- ця дорівнює 8 мл (8 об%). При фізичній роботі вона на 1/5 більше, тобто становить 9,6 об%.

4.У спокої з ДО поглинається 4 % кисню і приблизно стільки ж виділяється вуглекислого газу. При ДО, що дорівнює 500 мл, — по 20 мл.

5.Парціальний тиск газу становить 106,4 мм рт. ст.

6.Повітря, що видихається, у дітей містить менше CO2 і більше O2, ніж у дорослих.

7.Внаслідок поверхневого дихання вентиля- ція легенів менш ефективна, крім того, відносний об’єм мертвого простору у дітей більший, ніж у дорослих.

8.Альвеолярне повітря у дітей містить менше CO2 і більше O2, ніж у дорослих.

9.Перший аналіз зроблений в дорослого, дру- гий — у дитини раннього віку. У дитини дихан- ня часте і поверхневе, тому коефіцієнт легеневої вентиляції нижчий.

10.Оскільки у дитини в цьому віці вміст O2 в альвеолярному повітрі становить 17,3 %, парці- альний тиск кисню дорівнює 123 мм рт. ст.

11.Вміст CO2 в альвеолярному повітрі 3 %, це означає, що парціальний тиск його дорівнює 21 мм рт. ст.

12.Головна особливість дихання в протигазі

—збільшення мертвого простору. Повітря в

ньому за складом наближене до атмосферного, тому різниця процентних співвідношень газів вдихуваного і видихуваного повітря зменшить- ся.

13.Для ефективного газообміну необхідне пев- не співвідношення між вентиляцією і кровотоком

усудинах легенів. Отже, у цих людей були від- мінності між величинами кровотоку.

14.1) збільшення площі дифузії; 2) збільшення градієнта напруження газів між кров’ю і ткани- нами; 3) збільшення відстані, яку молекули по- винні пройти під час дифузії; 4) зміна коефіцієн- та дифузії; 5) зміна стану мембран.

15.Водолаз на великій глибині дихає по- вітрям під високим тиском, тому розчинність газів

укрові значно зростає. Азот в організмі не спо- живається, тому під час швидкого піднімання його підвищений тиск швидко знижується, азот бурхливо виділяється з крові у вигляді бульба- шок, що призводить до емболії. Нирець же при зануренні взагалі не дихає, тому під час швид- кого піднімання нічого не відбувається.

16.Нормальний парціальний тиск кисню в альвеолярному повітрі 102 мм рт. ст. Якщо за- гальний тиск становить 4 атм. (1 атм. у повітрі та 3 атм. у воді, по 2 атм. на кожних 10 м), або 3040 мм рт. ст., то для того, щоб парціальний тиск кисню зберегти на рівні 102 мм рт. ст., його має міститися в альвеолярному повітрі 3,36 %. Оскільки вміст кисню в альвеолярному повітрі приблизно на 1/4 менше, ніж у вдихуваному, у газовій суміші має бути 4,2 % О2.

17.У першого собаки перев’язування зроби- ли з одного і того ж боку. У результаті одна ле- геня повністю перестала функціонувати, зате друга зберегла свою функцію. У другого соба- ки перев’язування здійснили з різних сторін. Тому одна легеня перестала вентилюватися, а

вдругу не надходила кров. Газообмін припи- нився, що і призвело до швидкої загибелі тва- рини.

9.4.ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТУ ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ

Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів транспорту газів кров’ю необхідне для розуміння процесів метаболізму в тканинах за умов різних функціональних станів і, у разі по- треби, цілеспрямованого впливу на їх роботу.

Мета заняття. Знати:

1.Механізми транспорту газів кров’ю.

2.Методи визначення насичення крові киснем.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Транспорт газів кров’ю, значення для орга- нізму.

2.Роль гемоглобіну і міоглобіну в диханні.

3.Крива дисоціації оксигемоглобіну. Фактори, що впливають на формування та дисоціацію HbO2.

4.Киснева ємність крові (КЄК), методи ви- значення.

5.Транспорт вуглекислого газу кров’ю, фор- ми транспорту.