Материал: Фінансовий менеджмент

За цілями використання капіталу на підприємстві: продуктивний - це кошти, які інвестовані в операційні активи підприємства для здійснення основної його діяльності; позичковий капітал - використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові і довгострокові депозитні вклади в комерційних банках); в боргові фондові інструменти; спекулятивний капітал - використовується в процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій, основаних на різниці в цінах.

За характером використання власниками: споживчий капітал і накопичений (реінвестований) капітал. Споживчий -пов'язаний з виплатою дивідендів, процентів; на покриття соціальних потреб підприємства і його працівників. Накопичений капітал - нерозподілений прибуток звітного і минулих років. Він характеризує різні форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат.

32. Охарактеризуйте сутність операційного, фінансового та загального (комбінованого) важелів

Операційний леверидж (важіль) характеризує потенційну можливість впливу на операційний і чистий прибуток підприємства. Тобто інструментом операційного левериджу є співвідношення постійних і змінних витрат і зміна обсягу реалізації за інших незмінних умов, що зумовлює зміни прибутку. Ефект операційного левериджу, або сила його впливу, визначається відсотковою зміною операційного прибутку у разі зміни обсягу реалізації.

Якщо операційний леверидж визначає використання основного капіталу, то фінансовий леверидж стосуються використання позичкового (залученого) капіталу - боргових зобов'язань і привілейованих акцій. Фінансовий леверидж характеризує взаємозв'язок загального і чистого прибутку.

Ефект фінансового важеля (левериджу) - це прирощення до рентабельності (збільшення рентабельності) власного капіталу, яке отримано в результаті зміни структури пасиву балансу, тобто використання кредиту, незважаючи на те, що ця складова має планову основу.

Комбінований леверидж (ефект комбінованого важеля) показує зміну чистого прибутку залежно від зміни обсягу виробництва продукції (робіт, послуг).

Операційний леверидж породжує зміни в обсязі реалізації і цим впливає на дохід. Якщо фінансовий леверидж накладається на операційний, зміна валового доходу буде суттєво впливати на прибуток, який припадає на одну акцію. Якщо підприємство має значний як операційний, так і фінансовий леверидж, то в цьому разі невелика зміна в обсязі реалізації може зумовити значні коливання в доходах на акцію.

33.   
Яким чином здійснюється оцінка доходності фінансових активів?

В умовах перехідної економіки український фондовий ринок має знаходитися під регулюючим впливом держави. У цій ситуації важливого значення набуває правовий захист інтересів інвесторів, що підвищує ступінь їхньої довіри до емітентів цінних паперів.

Під безпекою інвестицій розуміють страхування від можливих ризиків і стабільність одержання доходу. Як правило, безпека досягається за рахунок доходності і зростання обсягу вкладень. Доходність входить у число показників ефективності і застосовується до фінансових активів і капіталу.

Залежно від виду фінансового активу доходом частіше за все вважаються дивіденди, відсотки, приріст капіталізованої вартості. Цей показник вимірюється у відсотках або частках одиниці.

Доход інвестора від володіння фінансовими інструментами дорівнює доходу від їхньої курсової вартості і поточного доходу.

Для умов трансформаційної економіки України система цілей управління портфелем може виглядати таким чином:

збереження і збільшення капіталу за цінними паперами зі зростаючою курсовою вартістю на фондовому ринку

1  придбання цінних паперів, що змінюють за умовами обігу готівку (векселі);

2  доступ за рахунок цих паперів до дефіцитної продукції, енергоресурсів, майнових прав;

-перерозподіл власності і розширення сфери впливу, створення холдингів, фінансово-промислових груп та інших комерційних структур;

- спекулятивна діяльність фондового ринку тощо.

Таким чином, сутність процесу оцінки активів полягаю у визначенні їхньої ринкової вартості на підставі інформації про ціни на порівнянні активи і виконання відповідних коригувань з урахуванням наявних розбіжностей.

34.    Назвіть та охарактеризуйте основні теорії структури капіталу

Традиційний підхід. Сутність цього підходу полягає в тому, що вартість капіталу підприємства залежить від його структури. Визначається оптимальна структура капіталу, що мінімізує значення середньозваженої вартості капіталу й одночасно максимізує ринкову вартість підприємства.

При цьому підході визначається залежність вартості капіталу від вартості його складових, а саме вартості власного і позичкового капіталу. Залежно від структури капіталу вартість кожного джерела змінюється.

Традиційний підхід передбачає, що ринкова вартість підприємства, яке використовує позичковий капітал (до певного рівня), може бути вищою порівняно з ринковою вартістю підприємства, яке не використовує залучені кошти.

Компромісний підхід. Сутність цього підходу зводиться до того, що підприємство встановлює структуру капіталу у такий спосіб, щоб гранична вартість капіталу і граничний ефект від фінансового важеля були рівними.

Сигнальний підхід. На практиці керівництво підприємства завжди більш інформоване про інвестиційні і фінансові можливості підприємства (ціна акцій не відображає всієї інформації, яка водночас і не завжди загальнодоступна). Менеджери підприємств через прийняття фінансових рішень немовби подають сигнали ринку. Такі ситуації ураховуються в моделях, які заведено називати сигнальними.

35.    Охарактеризуйте основні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів

Ефективність інвестиційних проектів оцінюється на основі таких методичних підходів: оцінки повернення інвестованого капіталу на основі показника грошового потоку, який формується за рахунок сум чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційних проектів; обов'язкового приведення до теперішньої вартості як інвестованого капіталу, так і сум грошового потоку; вибору диференційованої ставки процента (дисконтної ставки) у процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів.

Основними методами оцінки є:

а) розрахунок строку окупності інвестицій (t);

б) розрахунок індексу рентабельності інвестицій (IR);

в) визначення чистого приведеного ефекту (NPV);

г) визначення внутрішньої норми дохідності (IRR);

д) розрахунок середньозваженого строку життєвого циклу інвестиційного проекту, тобто дюрації (Д).

а)Строк окупності - це такий період (у роках), який необхідний для відшкодування капітальних вкладень інвестиційним прибутком (Іп), одержаним завдяки здійсненню цього проекту. Його визначають за формулою:

t = Пч +А

де Пч - чистий прибуток,; А - амортизаційні відрахування на основні фонди.

б) Під індексом рентабельності (IR) розуміють величину, рівну відношенню наведеної вартості очікуваних потоків грошей від реалізації проекту до початкової вартості інвестицій:

в) Показник чистого приведеного ефекту (Net Present Value) - це різниця дисконтованих на один момент часу показників доходу і капіталовкладень. Іншими словами прогнозна зміна економічного потенціалу підприємства, у разі прийняття проекту. У нашому випадку має місце одноразове інвестування на самому початку проекту, тому дисконтуючий множник для IC - одиниця.

г) Дюрація (середньозважений строк погашення або середньозважена тривалість платежів) вимірює середній час життя інвестиційного проекту або його ефективний час дії. У результаті менеджери одержують відомості про те, як довго окупаються для компанії інвестиції доходами, наведеними до поточної дати.

Розрахунки за методом чистої приведеної (поточної) вартості (NPV) здійснюються у такій послідовності:

. Визначається поточна вартість витрат (І0)

. Кеш-флоу

PV=

r - ставка процента;

. Чиста приведена вартість доходів

Індекс дохідності інвестицій:

ЧГП - загальна сума дисконтованого чистого грошового потоку за інвестиційним проектом

ІВ - загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом

Індекс прибутковості інвестицій

ЧПр - річна сума дисконтованого чистого прибутку у фазі експлуатації інвестиційного проекту

ІВ - загальна теперішня вартість інвестиційних витрат за проектом

ЧГПр - середньорічна сума дисконтованого чистого грошового потоку за інвестиційним проектом

36. Розкрийте поняття фінансового ризику та охарактеризуйте його види

Як економічна категорія ризик означає імовірність виникнення непередбачуваних витрат ( зменшення або повна втрата прибутку, недоотримання запланованих доходів або всього власного капіталу) в ситуації невизначеності умов фін.-госп. діяльності. Глибше зрозуміти економічну сутність ризику можна за допомогою його класифікації за певними ознаками.

1)      Залежно від рівня прийняття рішень можна виділити два види ризиків: глобальні та локальні.

         Глобальні ризики - це ризики на рівні народного господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку.

         Локальні ризики - це ризики, що виникають на рівні підприємства. Вони можуть бути пов’язані як з вирішенням питань у повсякденній фін. - госп. д-сті, так і з рішенням в галузі довгострокового економічного розвитку.

)        Залежно від тривалості впливу негативних факторів на фін. результати під-ва всі ризики можна поділити на:

         Довгострокові ризики - пов’язані зі стійкими негативними тенденціями економічного розвитку;

         Короткострокові - пов’язані зі зміною ринкової кон’юнктури.

)        Залежно від причини виникнення ризики бувають систематичними та несистематичними.

         Систематичні - ризики, які не залежать від фін.-госп. діяльності під-ва, а існують об’єктивно на загальнодерж. рівні (інфляційний ризик, процентний, валютний, податковий, інвестиційний ризик при зміні макроекономічних умов інвестування).

         Несистематичні (специфічні) безпосередньо залежать від фін.-госп. дія-ті під-ва і виникають при допущенні помилок суб’єктами управління.

)        За видами підприємн. діяльності розрізняють виробничий, комерційний та фін. ризики.

         Виробничий ризик - виникає в процесі вир. дія-ті у випадку виникнення перебоїв і зменшення обсягів виробництва, збільшення матеріаломісткості та трудомісткості продукції

         Комерційний - пов'язаний з реалізацією продукції, закупівлею сировини, матеріалів тощо і може мати місце у випадку зменшення планових обсягів реалізації, підвищення закупівельних цін, зростання витрат обертання, втрат продукції в процесі обертання.

         Фінансовий - виникає у випадку, коли під-ва вступають у відносини з різними фін. інститутами ( банками, інвестиц., лізинговими, факторинговими, страховими компаніями, біржами та ін..). Причини такого ризику є інфляц. фактори, збільшення середнього рівня банківського та депоз. процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо.

37. Охарактеризуйте основі фактори формування різних видів фінансових ризиків

Існують декілька факторів формування фінансових ризиків.

)        Виробничо-комерційні фактори:

         низька ефективність використання основних виробничих засобів;

         невдало вибрана або недостатньо диверсифікована асортиментна структура продукції;

         високий рівень матеріаломісткості та трудомісткості продукції;

         висока частка постійних витрат;

         надмірний обсяг страхових та сезонних запасів;

         неефективна цінова політика;

         неефективні виробничий менеджмент та маркетинг в цілому.

)        Інвестиційні фактори:

         збільшення строків будівництва інцест. об’єктів;

         суттєві перевитрати інвест. ресурсів;

         невихід на заплановані обсяги прибутку від інвест. проектів;

         тривалий строк окупності початкових інвестицій;

         невдало сформований фондовий портфель;

         неефективний інвест. менеджмент в цілому.

)        Фінансові фактори:

         не ефект. структура капіталу, надмірне залучення позикових коштів;

         висока середньозважена ціна капіталу;

         недостатність довгострокових джерел фінансування активів;

         низька оборотність оборотних активів;

         недостатня ліквідність активів;

         завищений обсяг деб.заборгованості;

         агресивна дивідендна політика;

         не ефект. фін. менеджмент в цілому.

38. У чому полягає сутність стратегії хеджування ризиків?

Хеджування фін. ризиків передбачає зменшення імовірності їх виникнення за допомогою деривативів або похідних цінних паперів (ф’ючерсів, опціонів). Механізм хеджування полягає у проведенні протилежних фін. операцій з ф’ючерсними контрактами та опціонами на товарній і фондовій біржах.

У випадку хеджування за допомогою опціона обсяг можливих фін. втрат лімітується на рівні премії (ціни опціона). Сплата премії дає право вибору: здійснювати операцію на заздалегідь встановлених умовах або відмовитися від неї і таким чином нейтралізувати ризик.

39. Розкрийте сутність страхування ризиків

Страхування - фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку). Розрізняють внутрішнє і зовнішнє страхування фінансових ризиків.

Нейтралізація ризиків за рахунок внутрішніх механізмів фінансової стабілізації у ряді випадків є неможливою. В цьому разі єдиним запобіжним заходом по усуненню збитків від настання ризиків є зовнішня їх нейтралізація.

Сутність зовнішнього страхування фінансових ризиків полягає в “передачі” фінансових ризиків (а відповідно, і фінансових втрат по них) стороннім господарюючим суб’єктам - партнерам по господарській діяльності, страховим компаніям тощо. На ринку страхових послуг страхові компанії надають послуги із страхування:

         кредитних ризиків (товарних, експортних тощо);

         інноваційних ризиків;

         депозитних ризиків;

         відповідальності;

         ризиків на випадок недосягнення планового рівня рентабельності тощо.

В процесі зовнішнього страхування фінансові ризики “передаються” повністю або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню конкретних видів цих ризиків, що надаються нею.

Внутрішнє страхування фінансових ризиків передбачає формування підприємством певного “ризикового капіталу” в формі страхового (резервного) фонду, спеціальних цільових резервних фондів, відповідних резервних статей в капітальних і поточних бюджетах підприємства. Отже, таке страхування є системою заходів, що розробляється підприємством з метою забезпечення нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків в процесі господарської діяльності.