. Розкрийте зміст та сутність
методів аналізу інвестиційних проектів
Аналіз інвестиційних проектів - це комплекс методичних і практичних прийомів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності реалізації проекту. На сьогодні у практиці активно використовуються вітчизняний і зарубіжний досвід оцінки інвестиційних проектів. Ці методи доцільно розділити на дві групи: методи з використанням дисконтування (методи дисконтування) та без використання дисконтування (прості методи). Сучасні методи оцінки інвестиційних проектів базуються на припущені, що інвестиційний проект розробляється, базуючи на цілком визначених припущеннях щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації зробленої продукції, цін на товари, тимчасових рамок проекту. Поза залежністю від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, зв'язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначний. Це основна аксіома будь-якої підприємницької діяльності. У цьому зв'язку практика інвестиційного проектування розглядає в числі інших, аспекти невизначеності і ризику.
Одним з найновіших методів аналізу
інвестиційних проектів є квантово-економичний аналіз (КЕА). КЭА - новітня
методологія прогнозу, що дозволяє не передчувати, а передбачати, і визначати ті
проекти і компанії, що заздалегідь неефективні і не будуть мати успіху. КЕА не
тільки «обчислює» приречені проекти, але виявляє причину, по якій починання
приречене, і дозволяє вибрати прийом, що може виправити положення, що
створилося. Відмінність КЕА від використовуваних у даний момент концепцій у
тім, що ці методи засновані на аналізі документів бухгалтерського обліку, прогнозі
показників, застосування до них аудиторського аналізу і розрахунку різних
фінансових коефіцієнтів. Однак фінансовим розрахункам повинний передувати
аналіз, що виявляє і відсіває апріорі неефективні і збиткові проекти.
.
Які
методи якісного та кількісного аналізу використовуються для оцінювання
фінансових ризиків?
Для оцінки фінансових ризиків використовують сукупність методів якісного і кількісного аналізу. Якісний аналіз передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джерел і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикового рішення.
Кількісний аналіз полягає у визначенні конкретного розміру грошових збитків від окремих видів фінансових ризиків. Для цього можна використовувати економіко-статистичні методи, розрахунково-аналітичні, експертні, аналогові та багато інших.
При кількісному аналізі:
.середнє квадратичне відхилення, або дисперсія, очікуваної величини цільового показника;
2.для кількісного оцінювання ризиків, пов'язаних із активами, що мають активний ринок обігу (наприклад, цінні папери), може використовуватися коефіцієнт р моделі САРМ, який виражає кількісну оцінку системного (або ринкового) ризику за класифікацією Г. Марковіца:
3. момент к-го порядку відносно фіксованої величини Л:
.очікувана величина (математичне очікування як момент /-го порядку відносно нуля) цільового показника (як правило, очіку вана дохідність або прибутковість активу) розраховується на ос нові фактичних величин цільового показника за минулі періоди ляхом розрахунку математичного очікування на основі наведе ної нижче формули (кількісно математичне очікування величини ільового показника дорівнює середній арифметичній фактичних еличин за попередні періоди):
5. медіана як значення, що відповідає середині ранжованого
ряду:
6. коваріація між окремими господарськими операціями, ризиками або ж факторами їх формування використовується для встановлення причинно-наслідкового зв'язку між окремими об'єктами процесу прийняття управлінських рішень та його кількісної оцінки:
7.коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками, наприклад господарськими операціями, окремими видами ризиків або ж факторами їх формування; коефіцієнт кореляції використовується (подібно до коваріації) для встановлення взаємозалежності між цільовими показниками і розраховується за такою формулою
8. стандартизована змінна як змінна 2, середня арифметична якої дорівнює нулю, а середнє квадратичне відхилення - одиниці:
9. функція щільності розподілу ймовірності, яка визначає розподіл імовірності настання того чи іншого випадку:
42
.Які існують методи нейтралізації фінансових ризиків і яка сфера їх можливого
застосування?
Нейтралізація фінансових ризиків як функціонально-організаційний елемент моделі управління фінансовими ризиками суб'єкта господарювання являє собою фінансово-математичну технологію обґрунтування, прийняття, виконання та контролю виконання управлінських фінансових рішень щодо реалізації превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення зіставності результативності господарської операції та рівня операційного, інвестиційного та фінансового ризиків як складових сукупного ризику підприємства. Нейтралізація фінансових ризиків здійснюється на основі відповідної стратегії суб'єкта господарювання, що являє собою функціонально-організаційну форму реалізації превентивних заходів відносно фінансових ризиків такого суб'єкта господарювання.
Виділяють дві альтернативні стратегії нейтралізації ризиків: Стратегія уникнення ризику і Стратегія утримання ризику.
Будь-яка стратегія нейтралізації
фінансових ризиків суб'єкта господарювання включає принаймні один (або кілька)
методів нейтралізації ризиків, що засновані на фінансових, математичних та
статистичних технологіях. Загалом, у сукупності таких методів нейтралізації
фінансових ризиків можна виділити кілька основних методів: Страхування
фінансових ризиків, Диверсифікація фінансових ризиків, Хеджування фінансових
ризиків на основі хеджування похідних цінних паперів.
43.
Визначте
сутність, завдання, методи та прийоми аналізу фінансової звітності
Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, які складені на підставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.
Під фінансовим станом розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. (3, с.409-410).
Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, які відображують процес формування та використання його фінансових ресурсів. В ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності.
Фінансовий аналіз підприємства складається з трьох взаємопов’язаних розділів: перший - аналіз фінансових результатів; другий - аналіз фінансового стану; третій - аналіз ділової активності.
Головна мета аналізу фінансових звітів - своєчасно виявляти й усувати недоліки в фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
При цьому необхідно вирішити наступні задачі:
) На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.
) Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарчої діяльності й наявність власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантах використання ресурсів.
) Розробка конкретних заходів, які направлені на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма №1), звіт про фінансові результати (форма №2), звіт про власний капітал (форма №3), звіт про рух грошових коштів (форма №4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.
Мета аналізу фінансових звітів - допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності фірми.
Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два запитання:1) Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік;2) Чи спроможна фірма виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми в зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.
До прийомів аналізу відносять:1) горизонтальний (часовий) аналіз;2) вертикальний (структурний) аналіз;3) трендовий аналіз;4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів);5) порівняльний аналіз;6) факторний аналіз.
Методи можна узагальнити в дві основні групи:1) неформалізовані:- експертних оцінок;- порівняльні;- побудови системи показників;- побудови системи аналітичних таблиць та ін.2) формалізовані:- ланцюгових підстановок;
арифметичних різниць;- балансовий;- відсоткових чисел;- простих і складних процентів;- дисконтування та ін.
Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики:
середніх та відносних величин;
- групування;
- індексний та ін.
Методи аналізу - неформалізовані (експертних оцінок, порівняльні, побудова системи показників, побудова системи аналітичних таблиць) і формалізовані (балансовий, відсоткових чисел, дисконтування, простих і складних відсотків).
44. У чому полягає сутність аналізу
консолідованої фінансової звітності? Який порядок її оцінування?
Консолідована фінансова звітність - фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Необхідність консолідованої звітності передусім визначається запитами її користувачів.
Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.
Методи фінансового аналізу консолідованої фінансової звітності: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз коефіцієнтів.
Аналіз моделей оцінювання вартості об’єднання підприємств (коефіцієнта відношення ціни до прибутку).
Нормативно правові документи:
*П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";
*П(С)БО 2 "Баланс";
*П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";
*П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";
*П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";
*П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
Усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться щороку станом на 1 жовтня. Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у звітності.
За результатами такої перевірки
аудитор може зробити висновки про достовірність балансу, реальність статей
інших форм фінансової звітності.
45.
Охарактеризуйте найбільш поширені підходи до фінансового прогнозування?
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану підприємства.
Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням факторів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показників. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:
прогноз звіту про фінансові результати (про прибутки та збитки);
прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);
прогноз балансу активів та пасивів
підприємства.
.
У
чому полягає сутність поточного фінансового планування? Принципи та умови
ефективності фінансового планування
Поточне фінансове планування -визначення фінансових цілей під-ва, встановлення ступеня відповідності цих цілей його поточному фінансовому стану та розроблення заходів для досягнення поставлених цілей.
Умови ефективності фінансового планування:
.Прогнозування: не доцільно затверджувати прогнози розвитку під-ва з першого подання. Необхідно з’ясувати і чітко зрозуміти, яка економічна модель лежить в їх основі і чи є вона оптимальною.
.Вибір оптимального фінансового плану. У сучасних умовах не існує моделі або процедури, які б могли врахувати всю складність і приховані перепони, що виникають у процесі фінансового планування. Тому слід покладатися на досвід та враховувати специфіку діяльності під-ва.
.Моніторинг за виконанням фінансового плану. Ефективність сис-ми фін.планування забезпечується здійсненням контролю за виконанням фінансового плану та коригування планів на основі даних моніторингу.
Ці умови забезпечують необхідну безперервність у фін.плануванні, що потребує дотримання основних принципів:
.Принцип відповідності строку. Досягнення узгодженості інтервалів часу функціонування активів та періодів існування зобов’язань, які виникають у зв’язку з їх фінансуванням.
.Принцип забезпечення постійної потреби в оборотному капіталі. Обов’язкове залучення довгострокових джерел для фінансування частини оборотних коштів та забезпечення наявності власних оборотних коштів.
.Принцип забезпечення залишку
грошових коштів. Наявність і підтримання оптимального залишку коштів на
рахунках в обсязі, необхідному для оплати зобов’язань у наступному місяці.
Інвестування надлишку грошових котів у високоліквідні активи.
47.
Які
існують методи прогнозування банкрутства? (переваги і недоліки кожного методу)
Фактично будь-яку методику оцінки кредитоспроможності позичальника, аналізу інвестиційної привабливості під-ва можна вважати такою, яка посвячена проблематиці прогнозування банкрутства.
У вітчизняній практиці використовуються:
. Однофакторний аналіз показників фінансової звітності
2. Бальна сис-ма оцінювання з визначенням індексу(класу) ризиковості фін.стану під-ва.
Спільне:передбачають вивчення простих математичних зв’язків між окремими позиціями фін.звітності на основі обчислень певних показників і порівняння їх значень з нормативним і в динаміці. Висновки щодо якості фін.стану робляться на підставі узагальнення результатів аналізу кожного показника.
Недоліки:- неврахування галузевих особливостей об’єкта аналізу;- довільність фіксування нормативних значень окремих показників;- суб’єктивність формування вибірки показників; - неврахування чинника різної вагомості впливу окремих показників на загальні результати аналізу; - окремі параметри фін.стану характеризуються різною к-тю показників, що викривляє результати аналізу.