Материал: Фінансова система України

Фінансова система України

Курсова робота

«Фінансова система України»

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ І. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

.1 Економічна сутність та поняття фінансової системи

.2 Огляд економічних джерел щодо розвитку фінансової системи

.3 Нормативно - правове забезпечення фінансової системи України

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ

2.1 Структура фінансової системи України

2.2 Вплив фінансової політики на соціально-економічні процеси в Україні

2.3 Порівняння ефективності фінансових систем України та світу

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Основні недоліки функціонування фінансової системи України

.2 Зарубіжний досвід підвищення ефективності роботи фінансової системи країни

.3 Перспективи розвитку та шляхи вдосконалення фінансової системи України

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

До структури фінансів як цілісної категорії входить декілька взаємопов'язаних ланок, у кожній з яких здійснюється утворення і використання відповідних грошових фондів. Фінансова ланка - це група однорідних економічних відносин, що регулюються правом і взаємопов'язані за формами і методами залучення, розподілу і використання грошових коштів.

Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. У широкому розумінні фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню фондів грошових коштів для здійснення фінансової діяльності держави.[7]

В організаційному аспекті фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь. Це дещо звужене поняття, яке стосується лише сфери дослідження фінансового права. З позицій економіки до фінансової системи включають також фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок.

У матеріальному вираженні фінансова система являє собою сукупність грошових фондів. Під грошовим фондом розуміють відносно відособлену частину грошових коштів, призначену для особливих цілей.

З проголошенням політичної і економічної незалежності України встало питання про створення національної фінансово-кредитної системи. Справа в тому, що фінансова і кредитна системи, які функціонували в Україні на той час, виражали економічні відносини колишньої радянської політичної і господарської системи, а їх центральні установи знаходилися за межами української держави.

Не можна було здійснювати ні політичні, ні економічні перетворення, забезпечити національний політичний і господарський суверенітет без формування і розвитку національної фінансової, грошової і кредитної системи.

Економіка, складовими частинами якої є трудовою, науковий і техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський механізм здебільшого фінансовою системою.

Без постійного фінансового живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх чинників економічної системи їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні. Для здійснення своїх функцій інтегрування економічної системи фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх суб'єктів виробництва, підтримуючи на належному рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри.

Фінансова система є фундаментальною підвалиною цивілізації. Як і держава, ринок, гроші, власність, релігія вона - ефективне знаряддя здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення життєдіяльності суспільства, і насамперед процесів розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями, заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості, стабілізації економічного стану в державі.[17]

Актуальність роботи. Вивчення фінансової системи України в умовах зростання ролі держави з управління фінансами та дослідження взаємозв’язку між різними елементами фінансової системи набувають особливого значення, оскільки від оптимального функціонування фінансової системи країни залежить забезпечення фінансовими ресурсами різних сфер суспільного життя.

Тому в нових соціально-економічних умовах актуальним питанням у галузі фінансового права стає дослідження поняття та структури фінансової системи, відшукування нових підходів до вирішення гострих економічних і соціальних проблем. Перед фінансовою наукою постають важливі питання про напрями й засоби зміцнення фінансової системи, наповнення державного бюджету, зміцнення національної валюти тощо.

Мета роботи - дослідити фінансову систему України з точки зору її становлення, аналізу головних складових та існуючих проблем.

У відповідності до поставленої мети у роботі визначено наступні завдання:

)        Розглянути науково-теоретичні аспекти функціонування фінансових систем

)        Описати сутність, зміст та історія розвитку фінансових систем України;

)        Охарактеризувати нормативно - правове забезпечення фінансової системи України;

4)      Вивчити структуру фінансової системи України

5)      Розглянути вплив фінансової політики на соціально-економічні процеси в Україні

)        Проаналізувати динаміку та механізм функціонування фінансових систем України та світу

)        Проаналізувати сучасний стан фінансової системи України і визначити її основні недоліки

)        Розглянути перспективи розвитку та шляхи вдосконалення фінансової системи

Об’єктом дослідження даної роботи є фінансові системи.

Предметом дослідження є фінансова система України.

Методика дослідження включає в себе наступні методи дослідження: теоретичний науковий метод, наукові закони, наукове моделювання, експеримент (збір інформації, спостереження явища, аналіз та вироблення гіпотези, щоб пояснити явище), наукове дослідження.

Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили закони та постанови Верховної Ради України, нормативні акти і інструкції. При цьому були вивчені праці українських і зарубіжних авторів-економістів, наукова і спеціальна література з питань теорії і практики безготівкових розрахунків, а також періодичні видання газет і журналів.

РОЗДІЛ І. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

1.1 Економічна сутність та поняття фінансової системи

Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. Перший: фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. [3]

З іншого боку, фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь. Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок (ринок грошей, ринок капіталів, кредитний ринок та ринок цінних паперів).[11]

У науковій і навчально-методичній літературі існують різні підходи до визначення поняття « фінансова система» , зокрема під фінансовою системою розуміють:

) сукупність фінансових інститутів (ланок), кожен з яких сприяє формуванню, розподілу й використанню фондів грошових коштів (внутрішньоструктурний аспект);

) сукупність відповідних органів та інституцій, які здійснюють у межах своєї компетенції фінансову діяльність (організаційний аспект);

) систему форм і методів формування, розподілу й використання фондів грошових коштів (процесуальний аспект).[13]

Фінансова система існує в кожній державі незалежно від рівня її економічного розвитку. Види фінансових систем наведені на рис. 1 (Додаток 1)

Рис.1 Види фінансових систем

Фінансова система являє собою сукупність відокремлених, але взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які здійснюють процес формування фінансових ресурсів, їх розміщення і використан­ня та керовані певними органами.[5]

Функціонування підрозділів (сфер і ланок) фінансової системи характеризується такими ознаками:

а) застосування властивих їй методів мобілізації фінансових ресурсів, їх розміщення та використання;

б) відносна самостійність кожної сфери і ланки з окресленим характером функціонування;

в) взаємозумовлений зв'язок усіх сфер і ланок фінансової системи. Кожна сфера і ланка може успішно функціонувати лише за ефективної діяльності системи;

г) визначення і закріплення законодавчого характеру фінансової діяльності кожної сфери та ланки фінансової системи.[2]

Поділ фінансової системи на окремі ланки і сфери зумовлений потребами управління економічним розвитком суспільства. Склад фінансової системи має динамічний характер. У процесі економічного розвитку суспільства одні ланки можуть відмирати, а інші виникати або доповнювати одна одну.

Побудова фінансової системи здійснюється за принципами єдності і функціонального призначення.

Принцип єдності передбачає проведення єдиної економічної і фінансової політики всіма сферами і кожною ланкою фінансової системи. При цьому кожна сфера і ланка фінансової системи здійснює відрахування певної частини фінансових ресурсів до Державного бюджету й позабюджетних цільових фондів. За рахунок цих коштів забезпечується фінансування оборони й управління, соціальний захист населення, утримання соціально-культурної сфери тощо. Значна час­тина фінансових ресурсів залишається суб'єктам господарювання для забезпечення їх фінансово-господарської діяльності.[13]

Принцип функціонального призначення сфер і ланок фінансової системи виражається у тому, що в кожній з них вирішується лише їй властиві завдання. Водночас кожна ланка й сфера фінансової системи мобілізує фінансові ресурси для забезпечення централізованих заходів держави і гарантування фінансової незалежності при виконанні покла­дених на них функцій. Для цього вони застосовують лише властиві кожній з них методи діяльності й форми мобілізацій фінансових ресурсів. Кожна сфера і ланка фінансової системи має свій апарат управління і розпоряджається власними фінансовими ресурсами відповідно до покладених на неї завдань.[2]

Об'єктом фінансової діяльності є грошові відносини, що регулюють рух державних і місцевих грошових фондів на кожній стадії їхнього обігу. Адже фінансова діяльність є певним процесом і охоплюється відповідними стадіями, які визначають особливості здійснення цієї діяльності:

) стадія формування централізованих! децентралізованих грошових фондів держави й місцевого самоврядування;

) стадія розподілу централізованих і децентралізованих грошових фондів держави й місцевого самоврядування;

) стадія використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави й місцевого самоврядування;

Мета й завдання фінансової діяльності можуть бути досягнуті лише тоді, коли здійснення фінансової діяльності буде ґрунтуватися на відповідних принципах, оскільки термін « принцип» походить від лат. слова « рrincipium», що означає « основа, початок» , тобто те, що лежить в основі певної сутності фактів, теорії, науки. Принципи фінансової діяльності гарантують безперервність та послідовність нормотворчого процесу, забезпечують взаємозв'язок фінансового законодавства й фінансової політики.[2]

Розвинена фінансова система є важливою умовою вирішення існуючих економічних проблем, серед яких особливо актуальною є необхідність оновлення надзвичайно застарілих основних фондів і фактично створення заново всієї дорожньо-транспортної, житлово-комунальної та іншої інфраструктури життєзабезпечення. Найбільшої ефективності фінансова система держави досягає тоді, коли налагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної її ланки.

Основним джерелом фінансування для нефінансових інститутів, зокрема корпорацій, є банківські кредити. Фінансова система повинна сприяти ефективній алокації ресурсів у економіку. Тут мова іде про розподіл не лише ресурсів, які сьогодні перебувають в розпорядженні фінансового сектора, але і тих, які потенційно можуть бути пропущеними через фінансову систему. Вона повинна слугувати важелем у зміцненні фінансового суверенітету.[15]

Розвинута фінансова система може виконати масштабні завдання:

по-перше, сприяти ефективній алокації ресурсів у економіку;

по-друге, фінансовий сектор повинен сприяти реалізації соціальних функцій держави;

по-третє, фінансова система повинна стати базою для експансії українського малого бізнесу на зовнішні ринки і служити засобом для проведення державної політики щодо зміцнення фінансового суверенітету. [11]

1.2 Огляд економічних джерел щодо розвитку фінансової системи

фінансовий система україна ефективність

В науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення фінансової системи. Вона розглядається в залежності від теоретичного погляду на такі категорії як « фінанси» , « фінансові ресурси» , « фінансові відносини» тощо. Крім того, визначення фінансової системи не закріплено законодавством України. Так, російські вчені Дробозіна Л.А., Родіонова В.М. визначають фінансову систему як сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі яких створюються і використовуються фонди грошових коштів. У відповідності до цього визначення фінансова система будується за блоками фінансових відносин: централізованих і децентралізованих. [17]

Сабанті Б.М. не застосовує поняття « фінансова система» , а « ланки фінансів» , необхідність відокремлення яких зумовлена відмінністю в формах, методах та мети їх створення. Вітчизняні науковці та практики визначають фінансову систему, виходячи з її ролі в суспільному відтворенні. Наприклад, Опарін В.М. називає фінансовою системою сукупність відокремлених певних складових фінансів, які мають свої характерні ознаки й особливості і відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту. Василик О.Д. свідчить, що фінансова система держави-це різноманітні види фондів, сконцентрованих у її розпорядженні, а також в господарських суб'єктів й інших фінансових інститутів з метою використання економічного і соціального розвитку. Башнянин Г.І. у складі фінансової системи виділяє: фінанси домогосподарств, фінанси підприємств, державні фінанси.[19]