Лікування
6. Використання екзогенного сурфактанта. Відрізняють 3 типа:
-
-
-
натуральний тваринний – “Куросурф”; синтетичний – “Екзосурф”;
натуральний людський – “Сурфактант HL”.
Більшість неонатологів віддають перевагу натуральним тваринним препаратам. Їх дія проявляється швидше, відмічається менша частота розвитку ускладнень інтенсивної терапії, знижується тривалість ШВЛ.
Покази для введення препаратів сурфактанту:
-профілактичне введення. Всім дітям з ГВ <28 тиж. обов’язково в перші 15-30 хв. життя. При ГВ 30-32 тиж.- тільки при наявності показів до інтубації;
-лікувальне введення. Не залежить від ГВ, базується на критеріях: діагноз РДС підтверджений клінічно та рентгенологічно, Ра О2<80 мм рт.ст. на тлі використання 30% кисню;
Лікування
-раннє введення. Рекомендоване дітям з ГВ <32 тиж., які
мають прояви РДС або потребують ШВЛ. Строк введення до
3-ї години життя;
-пізнє введення. Рекомендоване дітям з ГВ >32 тиж., які
потребують лікування з використанням ШВЛ з фракційною
концентрацією кисню >0,5. Строк введення до 8-ї години
життя;
-повторне введення. Якщо через 6 год. після первинного введення
натурального сурфактанту або через 12 год. після введення
штучного сурфактанту дитині необхідна ШВЛ або Ра О2 залишається <80 мм рт.ст. при використанні 30% кисню.
Лікування
Протипокази для введення препаратів сурфактанту:
Абсолютні:
- |
вади розвитку, несумісні з життям; |
- |
атрезія стравоходу; |
- |
легенева кровотеча; |
- |
значні порушення життєвих функцій та метаболізму |
|
(гіпотермія <350С, брадікардія, артеріальна гіпертензія, |
|
метаболічний ацидоз); |
- |
тяжкі органічні ураження ЦНС. |
Відносні:
- невідповідний рівень медичного закладу.
Лікування
7. Діуретична терапія (лазикс 1-4 мг/кг/доба, еуфілін
0-1 мл/кг) – ліквідує набряк головного мозку,
стимулює дихальний центр, покращує кровоток
через легені, печінку.
8. Кортикостероїдна терапія (дексаметазон по
преднізолону 1 мг/кг, курс 3-5 днів) – стабілізує
гемодинаміку та стимулює продукцію
сурфактанту.
9. Гепаринотерапія – з метою профілактики ДВС-синдрому. 1-2-й день 100 ОД 4 рази/добу, 3-4-й день 75 ОД 3 рази/добу, 6-7-й день 25 ОД/добу.
Ускладнення інтенсивної терапії
у дітей з РДС
1. Дихальні ускладнення – синдром втрати повітря
з легень з наступним розвитком хронічних
захворювань легень.
2. Розвиток та прогресування ПВК, що є основною
причиною смерті дітей з РДС.
3. Порушення гемодинаміки – функціонуючий
артеріальний протік зі скидом крові зліва
направо та транзиторна легенева гіпертензія.
4. Ускладнення неправильної оксигенотерапії |
- |
ретинопатія недоношених. |
|
Базисом профілактики цих ускладнень є досконале
дотримання принципів лікування.