Материал: Державний бюджет: принципи формування та основні напрямки використання

рік. На видатки з обслуговування державного боргу помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2014 року передбачено 46 343,6 млн. гривень. Станом на 29.12.2014 видатки з обслуговування державного боргу складають47 416,5 млн грн (по внутрішньому державному боргу - 31 758,0 млн. грн, по зовнішньому державному боргу - 15 658,5 млн. грн).

Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються відповідно до ст. 16 Бюджетного кодексу України.

На погашення державного боргу помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень-грудень 2014 року передбачено 109 142,4 млн. гривень. Станом на 29.12.2014 витрати з погашення державного боргу становлять 98 199,8млн грн. (у т.ч. по внутрішньому державному боргу - 68 010,9 млн. грн, по зовнішньому державному боргу - 30 188,9 млн. грн).[12]

Погашення державного боргу та сплата відсотків у 2015 році здійснюється вчасно згідно з графіком Міністерства фінансів України.

На видатки з обслуговування державного боргу Тимчасовим помісячним розписом асигнувань загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено 6 029,2 млн. гривень. Станом на 26.01.2015 видатки з обслуговування державного боргу складають 4 901,5 млн грн (по внутрішньому державному боргу - 2 944,1 млн грн, по зовнішньому державному боргу - 1 957,4 млн. грн).

На погашення державного боргу Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено 6 667,0 млн гривень. Станом на 26.01.2015 витрати з погашення державного боргу становлять 3 695,7 млн. грн (у т.ч. по внутрішньому державному боргу - 2 983,8 млн грн, по зовнішньому державному боргу - 711,9 млн грн).

Надходження від державних запозичень Тимчасовим розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на І квартал 2015 року передбачено у сумі 26 873,2 млн гривень.

Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду Державного бюджету України на січень 2015 року передбачено у сумі7 667,0 млн гривень. Станом на 26.01.2015 державні запозичення складають 5 541,4 млн грн (у т.ч. внутрішні державні запозичення -5 541,4 млн грн), що на 2 125,6 млн грн менше планового показника, передбаченого Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду державного бюджету на січень 2015 року (з них: на 2 749,4 млн грн менше планового показника, передбаченого Тимчасовим помісячним розписом фінансування загального фонду державного бюджету на січень 2015 рок від внутрішніх державних запозичень).[15]

Також проаналізуємо видатки державного бюджету України за січень-вересень 2012-2014 років. У структурі видатків у цілому зберігаються тенденції минулих років. Бюджетна частка найбільше припадає на міжбюджетні трансферти (30,8%), причему вона зросла порівняно з відповідним періодом минулого року на 1,9 одиницю.

Таблиця 3.3 Видатки державного бюджету за січень-вересень 2012-2014 року у розрізі функціональної класифікації видатків та кредитування

Наступною за розміром є частка видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (21,4%). Водночас слід зазначити, що велика частина міжбюджетних трансферів йде на надання пільг, субсидій, допомог тощо, а отже, також на соціальний захист та соціальне забезпечення. Значна частка бюджетних коштів була спрямована на загальнодержавні функції ( 14,6%), що пов’язано з борговим навантаженням на бюджет у вигляді обслуговування боргу (10,4 % усіх видатків). Для прикладу, сума, витрачена на зазначені цілі за 9 місяців поточного року, в 10 разів перевищує видатки на духовний та фізичний розвиток, у 5,3 раза- на охорону здоров’я, в 1,5 раза - на освіту. В умовах військового конфлікту в 1,4 раза виросла частка видатків на оборону - до 4,9%. Намітилась тенденція до поступового зниження видатків на економічну діяльність, їх частка знизилася на 1,6 і склала 8,4%.

3.3 Сучасний стан державного бюджету, та шляхи скорочення дефіциту державного бюджету

Державний бюджет України є головним фінансовим планом держави і складовим елементом бюджетної системи. Згідно з Конституцією України, проект державного бюджету України на майбутній рік розроблює Кабінет Міністрів України і подає його в Верховну Раду України не пізніше 15 вересня поточного року. Державний бюджету країни проходить три читання(перше, друге, третє). Згідно з законодавством України, в першому читанні бюджет повинен бути прийнятий до 20 жовтня(в окремих випадках до 25 жовтня), в другому - до 20 листопада, в третьому - до 1 грудня. Після прийняття державного бюджету в третьому читанні, Верховна Рада приймає Закон України " Про державний бюджет "( на майбутній рік). Названий закон вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість ( 226-299 депутатів) Верховної Ради.

Бюджет 2013 року було розроблено на основі реалістичних макроекономічних показників з урахуванням світових економічних тенденцій та прогнозів, а також зовнішніх факторів, які мають вплив на економіку України.

В основу Державного бюджету наступного року закладені такі основні показники:

рівень росту ВВП - 3,4%;

номінальний ВВП - 1.576 млрд. грн.;

індекс споживчих цін - 4,8%;

індекс цін виробників - 5,5%.

При цьому, доходи Зведеного бюджету складуть 464,4 млрд. грн. що складає 29,5% ВВП, в тому числі доходи державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) - 362,8 млрд. гривень.

Дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 3,2 % ВВП (50,4 млрд. грн.).

Обсяг видатків та наданих кредитів Зведеного бюджету планується у сумі 525,8 млрд. грн., в тому числі видатки Державного бюджету - 425,5 млрд. грн.

Одним із ключових завдань бюджету-2013 і надалі залишається проведення поступової політики підвищення соціальних стандартів і збільшення видатків соціального характеру.

Передбачається підвищити посадовий оклад працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки з урахуванням зменшення грошового розриву між цим показником та мінімальною заробітною платою порівняно з поточним роком та встановити його у таких розмірах: з 1 січня - 852 гривні та з 1 грудня - 928 гривень (приріст грудня 2013 року до грудня 2012 року становитиме 10,6 відсотка, а грошовий розрив у грудні зменшиться з 295 гривень до 290 гривень).

В бюджеті на 2013 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 01.01.2013 - 1108 гривень, з 01.12.2013 - 1176 гривень (у порівнянні у грудні до грудня зростає на 7,4%)та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

• для дітей віком до 6 років: з 01.01.2013 - 972 гривень, з 01.12.2013 - 1032 гривень;

• для дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2013 - 1210 гривень, з 01.12.2013 - 1286 гривень;

• для працездатних осіб: з 01.01.2013 - 1147 гривень, з 01.12.2013 - 1218 гривень;

• для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2013 - 894 гривні, з 01.12.2013 - 949 гривень.

Зростання розмірів прожиткового мінімуму забезпечить реальне зростання рівня гарантованих державою доходів для малозабезпечених сімей з дітьми та пенсіонерів.

Державну підтримку розвитку регіонів передбачено здійснювати через:

державний фонд регіонального розвитку (1,3 млрд.грн.);

субвенцію на здійснення заходів щодо соціально-економічний розвиток окремих територій (1,3 млрд. грн.)

Слід зазначити, що на 2013 рік поряд з традиційним порядком фінансування капітальних видатків запропоновано нові підходи щодо їх проведення - шляхом залучення додаткових ресурсів через банківський сектор під державні гарантії, що сприятиме вирішенню питань розвитку регіонів.

Таким чином, у бюджеті 2013 року закладена система цінностей, яка чітко орієнтована на забезпечення соціально-економічного розвитку України, зростання рівня життя громадян, спрямування фінансової та податкової політики на побудову ефективної, економічно-спроможної держави.[14]

Питанням дефіциту бюджету приділяється дедалі більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності.

Характеристика дефіциту дається за такими ознаками :

формою прояву;

причинами виникнення;

спрямуванням коштів.

За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит. Відкритий дефіцит - це офіційно зафіксований стан бюджету під час його затвердження у відповідному документі: Законі про Державний бюджет чи в рішенні місцевих органів влади. Прихований дефіцит офіційно не визнається і фактично означає фальсифікацію основного фінансового плану держави. Така фальсифікація може бути як свідомою - для реалізації певних політичних, економічних чи фінансових цілей, так і наслідком невисокого рівня планування доходів, бажанням сприймати неможливе за реальність.

Основні фактори зростання дефіциту бюджету:

-       збільшення оборонних видатків;

-       зростання виплат по державному боргу;

-       збільшення трансфертних платежів;

-       зниження податків.[13,стр. 82]

Дефіцитність бюджету пов'язана з деякими видами податкових вилучень у державі: тому реформування податкової системи має базуватися на принципі фіскальної достатності, тобто формування дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій, а також на принципах обов'язковості й рівномірної завантаженості при сплаті податків, недопущення проявів дискримінації окремих платників. Неприпустиме масове надання податкових пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності.

Нетрадиційне розв'язання проблеми дефіцитності бюджетів було запропоновано через вирішення таких питань:

. Для покриття бюджетного дефіциту державі необхідно звільнитися від "дрібної" власності й здійснювати розширене акціонування та інвестування інших об'єктів як на території України, так і за її межами. При цьому не варто забувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від прибуткових підприємств. Приватизація має бути економічно доцільною, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, що займаються виробництвом. Також треба поліпшувати управління державним майном, що приведе до зменшення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації,

2.     Другий важливий момент - високий рівень номінального податкового навантаження. Недоцільно протягом року приймати законопроекти, що погіршують становище платників податків. Треба запроваджувати раціональну податкову політику, яка базується на зниженні податкового тиску і поєднанні фіскальної й стимулювальної функцій податків. А державний бюджет на 2013 рік побудований переважно з фіскальним наголосом.

.       Максимальне виявлення усіх матеріальних і фінансових резервів для досягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

.       Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації.

.       Особлива увага має приділятися підвищенню ролі регіонів у соціально-економічному розвитку держави.

.       Ще одна проблема - короткострокове бюджетне планування і його невідповідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет - це не просто доходи і видатки. Треба підвищувати роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожному витрачанні необхідно думати про найголовніше - добробут громадян.

.       Варіантом податкового наповнення бюджету може бути встановлення держмонополії на виробництво й продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. Насамперед - здоров'я нації, а вже потім - збирання податків до бюджету - прямих і непрямих.

.       В Україні має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладення капіталу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери. Отже, нагальною стає зміна напрямів інвестування бюджетних коштів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через використання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної діяльності українських науковців.

.       Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

.       Заборона Національному банку України надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

.       Подальше зростання української економіки має здійснюватися на власні інвестиційній базі й достатній ринковій основі. Уряд України передбачає, що такий підхід спричинить "посилення ролі держави як суб'єкта, який підсилює ринкові механізми, впливаючи на створення рівних конкурентних умов для виробників". Планується розв'язати проблему надмірної витратності й енергомісткості української економіки, забезпечити виконання поточних розрахунків за спожиті ресурси, насамперед за енергоносії. Україна понад 20 років іде до ринкової економіки. Але на будь-якому ринку продукція повинна мати попит, а всі закони і бюджет - спрямовуватися на зростання економіки, а отже, на зростання рівня життя населення в цілому. Авторитет влади виросте залежно від того, наскільки тверда національна валюта і наскільки низький рівень безробіття в державі.

Бюджет - це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджетної системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в країні, а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної незалежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економічних відносинах.

Висновок

Таким чином, аналіз підготовленого Урядом проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» дозволяє зробити висновок про відсутність принципових змін у бюджетній політиці порівняно з попередніми роками. Запропонований законопроект містить вади, традиційно притаманні бюджетній політиці України, та не спрямований на здійснення необхідних структурних зрушень в економічній та соціальній сферах. Значне збільшення надходжень, насамперед отримане внаслідок високої інфляційної динаміки 2014 року, мало б сприяти посиленню концентрації видатків на завданнях, безпосередньо пов’язаних із напрямами, які можуть послабити вплив інфляційних чинників. Для поточної ситуації в Україні такими напрямами є:

підвищення ефективності ресурсовикористання, зокрема - зменшення енергоємності виробництва та побуту;

збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції та підвищення продуктивності галузі;

забезпечення цільового характеру соціальних видатків з метою зменшення їх інфляціогенного впливу.

Між тим, відповідних змін у структурі видаткової частини бюджету не відбулося. Значною мірою необхідним змінам перешкоджає відсутність належної нормативно-правової бази, зокрема - щодо вдосконалення системи оподаткування, реорганізації соціальної сфери, модернізації системи державної підтримки суб’єктів господарювання.

Отже, Державний бюджет України традиційно обмежується лише поточними економічними та соціальними потребами. По суті - всі бюджети України - кошториси поточного моменту. У цьому контексті необхідно законодавчо запровадити довгострокове бюджетне планування, вдосконалити фінансовий контроль за формуванням і використанням державного бюджету, посилити відповідальність за бюджетні правопорушення, чітко розмежувати джерела загального та спеціального фондів, узаконити перехід до програмно-цільового методу використання бюджетних коштів, удосконалити міжбюджетні відносини, створити повноцінну систему власного фінансування місцевих бюджетів.