вивчити питання щодо участі України у міжнародних механізмах захисту прав працівників-мігрантів, приєднатися до відповідних конвенцій МОП, статей Європейської Соціальної Хартії (оновленої) та ратифікувати цей документ;
інтенсифікувати зусилля щодо підписання угод про працевлаштування з країнами-споживачами української робочої сили;
Формування національної демографічної політики потребує надійної інформаційної бази. Вона необхідна для дослідження демографічних процесів і чинників, що зумовлюють їхню динаміку. Без її результатів неможливо створити надійні наукові підвалини демографічної політики. Це потребує здійснення таких кроків:
розширити програму записів актів громадянського стану і програму їхньої розробки для того, щоб поточна демографічна статистика у поєднанні з даними;
налагодити постійний моніторинг демографічних процесів;
забезпечити систематичне висвітлення у засобах масової інформації розвитку демографічних, зокрема міграційних, процесів, становища біженців та мігрантів тощо [25].
Таким чином, у сучасних умовах, коли
суспільне життя продовжує знаходитись у стані кризи і невизначеності, коли не
вироблена обґрунтована економічна стратегія на державному рівні, демографічна
ситуація перетворилася на велику проблему. З метою поліпшення демографічної
ситуації необхідно спрямувати соціально-економічну політику на розв’язання
найгостріших проблем сім’ї: стимулювання народжуваності, підвищення медичного
обслуговування, посилення охорони та оплати праці, поліпшення побутових умов і
впровадження здорового способу життя, створення широкої мережі державних та
недержавних служб соціальної допомоги.
.2 Забезпечення раціонального використання трудових ресурсів України
демографічний продуктивний трудовий ресурс
Розвиток трудових ресурсів держави залежить від багатьох факторів, але одним з провідних компонентів є рівень життя населення. І чим вищим є рівень життя населення, тим більше шансів у суспільства забезпечити достойний рівень професіоналізму, освіти, здоров’я, що гарантують успішний розвиток країни в цілому та відтворення працездатного населення [21].
Україні, щоб раціонального використовувати трудові ресурси необхідно дотримуватися наступних кроків:
- на підготовку працівника, на навчання у середній загальноосвітній школі, у професійно-технічних училищах, у вищих навчальних закладах І і II та III і IV рівнів акредитації держава повинна витрачати значні кошти;
- необхідно раціонально використовувати працю жінок і чоловіків, їх фізичну силу і розумові здібності можна лише у період їх активної трудової діяльності;
- кожна людина незалежно від того, працює вона чи ні, потребує коштів на їжу, одяг, взуття, забезпечення житлом і всіма видами комунальних та соціальних послуг;
- людина лише в праці удосконалює свою майстерність і навички;
- закріпити отримані у навчальному закладі знання, підвищити свою ділову кваліфікацію можна лише на робочому місці [15];
Тепер, коли громадяни України вільно вибирають види своєї діяльності, які не забороняються законом, і добровільна незайнятість громадян не є основою для притягнення їх до адміністративної і кримінальної відповідальності. Також змінюються підходи до ставлення керівників різних ланок управління до питання зайнятості трудових ресурсів, збільшення кількості робочих місць, але ці питання поки ще не стали загальнодержавною справою.
На регіональному рівні при встановленні ресурсної і витратної частин балансу між ними інколи виникає невідповідність. У випадку, коли переважає ресурсна частина звітного балансу, необхідно в плановому балансі передбачити заходи щодо створення додаткових робочих місць з метою забезпечення повної зайнятості. Тільки таким чином можна зберегти трудовий ресурс, як основу успішної роботи організації.
З метою запобігання, а у подальшому й для повної ліквідації негативної ситуації, що склалася в сфері розвитку трудових ресурсів, і яка сформувалася під впливом економічної складової необхідно зробити наступне:
– забезпечити оптимальне співвідношення міжгалузевого, міжкваліфікаційного та міжпрофесійного розподілення заробітної плати всіх категорій робітників;
– привести у відповідність вартість робочої сили до її репродукованої діяльності. Для цього необхідно ввести реальне співвідношення між прожитковим мінімумом та розміром мінімальної зарплати;
Основна мета раціональної моделі трудових відносин - залучення колективу працівників до активної діяльності підприємства, сфери ухвалення рішень, використання їх творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей, підвищення зростання продуктивності праці. Колективні форми праці змінюють психологію та поведінку учасників трудових відносин: з незалежних працівників як носіїв певних знань, навичок і здібностей, що виконують певні види робіт за принципом жорсткої ієрархії, вони перетворюються на ділових партнерів з обміну досвідом, знаннями, у сфері контролю за працею, якістю продукції і виробництва.
Ефект від впровадження раціональної моделі трудових відносин:
− підвищується дисципліна і старанність всього персоналу;
− збільшується швидкість проходження інформації, всі процеси стають прозорими;
− накази і розпорядження починають точно виконуватися;
− весь колектив починає мислити в одному напрямку − в напрямку підвищення ефективності діяльності підприємства;
− процес управління багаторазово спрощується, у керівників вивільняється час для вирішення стратегічних завдань підприємства;
− відкривається можливість успішного впровадження всіх інших новацій в управлінні, модернізації обладнання та технологій;
− починається поступальне підвищення продуктивності праці [14].
У зв'язку з цим є об'єктивні умови для територіальної диференціації процесів формування і використання трудових ресурсів. Їх раціональне використання потребує насамперед структурних змін в інвестиційній політиці. Особливо це стосується місцевостей з надлишком трудових ресурсів, де необхідно передбачати витрати на створення нових робочих місць, а також відповідні капіталовкладення у соціальну сферу. Заходи, спрямовані на раціональне використання трудових ресурсів, є однією з найважливіших умов пропорційного розвитку народного господарства України.
Водночас слід зазначити, що в господарстві України є великі резерви вивільнення робочої сили завдяки зниженню чисельності зайнятих на ручних роботах і зростання продуктивності праці. Значні резерви трудових ресурсів є й у структурі зайнятості. Наприклад, у народному господарстві України ще висока частка керівників та фахівців. Таке становище, коли кожний четвертий є керівником чи фахівцем, не сприяє зростанню продуктивності праці, отже, скорочення зайнятості в управлінському апараті, перехід на нові форми організації й управління зумовлюють потребу галузевого перерозподілу значної частини робочої сили.
Отже, щоб в Україні забезпечити
ефективне використання трудових ресурсів потрібно покращити освітній рівень
працівників, їхню кваліфікацію, фізичні і розумові здібності. Велике значення
має формування і використання трудових ресурсів по території країни з
урахуванням регіональних особливостей, що пов’язані з впливом демографічних і
соціально-економічних факторів. На формування і використання трудових ресурсів
у регіонах впливають такі важливі соціально-економічні фактори, як особливості
структури виробництва, а також економічної кон’юнктури (зростання, стабілізація
або спад виробництва). Від цих факторів залежить чисельність працюючих,
чисельність безробітних, розподіл працівників за галузями, професіями,
професійною підготовкою робочої сили. Тому для раціональнішого використання
трудових ресурсів потрібно вдосконалювати вище сказані напрями.
ВИСНОВОКИ
У результаті проведеного дослідження теоретичних і практичних питань демографічних передумов розміщення продуктивних сил зроблені наступні висновки:
Демографічні передумови відіграють провідну роль у розміщені продуктивних сил, тому що трудові ресурси - головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому слід враховувати і осіб працездатного віку, і дітей, і осіб похилого віку. Адже населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.
Для, того щоб характеризувати трудові ресурси потрібно знати такі поняття як безробіття, безробітний, зайнятість, трудова міграція та ін. Трудові ресурси формуються з таких категорій населення, як працездатне населення, працюючи пенсіонери, працюючі підлітки. Їх ефективність використання як ресурсу економіки значною мірою залежить від складу трудових ресурсів за статтю, віком, освітою, професіоналізмом, станом здоров'я тощо.
З метою впливу на процеси відтворення населення держава повинна проводити зважену демографічну політику. Демографічна політика України в сучасних умовах повинна бути направлена не тільки на стимулювання народжуваності, але і на зміцнення сім'ї, підвищення матеріального добробуту людей, зниження захворюваності і смертності. Проте слід пам’ятати, що заходи, щодо управління процесами відтворення населення, не дають швидких результатів. Тому демографічна політика повинна бути довготривалою і ціле напрямленою.
В Україні спостерігається явище демографічної кризи, причому в сільській місцевості вона значно гостріша, ніж у місті - на одну особу працездатного віку припадає більше однієї особи з непрацездатних вікових груп. За останні 12 років в Україні населення скоротилося на 5,5 млн. осіб. Тому щільність населення також зменшилася на кінець 2014 року до 75,3 осіб на 1 км2. Найскладнішою ситуація залишається у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Луганській областях, де рівень депопуляції населення є найбільшим по Україні.
Проаналізувавши показники руху населення в Україні, ми можемо зазначити, що населення України перебуває в постійні динаміці. Нажаль, ми повинні констатувати факт, що в Україні від’ємний природний приріст. Так протягом останніх трог років природний приріст в середньому становив -154,4 тис. осіб. Україна також є лідером за показником смертності в Європі. Єдиним позитивним фактором для покращення демографічної ситуації в Україні є сальдо міграції, яке за останні три в середньому збільшувалося на +37,2 тис. осіб.
Проаналізувавши стан ситуації з трудовими ресурсами в Україні, ми можемо зазначити, що деформація структури трудових ресурсів поглиблювалася внаслідок тривалого спаду в економіці та загострення кризових явищ у соціально-економічній сфері. Чисельність економічно активного населення України за даними МОП з 2011 року по 2013 рік зменшилася на 80 тис. осіб. Але за національними даними чисельність населення України працездатного віку з 2011року по 2013 рік збільшилася на 240 тис. осіб.
Незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Україні залишається складною. Відсутні об'єктивні підстави призупинення існуючої тенденції скорочення загальної чисельності населення. У цій ситуації напрями демографічної політики держави мають спрямовуватися передусім на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення. Акценти варто робити не на кількісних, а на якісних параметрах демографічного відтворення. З метою поліпшення демографічної ситуації необхідно спрямувати соціально-економічну політику на розв’язання найгостріших проблем сім’ї: стимулювання народжуваності, підвищення медичного обслуговування, посилення охорони та оплати праці, поліпшення побутових умов і впровадження здорового способу життя, створення широкої мережі державних та недержавних служб соціальної допомоги.
В умовах, коли Україна переживає
економічну нестабільність, актуальним є перехід до прогресивних методів
підготовки, підтримки і розвитку, раціонального використання, виявлення
резервів трудових ресурсів, збільшення зайнятості, удосконалення управління
трудовими ресурсами, розвиток ринку праці, забезпечення збалансованості
кількості робочих місць, трудових ресурсів і капіталовкладень. В умовах
перехідної економіки напрямами покращення ефективного використання трудових
ресурсів повинна включати соціальну підтримку ринку праці, його правове
забезпечення, працевлаштування, підготовку і перепідготовку кадрів Створювати
сприятливі умови для розкриття інтелектуального розвитку, ефективного
застосування трудового потенціалу; впроваджувати ефективні фінансові і
нематеріальні засоби до мотивації праці; вдосконалювати системи оплати праці,
розширювати можливості отримання додаткових доходів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Саєнко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посіб. - К.: Вікар, 2002 .-456 с.
2. Тарангул Л. Л., Горленко І. О., Євтушенко Г. І. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л. Л., Горленко І. О., Євтушенко Г. І. - К., 2000 - 264 с.
3. -Чисельність населення світу та його розміщення (За матеріалами Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. «Економічна і соціальна географія світу», Київ-2000) <http://svit.ukrinform.ua/population.shtml>
. Демографічна політика: сучасні реалії та преспективи О.В. Макарова, доктор економічних наук, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України..
. Годісь Н. Суспільно-географічні аспекти аналізу демографічної безпеки регіону / Н. Годісь // Історія української географії : Всеукр. наук.-теорет. часопис - Тернопіль, 2008. - Вип. 18. - С. 81-86.
. До питання про концепцію національної демополітики в Україні: Демографічні дослідження. - Вип.18. - К.: Ін.-т економіки НАН України, 2004. - С.40-41.
. Васильєва Л. Й. Демографічні аспекти сучасної сім’ї // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp. - Одеса, 1997. - Вип.1-2. - С.15-17.
. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - К.: НІД., 2002. - С. 864.
. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.01.2015 № 24. - режим доступу: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17>.
. Касимовский Е.В. Трудови ресурсы, их формирование и использование в СССР // Экономические науки. - 1973. - № 7.- С. 12-18.
. Долгушкин Н.К., Новиков В.Г. Категории «трудовые ресурсы», «рабочая сила», «кадры» - сущность и содержание. // Аграрная наука. - 2001. - № 4. - С. 11-12.
. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш. Учебный экономический словарь. - М.: Рольф: Айрис-пресс, 1999. - 416 с.
. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - 4-е узд. - М.: Сов. энциклопедия. - 1986. - 1600 с.
. Касимовский Е.В. Трудовые ресурсы, их формирование и использование в СССР // Экономические науки. - 1973. - № 7.- С. 12-18.
. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. - К: Знання, 2001. - 254 с.
. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред.. Є.П. - К.: Вища шк.., 1998 -375 с.
. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / За ред. В. В. Ко-валевського та О. Л. Михайлюк. - К.: Либідь, 1996. - С. 19 - 32.
. Статистичні, аналітичні матеріали / Портал Ukrstat [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www. ukrstat. gov.ua/
. Статистичний збірник Україна у цифрах 2013 / За редакцією О. Г. Осауленка. - Київ, 2014 р.
. Статистичний збірник Україна у цифрах 2011 / За редакцією О. Г. Осауленка. - Київ, 2012 р.
. Боярчук Л.В розробка раціональних шляхів використання трудових ресурсів
. Розміщення продуктивних сил України: Навч. метод.посібник для сам ост. Вивч.дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. -364 с.
. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. - К.: Вищашк. 1998 -375 с.
. Чернюк Л.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: -К.: Університет „Україна”, 2005. -245 с.