Материал: Частина1

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

 

 

 

 

 

 

Для стержня, навантаженого системою сил, деформація ділянки

 

 

 

 

 

довжиною l , на якій виникає повздовжня сила N , знаходиться за фо-

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

рмулою:

 

N l

 

 

 

 

 

a1

 

 

а) якщо на ділянці N = const ,

Dl =

 

 

(2.6)

 

 

 

E A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

б) якщо на ділянці N = N (x),

 

l

N (x)dx

 

 

 

 

 

 

Dl = ò0

 

 

 

(2.7)

 

 

 

 

 

E A

 

 

 

 

 

l 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формулу закону Гука (2.6) можна записати у вигляді:

(2.8)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s = E ×e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де: s =

N

- нормальне напруження в поперечному перерізі;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

D l

 

 

Dl

 

 

 

 

 

 

 

 

e =

- повздовжня лінійна деформація стержня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

FПри розтягу (стиску) одночасно з повздовжніми мають місце і поперечні деформації (рис. 2.7). Поперечна деформація e ' зв’язана з повздо-

 

рис. 2.7

вжньою деформацією e

залежністю

 

 

 

 

 

 

e ' = -m ×e

(2.9)

де e ' =

Da

=

a - a1

;

m - коефіцієнт Пуансона.

 

 

a

 

 

 

 

 

a

 

набуває значень 0 £ m < 0.5 . Для сталей різ-

Для реальних матеріалів коефіцієнт Пуансонаm

них марок він знаходиться в межах 0.25 £ m £ 0.33 .

 

Приклад 2.2: Для стержня, що показаний на рис.2.2, площа поперечного перерізу якого

A =10 см2 , визначити переміщення точки В. Матеріал стержня - сталь, E = 2 ×104 кН / см2 .

Вертикальне переміщення т. В відбуватиметься за рахунок подовжень (скорочень) ділянок DE, DC і CB стержня. Подовження ділянок DE і DC визначається за формулою (2.6):

Dl

DE

=

 

NDE ×lDE

=

 

 

 

10 кН ×100 см

 

= 0.5×10-2

см ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ×104 кН см2 ×10 см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E × A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Dl

DC

=

NDC ×lDC

=

 

30 ×100

=1.5×10-2

см .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ×104 ×10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E × A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скорочення ділянки СВ, ( N = -(20 +10 x)), визначають за формулою (2.7):

 

 

 

 

 

 

 

 

l N (x)dx

 

 

 

 

1

 

2

м

 

1

 

 

-2

 

DlCB = ò0

 

 

=

 

ò0

-(

20 +10x)dx =

 

×(-60)кН × м = -3

×10

 

см.

 

E × A

 

2 ×104 кН см2 ×10 см2

2 ×105 кН

 

Зміщення точки В:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D B = Dl

DE

+ Dl

DC

 

+ Dl

= -1×10-2 см .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стержень скорочується на D B =1×10-2 см і тому точка В зміститься вниз на величину D В .

- 10 -

2.4 Дослідження механічних властивостей матеріалів.

Випробування матеріалів на розтяг і стиск.

При розрахунках на міцність і жорсткість елементів конструкцій -не обхідно знати механічні властивості тих матеріалів, з яких виготовляють елементи. Для цього проводять механічні випробування матеріалів. Одним з основних випробувань є випробування матеріалів на розтяг. Для випробування виготовляють спеціальні зразки, найчастіше циліндричні (рис.2.8). Для таких зразків розміри l0 , d0 повинні бути зв’язані співвідношенням:

l0

=10 (довгі зразки) і

l0

= 5 (короткі зразки). У випадку, коли неможливо

 

 

d0

d0

виготовити циліндричні (круглі) зразки, виготовляють призматичні (плоскі)

зразки, для яких приймають: l0 =11.3 A0 (довгі зразки) і l0 = 5.65 A0 (ко-

роткі зразки).

Зразки розтягують на спеціальних розривних машинах, які дозволяють в процесі розтягу визначати зусилляF і видовження Dl і будувати графік (діаграму) розтягу в осях F - Dl . Характер діаграми розтягу залежить від властивостей матеріалу зразка. Типовий вигляд такої діаграми для маловуглецевої сталі показано на рис.2.9. а.

 

F

 

 

s =

F

Fm a x

 

s т .о .

A 0

K

 

K

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

Fт

D E

s

т

D

E

Fп р

C

s

п р

C

 

Fп ц

s

 

 

B

п ц

B

 

O

D l

O

 

а )

 

б )

 

 

р и с . 2 . 9

A 0

l 0

d 0

рис. 2.8

L

e = D l l 0

На ділянці ОВ, до точки В, якій відповідає значення сили Fпц , справедливий закон Гука. До то-

чки С, якій відповідає сила Fпр , мають місце лише пружні деформації.

Після цієї точки, крім пружних з’являються і пластичні (залишкові) деформації. При значенні сили Fт , що відповідає точці D, подовження зразка відбуваються за рахунок пластичних

деформацій, при сталому значенні сили. Кажуть, що матеріал “тече”, ділянка DE діаграми - ділянка текучості. Після цього на ділянціЕК настає так званезміцнення матеріалу і для подальшого розтягу зразка потрібно збільшувати силуF. Діаграма стає криволінійною і досягає

- 11 -

. Ця діаграма показана на рис.2.9.б. На ній
дують діаграму напружень в осях s =

найвищої точки К, якій відповідає найбільше значення сили Fmax . В процесі розтягу зразка він

одночасно і звужується. На початку діаграми звуження незначне і відбувається рівномірно по всій довжині зразка. Починаючи з точки К, деформації зразка зосереджуються в одному місці, в якому починає утворюватись “шийка”, площа поперечного перерізу в якій різко зменшується, а, отже, зменшується і сила, що потрібна для подальшого розтягу зразка. В точці L, на ділянці KL, де відбувається цей процес, проходить розрив.

Описана вище діаграма характеризує не лише матеріал зразка. Її вигляд в значній мірі залежить від конкретних розмірів зразка. Щоб звільнитись від впливу абсолютних розмірів зразка (площі поперечного перерізу A0 і початкової довжини l0 ), на основі машинної діаграми бу-

F , e = Dl A0 l0

вказані характерні значення напружень, що називають механічними характеристиками міцно-

сті матеріалу:

 

 

 

 

 

 

F

 

 

ü

 

а)

границя

пропорційності

sпц

=

 

 

 

пц

 

;

ï

 

 

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

Fпр

 

 

 

 

 

ï

 

б)

границя

пружності

sпр

=

 

 

; ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A0

 

 

ï

(2.10)

 

 

 

 

 

 

 

 

Fт

 

 

 

ý

в)

границя

текучості

sт

=

 

;

ï

 

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F

 

 

ï

 

г)

границя

тимчасового опору

 

=

 

 

 

ï

 

sт.о.

 

max

. ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A0

 

 

þ

 

Є матеріали, в яких немає чітко визначеної площадки текучостіDE. Для них визначають

умовну границю текучості s0.2 . Для матеріалів, що руйнуються без

утворення“шийки” за-

мість границі тимчасового опору sт.о. визначають границю міцності:

 

s мц =

FL

=

Fmax

 

(2.11)

A0

A0

 

 

 

Окрім характеристик міцності, при випробуванні зразка на розтяг визначають іхаракте-

ристики пластичності, якими є:

а) залишкове відносне видовження зразка при розриві

d% =

lk

-l0

×100%

=

Dl

 

×100%

(2.12)

 

 

l0

l0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де: l k - кінцева довжина розірваного зразка; Dl

- повне видовження зразка при розриві;

б) залишкове відносне звуження при розриві

 

 

 

 

 

 

y% =

 

Ak - A0

 

×100 % =

D A

×100 %

(2.13)

 

 

 

 

A0

 

 

 

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де: A0 - початкова площа поперечного перерізу зразка; Ak - кінцева площа поперечного пере-

різу в місці розриву.

Діаграми розтягу більшості сталей і кольорових металів мають вигляд, подібний до наведеної вище діаграми для маловуглецевої сталі. Різниця може бути лише у відсутності чітко

- 12 -

вираженої площадки текучості і іншому вигляді ділянкиKL, при відсутності шийки при розриві.

Поряд з випробуванням матеріалів на розтяг другим поширеним способом випробування є випробування на стиск. Цей вид випробувань проводиться в першу чергу у двох випадках:

а) для крихких чи напівкрихких матеріалів, які в реальних конструкціях працюють на стиск (силікатні матеріали, бетон, камінь та ін.)

б) для матеріалів, які при розтягу і стиску мають різні механічні характеристики(чавун, певні марки сталей та ін.).

Зразки для випробування на стиск мають циліндричну(для металів) або призматичну форму (силікатні матеріали, дерево).

 

 

 

Недоліком випробування на стиск є

F

 

трудність одержання однакових деформацій

 

по висоті зразка. Це пояснюється тим, що

 

 

 

 

між плитами пресу та торцевими поверхня-

 

 

ми зразка виникають сили тертя, які утруд-

 

 

нюють його поперечні деформації. Стиснуті

 

п л и т а

зразки при цьому набувають бочкоподібної

з р а зо к

форми (рис. 2.10)

 

 

 

 

 

 

 

При випробуванні на стиск крихких чи

 

 

 

 

 

напівкрихких

матеріалів, які

при

стиску

 

 

руйнуються, визначають границю міцності

F

 

s мц

матеріалу

 

 

 

 

 

 

= Fmax

 

 

рис. 2.10

 

 

s мц

 

(2.14)

 

 

 

A0

 

 

При випробуванні на стиск пластичних матеріалів, які при стиску не руйнуються, а тільки деформуються, визначають за формулами (2.10) границі пропорційності (sпц ) , пружності ( sпр ) і текучості ( sт ). Досліди показують,

що ці границі при розтягу і стиску одного і того ж матеріалу практично однакові.

2.5. Розрахунок на міцність.

Одна із основних задач опору матеріалів полягає в забезпеченні надійних розмірів поперечних перерізів елементів конструкцій, що знаходяться під дією заданого навантаження. Такі розміри визначаються в першу чергу із розрахунку на міцність, а інколи і на жорсткість. Іноді треба визначити величину допустимих навантажень при заданих розмірах поперечних перерізів.

Небезпека руйнування залежить не тільки від внутрішніх сил, що виникають в поперечних перерізах елементів конструкцій(які є інтегральними характеристиками), але й від значень нормальних і дотичних напружень та їх комбінацій, що виникають в небезпечних точках перерізів. Очевидно, що як завгодно великих напружень матеріал витримати не в змозі. Тому для забезпечення міцності найбільші напруження або їх певні комбінації слід обмежити деякими допустимими значеннями, що називають допустимими напруженнями. Величина допустимих напружень буде в значній мірі залежати від механічних характеристик матеріалу, в першу чергу від таких, як границя текучості матеріалу sт , або границя міцності s мц .

- 13 -

При розтягу чи стиску в поперечних перерізах виникають тільки нормальні напруження s , та умова міцності має вигляд

 

 

 

 

 

smax £ [s ]

(2.15)

 

 

N

 

 

 

де smax

= max

 

 

- найбільше напруження в найбільш небезпечному перерізі стержня ;

 

A

 

 

 

 

 

 

 

[s ] - допустиме напруження.

Допустиме напруження визначається із співвідношення

 

 

ì

sт

 

- для

пластичних

матеріалів;

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

s

=

ï kт

 

 

 

 

[

]

í

 

s мц

 

 

 

 

 

 

ï

 

-

для крихких

матеріалів;

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

î kмц

 

 

 

 

де: sт , s мц - границя текучості і границя міцності матеріалу; kт , kмц - коефіцієнти запасу

відносно відповідно границі текучості чи границі міцності.

Величини коефіцієнтів запасу задаються. Вони залежать від цілої низки обставин, які треба враховувати. Чим краще відомі властивості матеріалу, його механічні характеристики, чим точніше відповідають умови роботи конструкції вибраній розрахунковій схемі, чим точніші методи розрахунку, тим меншим може бути коефіцієнт запасу.

Для пластичних матеріалів звичайно беретьсяkт =1.2 ¸ 2.5 . Для крихких матеріалів kмц = 2.5 ¸9 , в залежності від різних факторів.

Умову міцності (2.15) можна записати у вигляді

max

 

N

 

£

[s

]

(2.16)

A

 

 

 

 

 

 

Якщо площа поперечного перерізу А стержня є постійною, то умова набирає вигляд

Nmax

£

[s

]

(2.17)

 

A

 

 

 

Умова міцності (2.16) або (2.17) служать для розв’язування трьох основних типів задач розра-

хунку на міцність:

1.При відомому навантаженні(відоме N) і для заданого матеріалу (відоме [s ]) підібрати роз-

міри поперечних перерізів:

A ³

Nmax

(2.18)

 

s

 

 

 

[ ]

 

2. При відомих розмірах поперечних

перерізів(відомі А ) і для

заданого матеріалу(відоме

[s ]) підібрати допустиму повздовжню силу [N ]доп = A×[s ], а,

отже, і допустиме наванта-

ження на стержень;

3.При відомих розмірах поперечних перерізів А, для вантаженні перевірити міцність стержнів.

N

smax = max A £ [s ]

матеріалу з заданим[s] і відомому на-

(2.19)

Зауважимо, що у звичайних інженерних розрахунках дозволяється перевищення[s], але не більше ніж на 5%.

- 14 -