Материал: Безготівкові розрахунки

Акредитив

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта зобов'язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари (роботи, послуги) або надати повноваження іншому (виконавчому) банку здійснити цей платіж.

В акредитивній формі розрахунків беруть участь:

·   заявник акредитива - платник, що звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

·   банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;

·   виконуючий банк, що здійснює платіж за акредитивом;

·   бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків визначаються договором між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий - акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку емітента або виконавчому банку;

б) непокритий - акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути зазначено, відкличний він чи безвідкличний. Якщо такого позначення немає, акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов договору, відмови в гарантуванні платежу).

Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива заявник передає бенефіціару тільки через банк-емітент який повідомляє про це виконавчий банк, а останній - бенефіцара.

Виконавчий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконавчий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконавчим банком, до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Відносини між банком-емітентом і виконавчим банком регулюються кореспондентськими договорами, в яких передбачаються розміри комісійних за авізування та інші витрати, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Для відкриття акредитива, депонованого у виконавчому банку, платник подає заяву в 4 примірниках, а при відкритті акредитива. депонованого у банку - емітента - у 3 примірниках.

Схема документообігу при розрахунках акредитивами

1)   Між постачальником і платником укладається договір

2)   Платник подає банку-емітенту заяву для відкриття акредетиву

3)   Банк-емітент на підставі заяви перераховує кошти з рахунка платника на аналітичемй рахунок “Розрахунки акредетивами”.

4)   Банк-емітент повідомляє банк бенефіціара про відкриття акредетива.

5)   Банк бенефіціара повідомляє постачальника про відкриття й умови акредетива.

6)   Бенефіціар відвантажує платнику товар, виконує роботи, надає послуги.

7)   Бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредетива, в обслуговуючий банк.

8)   Банк бенефіціара надсилає спецзв’язком реєстр документів разом з іншими документами за акредетивом до банку-емітента.

9)   Банк-емітент після перевірки виконання усіх умов акредетива на підставі реєстру документів списує кошти з аналітичного рахунка “Розрахунки акредетивами”.

10)Банк-емітент перераховує кошти на рахунок бенефіціара.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконавчий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

У разі якщо умовами акредитива передбачений акцепт заявника акредитива, то уповноважена особа заявника має подати виконавчому банку:

паспорт або інший документ що його заміняє;

зразок свого підпису, завірений заявником акредитива, якщо такого немає у виконавчому банку;

доручення, видані заявником, що відкрив акредитив, щодо його повноважень.

фінансовий господарський безготівковий платіж

Розділ 2. Організація безготівкових розрахунків на підприємстві

2.1 Оцінка фінансового стану

Об’єктом дослідження є ТОВ «АПК Савинська», що знаходиться за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, с.м.т. Савинці, вул. Савинське шоссе 1.

Керує підприємством Липовий Юрій Іванович.Виробнича потужність переробки цукрового буряка на ТОВ «АПК «Савинська» - 3200 тонн за добу, місткість призаводського бурякопункту - 112,5 тис. тонн. Добова потужність приймання цукрового буряка складає 4 тис. тонн. Розвантаження буряка здійснюється електричними та механічними буртоукладальними машинами.

Підприємство - провідний роботодавець Балаклійського району, який стабільно розвивається. В 2012 році на ТОВ «АПК «Савинська» вироблено 15410 тонн цукру, 3790 тонн меляси, заготовлено 117 тис. тонн буряків.

Чисельність працюючих на підприємстві складає 230 робітників, а в сезон переробки буряка - 474 особи. Сьогодні на підприємстві ведуться роботи по підготовці цехів та обладнання до сезону переробки буряка. Спеціалісти Балаклійського районного центру зайнятості проводять активну роботу з укомплектування актуальних вакансій підприємства

Таблиця 2.1

Аналіз показників фінансової незалежності підприємства

Виходячи з показників фінансової незалежності підприємства можна зробити наступні висновки:

Коефіцієнт «автономії» менший рекомендованого значення, отже підприємство е залежним від залучених коштів.

Коефіцієнт фінансової стійкості у 2011 і 2012 менший рекомендованого значення, тобто частка стабільних джерел фінансування низька,але у 2013 перевищує рекомендоване значення на 0,11.

Величина власних оборотних засобів збільшується,а отже підприємство має високу здатність сплачувати борги.

Таблиця 2.2

Аналіз показників платоспроможності підприємства

Проаналізувавши динаміку коефіцієнтів за вивчаємий період можна сказати:

Коефіцієнт покриття показує що на підприємстві недостатньо оборотних коштів для погашення боргів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує що лише у 2012 році підприємство було здатне розрахуватись з першочерговими боргами, у 2011 і 2013 такої можливості не було.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності більше мінімального значення, проте збільшується, що є позитивною тенденцією.

Таблиця 2.3

Аналіз показників рентабельності

Виходячи з показників рентабельності підприємства можна зробити наступні висновки. Рентабельність капіталу від’ємна, підприємство має збитки. Рентабельність власного капіталу від’ємна і зменшується, це є негативною тенденцією.

Рентабельність виробничих фондів у 2012 збільшилась, тобто збитку з одиниці продукції стало менше, але у 2013 році збиток з одиниці перевищив показник 2011 року.

Таблиця 2.4

Аналіз показників ділової активності

Проаналізувавши динаміку коефіцієнтів за вивчаємий період можна сказати:

Оборотність активів (коефіцієнт ресурсовіддачі) показує що виручка від реалізації на одиницю коштів зменшується.

Фондовіддача показує що виручка від реалізації на одиницю основних фондів також зменшується.

Період одного обороту оборотних коштів становить 233, 318 і 564 днів.

Період погашення кредиторської заборгованості складає 20,70 і 116 днів, тобто період погашення к.з. збільшується.

Таблиця 2.5

Аналіз показників майнового стану

Згідно динаміки показників можна сказати наступне:

Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах зменшилась на 0,02 що є негативною тенденцією.

Частка основних засобів в активах також зменшилась.

Коефіцієнт зносу основних засобів показує що зношені основні засоби це приблизно четверта частина загальної їх вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує що нові основні засоби займають в середньому 10% основних засобів, показник збільшується що є позитивним.

Коефіцієнт мобільності активів значно перевищує рекомендоване значення (0,5),і збільшується проте ця зміна позитивна.

2.2 Економічна відповідальність за несвоєчасність розрахунків

Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій. Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообороту коштів і зміцненню фінансового стану підприємства. Порушення розрахункової дисципліни може бути наслідком незадовільної роботи фінансових служб підприємства, а також складного фі­нансового становища підприємств.

Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановлені строки.

Забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни залежить від фінансового стану суб'єктів господарювання і водночас впливає на їх фінансовий стан.

За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті санкції.

Санкцію в господарських відносинах слід розглядати як примусову міру покарання, що застосовується за порушення встановленого порядку здійснення господарсько-фінансової діяльності. Застосування санкцій спрямовано на зміцнення договірної, кредитної, розрахункової, фінансової дисципліни і поліпшення роботи економічного суб'єкта.

Залежно від того, які суб'єкти застосовують санкції, останні поділяються на договірні, банківські (кредитні), фінансові.

Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й безумовного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми невиконаного зобов'язання.

Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; порушення планових строків уведення об'єктів, на які отримано кредит, в експлуатацію; за несвоєчасне повернення отриманих кредитів.

Перед застосуванням кредитних санкцій банк може виставити вимогу підприємству ліквідувати недоліки і порушення, які були виявлені в процесі аналізу діяльності підприємства, а також проведення поточних кредитних і розрахункових операцій.

Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами господарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.