Материал: Безготівкові розрахунки

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень можуть здійснюватись:

за фактично одержані товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги);

в порядку попередньої плати;

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

в інших випадках за згодою сторін.

Платіжні доручення приймаються банками до виконання протягом 10 календарних днів з дня виписки, не враховуючи день виписки.

Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах наявних коштів на їх рахунках.

Платіжні доручення на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів, неподаткових платежів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством, приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках.

У разі відсутності коштів на основному рахунку платника такі доручення обліковуються банком на позабалансовому рахунку.

При цьому платник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати доручення на перерахування залишків коштів з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованості.

У разі недостатності коштів на основному рахунку підприємства для виконання таких доручень здійснюється їх часткова оплата, яка оформлюється меморіальним ордером.

При розрахунках за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи або послуги в платіжному дорученні в рядку «Призначення платежу» зазначається назва товарно-матеріальних цінностей, номер і дата товаротранспортного документа, що підтверджує отримання цінностей.

При попередній оплаті в рядку «Призначення платежу» робиться запис про попередню оплату з посиланням на номер і дату договору.

У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів, у рядку «Призначення платежу» вказуються підрозділи бюджетної класифікації, строк настання платежу, а також те, що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю.

У разі якщо на рахунках підприємств недостатньо коштів, необхідних для видачі заробітної плати та одночасного перерахування вищезазначених платежів, у дорученнях у рядку «Призначення платежу» зазначається, що податки та збори, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються в сумах, пропорційних залишку коштів на рахунку.

Розрахунки платіжними дорученнями між постачальниками і покупцями можуть здійснюватись також при рівномірних і постійних поставках товарів або виконання робіт, надання послуг шляхом періодичного перерахування коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах.

У двосторонньому договорі передбачаються розмір та строки перерахування коштів, періодичність звернення розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем. Останній платіж за договором, як правило, має врахувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.

) відвантаження продукції (виконнання робіт, надання послуг) та отримання товару і рахунок-фактуру від постачальника;

) платник (покупець) направляє платіжне доручення в свій банк;

) банк списує відповідні грошові кошти з рахунка покупця і направляє документи про перерахування коштів на рахунок у банк постачальника;

) банк постачальника зараховує відповідну грошову суму на рахунок постачальника.

Рахунок-фактура - документ, який виписує продавець для оплати покупцем товарно-матеріальних цінностей, що реалізуються (або виконаних робіт чи поданих послу).

Рахунок-фактура містить опис та ціну товарів (робіт, послуг).

Ця форма безготівкових розрахунків застосовується для здійснення попередньої оплати за отримання поставлених товарів, поданих послуг. Підприємства за допомогою платіжних доручень, акцентованих банком, можуть переказувати через підприємства зв’язку пенсії, аліменти, заробітну плату, витрати на відрядження, авторський гонорар окремим громадянам, а юридичним особам - на виплату заплати, за організований набір робітників для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Розрахунки платіжними дорученнями досить прості і зручні. Їхнім недоліком є відсутність повної гарантії платежу постачальнику.

Платіжна вимога-доручення.

Платіжна вимога - доручення е комбінованим розрахунковим документом, який складається з двох частин.

·   верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (робіт, послуг):

·   нижня - доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, яка проставлена в рядку «Сума до оплати літерами».

Платіжні вимоги - доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки.

Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами - дорученнями подана на рис 2.2.

Рис 2.2. Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами - дорученнями

1)   Постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, надає послуги), виписує вимогу-доручення і разом із товарно-транспортними документами, передбачені угодою, надсилає платникові;

2) Платник, отримавши платіжну вимогу-доручення та інші документи, при згоді оплати її заповнює нижню частину вимоги-доручення і здає її в обслуговуючий банк;

) Банк платника перераховує кошти в банк постачальника в день їх списання;

) Банк постачальника проводить зарахування коштів на рахунок свого клієнта у день їх надходження.

Строк, протягом якого платник повинен подати в свій банк акцептовані платіжні вимоги-доручення, визначається самостійно сторонами в угоді і банком не контролюється. У договорі може бути передбачена відповідальність платника за невчасне подання в банк для оплати платіжної вимоги-доручення.

Банк приймає до сплати платіжну вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника. При відсутності достатніх коштів на рахунку платника платіжна вимога-доручення повертається без виконання.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувачеві коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

Порядок сплати, строки проходження документів між покупцем і платником визначаються сторонами господарських відносин у своїх договорах. Банк не втручається в цей процес. Це вигідно для банка, бо він виконує тільки доручення свого клієнта. Якщо платнику необхідно зробити платіж терміново, він на документі робить помітку - телеграфом. Оскільки витрати сплачуються клієнтом, банк без заперечень виконує його доручення.

На мою думку, саме ця правова форма розрахунків найнадійніша для підприємницьких стосунків і одночасно для банку. Справа не в тому, що бланк, розроблений банком складається з двох частин, а тому, що виписана вимога на оплату не подається в банк попередньо, бо це забирає час, а подається безпосередньо платнику-покупцеві. Банківські правила рекомендують для прискорення доставки вимог-доручень платникам передавати їх у комплекті розрахункових та розвантажувальних документів за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, передбачені договором.

Позитивним моментом даної форми безготівкових розрахунків є те, що при використанні вимог-доручень підвищується відповідальність суб’єктів розрахункових відносин за організацію розрахунків у зв’язку з тим, що розрахункові документи пересилаються постачальником платника, обминаючи банк. Проте, незважаючи на переваги розрахунків платіжними вимогами-дорученнями, ця форма безготівкових розрахунків є мало поширеною.

Недоліком розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень є відсутність гарантії платежу. Невчасна оплата рахунків платниками, відмови від акцепту сповільнює рух грошових коштів.

Чеки

З метою скорочення обсягів розрахунків готівкою в безготівкових розрахунках за отримані товари, виконані роботи та надані послуги можуть застосовуватись чеки.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними особами при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками. облік їх ведеться окремо.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.

Чекова книжка видається строком на один рік. Строк дії розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі,- три місяці.

Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів.

В Україні використовується строго фінансова уніфікована форма розрахункового чека. Бланки чеків брошуруються в спеціальні чекові книжки. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці НБУ за зразком, затвердженим НБУ. Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

З дозволу НБУ чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовленні комерційними банками самостійно з дотриманням усіх обов’язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

На чеках не допускається виправлень та використання факсиміле замість підпису.

У чеку мають бути заповнені всі реквізити. Чек, в якому відсутній будь-який із реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

Банківська практика здійснення безготівкових розрахунків чеками утвердила такі їх обов’язкові реквізити:

·   назва банку;

·   наказ про сплату грошової суми;

·   отримувач грошей;

·   дата і місце виписки чека;

·   підпис чекодавця.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів.

Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ що підтверджує отримання ним товарів, виконання робіт надання послуг

За бажанням фізичної особи, розрахунковий чек може бути виписаний на ім'я іншої особи, яка в цьому разі стає власником чека.

Видача розрахункових чеків на пред'явника забороняється. Обмін чека на готівку і отримання здачі із суми чека готівкою юридичними особами не дозволяється.

У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше двадцяти відсотків від суми чека.

1)   Платник подає до банку-емітента заяву для отримання чекової книжки, а також платіжне доручення на депонування коштів.

2)   Банк-емітент депонує кошти на окремому аналітичному рахунку “Розрахунки чеками”.

3)   Платник на основі заяви отримує в своєму банку чекову книжку.

4)   Платник отримавши рахунок постачальника на товар або послуги, виписує і передає постачальнику чек.

5)   Постачальник відвантажує покупцеві товар.

6)   Постачальник здає в обслуговуючий банк чек разом із 3 примірниками реєстрів.

7)   Банк чекоотримувача, перевіривши правильність складання реєстру і реквізитів чека та своєчасності пред’явлення його до оплати, приймає чек із реєстром та разом із другим і третім примірником реєстру, інкасує чек до банку емітента.

8)   Банк-емітент списує суму чека з рахунка покупця, на якому вона була депонована.

9)   Банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекоотримувача.

10)Банк постачальника зараховує суму, вказану в чеку, на рахунок постачальника.

Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстрів, якщо рахунки чекодавця і чекоотримувача знаходяться в одній установі банку, і в чотирьох примірниках - на кожну установу банку окремо, якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних банках.

Відповідальність за неправильне використання чеків, за збитки, що утворилися у разі передачі чекової книжки або окремих чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також внаслідок зловживань з боку осіб, уповноважених на підписання чеків, несе чекодавець, якому видана чекова книжка або розрахунковий чек.

Залежно від того, на чию користь виписаний чек (легітимація чекодержателя), розрізняють три їх види:. Чек на пред’явника . В чеку не зазначене найменування одержувача; гроші видаються пред’явнику. Такий чек дуже зручний в умовах ринкової економіки, бо він поруч з назвою “чек” має додатковий напис “на пред’явника”. Він не має ніяких даних про чекодержателя, тому дуже зручний для проведення різних угод, бо може бути переданий з рук в руки, оплата йде без затримки, і тому такого виду чеки мають найбільше розповсюдження. Однак чекодержатель, не вписуючи в лицеву сторону своє прізвище, повинний розписатися на звороті, стверджуючи факт отримання коштів.. Ордерний чек - переказ якого можливий лише шляхом індосаменту (надпис на зворотньому боці чеку). Ордерний чек видається на ім’я певної особи, але з застереженням, що його видано з “Наказу” цієї особи. Переказний підпис може бути (меншим, коли надпис містить найменування особи, який чек передано, і “бланкові”, який містить тільки підпис переказуючої особи. Правильним держателем ордерного чеку визначається будь яка особа, до якої чек перейшов за безперервною низкою надписів. Право особи, яка одержала чек за індосаментом, не залежить від прав попередника. Повноваження за кількома надписами не припиняються ні зі смертю передоручителя, ні припиненням юридичної особи, від імені якої був зроблений передоручувальний надпис, ні зміною правового статусу передоручителя (наприклад, оголошення неплатоспроможним). Ордерні чеки повинні містити ім’я свого першого набувача. В країнах СНД ордерні чеки не вживаються.. Іменні чеки виписуються на певну особу і містять застереження “не наказу”. Іменні чеки передаються іншим особам тільки шляхом укладання угоди про уступку права вимоги (цесії).

З точки зору інкасація (отримання коштів) чеки підрозділяються на:

. Касовий чек, за яким кошти видаються або власнику рахунку або третій особі готівкою. Будь-який касовий чек, на якому буде написано “тільки для перерахування” або “розрахунковий” може бути перероблений у розрахунковий.

. Розрахунковий чек, на лицевій стороні якого по діагоналі однією або двома рисами зроблено перекреслення (просування) або зроблені спеціальні надписи “розрахунковий”. Банк не сплачує по розрахункових чеках готівку. Оплата проводиться тільки в безготівковому порядку. Перекреслення такого напису не береться до уваги.

. В багатьох країнах застосовуються види розрахункових чеків, які мають назву кросовані чеки. Кросування робиться двома паралельними лініями на лицьовому боці чеку. Допустиме тільки одне кросування. Кросування може бути загальним, якщо між лініями нема ніяких позначок або є позначка “банк” або спеціальним, якщо між лініями вписано найменування платника. За чеком, що має загальне кросування, можна сплатити кошти платником тільки банку або своєму клієнту. Держатель чека, що має спеціальне кросування може пред’явити його тільки банку, який вказаний між лініями. Банк може приймати кросований чек тільки від свого клієнта або від другого банка.