Величина
буде тим більшою, чим крутіший нахил робочих ліній і,
відповідно, чим більшою є питома витрата абсорбенту. Якщо робоча лінія ВА
збігається з вертикаллю, то рушійна сила процесу має максимальну величину,
проте питома витрата абсорбенту l буде нескінченно великою (тому що Xк=
Xn). Якщо робоча лінія ВА3 торкається лінії рівноваги, то
питома витрата абсорбенту l буде мінімальною, а рушійна сила в дотичній точці
дорівнюватиме нулеві, оскільки в цій точці робоча концентрація дорівнює
рівноважній. У першому випадку висота абсорбційного апарата буде мінімальною за
нескінченно великої витрати абсорбенту; в другому - витрата абсорбенту буде
мінімальною за нескінченно великої висоти апарата. Отже, два випадки є
теоретичними та практично нездійсненими.
У реальному абсорбційному апараті рівновага між фазами не досягається,
і завжди
, де
-
концентрація поглинутого газу в рідині, яка знаходиться в рівновазі з газом, що
надходить. Саме тому величина l завжди повинна бути більшою за мінімальне
значення lmin, що відповідає граничному положенню робочої лінії (лінія
ВА3 на рис. 2). Значення lmin можна визначити згідно з
рівнянням (16), змінюючи Xк на
:
.
Варто зазначити, що збільшення питомої витрати l абсорбенту одночасно із зниженням висоти апарата призводить до збільшення його діаметра. Це пояснюється тим, що із збільшенням l зростає також витрата поглинача L, і при цьому знижуються припустимі швидкості в апараті, за якими знаходять його діаметр. Тому, коли питома витрата абсорбенту не задана технологічними умовами, необхідно вибирати таке співвідношення між розмірами апарата та питомою витратою l абсорбенту, за якого величина l і розміри апарата будуть оптимальними.
Оптимальну питому витрату поглинача lопт можна знайти тільки за техніко-економічними розрахунками. Швидкість фізичної абсорбції
Швидкість процесу абсорбції характеризується основним рівнянням
масоперенесення; якщо рушійну силу виражати в концентраціях газової фази:
,
якщо в концентраціях рідкої фази, то рівняння має вигляд
.
У таких рівняннях коефіцієнти масоперенесення Kx, Ky
визначаються за рівняннями :
,
,
де
- коефіцієнт масовіддачі від потоку газу до поверхні
контакту фаз;
- коефіцієнт масовіддачі від поверхні контакту фаз до
рідини.
Для добре розчинних газів величина m і дифузійний опір рідкої фази є
незначними. Тоді
і можна прийняти, що
Для погано розчинних газів можна знехтувати дифузійним опором газової
фази. Тоді значення
та
є
великими. Звідки
та можна прийняти, що
.
У рівнянні (19) мольні концентрації газової фази можна
замінити парціальними тисками газу, вираженими в частках загального тиску. Тоді
,
де Dpсeр - середня рушійна сила процесу, виражена в одиницях тиску; Kp - коефіцієнт масоперенесення, віднесений до одиниці рушійної сили, що виражається через парціальні тиски газу, що поглинається.
Якщо лінія рівноваги є прямою, то середня рушійна сила
процесу виражається рівнянням
,
де Dрб = рп - р*к і Dрм = рк - р*п - рушійна сила на кінцях абсорбційного апарата; рп і рк - парціальні тиски газу на вході в апарат і виході з нього; р*к і р*п - рівноважні парціальні тиски газу на вході в апарат і виході з нього.
Якщо парціальний тиск виражено у частках загального тиску Р, то коефіцієнти масоперенесення Kp i Ky чисельно однакові.
Якщо ж парціальні тиски виражені в одиницях тиску, то
.
Тепловий баланс та температура абсорбції
У випадку неізотермічної абсорбції при розчиненні газу в рідині температура її збільшується внаслідок виділення теплоти. Для технічних розрахунків нехтують нагріванням газу і рахують, що вся теплота йде на нагрів рідини.
При ізотермічній абсорбції і температурі і tп
поступаючого в абсорбер поглинача лінія рівноваги зображається кривою ОД
(рис.1.4). Якщо ж температура абсорбенту в процесі абсорбції змінюється, то
лінія рівноваги буде розміщуватись вище, і дійсна лінія рівноваги при змінній
температурі зображується кривою АС.
Рис.1.4 Криві рівноваги при ізотермічній (ОАД) і
неізотермічній (ОАС) абсорбції.
Якщо відома температура t при даному складу, то можна знайти ординату у* деякої точки О' на кривій рівноваги, що відповідає складу X (див. рис.1.4).
Для цього потрібно скласти рівняння теплового балансу для частини абсорбера, розміщеної вище деякого довільного перерізу з дійсним значенням концентрації рідини і газу X і У відповідно:
аб =qдL(X - Xn) = Lc(t-tn)
або qд(X-Xn) = c(t-tn),
де qд - диференційна теплота розчинення газу, кДж/кмоль; L - витрата абсорбенту, моль/с; с - теплоємкість рідини, кДж/ (кмоль·К); t - температура рідини в даному перерізі, К; tn - початкова температура рідини, К.
Тоді
За допомогою рівняння (8.4.2), задаючись рядом довільних
значень X в інтервалі між заданими концентраціями Хп і Хк,
визначають температури t і потім за довідниковими даними знаходять відповідні
значення у* і будують лінію рівноваги (по точкам О1, О2
і т.д.).
.4 Визначення і аналіз факторів, що впливають на
технологічний процес
Метою процесу абсорбції є видалення шкідливих газів з суміші природного газу, отже, мінімальна їх концентрація у газовій суміші на виході із абсорбера. Основні фактори, які впливають на даний технологічний процес: витрата природного газу, яка поступає в абсорбер, що призводить до зміни концентрації сірководню на виході після абсорбції, а також зміну тиску на виході з абсорбера;
– температура газу - при відхиленні від номінального значення викличе зміну температури абсорбції, що є не допустимим, оскільки при підвищенні температури змінюється якість процесу поглинання газу рідиною;
– концентрація сірководню у газовому потоці - при значному відхиленні цього параметру, технологічний процес може зупинитись, оскільки абсорбер не зможе поглинути таку кількість сірководню;
– концентрація сірководню в газовому потоці після процесу адсорбції - при значному відхиленні цього параметру, технологічний процес може зупинитись, оскільки не задовольняються вимоги до процесу;
– витрата тепло і холодоагенту - при їх зміні відбуватиметься недостатня охолодження абсорбенту, що змінить його абсорбуючі властивості. температура абсорбенту під час процесу абсорбції - повинна знаходитися в певних межах, оскільки її значення суттєво впливає на тиск і температуру абсорбції;
– теплоємність газу і
адсорбенту - при їх зміні порушиться тепловий баланс технологічного процесу.
.5 Обґрунтування номінальних значень параметрів
технологічного процесу та допустимих відхилень від цих значень
Головне завдання процесу абсорбції - це очистка газу до заданого показника концентрації з максимально можливим виходом продукту. Збільшуючи вимоги до кількості очищеного продукту потрібно збільшувати об’ємні параметри абсорбційної установки, що не завжди є економічно вигідно. Ліпше кількісно нарощувати потужність абсорбції природного газу.
Номінальні значення були розраховані та підібрані для даної абсорбційної установки такі:
температура неочищеного газу та абсорбенту на вході в колону 20оС, що сприяє якнайкращому проходженню процесу поглинання сірководню;
витрата газу на вході при продуктивності 10*105 нм3 очищеного газу має становити 11,6 м3/с;
газ у абсорбер подається під тиском 2.5 МПа, який є найефективнішим для високої якості очистки газу;
висота насадки (кільця Рашига) становить 15м;
перепад тиску в колоні 200-300 кПа;
абсорбент подається через форсунки під тиском 3 МПа;
концентрація моноетаноламіну становить 15%;
максимальна об’ємна витрата абсорбенту становить 21600 л/год;
рівень насиченого абсорбенту у колоні підтримується 0,3 м;
діаметр трубопроводу подачі газу у колону становить 175 мм;
діаметр трубопроводу подачі абсорбенту у колону
становить 75 мм. Найбільший вплив на рівновагу системи становлять: температури
газу та абсорбенту; витрата неочищеного газу на вході в колону та витрата
очищеного газу на виході з неї, що забезпечує потрібний тиск у колоні і якість
очистки газу.
.6 Технологічна карта
|
№ п/п |
Назва параметру |
Одиниця вимірювання |
Номінальне значення |
Допустимі відхилення |
|
1 |
Тиск природнього газу на вході |
кг/см2 |
25,5 |
±0,25 |
|
4 |
Тиск природнього газу на виході |
кг/см2 |
23,5 |
±0,25 |
|
5 |
Перепад тиску у колоні |
кг/см2 |
3 |
±0,5 |
|
6 |
Температура газу на вході |
оС |
10 |
±2..3 |
|
7 |
Температура абсорбенту |
оС |
20 |
±2..3 |
|
8 |
Концентрація H2О в очищеному газі |
ppm |
150 |
± |
|
9 |
Рівень насиченого абсорбенту |
м |
0.3 |
±0.05 |
|
10 |
Концентрація діетиленгліколю |
% |
15 |
±2 |
|
11 |
Витрата газу на вході |
м3/год |
200000 |
±0,002 |
|
12 |
Витрата абсорбенту |
л/год |
10000 |
±0,001 |
.7 Складання структурної схеми взаємозв’язку між
технологічними параметрам об’єкта
Рис. 1.5 Структурна схема взаємозв’язку між технологічними параметрами об’єкта
H2S - концентрація H2S у очищеному газі;a - температура абсорбенту на вході в колону;г - температура газу на вході в колону;
ΔР - перепад тиску у абсорбері;-витрата абсорбенту;- витрата води, що охолоджує абсорбент;г - витрата води, що охолоджує газ;вих - витрата газу на виході з абсорбера;вх - витрата газу на вході у абсорбер;
СоH2S - концентрація H2S у
газі на вході;г - температура води, що охолоджує газ;- води, що охолоджує
абсорбент;- концентрація абсорбенту;- густина газу на вході;- коефіцієнт опору
насадок;- висота насадок у колоні.
. Розроблення системи автоматичного керування технологічним процесом
технологічний автоматичний керування абсорбер
2.1 Аналіз структурної схеми взаємозв’язку між технологічними
параметрами об’єкта
Основними параметрами які необхідно регулювати є концентрація
H2S у очищеному газі та температури газу і абсорбера. У системі
також застабілізовуються значення вхідної витрати газу, рівня абсорбенту та
перепаду тисків у колоні. Вхідними параметрами є витрата абсорбенту на вході у
колону та витрати води, що надходить у теплообмінники. А також є збурюючі
величини, які впливають на хід нашого технологічного процесу такі як:
концентрація H2S на вході, температура охолоджуючої води,
концентрація абсорбенту, коефіцієнт опору насадок у колоні.
.2 Аналіз статичних та динамічних характеристик об’єкта по
окремих каналах зв’язку
Збільшення витрати газу призводить до збільшення концентрації виловлюваного газу у колоні, що призводить до збільшення витрати подачі абсорбенту у колону. Але ця дія не може безмежно збільшуватись, бо абсорбер має свою певну пропускну здатність і при перевищенні витрати абсорберу може «захлебнутись». Тож витрату газової суміші на вході ми стабілізуємо на значенні найліпшому для параметрів абсорбційної колони.
Також важливими є температури газу і абсорбенту, тому що в
процесі абсорбції збільшується температура, а це погіршує якість поглинання
газу рідиною. Тому при збільшенні температури газу у абсорбер доведеться
подавати більше абсорбенту. До такого ж результату призведе збільшення
концентрації домішок у газі, і їх значення може бути обмежене максимальною
пропускною здатністю абсорбера колоною. Тож найшвидшим і найякіснішим будемо
вважати процес. У якому витрата газу, температура і концентрація сірководню
будуть змінюватись у дуже малих межах, близьких до розрахованих значень.
.3 Обґрунтування і вибір координат вимірювання, контролю,
сигналізації, дистанційного керування, захисту, блокування та регулювання
Контури в яких проводяться вимірювання:
температура газу на виході з теплообмінника;
температура абсорбенту на виході з теплообмінника;
витрата газу на вході в абсорбер;
витрата газу на виході з абсорбера;
перепад тисків у колоні;
рівень насиченого абсорбенту;
концентрація H2S після процесу абсорбції.
Контури в яких проводиться регулювання:
температура газу на виході з теплообмінника;