Материал: Аналіз виробничих запасів підприємства

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

До основних факторів, що визначають фінансову стійкість підприємства, належить фінансова структура капіталу (співвідношення позикових і власних коштів, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових активів (насамперед необоротних активів і запасів). Тому з метою оцінки фінансової стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

Для оцінки рівня фінансової стійкості використовують наступні показники:

Коефіцієнт автономії(платоспроможності);

Коефіцієнт маневреності власних коштів;

Коефіцієнт фінансової залежності;

Коефіцієнт фінансового ризику.

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії проводиться за формулою:

 (2.7)

У 2011 році коефіцієнт автономії склав 0,165, а в 2012 році - 0,099; при тому, що нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує степінь мобільності використання власного капіталу, та визначається за формулою:

 (2.8)

У минулому році коефіцієнт маневреності був -3,581, а в звітному - -4,132.

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу .

Для того, щоб знайти коефіцієнт фінансової залежності потрібно одиницю поділити на коефіцієнт автономії. Таким чином даний показник склав у 2011 році 6,052, а в 2012 році - 10,05.

Коефіцієнт фінансового ризику розраховується за наступною формулою:

                                                     (2.9)

У минулому та звітному роках показник фінансового ризику склав 0,45 та 0,977 відповідно.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття);

Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності);

Коефіцієнт абсолютної ліквідності ;

Чистий оборотний капітал.

Розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності проводиться за формулою:

                                (2.10)

Коефіцієнт загальної ліквідності склав 0,349 у 2011 році та 0,64 у 2012 році.

Коефіцієнт поточної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Розраховується за формулою:

                                                               (2.11)

У минулому році - 0,138, у звітному - 0,297.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

                                                                       (2.12)

У минулому році - 0,014, у звітному - 0,053.

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Рекомендоване значення: > 0. Розраховується за формулою:

                                        (2.13)

Показник минулого періоду склав -1484874 тис. грн., а в звітному - -1436471 тис. грн.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, основними з яких є :

Коефіцієнт оборотності активів;

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів;

Коефіцієнт оборотності основних засобів;

Коефіцієнт оборотності власного капіталу;

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Коефіцієнт оборотності активів - відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів:

                                         (2.14)

Отже, коефіцієнт оборотності активів в минулому періоді склав 2,35 , а в звітному - 2,32.

.3      Проведення поглибленого аналізу виробничих запасів підприємства

Методи загального аналізу дають можливість визначити величину, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних об’єктів, їх стан та структуру, певну числову характеристику господарських процесів, ресурсів підприємства.

До них належать метод порівняння, методи розрахунку відносних і середніх величин, групування, побудова рядів динаміки, а також балансовий метод, метод деталізації, індексний та графічний методи.

Відносні показники динаміки притаманні горизонтальному економічному аналізу. Динаміка запасів даного підприємства представлена у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Оцінка динаміки запасів ПАТ «ДТЕК Західенерго»

(тис. грн.)

Як видно з даних таблиці 2.10 до складу запасів входять: сировина і матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, товари.

В цілому вартість запасів, за період, що підлягає аналізу, у 2012 р. збільшується на 3965 тис. грн. або на 13,55 % порівняно з попереднім роком. Запаси готової продукції у звітному році дещо зросли у порівнянні з минулим. (на 2 тис. грн. або 28,57 %). Паливо зменшується на 10,65 % і складає у звітному році 18021 тис. грн.

Разом з тим, товарні запаси протягом аналітичного періоду стабільно зростають і становлять відповідно 84 тис. грн. у 2011 році та 92 тис. грн. у 2012 році, а середньорічний темп їх приросту досягає 9,52 %.

Проаналізуємо структуру запасів ПАТ «ДТЕК Західенерго» оцінимо відхилення від структури (табл.2.11).

Таблиця 2.11

Питома вага запасів ПАТ «ДТЕК Західенерго»

(тис. грн.)

Отже, як видно з таблиці 2.11 найбільшу частку у структурі майнового потенціалу підприємства виробничі запаси, питома вага яких у 2011 році становила 14,35. У 2012 році їх частка збільшилась на 11,43 й склала 25,79.

Оцінивши питому вагу, слід детальніше розглянути частку окремих видів запасів у загальній величині запасів досліджуваного підприємства (табл.2.12).

Таблиця 2.12

Структура запасів ПАТ «ДТЕК Західенерго»

Дані вищенаведеної таблиці свідчать, що найбільша питома вага у структурі запасів припадає на паливо, але його частка у 2012 році порівняно з попереднім зменшилась на 14,69 %. Далі велику частку займають запасні частини у звітному році їх питома вага збільшилась на 13,78 % й склала 25,82 %.

Таким чином, загальний аналіз запасів дає змогу визначити, що протягом досліджуваного періоду структура їх зазнала змін. Оптимізація структури запасів - це кінцева мета раціонального управління запасами. Змінюючи їх структуру, можливо поліпшити забезпеченість виробництва без збільшення обсягів запасів. Тенденція динаміки величини запасів відрізняється за окремими їх видами. Так, обсяги палива, МШП, сировини, тари зменшуються, а запасних частин та готової продукції навпаки збільшуються.

Для характеристики ефективності використання виробничих запасів застосовується система узагальнюючих і приватних показників.

До узагальнюючого показникам відносяться матеріаловіддача, матеріалоємність, коефіцієнт співвідношень темпів росту обсягів виробництва і матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання виробничих запасів.

Питома матеріалоємність може бути обчислена як у вартісному вираженні, так і в натуральному чи в умовно-натуральному вираженні (відношення кількості витрачених виробничих запасів на виробництво і-го виду продукції до кількості продукції цього виду, що випускається,).

У процесі аналізу фактичний рівень показників ефективності використання виробничих запасів порівнюють з базисним, вивчають їхню динаміку і причини зміни, а також вплив на обсяг виробництва продукції.

В умовах ринкових відносин слід більш раціонально та ефективно використовувати трудові, грошові та матеріальні ресурси, удосконалювати систему управління, забезпечувати наукову обґрунтованість та оптимальність рішень, підвищувати господарську зацікавленість у досягненні найвищих господарських результатів при найменших затратах, високої якості, посилювати контроль за ходом виконання запланованого, поліпшувати рівень економічної роботи в усіх ланках економіки.

Аналіз раціонального використання матеріальних ресурсів має вирішити питання про дійсний стан з використанням матеріальних ресурсів.

Мета аналізу показників використання виробничих запасів полягає в зниженні частки матеріальних витрат в собівартості продукції. Є багато варіантів різних методик проведення аналізу використання виробничих запасів, у яких пропонуються різноманітні показники і фактори, які впливають на них.

Це потребує розмежування матеріалоємності як відношення всіх матеріальних витрат до обсягу випущеної продукції у вартісному вираженні на фізичну одиницю продукції, а також на одиницю ефекту.

Відображення того чи іншого економічного явища за допомогою показників, які б враховували б всі його характерні ознаки без найменших похибок, практично неможливе. Через це майже кожний показник має елемент умовності.