МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА
ОБЛІКУ І АУДИТУ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Аналіз господарської діяльності»
на
тему: «Аналіз виробничих запасів підприємства»
Студентки 4 курсу групи 4Б1
напряму підготовки 6.030509
спеціальності «облік і аудит»
Ільчук А.В.
Керівник ст. викладач
Стефанович Н.Я.
м.
Херсон - 2014 р
ЗМІСТ
Вступ
. Теоретико-методичні основи аналізу виробничих запасів підприємства
.1 Понятійний апарат
.2Описання вихідної інформації для проведення аналізу виробничих запасів підприємства
.3 Дослідження існуючих методик економічного аналізу та обґрунтування вибору однієї з них
. Проведення економічного аналізу виробничих запасів підприємства
.1 Загальна характеристика підприємства та динаміка основних техніко-економічних показників
.2 Проведення комплексного економічного аналізу діяльності підприємства
.3 Проведення поглибленого аналізу виробничих запасів підприємства
. Розробка комплексу заходів щодо удосконалення економічного аналізу виробничих запасів підприємства
Висновки
Список
використаних джерел
РЕФЕРАТ
Обсяг курсової роботи: 66 сторінок, 15 таблиць, 40 використаних джерел.
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
В результаті дослідження визначені напрямки та розкрита методологія аналізу виробничих запасів підприємства.
Дано пропозиції з вдосконалення техніки
проведення аналізу виробничих запасів.
ВСТУП
Розвиток ринкових відносин в Україні потребує підвищення ефективності господарювання. Проте останнім часом показники ефективності в країні значно погіршилися, зменшилися обсяги виробництва, знизилася його рентабельність, різко скоротилися інвестиції. Це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності. В період економічної кризи підприємства намагаються досягти збільшення прибутків не за допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості товарів тощо, а постійним підвищенням цін на свою продукцію. Хоч у такий спосіб окремі суб’єкти господарювання і досягнуть бажаних результатів, але в цілому даний підхід призведе до поглиблення економічної кризи.
Варто зазначити, що близько 70% показників ефективності діяльності промислових підприємств пов'язані саме з управлінням запасами. На багатьох підприємствах відсутня оцінка ефективності використання запасів, не розробляються норми і нормативи на закупівлю і використання сировини і матеріалів, що відповідно веде до збільшення матеріальних затрат на оборотні фонди і неефективного використання грошових активів.
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що зростання виробничого потенціалу країни в цілому викликає необхідність підвищення ефективності використання запасів кожного окремого підприємства, незалежно від форми власності, для досягнення високих кінцевих результатів.
Запаси для виробничого підприємства є основною статтею оборотних коштів, за рахунок яких, підприємство отримує прибутки, що в свою чергу є метою діяльності будь-якого підприємства, а їх аналіз та оцінка являє собою важливу складову для вирішення задач управління суб’єктом господарювання.
Метою даної курсової роботи є дослідження економічного змісту запасів, їх нормативно-правового регулювання, визначення забезпеченості підприємства окремими видами запасів, пошук резервів більш раціонального їх використання і зниження матеріаломісткості продукції, що в свою чергу призведе до підвищення ефективності виробництва.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:
узагальнити теоретичні аспекти запасів з огляду їх економічної природи і ролі в системі управління підприємством;
розглянути класифікацію запасів;
побудувати економіко-математичну модель аналізу запасів;
провести загальний аналіз запасів підприємства;
проаналізувати показники ефективності використання запасів в системі управління виробничою діяльністю підприємства;
запропонувати шляхи удосконалення аналізу матеріальних активів та ефективності їх використання.
Предмет дослідження - процес аналізу запасів та ефективності їх використання в системі управління виробничою діяльністю підприємства.
Об'єкт дослідження - запаси базового підприємства ПАТ «ДТЕК Західенерго».
Для досягнення мети курсової роботи та виконання поставлених завдань при дослідженні теоретичних аспектів матеріальних ресурсів використовувалися методи індукції та дедукції, а також методи теоретичного узагальнення. Застосування системного підходу, методів аналізу і синтезу дозволило визначити місце запасів підприємства в системі його виробничої діяльності. Такі методи загального аналізу, як порівняння та розрахунок відносних величин дали змогу визначити тенденції та динаміку розвитку запасів підприємства. Для факторного аналізу матеріаломісткості продукції було використано метод ланцюгових підстановок.
Теоретичне значення курсової роботи полягає в
аналізі запасів підприємства, використовуючи які в процесі виробничої
діяльності, власники та адміністрація забезпечують максимальну ефективність
господарської діяльності того чи іншого підприємства, що має надзвичайно
важливе значення для його існування, а також дає можливість визначити
пріоритети діяльності даного суб’єкта господарювання.
. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧИХ
ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА
.1 Понятійний апарат
Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.
Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.
Наявність запасів на підприємстві - невід’ємна частина виробничого процесу. Формування певних розмірів запасів забезпечує безперервність процесу діяльності підприємства, надає можливість переробляти сировину на готову продукцію в оптимальному режимі, знижує залежність підприємства від коливань ринкової кон'юнктури та постачальників. Крім того, запас, який формується на окремих ланках (цехах) підприємства знижує залежність структурних одиниць один від одного, оптимізує технологічні процеси.
Предмети праці - це матеріальні елементи, які обробляються людиною в процесі матеріального виробництва. Вони відповідно до загальноприйнятої в плануванні, статистиці і бухгалтерському обліку термінології розподіляються на наступні види: сировина (продукція видобувних галузей промисловості і сільськогосподарська сировина); матеріали (продукція наступної переробки сировини); напівфабрикати (вироби, що підлягають подальшій переробці або приєднанню до якогось виробу в якості додаткової або комплектуючої частини).
Відповідно, виробничі запаси - це лише частина предметів праці, які складають основу продукції, що виготовляється, або надають їй необхідної якості. Своєрідним за змістом є поняття «матеріальний потік», яке виникло внаслідок широкого запровадження на зарубіжних підприємствах логістичних систем управління матеріальними ресурсами.
Під матеріальним потоком слід розуміти сукупність сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що рухаються від постачальників, як предмети праці надходять у виробничі підрозділи і, перетворюючись у готову продукцію, через систему збуту надходять до споживачів.
Згідно з П(С)БО 9, запаси - це активи, які:
- призначені для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг;
- зберігаються для подальшого продажу за умов звичайної діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва.
Запаси вважаються активом за таких умов: якщо є імовірність отримання економічної вигоди в майбутньому від використання такого запасу і якщо їх вартість може бути достовірно визначена.
Якщо хоча б одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду. Оскільки обсяги запасів у більшості підприємств значні, їх складові мають різне призначення та споживаються і оновлюються нерівномірно, виникає необхідність виокремлення та детального вивчення окремих видів та категорій запасів, їх класифікації.
В економічній літературі класифікація за певними ознаками розглядається як інструментарій аналізу: чим більше класифікаційних ознак, тим більше можливостей здійснити глибокий, всебічний аналіз об'єкта дослідження. Окремі автори виділяють до 20 класифікаційних ознак, за якими вивчають склад запасів. Загальні матеріальні запаси формуються як результат безперервного руху продуктів праці від місця виробництва до місця споживання. Об'єктивними умовами їх утворення є розрив у просторі та часі стадій виробництва, розподілу, обліку та споживання окремих продуктів. Вони поділяються на запаси засобів виробництва, запаси предметів споживання, державні резерви.
Запаси предметів споживання у своєму складі містять товарні запаси промислових підприємств, транспортні запаси, запаси оптової та роздрібної торгівлі, товарні запаси у підприємств невиробничої сфери, запаси товарів індивідуального споживання у населення.
Запаси засобів виробництва перебувають на різних стадіях процесу відтворення продуктів та засобів праці, їх призначення - забезпечення безперервності виробництва. Складовою запасів засобів виробництва є: збутові запаси, транспортні, товарні та виробничі запаси. Державні резерви мають предметну структуру.
Залежно від місця знаходження в процесі просування від підприємства-постачальника до підприємства-виробника й до споживача виділяються такі види запасів:
- Транспортні запаси - це вартість продукції, що перебуває в процесі переміщення між підприємствами-постачальниками та споживачами. їх величина визначається часом транспортування та регламентується нормативними термінами транспортування вантажів різними видами транспортних засобів.
- Виробничі запаси - це найважливіша складова запасів виробництва. У структурі товарно-матеріальних цінностей підприємства вони мають найбільшу питому вагу. До них відносяться предмети та засоби праці, які надійшли на підприємство, оформлені актом прийомки, але ще не використані в процесі виробництва й не піддані переробці.
- Збутові запаси (запаси готової продукції) - це готова продукція, що зберігається на складах або навантажена на транспортні засоби, але на яку ще не оформлена остаточно необхідна документація.
- Запаси незавершеного виробництва - це продукція, не закінчена в процесі виробництва в межах даного підприємства.
Останні запаси містять грошову вартість залишків виробництва - сировини, матеріалів, палива, які перебувають у процесі обробки і ще не є готовою продукцією. Величина запасів незавершеного виробництва може мати значну питому вагу в загальному обсязі запасів. їх величина найчастіше залежить від обсягів виробництва та тривалості виробничого циклу.
Сукупні запаси - виробничі та збутові запаси, що формуються в процесі матеріально-технічного постачання та містять у своєму складі також запаси готової продукції на складах, у дорозі. Сукупні запаси розглядаються в процесі оптимізації запасів.
Оптимізація структури сукупних запасів - це кінцева мета раціонального управління запасами. Змінюючи їх структуру, можливо поліпшити забезпеченість виробництва без збільшення обсягів запасів.
Наступна класифікаційна ознака - предметний склад запасів. Вона є типовою для всіх галузей виробництва та використовується в процесі обліку виробничих засобів та при складанні статистичної звітності і регламентується відповідними документами Міністерства фінансів та Комітету з статистики (План рахунків бухгалтерського обліку, П(С)БО №9 "Запаси", Положення про складання статистичної звітності промислового підприємства).
До сировини та матеріалів відносяться основні матеріали, що входять до складу продукції, яка виробляється, або є необхідним компонентом при її виготовленні.
До покупних напівфабрикатів та комплектуючих відносяться напівфабрикати, готові комплектуючі, які придбані для комплектування продукції, що виготовляється і потребують витрат праці з їх обробки та складання.
До палива належать усі види, які заготовлюються для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, виробництва електроенергії, опалення будівель.
До тари і тарних матеріалів відносять усі види тари, крім тари, що використовується як господарчий інвентар, а також матеріали та деталі, що використовуються для виготовлення тари та її ремонту.
До запасних частин відносять куплені та виготовлені запасні частини, готові деталі, які використовуються для проведення ремонту обладнання, транспортних засобів.
Класифікації запасів за ступенем групування матеріалів та залежно від організаційної структури управління пов'язані із обліком запасів, статистичним та економічним аналізом. Застосовуються в процесі прийняття управлінських рішень щодо поповнення або скорочення обсягів залишків товарно-матеріальних цінностей.
За характером оцінки запаси можуть бути фактичними (на певний момент), перспективними (розрахованими на підставі загальних тенденцій на перспективну дату з метою оцінки можливостей забезпечення виробництва), середніми. Показник, який характеризує запаси у середньому за певний період, у практиці планування та обліку визначається при розрахунку періоду оборотності активів. Найскладніше оцінити перспективну величину запасів.
При визначенні запасів цього віщу оцінюють очікувані на певну дату та перехідні запаси.
Перехідні запаси - це запаси на кінець певного періоду, які будуть забезпечувати безперервність роботи підприємства до першого надходження матеріалів у майбутньому періоді. Очікувані запаси на певну перспективну дату розраховують за наявності постійного, систематичного поповнення.
Виробничі запаси є об'єктом нормування. Для визначення найбільш оптимальної їх величини, в процесі нормування запаси поділяються на умовно спеціальні види за їх призначенням.
Підготовчий запас - це складова частка запасу, що виокремлюється при його нормуванні. Він формується на час, необхідний для підготовки (доставки) матеріалів до місця виробничого споживання або на час підготовки до відпуску споживачам зі складу постачальників. Підготовчий запас передбачає такі запаси:
Пересічний запас - утворюється під час кількісного та якісного відпуску матеріалів споживачам, їх документального оформлення, сортування, навантаження на транспортні засоби. Він визначається за нормативним методом залежно від мінімального часу здійснення цих операцій;
Спеціальний запас - утворюється для виконання додаткових операцій, які потребують значного часу для підготовки матеріалів (сушка, нарізка, комплектування).
Поточний запас - це частина загального запасу, що призначена для нормальної роботи виробництва в інтервалі між поставками, за умов їх рівномірності за величиною та періодичністю. При визначенні поточного запасу на підприємстві до уваги беруться тільки виробничі потреби.