Найбільш поширеною у вітчизняній практиці господарювання є система "максимум-мінімум", згідно з якою запаси поповнюються до рівня, не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не перевищують установлений максимальний обсяг. Для забезпечення цих умов чергова партія матеріалів замовляється за такої величини поточного запасу, якої вистачить для роботи до її надходження.
Одним із нових сучасних підходів до організації виробничого процесу є упровадження системи "точно за часом", згідно з якою обробка та рух матеріалів і виробів здійснюється точно в той момент, коли в них виникає потреба.
Характерна риса системи "точно за часом" - наявність високоспеціалізованих та ефективних виробничих центрів, які поєднують обладнання та інструменти для обробки групи деталей з відповідними технологічними вимогами.
Оптимізація запасів та інтервалів поставки матеріалів.
На рівні підприємства запаси належать до об'єктів, які потребують великих капіталовкладень, і тому являють собою один із чинників, що визначають політику підприємства та впливають на рівень ефективності його функціонування.
Проте більшість підприємств не приділяють належної уваги питанням управління виробничими запасами і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах, унаслідок чого змушені нести додаткові витрати. Виробничі запаси на підприємстві становлять більшість сукупного запасу товарно-матеріальних цінностей.
За природно-речовинним складом розрізняють такі основні групи виробничих запасів:
. сировина та основні матеріали - предмети, що створюють матеріальну основу продукції;
. допоміжні матеріали - предмети, які використовуються при перетворенні сировини та інших матеріалів для надання продукції специфічних характеристик, обслуговування засобів праці, догляду за ними та полегшення процесу виробництва;
. напівфабрикати та комплектуючі вироби - матеріали, які пройшли попередню обробку та необхідні для процесу виробництва поряд з основними матеріалами та сировиною;
. зворотні відходи виробництва - залишки сировини та матеріалів, які виникають у процесі виробництва;
. паливо - технологічне та для задоволення господарських потреб;
. тара і тарні матеріали - предмети для упакування, транспортування і зберігання продукції та матеріалів;
. запасні частини - предмети, які використовують для заміни та ремонту деталей двигунів, обладнання та ін.;
. малоцінні та швидкозношувані предмети.
. управління запасами має два основні аспекти.
Один стосується забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці.
Другий аспект пов'язаний з витратами на підтримання певного рівня запасів. Виходячи з цих положень на підприємстві регулюють рівень матеріальних запасів виробництва. При цьому визначають терміни та обсяги замовлень (коли та скільки замовляти) і розробляють моделі, які допомагають у прийнятті таких рішень.
Під час регулювання запасів необхідно враховувати, що всі матеріальні ресурси, які зберігаються, суттєво різняться з точки зору їх вартості, потенційного прибутку (або збитків), обсягу можливих втрат від браку запасів.
Тому розподіляти зусилля з управління запасами необхідно, беручи до увага відносну значущість предметів зберігання. У цьому плані найбільш поширеним є метод АВС, який дає змогу класифікувати матеріальні запаси відповідно до певного показника їх значущості, сутність цього методу полягає в тому, що всі матеріальні ресурси, які зберігаються на складах підприємства, розподіляються в порядку зменшення обсягів їх річної потреби.
Обсяг щорічного споживання в грошовому виразі за кожною позицією номенклатури матеріалів записується зростаючим підсумком відносно попередніх позицій. Частка, що відповідає рангу кожної позиції, визначається відношенням отриманих зростаючим підсумком сум до загальної суми щорічного споживання всіх матеріалів.
Результати систематизації є основою для прийняття рішень щодо вибору оптимізаційних моделей, а також визначення періодів контролю за запасами (наприклад, група А контролюється щодоби; В - щомісяця; с - щоквартально).
Метод АВС використовується для поліпшення роботи різних сфер виробничої діяльності. Один з основних способів його застосування - сфера обслуговування, де менеджер акцентує увагу на основних аспектах обслуговування, поділяючи їх на найважливіші, важливі та не дуже важливі. Сутність у тому, щоб не переоцінити другорядних аспектів обслуговування за рахунок справді важливих.
Найбільший ефект метод АВС дає в комбінації з іншим методом - XYZ- аналізом, згідно з яким запаси класифікуються залежно від характеру їх споживання та достовірності прогнозування змін в їх споживанні. Категорія X - це група, що характеризується стабільною величиною споживання (наприклад, для сировини існують норми витрачання кожного її віщу) та високою достовірністю прогнозу терміну споживання. До категорії Y належать ресурси, потреба в яких характеризується певними тенденціями (наприклад сезонними коливаннями) та середніми можливостями їх прогнозування.
Ресурси, що належать до категорії Z, використовуються нерегулярно, величину їх споживання прогнозувати важко. Порівняння результатів XYZ- аналізу та даних методу АВС дає змогу поділити запаси на дев'ять блоків, кожний з яких має дві характеристики: вартість запасів та достовірність прогнозування потреби в них.
У теорії управління запасами розроблені дві основні системи управління: система управління з фіксованою величиною запасу та система управління з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Система з фіксованою величиною запасу.
Основним параметром цієї системи є величина замовлення. У вітчизняній практиці часто виникає ситуація, коли величина замовлення визначається організаційними міркуваннями. Наприклад, зручністю транспортування або можливістю завантаження складських приміщень. Однак у системі з фіксованою величиною замовлення обсяг закупівлі має бути не тільки раціональним, а й оптимальним.
Критерієм оптимізації є мінімум сукупних (загальних) витрат на зберігання запасів і повторення замовлення. Цей критерій ураховує три фактори, які впливають на величину загальних витрат, а саме: площу складських приміщень, витрати на зберігання запасів, вартість оформлення замовлення. Ці фактори тісно пов'язані між собою. Бажання максимально зменшити витрати на зберігання запасів зумовлює збільшення витрат на оформлення та поставку замовлення.
Економія витрат на повторення замовлення призводить до збитків, пов'язаних з утриманням надлишкових складських приміщень, та знижує рівень якості обслуговування споживача. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання запасів, підвищується ризик виникнення неліквідних запасів.
Таким чином, величина запасів матеріалів істотно
впливає на ефективність роботи підприємства, і вплив цей не однозначний. З
одного боку, збільшення запасів унаслідок постачання великими партіями потребує
більших оборотних коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів,
компенсацію можливого псування та втрат. Ці втрати й витрати можна вважати
пропорційними величині запасу, тобто партії поставки.
ВИСНОВКИ
Отже, в даній курсовій роботі досліджено теоретичні аспекти запасів з огляду їх економічної природи і ролі в системі управління підприємством. Зокрема, виділено основні ознаки класифікацій запасів, а також види та типи запасів, детальніше узагальнено їх характеристику.
Визначено основні фактори під впливом яких формується обсяг та структура запасів промислового підприємства.
Оглянувши спеціальну літературу, можна зробити висновок, що чимало авторів наукових праць, статей опублікованих у періодичній економічній літературі, зосереджують свою увагу на дослідженні питань, що стосуються обліку, оцінки і контролю запасів господарюючих суб’єктів.
Зокрема, серед них такі науковці, як: А. Кабітова та І. Бутромеєва, Карпенко О.А. та М'якушко В.Л., Кудельський В.Е. та Полянська О.А., Грачова Р. та Голубенко В. та інші. Однак, на мою думку, представлені літературні джерела не в достатньому обсязі розкривають питання, що стосуються запасів підприємства.
Розкрито організаційно-економічну характеристику підприємства ПАТ «ДТЕК Західенерго», основним предметом діяльності якого є виробництво електричної та теплової енергії. Аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності даного підприємства за 2011-2012 рр. свідчить про зменшення доходу та чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку, а також зростання собівартості.
Однак, за рахунок різкого зростання величини інших операційних витрат, фінансових витрат та інших витрат у 2012 році, кінцевим результатом фінансово-господарської діяльності підприємства став чистий прибуток на 95% менший ніж у минулому році. Обчислено динаміку показників ліквідності, стійкості та оборотності ПАТ «ДТЕК Західенерго». Зростання коефіцієнта автономії свідчить про покращення фінансової стійкості, стабільності і незалежності підприємства від зовнішніх кредиторів.
Разом з тим, оцінюючи платоспроможність підприємства необхідно відзначити, що відбулось значне зниження коефіцієнтів ліквідності.
В курсовій роботі проведено загальний аналіз запасів (горизонтальний та вертикальний) базового підприємства, результати якого свідчать, що протягом досліджуваного періоду структура їх зазнала несуттєвих змін. Найбільша питома вага припадає на паливо, запасні частини та сировину і матеріали. Визначено, що оптимізація структури запасів є основною метою раціонального управління ними, оскільки змінюючи її, можливо поліпшити забезпеченість виробництва без збільшення обсягів запасів.
Тенденція динаміки величини запасів відрізняється за окремими їх видами. Так, обсяги палива, МШП, сировини, тари зменшуються, а запасних частин та готової продукції навпаки збільшуються. Проаналізувавши показники ефективності використання запасів в системі управління виробничою діяльністю ПАТ «ДТЕК Західенерго», можна зробити висновок про суттєве їх погіршення на фоні зростання матеріальних витрат, собівартості продукції, вартості запасів та одночасного зниження обсягу виробленої продукції в натуральних показниках.
Таким чином, на зміну матеріаломісткості продукції підприємства, значно вплинуло збільшення рівня матеріальних витрат окремих видів запасів. На основі проведеного аналізу забезпеченості досліджуваного підприємства виробничими запасами можна стверджувати, що забезпеченість по основних видах запасів складає 100 %, але перед планово-економічним відділом постає завдання покращити норми витрачання.
Все це збільшує собівартість продукції, що
випускається, і відповідно зменшує прибуток підприємства. Автоматизація
аналітичних розрахунків даного суб'єкта господарювання полягає у підвищенні
продуктивності роботи економістів-аналітиків, більш глибокому та всебічному
дослідженню запасів та виявленні резервів підвищення ефективності діяльності
підприємства тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Господарський кодекс України; затв. постановою Верховної Ради України від 16.01.03 №4з6-ІУ,зі змін, та доповненнями.
Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України; затв. Постановою ВР України від 16 липня 1999 р. № 966-ХП', зі змін. та доповненнями
Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України; затв. Постановою ВР України від 28.12.94р. №334/94-ВР, зі змін, та доповн.
Про податок на додану вартість: Закон України; затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №14/92, зі змін, та доповн.
Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Наказ; затв. Міністерством статистики України від 21.06.96 №193.
Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Постанова; затв. Кабінетом Міністрів України від 22.01.96 р. № 116, зі змін, та доповн.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”; затв. Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зі змін, та доповн.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 “Витрати”, затв; Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зі змін, та доповн.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерського обліку; затв. Наказом Міністерства Фінвнсів України від 24.05.95р., зі змін, та доповн.
Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей; затв. Постановою Міністерства фінансів України від 31.05.93 N 17-60/29, зі змін, та доповн.
Інструкція з обліку запасів бюджетних установ Державне казначейство України 08.12.2000 N 125
Лист "Про визначення балансової вартості запасів" Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.12.2003 N 7444.
Лист "Щодо витрат підприємства, пов'язаних з транспортуванням запасів" Міністерства фінансів України від 14.03.2005 N 31-04200-30-10/3778.
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів; затв. Наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 N 2-
Аналіз забезпеченості підприємства запасами в умовах міжнародних і національних стандартів //Аудитор України. - К.: 2011. - №ю. - с.20 - 25.
Афанасьєва І.І. Удосконалення організації внутрішньогосподарського контролю та управління виробничими запасами підприємств // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2010. - №3 (73). - с.6-9.
Афанасьєва І.І. Оперативний економічний аналіз використання виробничих запасів // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2012. -№і (59). - С.10-13.
Бабець Є.К., Горлов М.І., Жуков С.О., Стасюк В.П. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: ВД "Професіонал", 2009. - 384 с.
Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. Є.В. Мниха. - К.: КНТЕУ, 2010.-395с.
Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посібн. / за ред.Р.Л. Хом'яка - ВИД.4-ТЄ доп. і перероб. - Л.:"Інтелект-Захід", 2006 - 817 с.
Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 196 с.
Воробйов Ю.М., Холод Б.І. Управління ресурсами підприємства. Навчальний посібник. К.: ПУЛ, 2009.- 288 С.
Голубенко В. Кілька кроків до порядку в обліку запасів // Дебет-кредит. - 2010. - № 7.
Грачова Р. Облік запасів за МСФЗ: витрати з придбання і переробки // Дебет-кредит. - 2008. - № 8.
Грачова Р. Облік запасів: оцінка запасів при вибутті // Дебет-кредит. - 2009. - № 16.
Грачова Р. Облік купівлі - продажів і визнання запасів у витратах // Дебет-кредит. - 2007. - № 22.
Дубій 0.12 уроків з і С: Бухгалтерії.з-тє оновлене і доп. вид. - Львів: БаК, 2010. - 248 с.
Економіка підприємств: Посібник / За ред.П.С. Харіва. - Т.: Економічна думка, 2009. - 450 с.
Житна І.П., Афанас’єва 1.1. Аналіз завдань та принципів обліку і контролю виробничих запасів // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: Економічні науки. - 2003. - №5 (55). - 4.2. - Т.і.-С.108-112.
Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. - 2 - ге вид., випр. - К.: Знання, 2008. - 348 с.
Кислиця О.Я. До питання аналізу ефективності використання запасів // Економіка підприємства. - 2009. - № 3. - С.25-28.