Курсовая работа (т): Аналіз карбюраторного двигуна ВАЗ-2101

         не відключати АКБ від бортової мережі при її зарядці

безпосередньо на автомобілі від зовнішнього джерела струму;

    не запускати двигун за допомогою зовнішнього джерела струму напругою більше 12В.

Функціонування системи впорскування при різних режимах роботи двигуна

Кожний циліндр має свою форсунку з електромагнітним управлінням, яка впорскує паливо перед впускним клапаном. Впорскування узгоджене з частотою обертання колінчастого валу двигуна, інформація про частоту надходить у ЕБУ від контакту переривача.

Об`єм про ходячого повітря визначається положенням дросельної заслінки(навантаженням двигуна). Об`єм повітря виміряється витратоміром.

Про тепловий режим двигуна дає інформацію датчик температури охолоджуючої рідини.

Інформацію про навантажувальний режим двигуна в ЕБУ повідомляє вимикач положення дросельної заслінки. Інформація складається із сигналів: «холостий хід», «часткове навантаження», «повне навантаження». Якщо дросельна заслінка закрита, двигун працює на холостому ході, контакти холостого ходу замкнуті і в ЕБУ іде відповідний сигнал. Так само здійснюється інформація про повне навантаження двигуна, тільки у цьому випадку контакти розімкнуті. Сигнал про часткове навантаження формується при допомозі потенціометра.

Для полегшення холодного пуску суміш збагачується пусковою форсункою, яка керується від вимикача запалювання через термореле.

При прогріві двигуна на холостому ході подача палива також збільшується і в зв`язку з сигналами, що надходять в ЕБУ від датчика температури двигуна.

В даній системі враховується що щільність холодного повітря вища ніж у теплого. Чим тепліше повітря що засмоктується, тим гірше наповнення циліндрів при постійному положенні дросельної заслінки. Температура повітря що надходить змінюється не тільки і зв`язку із зміною зовнішньої температури, але із зміною внутрішньої. Нормальна температура у підкапотному просторі приблизно 50°С. Інформація про температуру надходить від датчика, вмонтованого у витратомір повітря, в ЕБУ який визначає дозу впорскуваного палива.

Більшу частину часу двигун працює у режимі часткових навантажень, тому програма закладена в ЕБУ, забезпечує мінімально можливий розхід палива при прийнятній концентрації шкідливих речовин у відпрацьованих газах.

Збагачення суміші відбувається на холодному пуску, прогріві, холостому ході, прискорені руху, повному навантажені. При всіх режимах крім останнього, надлишок палива необхідний для стійкої роботи двигуна. При холодному двигуні «більше палива» означає і більше його легковипаровуваних фракцій. При холостому ході - гірше наповнення, більше залишкових газів. При повному навантажені надлишок палива необхідний для внутрішнього охолодження двигуна за рахунок випаровування частини палива.

У режимі примусового холостого ходу дросельна заслінка закрита і в ЕБУ йде сигнал «холостий хід». Якщо при цьому оберти двигуна вище так званої відновлюваної частоти обертання, впорскування палива припиняється. Відповідно зменшується витрата палива та викид шкідливих речовин.

Паливний насос

Бензонасос встановлюється у паливному баку, створює тиск до 8 атм. Продуктивність паливного насосу більше 80 л/год.

Паливний фільтр

Вмонтовується у паливну магістральна за бензобаком. Термін служби близько 30 тис. км.

Датчик температури охолоджуючої рідини.

Датчик температури охолоджуючої рідини встановлений між головкою блоку та термостатом. Він має два контакти. Основне функціональне призначення датчика, схоже до підсосу - чим холодніший двигун тим багатша паливна суміш. Конструктивно датчик температури охолоджуючої рідини являє собою резистор, опір якого змінюється в залежності від температури. Типові значення: 100°С - 177 Ом, 25°С - 2796 Ом, 0°С - 9420 Ом, 20°С - 28680 Ом.

Температура охолоджуючої рідини впливає майже на всі характеристики керування двигуном. Датчик досить надійний у експлуатації. Основні несправності - порушення електричного контакту всередині датчика, порушення ізоляції чи обрив проводів поблизу датчика. Відмова датчика приводить до ввімкнення вентилятору на холодному двигуні, важкість запуску гарячого двигуна, підвищену витрату палива.

Датчик положення дросельної заслінки

Датчик положення дросельної заслінки ВАЗ встановлений збоку на дросельному патрубку на одній осі з приводом дросельної заслінки, він зчитує показники з положення педалі «газу».

Висновок

Від двигунів що випускались в країні раніше він відрізняється деякими конструктивними особливостями, які дозволили при невеликих габаритах та вазі отримати досить потужний, високооборотний та надійний агрегат, що володіє довговічністю та економічністю при невеликій трудоємності технічного обслуговування у процесі експлуатації.

Висока літрова потужність, рівна 50 к.с. на літр робочого об’єму, досягнута завдяки підвищеному ступеню стиску, розподільному валу, розміщеному у головці, раціональній формі камери згорання ретельно підібраними системами живлення та випуску відпрацьованих газів. Підвищення ступеня стиску дало можливість підвищити термічний коефіцієнт корисної дії. Верхній розподільний вал забезпечив зменшення мас, що рухаються зворотно-поступально у клапанному приводі, тим самим, дозволив підвищити оберти двигуна.

Висока надійність та довговічність двигуна, крім конструктивних заходів, забезпечувалась застосуванням передових технологій та високоякісних матеріалів.

Застосування тонкостінного чавунного лиття, алюмінієвих сплавів та пластичних мас дозволило рахувати цей двигун не тільки сучасним, але й достатньо перспективним, що допускає його подальші вдосконалення.

Трудоємність обслуговування при його експлуатації зменшена завдяки застосуванню закритої системи охолодження, збільшеною періодичністю заміни моторного масла, повітряного та масляного фільтрів та виключенню змащування консистентними змазками.

Високі пускові якості двигуна при низьких температурах оточуючого повітря забезпечувались: двохкамерним карбюратором з падаючим потоком, потужним стартером, ефективним акумулятором, та стабільними показниками застосовуваних масел. Як показали експлуатаційні випробовування, двигуни надійно запускались без попереднього підігріву при -30°С. Для пуску при більш низьких температурах було передбачено можливість встановлення та застосування спеціального передпускового підігрівача.

В той же час конструкція двигуна така, що дає можливість добитись високої довговічності. Так, застосування чавунного блоку, повноопорного колінчастого валу і сталеалюмінієвих тонкостінних вкладишів дозволило знизити знос вкладишів та шийок колінчастого валу, зменшити вібрації та збільшити жорсткість конструкції. В підсумку передбачений заводом пробіг автомобіля до капітального ремонту складає не менше 100 тис. км.

Система живлення двигуна ВАЗ-2101 включає в себе прилади подачі у карбюратор палива та повітря, приготування паливної суміші та випуску відпрацьованих газів. Вона складається з паливного баку, паливного насосу, паливопроводів, повітряного фільтру, карбюратора, глушника та трубопроводів.

При роботі двигуна паливо із баку примусово подається паливним насосом по паливопроводам та шлангах у карбюратор, у якому готується паливна суміш. Повітря надходить до карбюратору через повітряний фільтр. Приготована паливна суміш через впускний трубопровід всмоктується до циліндрів двигуна.

Паливний бак зварений з двох половин із сталевого листа. Вмістимість баку 39 л включаючи резерв 4-6,5. Він встановлений у багажному відділенні та прикріплений до кузова двома хомутами.

Паливопроводи виготовлені із сталевих оцинкованих чи освинцевиних трубок. Паливопроводи між собою, а також з баком, паливним насосом з’єднані гумовими шлангами у тканинній обгортці та закріплені стяжними хомутами.

Повітряний фільтр забезпечує очистку повітря, що надходить у карбюратор, від механічних добавок. Фільтр сухого типу із змінним фільтруючим елементом. Наявне сезонне регулювання забору повітря.

При роботі двигуна атмосферне повітря всмоктується у корпус повітряного фільтру через повітрозбірник холодного повітря і підкапотного простору чи через повітрозбірник теплого повітря із зони випускного колектора по гофрованому шлангу та патрубку. Повітря очищається передочисником від більших механічних добавок, фільтруючим елементом від дрібних добавок та надходить до карбюратора за рахунок розрідження у циліндрах двигуна.

Бензонасос діафрагмового типу, встановлений на приливі блоку з лівого боку двигуна, засмоктує паливо з баку та подає його під тиском до карбюратора.

Привід насосу здійснюється ексцентриком горизонтального валу, що приводить у рух масляний насос, через сталевий стержневий штовхач.

Бензонасос має наступні основні параметри:

максимальний тиск бензину: 0,2…0,25 кг/см²;

робоча потужність 60 л на годину при 2000 об/хв.;

розрідження всмоктування 2…2,5 м водяного стовпа.

Економічність та потужність двигуна в значній мірі залежить від справної роботи карбюратора, що є одним із самих складних та відповідальних вузлів автомобіля.

Список використаних джерел

1. Гунько А.В. Загальна методика проведення досліджень впливу типу системи живлення двигуна на паливну економічність, енергетичні та екологічні показники автомобілів в умовах експлуатації

2. Артамонов М.Д., Иларионов В.А., Морин М.М. Основы теории и конструкции автомобиля. Учебник для техникумов. Изд. 2 - е, перераб., М., «Машиностроение», 2010, 288 с.

3.      Сирота В.І. Основи конструкції автомобілів: Навчальний посібник. - 2 - ге видання, перероблене та доповнене. - К.: Арістей, 2005. - 280 с.

.        Стус А.П. Теория эксплуатационных свойств автомобиля: Учебное пособие для вузов. - 2-е издание. К. - 256 с.

.        Яковлєв Н.А.,Диваков Н.В. Теория автомобиля. - М.: Высш. школа, 1962. - 202 с.

.        Чудаков Е.А. Теория автомобиля. - М.: Машгиз, 2007 - 343 с.

.        Зимелев Г.В. Теория автомобиля. М.: Воениздат, 2009. - 214 с.

.        Мацкерле Ю. Современный экономичный автомобиль. Пер. с чехословацкого. - М.: Машиностроение, 2007. - 320 с.

.        Гутаревич Ю.Ф., Долганов К.Е. Пути снижения вредных выбросов в атмосферу. - К.: Общество «Знание». - 2012. - 24 с.

.        Ездовые циклы для определения условного расхода топлива грузовых автомобилей // А.А. Токарев, В.Ф. Кутенев, Р.Г. Галусстян и др. - Э.И. Конструкции автомобилей НИИНавтопром, вып.6, с.16-21