емітерного струму біля краю емітера, в той час як середня частина емітера не працюватиме:
-до зміни умов на випрямних контактах, що приводить до перерозподілу носіїв заряду в базі;
-до перерозподілу товщини КП з боку бази ( ÊÏ Á ) і з
боку колектора ( ÊÏ Ê ) - ÊÏ Á < ÊÏ Ê , що порушує нормальну роботу транзистора;
-до того, що з метою нормального підсилення потужності такі БТ необхідно розраховувати на більші напруги;
-до необхідності збільшення площ переходів;
-до необхідності ефективного тепловідведення з причини підвищення небезпеки теплового пробою.
При виготовленні потужних БТ використовується сплавна, дифузійно – сплавна (у так званих конверсійних транзисторах), а також планарна технологія. Конфігурація емітера таких транзисторів ускладнюється. З метою збільшення струмів збільшують площу ЕП, а для того щоб струм емітера не витіснявся до краю переходу, емітер виготовляють у формі кілець, смуг, зубців. Для забезпечення нормального тепловідведення використовують радіатори, корпус з’єднують з колектором (на противагу малопотужним БТ, у яких корпус з’єднують з базою).
Основним недоліком потужних високовольтних БТ є
низький коефіцієнт передачі струму ( h21E 10 ). Тому для
одержання потужних ключових елементів застосовують складений транзистор (схема Дарлінгтона) – рис. 3.66. Для такої транзисторної структури загальний коефіцієнт передачі струму бази
h21EC h21E1h21E2 . |
(3.94) |
159
h21E |
|
К |
1 |
|
|
Б |
V1 |
h21E2 |
|
|
V2
Е
Рисунок 3.66 – Схема складеного транзистора
Завдяки цьому можна одержати коефіцієнт передачі струму до сотні.
Потужні складені транзистори виготовляються на одному кристалі (рис. 3.67).
а) б)
Рисунок 3.67 – Структура однокристального складеного транзистора (а) та його електрична схема (б)
160
4 ПОЛЬОВІ ТРАНЗИСТОРИ
Польові транзистори (ПТ) – це напівпровідникові прилади, в яких протікання струму зумовлене дрейфом основних носіїв заряду під дією поздовжнього електричного поля, а керування величиною цього струму здійснюється за допомогою поперечного електричного поля, яке змінює електропровідність струмопровідної ділянки напівпровідника. Це поле створюється напругою, яку прикладено до керувального електрода.
Існують два типи ПТ: польові транзистори з керувальним p-n переходом (ПТКП) і польові транзистори з
ізольованим затвором, що мають структуру метал – діелектрик – напівпровідник (метал-окис-напівпровідник) і називаються скорочено МДП (МОН) – транзисторами.
Другий елемент позначення ПТ – літера “П”.
4.1 Польові транзистори з керувальним p- n переходом
ПТ з керувальним p-n – переходом (ПТКП) виготовля-
ються з кремнієвого кристала n - або p - типу. Схемні позначення ПТКП показано на рисунку 4.1.
З |
|
|
C |
З |
|
|
C |
||
|
|
||||||||
|
|
|
|
||||||
|
|
В |
|
|
В |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
а) |
|
|
б) |
||||
Рисунок 4.1 – Схемні позначення ПТКП з n - каналом (а) і з p - каналом (б)
До таких транзисторів належать прилади: КП 101, КП 102, КП 103, КП 201 – транзистори з p - каналом; КП 302, КП 303, КП 307, КП 312 – транзистори з n - каналом. Як бачимо з позначень, низькочастотні ПТКП мають канал p - типу, високочастотні – канал n - типу. Справа у тому, що в
161
p - каналі основні носії – дірки, а їх рухомість менша, ніж у електронів, які є основними носіями в каналах n - типу.
Схематично будова ПТКП з p - каналом показана на рис. 4.2. Транзистор складається з напівпровідникової області p - типу і двох областей n - типу. Останні з’єднуються разом і утворюють керувальний електрод – затвор. На межах поділу n - областей та p - області виникають високоомні запірні шари – керувальний p-n – перехід.
Рисунок 4.2 – Схематична будова польового транзистора з керувальним переходом і p - каналом
Частина p - області між запірними шарами називається каналом. Під дією джерела напруги U ÑÂ у каналі утворюється поздовжнє електричне поле, яке примушує дірки рухатися до “-” U ÑÂ в напрямі від електрода, що
називається витоком, до електрода, який називається стоком. Отже, в каналі і в зовнішньому колі стоку протікає струм стоку Ic під дією напруги на стоці стосовно витоку
U ÑÂ . На затвор відносно витоку подається напруга U ÇÂ , яка зміщує p-n – переходи в зворотному напрямі. У колі затвора протікає малий струм I Ç .
162
Приклади конструкції ПТКП зображені на рисунку 4.3 (КП 102) та рисунку 4.4 (КП 103). У рамках планарної технології (рис. 4.3) засобом дифузії в приповерхневому шарі кремнієвого кристала n типу створюються вузька
область p типу (канал) і дві високолеговані області p -
типу (витік і стік). На ці області наноситься тонка плівка з алюмінію, до якої припаюються виводи витоку і стоку. Поверхня кристала покривається захисним шаром двоокису кремнію (SiO2). Затвором служить кристал-підкладка, до якого припаюється вивід керувального електрода. Уся конструкція розміщується в герметичному металевому або пластмасовому корпусі.
Рисунок 4.3 – Конструкція ПТКП КП 102
SiO2 C |
З2 B |
З2 C |
|
n |
n |
|
Канали |
p-типу |
n
З1 
Рисунок 4.4 – Фрагмент структури ПТКП КП 103
Польові транзистори типу КП 103, на відміну від попередніх, мають п’ять паралельних каналів, біля кожного з яких розміщений додатковий затвор З2 (першим затвором З1 є підкладка) – рис. 4.4. Наявність п’яти каналів і додаткових затворів дозволяє збільшити струм стоку, а також підвищити ефективність керування товщиною
163