4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Т е м а 1. Адміністративне судочинство як форма
відправлення правосуддя
(для самостійного вивчення)
1.Поняття адміністративного судочинства.
2.Завдання адміністративного судочинства.
3.Структура адміністративного судочинства.
С п и с о к л і т е р а т у р и з а т е м о ю
Адміністративний процес: загальна частина (Федеративна Республіка Німеччина, Україна) : наук.-практ. посіб. / Манн Томас, Мельник Роман, Бевзенко Володимир, Комзюк Анатолий; пер. та адапт. з нім. Мельника Романа; за заг. ред. Бевзенка Володимира. – Київ: Алерта, 2013. – С. 69–101.
Битяк Ю. Адміністративне судочинство як форма забезпечення верховенства права і законності / Ю. Битяк //
Право України. – 2011. – № 4. – С. 4–11.
Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – Київ : Юрінком Інтер, 2008. – С. 245–250.
Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навч. посіб. / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна – Київ : Старий світ, 2006. – С. 77–100.
Писаренко Н. Вступ до курсу “Адміністративне судочинство в Україні” / Н. Писаренко // Право України. – 2011. –
№ 4. – С. 267–272.
Писаренко Н. Про складові незалежної адміністративної юстиції/ Н. Писаренко // Право України. – 2016. – № 2. – С. 31–37.
10
Т е м а 2. Джерела адміністративного судочинства
(для самостійного вивчення)
1.Конституція України як джерело адміністративного судочинства.
2.Міжнародні акти та їх значення для відправлення правосуддя у справах адміністративної юрисдикції.
3.Кодекс адміністративного судочинства, його структура, зміст та особливості.
С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в, с у д о в и х а к т і в т а л і т е р а т у р и
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 32. – Ст. 2975.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду зправлюдини: ЗаконУкраїнивід23.02.2006 р. // Відом. Верхов. РадиУкраїни. – 2006. – №30. – Ст. 260.
Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : постанова Пленуму Верхов. Суду України від 01.11.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.
Авер’янов В. Понятійно-термінологічні новели Кодексу адміністративного судочинства України: дискусійні проблеми / В. Авер’янов // Право України. – 2011. – № 4. – С. 12–38.
Махоуні П. Наскільки “цивільною” є державна служба? // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення.
Коментарі. – 1999. – № 3. – С. 169–184.
ПисаренкоН. Б. Застосовністьгарантійправанасправедливий суд в адміністративному судочинстві: практика Європейського суду з прав людини та українські реалії / Н. Б. Писаренко // Вісн. Нац. акад.
прав. наукУкраїни. – 2016. – №3. – С. 214–228.
Трофімова Л. В. Використання рішень Європейського суду з прав людини при вирішенні спорів / Л. В. Трофімова // Вплив адміністративного судочинства на розвиток публічного права : зб. наук. статей / за заг. ред. І. Х. Темкіжева. – Київ :
Юрінком Інтер, 2012. – С. 258–266.
11
Т е м а 3. Принципи адміністративного судочинства
З а н я т т я 1
Питання для обговорення
1.Поняття принципів адміністративного судочинства.
2.Види принципів адміністративного судочинства.
1.Громадянка М. звернулася до районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим із заявою про реєстрацію місця її проживання та її дітей у садовому будинку садового товариства “Квітка”. До заяви М. додала: а) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого вона є власником зазначено садового будинку, та б) акт обстеження житлових умов, згідно з яким дане домоволодіння обладнано системою опалення, з міста до нього проведено воду, електроенергію і він підключений до інтернет-мережі.
Зазначене Головне управління відмовило М. у реєстрації із посиланням на те, що будинок, у якому вона бажає зареєструвати своєтадітеймісцепроживання, єсадовим, анежитловим.
М. звернулася до адміністративного суду із позовною заявою про визнання відмови у реєстрації протиправною, зазначивши в ній, що така відмова обмежує її не тільки у вільному виборі місця постійного проживання, а й у здійсненні інших цивільних, громадських та політичних прав.
На підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини назвіть аспекти принципу верховенства права та. визначте, наякомуізнихмаєакцентувати увагу судпри розглядіданоїсправи. Обґрунтуйтепозиціюсудущодорішенняуційсправі.
2.Громадянин В. звернувся до департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації (далі – департамент) із заявою про переоформлення на його ім’я автомобіля 1996 р. випуску. Зазначений автомобіль належав тестю В., який, будучи інвалідом, отримав його від іноземця як гуманітарну допомогу. В. проживав із тестем однією сім’єю.
12
Листом департаменту в наданні В. дозволу на перереєстрацію автомобіля відмовлено. Відмова ґрунтується на тому, що на час смерті тестя був чинний Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. Відповідно до абзацу 7 п. 41 цього Порядку після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через Головне управління соціального захисту і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів його сім’ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, чинними надень здійснення митного оформленняавтомобіля.
Громадянин В. звернувся до суду із позовом, у якому просив зобов’язати зазначений департамент надати дозвіл на перереєстрацію автомобіля. В обґрунтування своїх вимог В. навів положення ч. 2 ст. 38 Закону України від 21 березня 1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, згідно з яким після смерті інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім’ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р., що був чинним на момент отримання тестем В. автомобіля, де сказано, що “після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім’ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення”.
У чому полягає сутність такого аспекту принципу верховенства права, як юридична визначеність? Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, висловіть свою точку зору щодо рішення у даній справі.
3. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Комісія) проведено перевірку страхової компанії щодо дотримання вимог Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності
13
власників наземних транспортних засобів”. За результатами перевірки складено акт про порушення у сфері фінансових послуг і видано припис, за яким страхова компанія зобов’язана у встановлений цим приписом термін надати інформацію та підтверджувальні документи про усунення виявлених порушень. Страхова компанія не виконала вимог припису, і Комісія винесла постанову про накладенняштрафу врозмірі 8500 грн.
Страховакомпаніяувідповідністрокизвернуласядосудуіз двома позовами: про скасування припису та про скасування постанови про накладення штрафу. Позови розглянуто різними складами суду. Рішенням суду від 16 серпня 2012 р. у задоволенні позову про скасування постанови про накладення штрафу відмовлено, апозовпроскасуванняприпису відповіднодосудового рішеннявід31 серпня2012 р. задоволеноповністю.
Після набрання законної сили рішенням від 31 серпня 2012 р. страхова компанія подала до суду заяву про перегляд судового рішення від 16 серпня 2012 р. за нововиявленими обставинами. Нововиявленою обставиною у справі компанія вважала прийняття судом рішення від 31 серпня 2012 р. про скасування припису, на підставі якого ухвалено постанову про накладення штрафу.
Охарактеризуйте такий аспект принципу верховенства права, як остаточність судового рішення. Спираючись на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтуйте позицію щодо рішення у даній справі.
4. ТОВ звернулося із позовом про визнання протиправним та скасування рішення митниці щодо визначення коду товару, який купувало ТОВ за зовнішньоекономічним контрактом.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалами апеляційного та касаційного судів, позов задоволено.
Митниця звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України (далі – Суд) рішення суду касаційної інстанції.
Суд дійшов висновку, що заява митниці має бути задоволена, ухвала касаційного суду скасована, а справа скерована на новий розгляд. У своєму рішенні Суд зазначив, що Вищий адміністративний суд України погодився із судами першої та
14