наслідків, отже, не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
ТОВ звернулося до ВАСУ з касаційною скаргою на дану ухвалу, в якій просило її скасування. У скарзі позивач вказував на порушення апеляційним судом норм процесуального права. ВАСУ під час підготовки справи до розгляду встановив, що апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції по суті, надав його висновкам юридичної кваліфікації та дослідив обставини справи у повному обсязі. Але, керуючись ч. 2 ст. 220 КАС України, суд вирішив вийти за межі вимог скарги і здійснити перегляд правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами як апеляційної, так і першої інстанцій.
Постановою ВАСУ касаційну скаргу ТОВ задоволено частково – рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а в задоволенні позову відмовлено. ВАСУ дійшов висновку, що розглядуваний спір є адміністративним, однак для його вирішення необхідно встановити, чи порушено оскаржуваними діями права та інтереси позивача. Враховуючи те, що позивач не вказав, у чому полягає порушення його прав чи інтересів, апеляційний суд мав скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Дайте правову оцінку позиції ВАСУ. На підставі відповідних нормативних положень встановіть межі касаційного перегляду судових рішень.
42. У червні 2007 р. податкова інспекція звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним укладений між відповідачами договір поставки продуктів харчування. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд 29 квітня 2009 р. скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі. Інспекція, отримавши 24 липня 2009 р. копію повного тексту постанови апеляційного суду, вирішила її оскаржити до ВАСУ. У скарзі інспекція просила поновити строк на касаційне оскарження та скасувати рішення апеляційного суду.
40
ВАСУ встановив, що оскаржувана ухвала була винесена у присутності представників сторін. У зв’язку із цим суд відмовив у поновленністрокунаоскарження, аскаргузалишивбезрозгляду.
У скарзі до ВСУ інспекція, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу ВАСУ та направити справу для вирішення питання про прийняття касаційної скарги. ВСУ скаргу задовольнив, зазначивши, що касаційний суд не врахував те, що 29 квітня 2009 р. апеляційний суд оголосив лише вступну та резолютивну частини рішення. Позивач міг визначити підстави оскарження рішення тільки після ознайомлення з його повним текстом. Отже, сам факт участі позивача в засіданні апеляційного суду не може свідчити про неповажність причин пропуску ним строку касаційного оскарження.
Дайте правову оцінку позицій ВАСУ і ВСУ.
С п и с о к с у д о в и х |
а к т і в т а л і т е р а т у р и |
з а |
т е м о ю |
Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 р. у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів “найвищий судовий орган”, “вищий судовий орган”, “касаційне оскарження”, які містяться у статтях 125, 129 Конституції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-10.
Щодо права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень, ухвалених за результатами розгляду звернень органів державної податкової служби : інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v1901760-11.
Ліпський Д. Касаційне провадження в адміністративному судочинстві: аналіз сучасних наукових досліджень / Д. Ліпський //
Право України. – 2014. – № 3. – С. 64–74.
41
Т е м а 15. Перегляд рішень адміністративного суду
Верховним Судом України
З а н я т т я 9
Питання для обговорення
1.Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
2.Порядок перегляду судового рішення.
3.Повноваження Верховного Суду України у зв’язку з переглядом рішення адміністративного суду.
43. Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державного комітету України у справах національностей та релігій про надання статусу біженця громадянину Туркменістану. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства: останній не вжив заходів щодо перевірки свідчень заявника про його переслідування з боку влади за політичними мотивами.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд своєю постановою, залишеною без змін ухвалою ВАСУ, скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив.
Позивач звернувся до ВСУ із заявою про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм Закону України “Про біженців”, що потягло ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах: У заяві вимагалося скасувати ухвалу ВАСУ та залишити всилі постанову суду першої інстанції.
ВСУ відмовив у задоволенні вимог заявника. У його постанові, розміщеній в Єдиному державному реєстрі судових рішень під номером 27362836, розголошено, що обставини даної справи не є подібними до обставин у справах, рішеннями яких заявник ілюструє неоднакове застосування норм права у подібних правовідносинах.
42
Ознайомтесь з текстом постанови Пленуму ВАСУ “Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України” та проаналізуйте текст рішення ВСУ у даній справі. Дайте визначення таким правовим категоріям, як “неоднакове застосування одних і тих самихнормматеріальногоправа” та“подібністьправовідносин”.
44.У 2004 р. К. звернулася до суду зі скаргою, у якій просила визнати незаконною відмову відділу РАЦС у зміні її родового по батькові на довільне та зобов’язати відповідача провести реєстрацію такої зміни.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні вимог було відмовлено. Ухвалою ВАСУ рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
К. звернулася до Європейського суду з прав людини із заявою проти України, в якій стверджувала, що органи державної влади, відмовивши їй у зміні по батькові, втрутилися
вїї приватне життя. Суд ухвалив на користь К. рішення, яким встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Після набуття рішенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного К. звернулася до ВСУ із заявою про перегляд рішень національних судів, постановлених в її справі. К. вимагала скасувати ці рішення та ухвалити нове, яким визнати відмову відділу РАЦС протиправною та зобов’язати зареєструвати зміну по батькові з їїродового на довільне.
ВерховнийСудУкраїнипостановоювимогиК. задовольнив частково: скасував ухвалені українськими судами рішення та направивсправуК. нановийрозгляддосудупершоїінстанції.
Чи правильно діяв ВСУ? Якими повноваженнями наділений ВСУ при ухваленні рішень за наслідками розгляду справ, віднесених до його юрисдикції?
45.А. звернувся до ВАСУ як до суду першої інстанції із позовом до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування постанови “Про внесення змін до Постанови
43
Верховної Ради України “Про обрання суддів”. У заяві А. зазначив, що постановою, до якої вносилися зміни, його було обрано на посаду судді ВАСУ. Після прийняття Верховною Радою України спірної постанови з неї було виключено слова “Вищого адміністративного суду України”, що фактично призвело до його звільнення зпосадисуддіцього суду.
Вищий адміністративний суд України позов задовольнив. Його рішення мотивовано тим, що Верховна Рада України прийняла спірну постанову без урахування конституційних положень та норм низки законів України, чим суттєво порушила порядок звільнення суддіз посади.
Не погодившись із постановою ВАСУ, Верховна Рада України звернулась із заявою про її перегляд ВСУ з підстав, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 237 КАС України. Верховна Рада просила скасувати рішення ВАСУ, прийняти нове судове рішення – про відмову у задоволенні позову – та закрити провадження в частині позовних вимог щодо неконституційності спірної постанови у зв’язку з тим, що їх не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ВСУ в задоволенні заяви відмовив (постанова в Єдиному реєстрі судових рішень під номером 39891890), відзначивши, що за позицією КАС України у справі щодо конституційності Указу Президента України “Про звільнення С. Станік з посади судді Конституційного Суду України” постанови Верховної Ради України є підзаконними актами, а тому вони можуть перевірятися на відповідність не тільки Конституції, а й законам. До того ж А. звернувся до адміністративного суду з позовом про перевірку спірної постанови на її відповідність законам, а отже, даний спір підлягає вирішенню заправилами КАС України.
Оцініть переконливість аргументів, наведених Верховним Судом України.
С п и с о к с у д о в и х а к т і в з а т е м о ю
Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Гарнага проти України” від 16 травня 2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/9329.
44