ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
Автономія волі – принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин.
Апостиль – печатка або штамп розміром не менш ніж 9х9 см, що посвідчує автентичність підпису, статус особи, що підписала документ, та у відповідному випадку автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, що проставляється компетентним органом держави, в якій документ був складений. Порядок проставляння А. передбачений “Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” від 05.10.1961 р.
Арбітражна угода – угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у виді арбітражного застереження в контракті або у виді окремої угоди.
Арбітражне застереження – обов’язкова частина зов-
нішньоекономічного договору, яка визначає матеріальне і процесуальне право, що буде застосовуватися у разі виникнення спору між сторонами.
Аффідевіт – документ, що підтверджує зміст норм права відповідної держави згідно з прийнятими тлумаченнями та практикою застосування; а. підлягає обов’язковій консульській легалізації чи проставлянню апостилю.
Безгромадянство – правовий статус фізичної особи, яка не має громадянства жодної держави.
Багатогромадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох або більше держав.
Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни
45
своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Взаємність – (у міжнародному приватному праві) взаємне надання державами певних прав та повноважень; взаємне надання національного режиму та режиму найбільшого сприяння.
Відсилання до права третьої держави – відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної законом, до права третьої держави.
Вибір права – право учасників правовідносин визначити, право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Визнання рішення іноземного суду – поширення за-
конної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Виконання рішення іноземного суду – застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в Україні в порядку, передбаченому законом.
Гаазька конференція з міжнародного приватного права – міжурядова організація, мета діяльності якої полягає в роботі над прогресивною уніфікацією норм міжнародного приватного права.
Гармонізації законодавства – процес коригування за-
конодавства держав – членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов’язкову силу для держав – членів ЄС та вимагають від цих держав привести їх внутрішнє законодавство у відповідність до положень директив.
Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) – між-
народна система угод і заходів, спрямованих на організацію міжнародної торгівлі, боротьбу з демпінговими та іншими проявами недобросовісної конкуренції.
46
Дерогаційна угода – угода між сторонами цивільного процесу, в силу якої спір, що підлягає розгляду певною установою на підставі загальних диспозитивних норм, вилучається зі сфери її юрисдикції та передається іншій судовій установі.
Екзекватура – спеціальний дозвіл на виконання іноземного судового рішення, що надається рішенням суду держави, на території якої вимагається таке виконання.
Застереження про публічний порядок – правило, що обмежує застосування іноземного закону, до якого відсилає колізійна норма національного права.
Зворотне відсилання – повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку.
Іммігранти – іноземні громадяни або особи без громадянства, які перебувають на території держави і не мають наміру її покидати. Іммігрантів поділяють на легальних і нелегальних, тимчасових і постійних.
Імунітет держави – спеціальний правовий режим, встановлений міжнародними договорами та внутрішнім законодавством, в силу якого власність держави, правочини за її участю, а також підсудність спорів за її участю не можуть підпорядковуватись юрисдикції іншої держави.
ІНКОТЕРМС – (англ. Incoterms, International commerce terms) – міжнародні правила тлумачення комерційних термінів, прийняті Міжнародною торговою палатою у 1936 р. (ред.: 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000, 2010).
Іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються, та виявляється в одній або кількох з таких форм: а) хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; б) об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; в) юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.
Іноземець – особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
47
Іноземна юридична особа – підприємство, що створено за законодавством іншим ніж законодавство України і знаходиться за межами України.
Іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Клаузула – (лат. clausula – завершення, застереження) – викладена окремою статтею закону певна умова, окреме (особливе) положення іншого нормативного акта (статуту, інструкції), окрема умова договору (угоди), заповіту тощо, якими обумовлюються певні обставини, пов’язані із застосуванням нор- мативно-правового акта чи виконанням приписів іншого документа, що має юридичне значення; спеціальна постанова або застереження, що додається до договору.
Колізійна норма – норма, що визначає право якої держави може бути застосоване до правовідносин з іноземним елементом
Колізійне право – сукупність норм, що вирішують колізії між законами різних держав; к. п. є складовою міжнародного приватного права.
Коносамент – документ, що регулює правовідносини між перевізником та одержувачем вантажу, свідчить про прийняття перевізником вантажу, відомості про який наведено в коносаменті, та є одним з документів, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення.
Консул – посадова особа, призначена однією державою до іншої держави (держави перебування) для здійснення на її території (консульському окрузі) консульських функцій.
Консульська легалізація документів – процедура під-
твердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.
Конфлікт кваліфікацій – відмінність у тлумаченні однакових понять, що містяться в колізійних нормах різних держав.
48
Культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Міжнародна організація праці (МОП) – заснована в
1919 р., є спеціалізованою установою ООН. Мета МОП – досягнення загального і міцного миру на основі соціальної справедливості та покращення існуючих умов праці шляхом регламентації робочого часу, включаючи встановлення максимальної тривалості робочого часу і робочого тижня; набору робочої сили та боротьби з безробіттям; встановлення гарантій зарплати, що забезпечує достатні умови життя.
Міжнародна організація цивільної авіації (англ. International Civil Aviation) – єдина міждержавна організація в галузі повітряних сполучень, спеціалізована установа системи ООН. Заснована Чиказькою конвенцією міжнародної цивільної авіації (1944), яка є статутом організації.
Міжнародна підсудність – компетенція судів певної держави з вирішення спору з “іноземним елементом”.
Міжнародна торгова палата (англ. International Chamber of Commerce) – міжнародна організація, яка має на меті підтримку й розвиток міжнародної торгівлі й глобалізації. Членами цієї організації є країни, до яких МТП має доступ через свої національні комітети. В Україні діє Торговопромислова палата України.
Міжнародне перевезення – переміщення товарів з пе-
ретином державного кордону; з території України – на територію іноземної держави; з території іноземної держави – на територію України; транзитом через територію України.
Міжнародне приватне право – самостійна галузь наці-
онального права, яка є системою колізійних та уніфікованих матеріально-правових норм, що регулюють приватні та цивіль- но-процесуальні відносини, ускладнені іноземним елементом.
Міжнародний інститут з уніфікації приватного права
(Institut international pour unification du droit prive; International Institute for the Unification of Private Law), УНІДРУА
(UNIDROIT) – незалежна міжнародна організація, утворена у
49