Материал: Metod_Dipl_bak_2017_РВЦ (3)

біологічній деструкції. Цих недоліків позбавлені мікробні поверхнево-активні речовини. Раніше [6] із забрудненого нафтою грунту було ізольовано штам нафтоокиснювальних

бактерій, ідентифікований як Аcinetobacter calcoaceticus К-4 і депонований у Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером ІМВ В-7241. Штам ІМВ В- 7241 синтезує позаклітинні метаболіти з поверхнево-активними і емульгувальними властивостями на різних вуглецевих субстратах, у тому числі й на олієвмісних [7].

У зв'язку з викладеним вище мета даної роботи − визначення шляхів інтенсифікації синтезу ПАР A. calcoaceticus ІМВ В-7241 на середовищі з максимально можливою концентрацією відпрацьованої соняшникової олії та розробка апаратурної і технологічної схеми виробництва постферментаційної культуральної рідини A. calcoaceticus ІМВ В-7241 для миття резервуарів з-під соняшникової олії.

Апробація результатів роботи. За результатами досліджень опубліковано дві статті у фахових наукових журналах («Наукові праці НУХТ», «Харчова промисловість»), статтю у матеріалах ІІ Всеукраїнської наукової конференції «Наукова Україна» (23–24 травня 2016 р.), двоє тез у матеріалах 82-ї Міжнародної наукової конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті (13−14 квітня 2016 р., Київ) та 58-ой Международной научно-практической студенческой конференции «Студенческая наука и здоровье» (20-21 апреля 2016 г. в ГМУ г.Семей, Казахстан).

Літературний огляд. В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукового напряму за тематикою бакалаврської НДДР. Бажано, щоб огляд літератури охоплював кілька розділів (підрозділів) які обов’язково повинні мати назву. Рекомендується закінчувати кожний розділ (підрозділ) літературного огляду коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Обсяг огляду літератури має становити орієнтовно 20−25 сторінок і містити не менше 40 літературних посилань останніх 5−7 років.

Матеріали і методи досліджень

Якщо біологічним агентом є мікроорганізми, то даний розділ повинен містити такі підрозділи.

Характеристика використаних у роботі мікроорганізмів. Наводиться перелік мікроорганізмів, обов’язково дається їх повна назва (у латинській транскрипції, курсивом). При першому згадуванні вказується повна родова і видова назва мікроорганізму, при повторному – родова назва скорочується до першої літери, після якої ставиться крапка, видова наводиться повністю. Наприклад, при першому згадуванні – Bacillus subtilis В-571, при повторному – B. subtilis В-571. За відсутності видової назви і при використанні скороченого позначення (sp.) родова назва не скорочується (Acinetobacter sp. B-7005)

У даному підрозділі необхідно вказати походження мікроорганізмів (джерело виділення) і навести їх коротку характеристику (залежно від об’єму відомої про мікроорганізми інформації). Слід також вказувати місцезнаходження штаму: з якої колекції або від якої особи (установи) одержано штам.

Культивування мікроорганізмів. У цьому підрозділі наводиться повний склад поживних середовищ, які використовувались у даній роботі для вирощування мікроорганізмів, і умови їх культивування (рН, температура,

11

тривалість вирощування, спосіб підготовки посівного матеріалу тощо). Склад поживних середовищ наводиться у г/л або масових процентах (мас. %).

Параметри росту і синтезу цільового продукту. У цьому підрозділі залежно від тематики і специфіки наукової роботи наводяться методи визначення концентрації біомаси (кількості життєздатних клітин), концентрації продукту мікробного синтезу, швидкості росту і синтезу цільового продукту, економічного коефіцієнту тощо, а також методи аналізу концентрації у середовищі джерел вуглецевого, азотного джерел живлення.

Визначення фізико-хімічних властивостей продукту мікробного синтезу. Залежно від мети, завдань і об’єктів досліджень наводяться методи аналізу певних властивостей продуктів мікробного синтезу. Наприклад, для мікробних екзополісахаридів це можуть бути такі характеристики: моносахаридний склад, молекулярна маса, реологічні властивості тощо.

Результати досліджень та їх обговорення

Розділи, в яких викладені результати експериментальних досліджень, повинні обов’язково мати назву і містити підрозділи, а також (за необхідності) пункти і підпункти. У розділах з вичерпною повнотою викладаються результати експериментальних досліджень з висвітленням того нового, що внесено у розробку проблеми. У розділах має бути представлена оцінка повноти вирішення поставлених завдань, оцінка достовірності одержаних результатів, їх порівняння з результатами вітчизняних і зарубіжних наукових праць з даної проблеми, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Технологічна частина роботи оформлюється згідно наведених нижче рекомендацій і охоплює проектування передферментаційних стадій та стадії виробничого біосинтезу.

Висновки

У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані під час виконання експериментальної роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Висновки мають відповідати завданням роботи, зазначеним у вступі. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.

Приклад 3. Висновки до НДДР з інженерною частиною

ВИСНОВКИ

1. В літературному огляді підсумовано та узагальнено літературні дані щодо одержання екзополісахариду етаполану на суміші ростових С2–С6–субстратів, а також моносубстраті соняшниковій олії. Окрім культивування бактерій на суміші субстратів, розглянуто й інші шляхи інтенсифікації синтезу етаполану, зокрема: встановлення оптимальних умов вирощування продуцента, внесення в середовище культивування екзогенних попередників біосинтезу, усунення «вузьких» місць метаболізму. В огляді наведено також загальну

12

характеристику мікробного полісахаридного препарату і основні шляхи його практичного застосування.

2.У результаті проведеної експериментальної роботи встановлено можливість синтезу екзополісахариду етаполану за умов росту Acinetobacter sp. ІМВ В–7005 на суміші меляси та соняшникової олії.

3.Встановлено оптимальні умови культивування, які забезпечують максимальні показники синтезу етаполану. Такими умовами є: концентрація меляси та соняшникової олії

усуміші 1,5 %, вирощування посівного матеріалу на моносубстраті мелясі (0,5 %), виключення джерела мінерального азоту з середовища для біосинтезу етаполану і зниження його концентрації в середовищі для одержання інокуляту до 0,2 г/л.

4.Розроблено проект виробництва етаполанвмісної постферментаційної культуральної рідини Acinetobacter sp. ІМВ В–7005 для миття танкерів з–під нафти резервуарних парків №

1 і 2 Кременчуцького нафтопереробного заводу. Розрахована потужність виробництва становить 4421 м3 етаполанвмісної культуральної рідини на рік.

5.Розроблено технологічну та апаратурну схему отримання цільового продукту під час культивування штаму ІМВ В–7005 на суміші меляси та соняшникової олії.

6.Технологічний процес одержання етаполанвмісної культуральної рідини складається з допоміжних (приготування мийно-дезінфікуючих засобів «Новохлор–екстра» і «Санікон», підготовка аераційного повітря, миття та стерилізація технологічного обладнання,

приготування 1 н розчину Н2SO4 для гідролізу меляси, 6 %–х розчинів НСl і КОН для регуляції рН під час приготування поживних середовищ) і основних робіт (вирощування інокуляту в колбах на качалках, інокуляторах об’ємом 63 л, 630 л, 6,3 м3 та виробничий біосинтез у ферментері об’ємом 63 м3).

Приклад 4. Перелік публікацій за темою НДДР

Статті у наукових журналах:

1. Павлюковець І.Ю., Никитюк Л.В., Савенко І.В. Біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ИМВ В-7405 та Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, синтезованих на промислових відходах // Харчова промисловість. – 2015. – №18

–С. 8−12.

2.Павлюковець І.Ю., Пирог Т.П. Біоконверсія пересмаженої соняшникової олії в

поверхнево-активні речовини Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 // Наукові праці НУХТ.

– 2016. – Том 22, №2. – С. 54−59.

Статті у матеріалах конференцій:

1. Павлюковець І.Ю., Никитюк Л.В., Савенко І.В., Зеленко М,С., Пирог Т.П Синтез і біологічні властивості поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 та Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241, синтезованих на промислових відходах // Сб. науч. трудов ІIІ Межд. научно-практ. конф. «Химия, био- и нанотехнологии, экология и экономика в пищевой и косметической промышленности» (15–16 октября 2015 г., г. Харьков) – С. 120−123.

2. Павлюковець И.Ю., Никитюк Л.В., Ивахнюк Н.А. Биоконверсия отходов пищевой промышленности в практически ценные микробные метаболиты // Зб. наук. праць за мат-ми ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. «Продовольчі ресурси: проблеми і перспективи» (3−4 листопада 2016 р., м. Київ). – С. 54−56.

Тези конференцій:

1. Павлюковец И.Ю., Ивахнюк Н.А., Вороненко А.А., Пирог Т.П. Биоконверсия отработанного подсолнечного масла в поверхностно-активные вещества Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 и экзополисахариды Acinetobacter sp. ІМВ В-7005 // ІІІ Міжн. наук.-практ. конф. «Новітні досягнення біотехнології та нанофармакології» (22−23 жовтня 2015 р., м. Київ). – С. 86–87.

13

2. Пирог Т.П., Шулякова М.О., Павлюковець І.Ю., Савенко І.В. Біоконверсія промислових відходів у мікробні поверхнево-активні речовини для ре медіації довкілля // V- й Всеукр. з’їзд екологів з міжнародною участю (23−26 вересня 2015 р., м. Вінниця). – С. 156.

3. Павлюковець І.Ю. Інтенсифікація біосинтезу поверхнево-активних речовин за умов росту Аcinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 на відпрацьованій соняшниковій олії // 82 Міжн. наук. конф. мол. учених, аспірантів і студентів “Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті” (13–14 квітня 2016 р., м. Київ) – С. 433.

5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ТА ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

5.1. Складові частини пояснювальної записки до дипломного проекту

Титульний аркуш. Титульний аркуш заповнюється чорним кольором (або друкується) на спеціальному бланку встановленого зразка. Приклад заповнення титульного аркушу наведено у додатку 1.

Завдання на проектування. Завдання на проектування у вигляді бланку встановленого зразка заповнюється студентом разом з викладачем – керівником проекту в двох екземплярах: один студент підшиває до пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи), а другий подає секретарю ЕК разом з іншими документами. Приклад заповнення завдання наведено у додатку 2.

Зміст. Зміст подають на початку дипломного проекту. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, реферат, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію.

Реферат. Повинен відображати суть дипломного проекту і бути конкретним (має бути і річна потужність, і на основі якого потенційного застосування вона була розрахована, і особливості технології, і біологічний агент, і новизна).

Приклад 5. Реферат

РЕФЕРАТ

Представлено проект виробництва субстанції ергостерину у вигляді сухих кристалів культивуванням рекомбінантного штаму Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42), який синтезує на середовищі з мелясою 1,7 г/л цільового продукту. Ергостерин – попередник вітаміну D2, що використовується для лікування рахіту та хвороб кісток. Розрахована потужність його виробництва становить 110 м3 культуральної рідини або 133 кг кристалів за квартал.

Технологія виробництва субстанції складається з допоміжних робіт (приготування мийних засобів, підготовка аераційного повітря, приготування та стерилізація поживного середовища, піногасника, розчину сульфатної кислоти, освітлення розчину меляси та ін.) та основних процесів (вирощування інокуляту в колбах на качалці, інокуляторі та посівному апараті, виробничого біосинтезу, центрифугування культуральної рідини, дезінтеграції дріжджових клітин водно-спиртовою сумішшю та кип’ятінням, екстракції ергостерину ізопропіловим спиртом, вакуум-випарювання екстракту, кристалізації ергостерину та висушування кристалів), що наведені в технологічній та апаратурній схемах.

14

Дипломний проект викладений на 135 стор. друкованого тексту, містить 6 таблиць, 11 рисунків і складається з вступу, десяти розділів, списку використаної літератури (59 джерел) та графічної частини (6 креслень формату А1).

Ключові слова: ергостерин, провітамін, вітамін D2, штам-продуцент, дріжджі Saccharomyces cerevisiae YEH56 (pHXA42), меляса, біосинтез, виділення, біомаса,

екстрагент.

Перелік умовних позначень. Якщо у дипломному проекті вжита специфічна термінологія, використано нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.

У перелік не включають скорочення й умовні позначення, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті за першого згадування.

Приклад 6. Оформлення переліку умовних позначень.

Вступ. Коротко викладається актуальність обраної теми, необхідність розробки або вдосконалення технології конкретних продуктів мікробного синтезу (антибіотиків, ферментів, амінокислот, органічних кислот, вітамінів, пробіотиків, білкових продуктів та ін.), використовувані для біосинтезу цільового продукту біологічні агенти. У кінці розділу обов’язково наводиться

новизна курсової роботи з обов’язковим посиланням на відповідну літературу.

Обсяг розділу – 1-2 стор.

Приклад 7. Вступ до інженерного ВКДП.

15