Материал: Melnuchuk_Promuslova biotexnologij

ПЕРЕЛІК НАЙУЖИВАНІШИХ СТАНДАРТІВ

ДСТУ ISO 8968-2:2005 (IDF 20-2:2001) Молоко. Визначення вмісту азоту. Частина 2. Метод із використанням блоку для спалювання (макрометод) (ISO 8968- 2:2001, IDT; IDF 20-2:2001, IDT)

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

ДСТУ-H CAC/RCP 46:2008 Звід гігієнічних правил для охолоджених упакованих харчових продуктів із подовженим терміном зберігання (CAC/RCP 46:1999, IDT)

ДСТУ ISO 22000:2007 Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT)

ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що здійснюють аудит та сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів (ISO/TS 22003:2007, IDT)

ДСТУ ISO 22005:2009 Простежуваність у кормових та харчових ланцюгах. Загальні принципи та основні вимоги щодо розроблення та запровадження системи

(ISO 22005:2007, IDT)

ДСТУ ГОСТ 22171:2009 Анализаторы жидкости кондуктометрические лабораторные. Общие технические условия (ГОСТ 22171-90, IDT)

ДСТУ ГОСТ МЭК 61010-2-010:2004 Безпечність електричного обладнання для вимірювання, керування і лабораторного застосування. Частина 2-010. Окремі вимоги до лабораторного устатковання для нагрівання матеріалів (ГОСТ МЭК 61010-2-010- 2002, IDT)

ДСТУ ГОСТ МЭК 61010-2-020:2004 Безпечність електричного обладнання для вимірювання, керування і лабораторного застосування. Частина 2-020. Окремі вимоги до лабораторних центрифуг (ГОСТ МЭК 61010-2-020-2002, IDT)

ДСТУ ГОСТ МЭК 61010-2-051:2004 Безпечність електричного обладнання для вимірювання, керування і лабораторного застосування. Частина 2-051. Окремі вимоги до лабораторного устатковання для перемішування та збовтування (ГОСТ МЭК 61010- 2-051-2002, IDT)

ДСТУ ГОСТ МЭК 61010-2-061:2004 Безпечність електричного обладнання для вимірювання, керування і лабораторного застосування. Частина 2-061. Окремі вимоги до лабораторних атомних спектрометрів з термічною атомізацією та іонізацією (ГОСТ МЭК 61010-2-061-2002, IDT)

ДСТУ EN 61010-2-010:2005 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 2-010. Додаткові вимоги до лабораторного устатковання для нагрівання матеріалів (EN 61010-2- 010:1994, IDT)

ДСТУ EN 61010-2-020:2005 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (EN 61010-2-020:1994, IDT)

ДСТУ IEC 61010-1:2005 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 1. Загальні вимоги

(IEC 61010-1:2001, IDT)

ДСТУ IEC 61010-2-051:2007 Вимоги безпеки до електричного обладнання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 2-051. Вимоги до лабораторного обладнання для розмішування та збовтування (IEC 61010-2-051:2005, IDT)

ДСТУ IEC 61010-2-061:2007 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 2-061. Додаткові вимоги до лабораторних атомних спектрометрів з тепловою атомізацією та іонізацією

(IEC 61010-2-061:2005, IDT)

216

ПЕРЕЛІК НАЙУЖИВАНІШИХ СТАНДАРТІВ

ДСТУ IEC 61010-2-081:2008 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 2-081. Додаткові вимоги до автоматичного й напівавтоматичного лабораторного устатковання для аналізування та інших потреб (IEC 61010-2-081:2001, IDT)

ДСТУ IEC/TR 61010-3-031:2007 Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 3-031. Звіт щодо оцінювання відповідності згідно з IEC 61010-031:2002 (IEC/TR 61010-3-031:2003, IDT)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основньїе положення (Вхідний контрольпродукції.Основні положення)

РОЗДІЛ 10. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

ДСТУ 1.2-2003 Національна стандартизація. Порядок розроблення національних нормативних документів

ДСТУ 2282-93 Система стандартів безпеки праці. Устаткування технологічне для виробництва твердих сирів. Вимоги безпеки

ДСТУ 1277-92 Сир лиманський розсольний. Технічні умови ДСТУ 4395:2005 Сири м’які. Загальні технічні умови

ДСТУ 4420:2005 Молочна промисловість. Виробництво сиру. Терміни та визначення понять

ДСТУ 4421:2005 Сири тверді (український асортимент). Технічні умови

(CODEX STAN C-11966-C-35-1978, NEQ)

ДСТУ 4503:2005 Вироби сиркові. Загальні технічні умови ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Технічні умови ДСТУ 4558:2006 Сир пошехонський. Технічні умови ДСТУ 4635:2006 Сири плавлені. Загальні технічні умови ДСТУ 4669:2006 Сири напівтверді. Загальні технічні умови

ДСТУ 5038:2008 Сири. Визначення вмісту азоту методом К'єльдаля ДСТУ 5052:2008 Напівфабрикати із сиру кисломолочного. Загальні технічні

умови

ДСТУ 6003:2008 Сири тверді. Загальні технічні умови ДСТУ 7065:2009 Бринза. Загальні технічні умови

ДСТУ ISO 1735:2005 Сир і плавлений сир. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру (контрольний метод) (ISO 1735:1987, IDT)

ДСТУ ISO 1854:2005 Сир альбумідний. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру (контрольний метод) (ISO 1854:1999, IDT)

ДСТУ ISO 2920:2005 Сир альбумідний. Визначення вмісту сухої речовини

(контрольний метод) (ISO 2920:1974, IDT)

ДСТУ ISO 2962:2005 Сири і плавлені сири. Визначення вмісту загального фосфору спектрометричним методом молекулярної абсорбції (ISO 2962:1984, IDT)

ДСТУ ISO/TS 2963/IDF/RM 34:2008 Сири та сири плавлені. Визначення масової частки лимонної кислоти ферментативним методом (ISO/TS 2963:2006IDF/RM 34:2006, IDT)

ДСТУ ISO 5534:2005 Сир і плавлений сир. Визначення загального вмісту сухих речовин (контрольний метод) (ISO 5534:2004, IDF 4:2004,IDT)

ДСТУ ISO 5943/IDF 88:2007 Сир та сири плавлені. Визначення вмісту хлориду. Метод потенціометричного титрування (ISO 5943:2004, IDF 88:2004, IDT)

ДСТУ ISO 9233:2005 Сир і сирні кірки. Визначення вмісту натаміцину методами спектрометричної молекулярної абсорбції і високороздільної рідинної хроматографії

(ISO 9233:1991, IDT)

217

СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ

Аборигенний (aboriginal, indigenous) [лат. aborigines, від ab origine - від початку] -

організм, що тривалий час мешкає на певному місці або при певних умовах навколишнього середовища.

Абсорбент (absorbent) [лат. absorbents - поглинаючий] - тверде тіло або рідина, що поглинають ззовні речовини всім своїм об’ємом, вступаючи з ним в хімічну взаємодію. А. застосовують для швидкої і ефективної очищення будь-яких поверхонь і ємностей, обладнання, апаратури, захисту від протікання на підприємствах промисловості; він швидко і ефективно вбирає нафту, емульсії, водні розчини, а також агресивні рідини: кислоти, луги, фенольні сполуки, охолоджувальні емульсії і т. д. Деякі А. використовують як лікарські засоби (напр., каолін, крейда, активоване вугілля).

Автоклав (autoclave) [грец. autos - сам і лат. clavis - ключ] - герметично закритий апарат для стерилізації водяною парою при підвищеному тиску і температурі вище точки кипіння; вживається для стерилізації хімічного посуду, розчинів, середовищ, для різних технічних цілей.

Автолізат (autolysat) [грец. autos - сам і lysis - розкладання] - продукт руйнування клітин в результаті автолізу. Напр., при отриманні дріжджового А. руйнування клітинних компонентів відбувається під дією ферментів самої дріжджової клітини. Цей процес протікає у звичайних умовах або при невеликому нагріванні дріжджового осаду без поживних речовин до 50 ° C протягом 1-2 діб; при цьому близько половини всіх білків в дріжджових клітинах розщеплюється до амінокислот. Дріжджові А. мають здатність надавати харчовим продуктам присмак м'яса або посилювати такий смак, тому вони широко використовуються в харчовій промисловості для приготування різних приправ, в якості смакових добавок в готових продуктах (напр., в картопляних чіпсах). А. кормових дріжджів представляє собою білково-вітамінний концентрат, використовуваний в якості кормової добавки; А. пивних дріжджів є сировиною для виробництва біорегуляторів, які мають сприятливий вплив на метаболізм в клітинах шкіри.

Автотрофні бактерії, аутотрофний бактерії (autotrophic bacteria) [грец. autos - сам і trophe - їжа, харчування; грец. bacterion - паличка] - бактерії, здатні синтезувати з неорганічних речовин ( двоокису вуглецю, неорганічних сполук азоту, амонію) всі необхідні для життя органічні речовини, використовуючи енергію фотосинтезу або хемосинтезу. Більшість А.Б. (крім метаноутворюючих бактерій) асимілюють СО2 за допомогою відновного пентозофосфатного шляху.

Автохтони (autochtons) [грец. autochthon - тубільний, місцевий] - організми будь-яких систематичних груп і рангів (види, роди тощо), що виникли і спочатку еволюціонували саме в даному місці проживання.

Агар, агар-агар (agar, agar-agar) [малайська. agar-agar - водорості] - сухий екстракт з червоних водоростей родів Gelidium або Gracilaria, що складається з агарози (70%) і агаропектина (30%). У водних розчинах А. утворює щільний гель при охолодженні нижче 44°С. Застосовується в мікробіології для приготування поживних середовищ, а також у фармацевтичній, харчової та ін. галузях промисловості. Використовується в якості інкапсулюючого агента.

Адсорбція (adsorption) [лат. ad - на, при та sorbeo - поглинаю] - 1) процес поглинання речовини поверхневим шаром твердого тіла або рідини (адсорбенту); застосовується для розділення або очищення речовин (неспецифічна А.)

219

СЛОВНИК КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ

Аероби, аеробні організми (aerobes, aerobic organisms) [грец. aer - повітря і b (ios) -

життя] - організми, що вимагають для свого життя присутності кисню. До А. відносяться переважна більшість тварин, всі рослини, а також значна частина мікроорганізмів. Серед останніх розрізняють облігатні (безумовні) А. (аерофіли) і факультативні (умовні) А., здатні виживати при незначній кількості вільного кисню і навіть без нього (за рахунок кисню нітратів, сульфатів та інших сполук). До першої групи належать, напр., оцтовокислі бактерії, до другої - дріжджі, денітрифікуючі бактерії та ін. У зв'язку з тим, що при окисленні утворюються токсичні продукти неповного відновлення О2, А. володіють рядом спеціальних ферментів, що забезпечують їх розкладання (каталаза, супероксиддисмутаза і ін.).

Азотобактер (Azotobacter) [грец. azo (os) - неживий і bacter-(ion) - паличка] - рід аеробних вільноживучих (у грунті і воді) азотфіксуючих бактерій (Azotobacter); бере участі в азотофіксації, є продуцентом ряду вітамінів, ростових речовин (ауксинів), антибіотиків. Приготований з А. препарат азотобактерин застосовується як добриво для рослин.

Азотобактерин (azotobacterin) [грец. azo (os) - неживий, bacterion - паличка і лат. - іn

(e) - суфікс, що означає «подібний»] - бактеріальне добриво, що містить вільноживучі аеробні грунтові мікроорганізми Azotobacter chroococcum, здатні фіксувати до 20 мг атмосферного азоту на 1 г використаного цукру. Внесені в якості добрива в грунт бактерії також виділяють біологічно активні речовини (нікотинову та пантотенову кислоти, піридоксин, біотин, гетероауксин, гіббереллін та ін.) Ці речовини стимулюють ріст рослин.

Актиноміцети (actinomycetes) [грец. aktis (aktinos) - промінь і myces - гриб] - клас мікроорганізмів, грампозитивні бактерії, що мають міцеліальні, ниткоподібні, паличкоподібні і кокковидні клітини. Для типових представників А. (вищі форми) характерна наявність добре вираженого розгалуженого септованого або несептованого одноклітинного міцелію. А. розмножуються спорами і поперечним поділом (відшнуровуванням) гіф. А. продукують різноманітні антибіотики (див. Антибіотики), антипухлинні сполуки та ін. біологічно активні речовини (особливо бактерії роду

Streptomyces).

Алохтонне (allochtones) [грец. allos - інший, другий і chthon - земля] - організми, що населяють певну територію, але історично виникли в якомусь іншому місці.

Амілази (amylases) [грец. amylon - крохмаль] - ферменти класу гідролаз (див. гідролази, гідролітичні ферменти), каталізують гідроліз резервних полісахаридів (крохмаль у рослин і глікоген у тварин) шляхом розщеплення глікозидних зв'язків між 1-м і 4-м атомами вуглецю. Розрізняють альфа-А. (розщеплюють зв'язки всередині полісахариду), бета-А. (відщеплюють залишки мальтози від кінців полімеру) і глюко- А., Або гамма-А. (розщеплюють полісахарид з утворенням вільної глюкози). А. синтезуються багатьма мікроорганізмами (бактерії, гриби, актиноміцети, дріжджі), тваринами і рослинами. Основними субстратами для дії А. є крохмаль, що складається з амілози і амілопектину, продукти часткового гідролізу крохмалю і глікоген. А. широко використовуються в хлібопекарській, пивоварній та спиртовій промисловості.

Анаероби, анаеробні організми (anaerobes, anaerobic organisms) [грец. an – від’ємна частинка, aer - повітря і b (ios) - життя] - організми, здатні жити в безкисневому середовищі; необхідний для життя кисень одержують за допомогою розщеплення кисневмісних органічних сполук. А. поширені в основному серед прокаріотів; серед

220