Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
8.Указ Президента України від 20 травня 1999 року “Про усунення обмежень, що
стримують розвиток підприємницької діяльності” // Урядовий кур’єр, 1999,
3 червня.
9.Указ Президента України від 3 лютого 1998 року “Про утворення кредитно-
гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва”
// Урядовий кур’єр, 1998, 7 лютого.
10.Указ Президента України від 22 січня 2000 року “Про запровадження єдиної регуляторної політики у сфері підприємництва” // Урядовий кур’єр, 2000, 25 січня.
11.Указ Президента України від 3 липня 1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів підприємництва” // Урядовий кур’єр, 1998, 7 липня.
12.Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 року // Урядовий кур’єр
20.09.2000.
13.Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки та
дальшого розвитку підприємницької діяльності” від 15 липня 2000 року // Урядовий кур’єр 25.07.2000.
Спеціальна література:
1.Анохин В. Государственное регулирование предпринимательства // Хозяйство и право. – 1995. -№4.
2.Лукашенко А., Сергійко О. Проблеми державної підримки малого підприємництва в Україні // Право України. –1999. -№6.
3.Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. –1996. -№8.
4.Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. – Одесса: Одесская государственная юридическая академия, 1998.
5.Саниахметова Н. Государственное регулирование економики и предпринимательства // Підприемництво, господарство і право. – 2001. – №7.
6.Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. –К.: Юрінком Інтер, 1999.
7.Труш І. Удосконалювати правове регулювання малого підприємництва // Право України. – 2001. – №7.
Завдання 1. Порівняйте поняття “державне управління в сфері економіки” і “державне регулювання економіки”.
Завдання 2. Що слід розуміти під державною регуляторною політикою у сфері підприємництва?
Завдання 3. Визначте сукупність заходів з дерегулювання підприємницької діяльності.
Завдання 4. Проаналізуйте зміст понять державні субсидії, дотації та субвенції. Завдання 5. Чи тотожні поняття “державне регулювання підприємництва” та
“державна підтримка суб’єктів підприємницької діяльності”?
ТЕМА 12: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЯКОСТІ.
1.Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості.
2.Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
3.Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
4.Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
5.Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
36
Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
6.Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
7.Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
Нормативний матеріал:
1.Закон України „Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 року
//Урядовий кур’єр 20.06.2001.
2.Закон України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001.
3.Закон України „Про стандартизацію” від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр
20.06.2001.
4.Закон України від 15 грудня 1993 року „Про захист прав споживачів. // ВВР. – 1991. - №30. –Ст379.
5.Закон України від 5 березня 1998 року „Про метрологію та метрологічну діяльність” // ВВР. –1998. -№30-31. –ст.194.
6.Закон України від 23 грудня 1997 року „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” // ВВР. –1998. -№19. –ст. 98.
7.Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”
//ВВР. –1993. -№23. –ст.247.
8.Постанова Верховної Ради України від 25 січня 1995 року „Про затвердження Положень щодо захисту прав споживачів”.
9.Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 298 від 20 травня 2002 року „Про затвердження Типового положення про технічний комітет стандартизації ”.
10.Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 6 від 20 січня 2007 року „Про затвердження переліку продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність”.
11.Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 1 лютого 2005 року „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні”.
Спеціальна література:
1.Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 560с.
2.Блащук Тетяна. Порядок визначення якості продукції (товару, роботи, послуги) у договорі // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 6.
3.Блащук Тетяна. Поняття якості в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 3.
4.Звєрєва О.В. Господарсько-правове забезпечення права споживача на безпечність товарів, робіт, послуг // Вісник господарського судочинства. – 2008.
– №2.
5.Звєрєва О.В. Державне регулювання економіки з метою захисту інтересів споживачів // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №6.
6.Колісникова Г. Загальна характеристика інституту «захисту прав споживачів» та його місце у системі права і в системі законодавства України // Право України. –
2010. - № 1.
7.Кузьміна М. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– № 12.
37
Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
8.Кузьміна М. Історія розвитку правового регулювання якості // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1.
9.Кузьміна Марина. Умови якості продукції в договорі поставки // Підприємництво, господарство і право. –2009. –№4.
10.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер. –2008.
11.Луць В.В. Окремі види договірних зобов’язань. –Львів. –1992.
12.Любецький М. Правове регулювання якості продуктів харчування в Україні // Підприємництво, господарство і право. –1996. –№6.
13.Пархоменко М.М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції в Україні // Економіка та право. – 2009. - №2.
14.Примакова О. Сертифікація продукції, товарів, робіт, послуг. – Х.: Фактор, 2001.
– 140с.
15.Примакова Е., Пироженко О., Кузнєцов В. Сертификация продукции, товаров, работ услуг. – К.: Фактор, 2010.
16.Сакоян Д. Правове регулювання розроблення державних стандартів України // Право України. – 2007. – № 9.
17.Сакоян Д.І. Формування ефективної системи стандартизації та державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил: господарсько-правовий аспект // Вісник господарського судочинства. – 2007. – №4.
18.Сакоян Д. Правове регулювання відносин у сфері застосування господарськоправової відповідальності за порушення стандартів // Право України. – 2008. – №2.
19.Сакоян Д.І. Деякі питання захисту прав суб’єктів перевірки при здійсненні державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №3.
20.Усенко Ольга. Реформа технічного регулювання як запорука інтеграції України до світового господарства // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 10.
21.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. Підручник. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу. – 2000.
Завдання 1. Визначіть поняття і напрямки правового забезпечення системи якості. Завдання 2. Розкрийте поняття стандартизації:
суб’єкти стандартизації; принципи стандартизації.
Завдання 3. Проаналізуйте нормативні документи із стандартизації і вимоги до них: визначіть категорії нормативних документів із стандартизації.
Завдання 4. Розкрийте організацію робіт із стандартизації. Завдання 5. Поняття підтвердження відповідності.
а) Визначіть види підтвердження відповідності.
б) Що включає в себе підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері?
в) Дайте визначення сертифікату та національного знаку відповідності.
г) Розкрийте обов’язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері.
ґ) В яких випадках може проводитись добровільна сертифікація та вимоги до її проведення.
Завдання 8. Розкрийте поняття оцінки відповідності:
–поняття, принципи та мета акредитації;
–організація діяльності з акредитації.
38
Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Завдання 9. Охарактеризуйте поняття і зміст права споживача на належну якість товарів (робіт, послуг).
Завдання 10. Розкрийте поняття і зміст гарантійних зобов’язань суб’єктів господарювання.
Завдання 11. З’ясуйте права споживача в розі придбання ним товару неналежної якості.
Завдання 12. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну товарами ( роботами, послугами) неналежної якості.
Задача 1. Приватний підприємець К. та ТзОВ „Сяйво” уклали договір поставки 100 шт. світильників, в якому містилося посилання на відповідний національний стандарт України. Однією з вимог цього стандарту передбачалося використання складника лише певної моделі. На момент укладення договору ТзОВ „Сяйво" уже мало в наявності складники іншої моделі.
Довідавшись про те, що стандарти застосовуються на добровільних засадах ТзОВ „Сяйво” виготовило і поставило обумовлену кількість світильників з використанням тих складників, які у них були в наявності.
Виявивши невідповідність поставленої продукції вимогам національного стандарту, приватний підприємець К. відмовився прийняти і оплатити її.
Вирішіть спір. В яких випадках застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов’язковим?
Задача 2. В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і не мав встановленого терміну придатності.
На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув, внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила наявність конструктивних недоліків товару.
Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому шкоду.
Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні. Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 3. Виробник мобільних телефонів „А” склав декларацію відповідності його продукції вимогам національного стандарту України.
Здійснюючи планову перевірку господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу „А”, орган стандартизації України зажадав від нього пред’явлення сертифіката відповідності на згадану продукцію.
Представник виробника, покликаючись на законодавство України, відзначив, що підтвердження відповідності якості мобільних телефонів не належить до законодавчо регульованої сфери, і тому не підлягає обов’язковій сертифікації.
Визначіть законодавчу регульовану сферу для підтвердження відповідності якості. Дайте правовий аналіз доводам сторін спору.
ТЕМА 13: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ ТА НЕДОПУЩЕННЯ НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
УПІДПРИЄМНИЦТВІ.
1.Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.
2.Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
3.Антиконкурентні узгоджені дії.
39
Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
4.Недобросовісна конкуренція.
5.Порушення правил конкуренції оранами влади.
6.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи.
7.Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.
8.Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.
Нормативний матеріал.
1.Господарський кодекс України.
2.Цивільний кодекс України.
3.Податковий кодекс України.
4.Закон України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” від 1 липня 2010 року // Офіційний вісник України. -2010. -№ 55. –ст.1840.
5.Закон України від 26 листопада 1993 року “Про Антимонопольний комітет Укракїни” // ВВР. -1993. -№50. -ст.472.
6. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року
// Урядовий кур’єр 21.03.2001.
7.Закон України від 18 листопада 1997 року “Про захист від недобросовісної конкуренції” // Голос України, 1996, 2 липня.
8.Закон України від 20 квітня 2000 року “Про природні монополії” // Урядовий кур’єр, 2000, 24 травня.
9.Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // ВВР. - 1991. -N 49. -ст.682.
10.Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 28.02.2002 року;
11.Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету від 05.03.2002 року;
12.Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 26-р від 12.02.2002 року;
13.Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19 квітня 1994 року.
14.Лист ВГСУ від 11 липня 2005 року № 01-8/1222 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції».
15.Лист ВГСУ від 24 жовтня 2006 року № 01-8/2361 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкуренційного законодавства».
16.Лист ВГСУ від 13 квітня 2007 року № 01-8/229 «Про деякі питання практики вирішення конкурентного законодавства».
17.Лист ВГСУ від 21 серпня 2007 року № 01-8/741 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкурентного законодавства».
18.Лист ВГСУ від 22 жовтня 2008 року № 01-8/634 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкурентного законодавства».
19.Лист ВГСУ від 29 жовтня 2008 року № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».
40