У прикладі, що розглядається, при Nд =10 складів і Nзб =6 складів (табл. 2.2) серед-
ньозважена тривалість їх формування |
та |
перестановки складає |
||||
|
|
|
= |
10 |
25 |
+6 50 =34,4 хв. |
|
t |
|||||
|
лф |
|
|
10 |
+6 |
|
|
|
|
|
|
||
Тоді мінімальний інтервал надходження складів свого формування
Iminсф = 34,42 =17,2 хв.
3.2.2.Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів
Середній інтервал прибуття поїздів на станцію з кожної окремої лінії визначається за формулою
|
1440 − |
1440 |
(β(Nпасεпас + Nзб (εзб −1))+(β−1)Nв) |
|
||
|
|
|
N |
|
|
|
І = |
|
|
, |
(3.30) |
||
|
|
|
||||
|
|
|
|
Nв |
|
|
де β – коефіцієнт місячної нерівномірності розмірів вантажного руху, (у курсовому про-
екті β =1,1...1,15 );
Nв – кількість вантажних поїздів, що прибувають на станцію з даної лінії (з урахуванням збірних);
Nпас, Nзб – відповідно, кількість пасажирських і збірних поїздів, що прибувають на
|
|
|
|
|
станцію з лінії. |
|
|
|
|
|||
|
|
Наприклад, для ліній, що розглядаються: |
|
|
|
|
||||||
|
|
1. Лінія П (А+М)-О: |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
1440 −1440120 |
(1,15 ((13 +6) 1,5 +(2 +1) (2 −1))+(1,15 −1) (26 +19)) |
|||||||
І |
|
|
||||||||||
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|||
|
|
26 +19 |
|
|
|
|||||||
= 20,5 xв |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
2. |
Лінія Б-О: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
1440 −1440100 |
(1,15 (14 1,5 +2 (2 −1))+(1,15 −1) 30) |
|
|
|||||
І |
|
|
|
|
||||||||
= |
|
|
30 |
|
|
=33,1хв. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3. |
Лінія Н-О: |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
= |
1440 −144054 |
(1,15 (8 1,5 +1 (2 −1))+(1,15 −1) 23) |
= 41,3хв. |
|
|
||||
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
23 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Середній інтервал виставки в приймально-відправний парк складів свого формування |
||||||||||
визначається як |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
сф =1440 , |
|
|
(3.31) |
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
||||
Nсф
де Nсф – кількість составів свого формування (дільничних і збірних).
У прикладі Nсф =16поїздів (табл. 2.2), тоді
Ісф =144016 =90 хв.
3.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів
Отримані у п. 3.2.1 і п. 3.2.2 дані дозволяють визначити за формулою (3.27) величини розрахункових інтервалів для кожної лінії, що розглядається у прикладі:
IП(А+М) = |
20,5 +9 |
=14,8хв, |
IБ = 33,1 +10 |
= 21,6 хв, |
|||
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
IН = |
41,3 +15 = 28,2 хв, |
Iсф = |
90 +17,2 |
=53,6 хв. |
|||
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
3.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції
Для розрахунку кількості колій у приймально-відправних парках на підставі табл. 2.2 слід визначити частку поїздів, що надходять у кожний окремий парк з j -ї лінії від загальної кількості поїздів, що прибувають на станцію з цієї лінії, за формулою
γj = |
N |
пj |
, |
(3.32) |
|
N загj |
|||||
|
|
|
|||
де N пj – кількість поїздів, що надходять у окремий парк з j -ї лінії; |
|||||
N загj – загальна кількість поїздів, що прибувають на станцію з |
j -ї лінії. |
||||
У прикладі, що розглядається значення γj становлять: |
|
||||
- для парку ПВ-1:
γПВА+-М1 = 2626 ++1919 =1, γПВБ -1 = 304 =0,13, γНПВ-1 = 233 =0,13, γсфПВ-1 =1616 =1.
- для парку ПВ-2: |
|
|
|
||
γБПВ-2 = |
26 |
=0,87, γНПВ-2 |
= |
20 |
=0,87. |
|
30 |
|
|
23 |
|
Підставивши у формулу (3.1) значення γj , а також дані, що розраховані у п. 3.1.3 і п. 3.2.3, визначимо кількість колій у приймально-відправних парках станції, яка у прикладі
становить: |
|
|
|
|
|
|
|
|
- у парку ПВ-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
m = 53,4 |
1+ 53,4 |
0,13 + |
53,4 |
0,13 + |
53,4 |
1 =5,2 колії. |
Прийнято 6 колій; |
|
14,8 |
21,6 |
|
|
28,2 |
|
53,6 |
|
|
- у парку ПВ-2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
m = 63,8 |
0,87 + 63,8 |
0,87 = 4,5 колій. |
Прийнято 5 колій. |
|||||
21,6 |
28,2 |
|
|
|
|
|
|
|
Кількість колій у приймально-відправних парках станції можна також розрахувати згідно з [1]. У разі пропуску по ділянці здвоєних поїздів, кількість колій для цих поїздів у приймально-відправних парках визначається згідно з [8].
4. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛІЙ У СОРТУВАЛЬНОМУ ПАРКУ
Кількість сортувальних колій визначається в залежності від кількості призначень за планом формування поїздів і добової кількості вагонів кожного призначення. На кожне призначення плану формування виділяється окрема сортувальна колія [9]. Для призначень з добовим вагонопотоком більш ніж 200 вагонів виділяють дві колії. Корисна довжина сортувальних колій повинна відповідати встановленій довжині поїздів, збільшеній на 10 % [1].
Для місцевих вагонів слід передбачити одну колію. Якщо кількість місцевих вагонів, що прибувають на станцію протягом доби, перевищує 30, то рекомендується виділяти дві колії [1].
Крім того, слід передбачити колії для несправних і бездокументних вагонів, вагонів з небезпечними вантажами класу 1 (ВМ), для перестановки вагонів під час очищення колій від снігу тощо.
У прикладі, що розглядається, на станцію А за добу відправляється три дільничних поїзда (табл. 2.2). Кількість вагонів у складі поїзда розрахована у п. 1.3 і дорівнює 63 вагони. Отже, добовий вагонопотік на дане призначення складає 3 63 =189 вагонів. Таким чином, для накопичення вагонів і формування дільничних поїздів на А потрібно мати одну колію. Розрахунок кількості колій у сортувальному парку доцільно виконувати у табличному вигляді (див. табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Кількість колій у сортувальному парку
Призначення |
Добовий вагонопотік |
Кількість колій |
Для дільничних поїздів на А |
189 |
1 |
|
|
1 |
Для дільничних поїздів на Б |
126 |
|
Для дільничних поїздів на М |
189 |
1 |
|
|
1 |
Для дільничних поїздів на Н |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–А |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–Б |
126 |
|
|
|
1 |
Для збірних поїздів на ділянку О–М |
63 |
|
Для збірних поїздів на ділянку О–Н |
63 |
1 |
|
|
1 |
Для місцевих вагонів |
|
|
|
|
1 |
Для несправних і бездокументних вагонів |
|
|
|
|
1 |
Для вагонів з небезпечними вантажами |
|
|
класу 1 (ВМ) |
|
|
|
|
1 |
Для перестановки вагонів під час очищення |
|
|
колій від снігу |
|
|
|
|
12 |
Всього |
|
|
|
|
|
Таким чином, у сортувальному парку необхідно мати 12 колій.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1.Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах Союза ССР: ВСН
56-78. – М.: Транспорт, 1978.
2.Железнодорожные станции и узлы: Учеб. для вузов ж.-д. трансп./ В. М. Акулиничев, Н. В. Правдин, В. Я. Болотный, И. Е. Савченко; Под ред. В. М. Акулиничева. – М.: Транспорт, 1992.
3.Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты) / Н. В. Правдин, Т. С. Банек, В. Я. Негрей и др.; Под ред. Н. В. Правдина. – М.: Транспорт, 1984.
4.Типовий технологічний процес роботи дільничної станції. – К.: Транспорт України, 1998.
5.Руководство по техническому нормированию маневровой работы. – М.: Транспорт, 1978.
6.Сотников И. Б. Эксплуатация железных дорог: в примерах и задачах. – М.: Транспорт,
1990.
7.Акулиничев В. М. Математические методы в эксплуатации железных дорог: Учеб. пособие для вузов ж.-д. трансп. / В. М. Акулиничев, В. А. Кудрявцев, А. Н. Корешков. – М.: Транс-
порт, 1981.
8.Інструкція з розрахунку наявної пропускної спроможності залізниць України: Навч.- метод. посіб. / Розробники О. Ф. Вергун та ін. – К.: Транспорт України, 2002.
9.Правила и нормы проектирования сортировочных устройств на железных дорогах Союза ССР: ВСН 207-89. – М.: Транспорт, 1992.
10.Проектирование железнодорожных станций и узлов: Справ. и метод. руководство / Под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой. – М.: Транспорт, 1980.
ДОДАТОК А ВИХІДНІ ДАНІ
Для виконання курсового проекту необхідні такі вихідні дані:
-серія локомотива – ВЛ80;
-маса брутто складу поїздів – 4350 т;
-середня маса вагона у складі поїзда – 69 т.
-розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О (табл. А.1);
-карта місцевості, на якій буде розташовано станцію О (рис. А.1);
-схема примикання ліній до дільничної станції О (рис. А.2);
-схема тягового обслуговування вантажного руху на прилеглих до станції О ділянках (рис. А.3), яка складається на підставі заданого характеру локомотивного депо (у прикладі депо на станції О є основним для ділянок А-О, Б-О, Н-О і оборотним для ділянки М-О).
Таблиця А.1
Розміри руху вантажних і пасажирських поїздів станції О
|
|
|
|
|
|
|
На станцію |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вантажні |
паса- |
|
|
Зі станції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
жир- |
|
|
|
А |
Б |
М |
|
Н |
|
дільни- |
збірні |
|||
|
|
|
|
|
|
чні |
|
ські та |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
при- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
міські |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
– |
13/6 |
2/0 |
|
6/3 |
|
3 |
2 |
4 |
|
|
Б |
|
15/6 |
– |
9/2 |
|
2/1 |
|
2 |
2 |
5 |
|
|
М |
|
2/0 |
8/2 |
– |
|
5/2 |
|
3 |
1 |
2 |
|
|
Н |
|
8/3 |
3/1 |
9/2 |
|
– |
|
2 |
1 |
2 |
|
|
ван- |
|
діль- |
3 |
2 |
3 |
|
2 |
|
|
|
|
|
тажні |
|
ничні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
збірні |
2 |
2 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
пасажирські та |
4 |
5 |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
||
|
приміські |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітка: у чисельнику – вантажні поїзди, а у знаменнику – пасажирські.