Материал: DilnycnaStancija

Смотрите также:

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

У курсовому проекті можна вважати, що вказані вище умови виконуються на кожній лінії, що примикає до станції, і величину наявної пропускної спроможності можна визначити за необхідною, користуючись при цьому табл. 3.3

Таблиця 3.3

Наявна пропускна спроможність лінії

Кількість го-	Необхідна пропускна спромож-			Наявна пропускна	Мінімальний інтер-
Кількість го-	ність N	п	(з урахуванням резер-	спроможність, N ,	вал прибуття поїздів,
ловних колій		п		пар поїздів	Imin , хв
	ву α ) пар поїздів			пар поїздів	Imin , хв
1			12...24	36	24
1			25...36	48	18
1			37...48	54	15
2			49...96	100	10
2			97...120	120	9
2			121...144	144	8
2			145...160	160	7
2			161...180	180	6

Інші дані, що використовуються для розрахунків за формулою (3.16), приймаються згідно з п. 1.2 і 2.2.

Для прикладу, що розглядається:

1.Лінія П (А+М)-О.

NпП-О =103 пари поїздів (п. 2.2); N =120 пар поїздів (табл. 3.3).

Nвантmax =120 −(13 +6) 1,5 −(2 +1) (2 −1) =88,5 поїздів.

Прийнято Nвантmax =88 поїздів.
2. Лінія Б-О.
NпБ-О =64 пари поїздів (п. 1.2);	N =100 пар поїздів.

Nвантmax =100 −14 1,5 −2 (2 −1) =77 поїздів.

3.Лінія Н-О.

NпН-О = 44 пари поїздів;				N =54 пари поїздів.
Nвантmax =54 −8 1,5 −1 (2 −1) = 41поїзд.
Тоді тривалість очікування відправлення складатиме:
1.	На лінію П (А+М)-О		tов =	720 (30 +24) (1 +0,72 )				=19,4 хв.
				88 (88	−30		−24)

2.	На лінію Б-О	tов =	720 28 (1 +0,72 )			=8,0 хв.
			77 (77 −28)

3. На лінію Н-О	tов =	720 16 (1 +0,72 )		=16,7 хв.
		41 (41	−16)

3.1.2.2. Визначення тривалості очікування прибирання складу					з прийма-

льно-відправного парку. Тривалість очікування прибирання складу, що підлягає розформуванню, з приймально-відправного парку на витяжну колію визначається також з використанням методів теорії масового обслуговування.

Приймально-відправний парк з витяжною колією для розформування складів можна також розглядати як одноканальну СМО з необмеженою чергою. На вхід СМО надходить найпростіший потік заявок (складів готових до розформування) з інтенсивністю λ,

яка визначається за формулою
λ =		Nр	,	(3.17)
λ =	1440		,	(3.17)
	1440

де Nр – середньодобова кількість складів, що розформовуються на станції.

Тривалістю обслуговування заявки в даному випадку є гірковий технологічний інтервал tг.

Коефіцієнт завантаження даної СМО може бути визначений як

Ψ =	λ	,	(3.18)
	µ

де µ – інтенсивність розформування складів, яка визначається за формулою

µ =			1	.		(3.19)

			tг
Підставивши вирази (3.17) і (3.19) у (3.18), отримуємо
Ψ =		Nрtг			.	(3.20)
	1440

Тоді, підставивши вирази (3.17) і (3.20) у (3.12), отримуємо формулу для розрахунку

середнього простою складів у приймально-відправному парку			в очікуванні прибиран-
ня:	Nрtг2 (1 +ϑг2 )
tо.приб =		,	(3.21)
	2(1440 − Nрtг)

де ϑг – коефіцієнт варіації гіркового технологічного інтервалу, значення якого наведено в [6]. У курсовому проекті ϑг =0,5 .

Гірковий технологічний інтервал у разі паралельного розташування приймальновідправного та сортувального парків і використання одного маневрового локомотива визначається за формулою

tг =tз +tприб +tнас +tроз +tос,

(3.22)

де tз – тривалість заїзду локомотива з сортувального парку в приймально-відправний парк;

tнас – тривалість насуву складу до вершини гірки; tроз – тривалість розпуску складу;

tос – тривалість осаджування у розрахунку на один склад.

Методику розрахунку тривалості розформування складів із сортувальної гірки наведено в інструкції з нормування маневрової роботи [5].

У курсовому проекті величини, що входять до формули (3.22), можна визначити наступним чином.

Заїзд складається з двох напіврейсів: 1) від вершини гірки за стрілку примикання колії насуву до витяжної колії; 2) від цієї стрілки до складу, що знаходиться на приймаль- но-відправній колії. Тривалості першого tз′ і другого tз′′ напіврейсів заїзду визначаються за формулою (3.8). Довжини напіврейсів визначаються за планом станції.

Тоді тривалість заїзду можна визначити як
tз =tз′ +tз′′.	(3.23)
Тривалість прибирання tприб визначено у п. 3.1.1.1.

У разі послідовного розташування приймально-відправного та сортувального парків відсутня операція прибирання состава на витяжну колію (tприб =0 ), а заїзд складається з

двох напіврейсів: 1) від вершини гірки через вільну приймально-відправну колію у локомотивний тупик; 2) з локомотивного тупика до складу, що знаходиться на приймальновідправній колії.

Величини tнас, tроз, tос визначаються за формулами [6]:

tнас =1,417 +0,067 lнас −60			,	(3.24)
10
tроз =	0,06mclв	,		(3.25)

	Vроз
tос =0,06mс.				(3.26)

де lнас – довжина колії насуву;

Vроз – швидкість розпуску складу, значення якої приймаються згідно з [6], у залежно-

сті від середньої кількості вагонів у відчепі.

Гірковий технологічний інтервал у курсовому проекті не розраховується, а приймається tг =30 хв.

При Nр =16 складів (табл. 2.2) час очікування прибирання становить

tо.приб =	16 302 (1 +0,52 )	=9,4 хв.
	2 (1440 −16 30)

3.1.3. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом	у парках
станції

Для розрахунку середньозваженої тривалості зайняття поїздом колії необхідно визначити тривалість зайняття колії поїздом i -ї категорії та кількість поїздів кожної категорії, а також загальну кількість поїздів і тривалість їх знаходження у кожному парку.

Розрахунки необхідно виконувати у табличній формі (див. табл. 3.4). Таблиця заповнюється на підставі табл. 2.2 і розрахованих у п. 3.1.1.3, п. 3.1.2.1 і п. 3.1.2.2 значень tт і tов. Окремий рядок табл. 3.4 включає всі поїзди певної категорії, що відправляються на даний напрямок з кожного парку. Наприклад, у першому рядку вказані транзитні поїзди без зміни локомотива, які прямують на А. Всього таких поїздів 23: 15 із Б і 8 із Н (табл. 2.2); усі вони відправляються із парку ПВ-2 і тому записані у графу цього парку.

Розподілення всіх поїздів за категоріями та напрямками прямування необхідно тому, що від категорії поїзда залежить тривалість tт , а від напрямку прямування – час очікування tов.

Таблиця 3.4

Загальна кількість поїздів і тривалість їх знаходження в кожному парку

Категорія	Напрямок	tт,	хв	tов,	tзан,	хв		ПВ-1			ПВ-2
поїзда	прямуван-	tт,	хв	tов,	tзан,	хв
поїзда	прямуван-	ПВ-1	ПВ-2	хв	ПВ-1	ПВ-2	N		Ntзан	N		Ntзан
	ня	ПВ-1	ПВ-2	хв	ПВ-1	ПВ-2	N		Ntзан	N		Ntзан
							поїз-			поїз-
							дів			дів

Транзитні	на А	–	36,9	19,4	–	56,3	–		–	23		1294,9
без зміни
без зміни	на Б	30,6	–	8	38,6	–	13		501,8	–		–
локомо-	на Б	30,6	–	8	38,6	–	13		501,8	–		–
тива	на Н	30,6	–	16,7	47,3	–	6		283,8	–		–

Транзитні	на А	47,3	–	19,4	66,7	–	2		133,4	–		–
зі зміною
зі зміною	на Б	47,3	53,7	8	55,3	61,7	8		442,4	3		185,1
локомо-
локомо-	на М	47,3	53,7	19,4	66,7	73,1	2		133,4	18		1315,8
тива
тива	на Н	47,3	53,7	16,7	64	70,4	5		320	2		140,8
	на Н	47,3	53,7	16,7	64	70,4	5		320	2		140,8
Дільнич-	у розфо-	35,9	–	9,4	45,3	–	10		453	–		–
ні	рмування
Збірні	рмування	42,6	–	9,4	52	–	6		312	–		–
Свого	на А	49,5	–	19,4	68,9	–	5		344,5	–		–
Свого	на Б	49,5	–	8	57,5	–	4		230	–		–
форму-	на Б	49,5	–	8	57,5	–	4		230	–		–
форму-	на М	49,5	–	19,4	68,9	–	4		275,6	–		–
вання	на М	49,5	–	19,4	68,9	–	4		275,6	–		–
вання	на Н	49,5	–	16,7	66,2	–	3		198,6	–		–
	на Н	49,5	–	16,7	66,2	–	3		198,6	–		–
Разом							68		3628,5	46		2936,6

Використовуючи підсумкові дані табл. 3.4, за формулою (3.2) розраховується середньозважена тривалість зайняття колії парку:

– у парку ПВ-1 tзанПВ-1 = 3628,568 =53,4 хв;

–у парку ПВ-2 tзанПВ-2 = 2936,646 =63,8 хв.

3.2.Визначення розрахункового інтервалу прибуття поїздів на станцію

Розрахунковий інтервал прибуття визначається для кожної лінії, що примикає до станції за формулою

				+ Imin	,
		I =	I			(3.27)
			2

де		, Imin – відповідно середній і мінімальний інтервали прибуття поїздів					з окремої
	I

лінії.

Аналогічна формула використовується і для визначення розрахункового інтервалу надходження складів свого формування із сортувального парку.

	3.2.1. Визначення мінімального інтервалу прибуття поїздів
Мінімальний інтервал		прибуття поїздів	з лінії приймається згідно з
табл. 3.3 у залежності від прийнятої наявної пропускної спроможності ділянки.
У прикладі, що розглядається:
1.	Лінія П (А+М)-О:	N =120 пар поїздів,	Imin =9хв;
2.	Лінія Б-О:	N =100 пар поїздів,	Imin =10 хв;
3.	Лінія Н-О:	N =54 пари поїздів,	Imin =15 хв.

Мінімальний інтервал надходження складів свого формування із сортувального парку

де tлф – середньозважена тривалість формування та перестановки складів у приймально-

відправний парк маневровим локомотивом;

mв – кількість витяжних колій, на яких можуть одночасно виконуватись формування та перестановка складів у приймально-відправний парк. На дільничній станції у разі необхідності ці операції виконуються на обох витяжних коліях із двох сторін сортувального парку, тобто mв = 2.

Значення тривалості tлф визначається за формулою

	=	Nдtлфд	+ Nзбtлфзб	,	(3.29)
t

лф		Nд	+ Nзб

де Nд, Nзб – відповідно кількість складів дільничних і збірних поїздів, що формуються на станції;

tлфд , tлфзб – тривалість формування та перестановки в парк складів відповідно дільнич-

них і збірних поїздів, методику розрахунку якої наведено в [5]. У курсовому

проекті можна прийняти tлфд = 25 хв

і tлфзб =50 хв.

визначається за формулою

1949
273
gista-1
Анализ финансового состояния ОАО 'Хлебпром'
био 1910
Бухгалтерский учет налога на доходы физических лиц на примере ОАО РЖД Калачинской дистанции пути Калачинского района Омской области
Влияние человека на окружающую среду
ГК, часть 4
Графовый метод анализа текстов
Донсков С.И., Мороков В.А. Группы крови человека. Руководство по иммуносерологии