розчину розчин формаліну. Виявивши помилку, вона не повідомила лікарів про те, що трапилося. Через якийсь час хвора померла. При своєчасному наданні кваліфікованої допомоги життя потерпілої могло б бути врятоване.
ТЕСТИ
1.До кваліфікованих видів вбивства (ч.2 ст.115
ККУкраїни) належать:
а) умисне вбивство заручника; б) умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним
для життя багатьох осіб; в) умисне вбивство з ревнощів;
г) умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
д) умисне вбивство з мотивів кровної помсти; е) умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або
насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;
є) умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
ж) всі відповіді є правильними.
2.Стан сильного душевного хвилювання (ст.116 КК України) виникає:
а) в результаті протизаконного насильства з боку потерпілого;
б) в результаті систематичного знущання з боку потерпілого;
в) в результаті збігу тяжких особистих обставин; г) в результаті тяжкої образи з боку потерпілого;
д) в результаті протиправних дій з боку потерпілого; е) в результаті провокаційних дій потерпілого.
3.Якщо вчинене умисне вбивство містить одночасно і обтяжуючі, і пом’якшуючі обставини, його потрібно розглядати як:
21
а) умисне вбивство при обтяжуючих і пом’якшуючих обставинах та кваліфікувати за сукупністю;
б) умисне вбивство при обтяжуючих обставинах і кваліфікувати за ч. 2 ст. 115 КК України;
в) умисне вбивство при відповідних пом’якшуючих обставинах і не посилатись на ч.2 ст. 115 КК України.
4.Різновидами злочинів проти життя особи виступають:
а) умисне вбивство (ст.115 КК України); б) умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої
дитини (ст.117 КК України); в) доведення до самогубства (ст. 120 КК України);
г) умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК);
д) вбивство через необережність (ст. 119 КК України); е) всі відповіді є правильними.
5.Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК України) відрізняється від умисного вбивства (ч.1 ст.115 КК України):
а) об’єктом злочину; б) наслідками злочину;
в) моментом закінчення злочину; г) суб’єктивним ставленням винного до наслідків;
д) об’єктом злочину і суб’єктивним ставленням винного до наслідків;
е) моментом закінчення злочину і суб’єктивним ставленням винного до наслідків;
є) наслідками злочину і суб’єктивним ставленням винного до них;
ж) наслідками злочину і моментом його закінчення.
6.Під стійкою втратою працездатності (ст.122
ККУкраїни) розуміють:
22
а) втрату загальної працездатності не менш як на одну третину (33%);
б) втрату загальної працездатності до 10%; в) втрату загальної працездатності від 10% до 33%
включно.
7.При визначенні реальності погрози вбивством (ст.129 КК України) значення має з’ясування:
а) характер висловленої погрози; б) місце і час висловлення погрози;
в) можливість звернутися за допомогою до правоохоронних органів;
г) характер попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим;
д) обстановка висловлення погрози; е) всі відповіді є правильними.
8.Залишення у небезпеці (ч.1 ст.135 КК України) є злочином з:
а) усіченим складом; б) формальним складом;
в) матеріальним складом.
Методичні вказівки
Вивчаючи тему “Злочини проти життя та здоров’я особи” студенти повинні: знати критерії, з якими пов’язується початок і закінчення життя людини; поняття і види тілесних ушкоджень, критерії, що беруться до уваги при визначенні їх ступеня тяжкості; володіти інформацією про інші злочини з цього Розділу: злочини проти здоров’я людини та злочини, що ставлять у небезпеку життя і здоров’я людини; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінальне законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.
23
Рекомендовані джерела до теми:
1.Загальна декларація прав людини від 10.12.1948р.
2.Європейська конвенція з прав людини від 4.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р.
3.Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р., ратифікована УРСР 26.01.1987р.
4.Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966р., ратифікований СРСР 18.09.1973р.
5.Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992р. № 2801-ХІІ // ВВРУ. – 1993. – №4. – Ст. 19.
6.Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995р.
№6 // Юридичний вісник України. – 1995. – 31 жовтня – 7 листопада.
7.Про заборону купівлі і продажу органів людини: Резолюція ВООЗ WНА 42.5 від 10.05.1989р.
8.Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 5.04.2001р. // ВВРУ. – 2001. – № 49. – Ст. 258.
9.Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995р. // ВВРУ. – 1995. – № 23. – Ст. 183.
10.Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 3.03.1998р. // ВВРУ. – 1998. –
№35. – Ст. 235.
24
11.Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – № 29. – Ст. 228.
12.Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999р. // ВВРУ. – 1999. – № 41. – Ст. 377.
13.Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку; Інструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа; Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа; Перелік анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. №226 // Офіційний Вісник України. – 2000. – №42. – Ст.1804.
14.Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 26.04.2002р. // www.rada.gov.ua
15.Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 від 7.02.2003р. // www.rada.gov.ua
16.Авдеев М. Определение степени тяжести телесных повреждений // Социалистическая законность. –
1975. – № 7.
17.Андреева Л. Разграничение истязания и смежных составов преступлений // Социалистическая законность. – 1980. – №6.
18.Баржов В.И., Куну В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации – Харьков, 1995.
19.Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ “Консул”, 1995. – 104 с.
25