Материал: 10. БіопотенціалиДокумент Microsoft Office Word

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Рівняння Нернста – окремий випадок рівняння Гольдмана, коли проникність для одного іона набагато вища, ніж для інших, наприклад, в аксоні кальмара PК : PNa : РCl = 1 : 0,04 : 0,45, тобто проникність мем-брани для К+ вища, ніж для інших іонів.

156

Рівняння Уссінга. Теорія постійного поля ґрунтується на принципі незалежності: імовірність перетину мембрани іоном у деякому інтервалі часу не залежить від наявності інших іонів. Потік іонів можна розділити на два різнонапрямлені потоки:

– потік, що входить у клітину:

F 

P F 2



C e e

RT

IK

;

K

K

F 

RT

1  e

RT

– потік, що виходить з клітини:

F 

P F 2



C i

e

RT

IK

.

K

K

F 

RT

1  e

RT

(3.5)

(3.6)

Як видно з виразів (3.5) і (3.6) вхідний струм лінійно залежить від концентрації іона в зовнішньому розчині і не залежить від концентрації його у внутрішньому середовищі. У свою чергу, потік, що виходить з клітини, залежить тільки від концентрації у внутрішньому розчині. Це означає, що вхідні потоки, що виходять з клітини, в наближенні постій-ного поля є незалежними.

I K

CKe

e

F 

Тоді відношення потоків

є рівнянням Уссінга кри-

RT

I

K

Ci

K

терієм незалежності одного від одного протилежно напрямлених пото-ків іонів крізь мембрану.

Виконання рівняння Уссінга є також критерієм того, що транспорт стає пасивним, а отже, потік іонів зумовлюється тільки градієнтом концентрацій і дією електричного поля. Відхилення від цієї рівності може вказувати на участь системи активного транспорту в перенесенні іонів крізь мембрани.

3.6.2. Рівновага та потенціал Доннана. Потенціал дії

Доннанівська рівновага встановлюється між клітиною і середови-щем, якщо мембрана добре проникна для неорганічних іонів, але непро-

157

никна для білків та інших великих органічних іонів. Якщо всередині клітини або поза нею є заряджені макромолекули, які нездатні проника-ти через мембрану, то вони справляють істотний вплив на розподіл іонів між клітиною і позаклітинним середовищем. У результаті на мембрані виникає різниця потенціалів, яка називається доннанівським потенціа-лом. У цьому разі рівноважні концентрації іонів одного й того ж виду можуть бути різними по обидва боки мембрани.

Розглянемо іонну рівновагу між розчинами, розділеними мембра-ною, наприклад, для розчину КCl [33].

Припустімо, що спочатку концентрації розчинів КCl по обидва бо-ки мембрани були однаковими. Наявність великих аніонів порушує рів-

новагу, оскільки

i

e

(індекси і, е позначають внутрішній і зовніш-

CK CK

ній боки мембрани), то це призводить до дифузії іонів К+ назовні. Ви-никле електричне поле напрямлено зовні клітини у її середину і примушує іон С1- переміщатися з і в е компартмент (збереження умови електронейтральності). Таким чином, потоки К+ і Cl- істотно перерозпо-діляють іони і змінюють їх концентрації в і та е компартментах. Систе-ма досягне рівноваги, коли сили дифузії та електричного поля будуть зрівноважені як для іонів К+, так і для іонів Сl. Оскільки трансмемб-ранні потенціали і для К+, так і для Сl однакові, то потенціали Нернста цих іонів (що є електричною мірою дифузійної сили) у разі рівноваги також мають бути однаковими (дорівнювати загальному трансмембран-ному потенціалу). Тоді

C

i

F

C

e

ln



 ln

.

K

Cl

C

e

RT

C

i

K

Cl

    • м’язових клітинах нерівномірний розподіл іонів К+ між клітиною

  • середовищем, який визначається роботою К+–Nа+–АТФ, створює мембранний потенціал Δφ, який забезпечує доннанівський розподіл іо-нів Сl відповідно до цього рівняння. В еритроцитах доннанівська рів-новага сама створює мембранний потенціал.

158

Припустімо, що всередині клітини перебувають нерухомі негативні заряди з молярною концентрацією δ. У стані рівноваги всередині й зовні клітини мають виконуватися умови електронейтральності, тобто рів-ність сумарної концентрації аніонів та катіонів як усередині клітини, так

  • зовні. Вважаючи, що нерухомі аніони одновалентні (хоча вони зазви-чай багатовалентні), маємо:

C i

K

C e

K

Ci Cl

C e Cl





c 

;

C

i

C

e

K

Cl

C

e

C

i

K

Cl

  • e 