|
i |
|
RT |
|
C |
i |
|
|
||
|
|
2,3lg |
|
. |
|
|||||
|
e |
Z |
|
F |
C |
e |
|
|||
|
|
K |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![]()
Величину uD визначають за відношенням концентрацій іона в двох розчинах.
Для біологічних клітин трансмембранний потенціал знаходять як різницю внутрішнього і зовнішнього потенціалів. Отже, розчин і ви-значає внутрішньоклітинний простір, а розчин е – позаклітинне сере-довище.
Потенціал Нернста показує, що оскільки всередині більшості клітин за нормальних умов концентрація іонів калію вища, ніж поза ними, то в умовах електрохімічної рівноваги потенціал спокою клітини завжди від’ємний.
Рівняння Гольдмана. Трудність застосування рівняння Нернста– Планка до біологічних мембран полягає в тому, що зміни величин кон-центрації і потенціалу всередині мембрани невідомі і залежать від існу-ючих просторових електричних зарядів. Проте, оскільки мембрана тон-
154
ка для наближення, можна скористатися лінійним законом зміни потен-ціалу.
Для потоку іонів К+ відповідно до рівняння Нернста–Планка маємо:
I K RTu K dCdxK CKu K F x ;
|
dx |
|
|
dC |
|
|
|||
|
|
|
|
|
K |
, |
|
||
|
|
I |
|
|
C F |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
K |
K |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
u |
K |
RT |
|
RT x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
![]()
або, якщо припустити сталість поля,
|
I |
|
RTu |
|
dC |
|
|
F |
d |
. |
|
|
K |
K |
K C u |
K |
|
|
|||||
|
|
|
dx |
K |
|
dx |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
![]()
Інтегруючи рівняння відносно ІK, отримаємо для потоку іонів:
(3.1)
рівняння Гольдмана
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
|
P F |
|
Ci |
Ce |
|
|
|
||
|
I |
|
|
|
e |
RT |
, |
|
||||
|
K |
K |
K |
K |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
RT |
|
|
|
F |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
1 e |
|
RT |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
деPK |
u |
K |
RT |
. |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
l |
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
0 |
|
|
|
(3.2)
Рівняння (3.2) дозволяє розрахувати пасивний потік іонів, якщо ві-домі його концентрація в розчинах по обидва боки мембрани, різниця потенціалів на мембрані і проникність мембрани для одного іона. Рів-няння (3.2) показує лінійну залежність потоку іонів від різниці потенці-алів на мембрані. Нелінійність буде тим більша, чим більший перепад концентрацій в розчинах по обидва боки мембрани. Залежність є ліній-ною, якщо концентрації іона в обох розчинах однакові. У разі рівноваги, коли іонний струм дорівнює нулю, k = 0, то
|
|
|
|
|
F |
|
|
C i |
C e |
e |
RT |
|
|
|
|
|
||||
|
K |
K |
|
|
|
|
0,
155
а рівноважне значення
|
|
RT |
|
C |
i |
|
|
|
ln |
|
, |
|
|||
|
|
K |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
C |
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
K |
|
|
|
(3.3)
Тобто рівняння (3.3) є рівнянням Нернста.
умовах проникності мембрани для декількох іонів загальний струм дорівнює сумі парціальних іонних струмів. У стаціонарному стані сумарний струм І = 0, при цьому система не обов’язково набуде рівно-ваги, оскільки нульове значення сумарного струму іонів ще не означає відсутності складових його потоків окремих іонів (стаціонарний стан). Тоді:
|
|
RT |
|
|
F |
|
|
|
|
|
ln
|
P C |
i |
|
|
|
|
|
||
|
K |
K |
|
|
|
P C |
e |
|
|
|
|
|
||
|
K |
K |
|
|
PNa C Nai PCl CCli .
PNa C Na e PCl CCle
(3.4)
Рівняння (3.4) називають рівнянням стаціонарного потенціалу Гольдмана–Ходжкіна–Катца або рівнянням Гольдмана для стаціонар-ного потенціалу.
Це рівняння показує, що електричний потенціал на мембрані визнача-ється різницею стаціонарних концентрацій іонів по обидва боки мембрани та значеннями коефіцієнтів їх проникності. Відповідно найбільший вплив на мембранний потенціал справляє той іон, який має найвище значення ко-ефіцієнта проникності, що і спостерігається в експериментах.
Оскільки у спокої проникність клітини для іонів калію набагато більша від її проникності для інших іонів, то потенціал спокою визнача-ється переважно різницею концентрацій іонів калію.
Порушення роботи АТФ, яке можна спричинити, наприклад, дія різних отрут, збільшує проникність клітинної мембрани іонів натрію і зменшує потенціал спокою.