Найближчим програмним завданням РУРП і УНДП була національно-територіальна автономія Східної Галичини, Північної Буковини, УСДП — культурно-національна автономія.
Отже, на межі XIX—XX ст. національний рух на всій території України виразно політизувався. Керівництво ним перебрали на себе новоутворені політичні партії, програми яких передбачали докорінні зміни соціально-економічного і політичного ладу, повну ліквідацію національного поневолення України чужоземними імперіями, впровадження цивілізованих основ суспільно-політичного життя українського народу на демократичних засадах автономії або федерації чи навіть повної державної самостійності.
Поміркуємо разом: *Якій вплив мали реформи 60-70 хрр. на соціально- економічний розвиток Наддніпрянщини
**Що дає підстави стверджувати,що економічна політика імперій в Україні мала колоніальну спрямованість?
*Які особливості мала селянська реформа 1861р. в Україні? Які її наслідки для України?
*Які основні ознаки піднесення українського національного руху в ІІ половині ХІХ ст.?
***Проаналізуйте причини,що викликали переміщення центру українського національно-визвольного руху з Наддніпрянщини в Західну Україну.
Де про це читати:
Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.
Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.
Давня історія України. – К., 1994.
Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.
Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.
Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.
Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.
Хронологічна таблиця
2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі.
1 млн. років тому — поява первісних людей на території України.
IV—III тис. до н. є. — розселення племен трипільської культури на території України.
IX—VII ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах.
VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор'я.
VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор'я.
І—II ст. — перші згадки про слов'ян у творах римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.
IV—VII ст. — формування перших східнослов'янських політичних об'єднань — союзів племен.
VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.
860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь.
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.
882—912 — правління Олега на Русі.
911 — укладення договору між Руссю і Візантією.
912—945 — князювання Ігоря.
945—964 — регентство княгині Ольги.
964—972 — князювання Святослава.
980—1015 — князювання Володимира Великого.
988 — запровадження християнства в Київській Русі.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого.
1037 — спорудження в Києві Софійського собору.
1097 — князівський з'їзд у Любечі.
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».
1113—1125 — князювання Володимира Мономаха.
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.
1199 — об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.
1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.
1237—1240 — монгольська навала на Русь.
1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином.
1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.
1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями.
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею.
1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
1410 — поразка Тевтонського ордена від об'єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.
1413 — городельська унія між Литвою та Польщею.
1449 — утворення Кримського ханства.
1480 — повалення золотоординського іга на Русі.
1529 — перший Литовський статут.
1554—1556 — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.
1566 — другий Литовський статут.
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського. Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.
1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».
1588 — Третій Литовський статут.
1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.
1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.
1596 — Берестейська унія.
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.
1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.
1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла. Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці.
1648—1676 — українська національна революція.
1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поля
ками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.
1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська
мирна угода.
1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерків-
ський договір.
1652 — розгром польського війська в битві під Батогом.
1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над польсько-
шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.
1654, 8 січня — Переяславська рада.
1654, березень — «Березневі статті».
1657 — смерть Б. Хмельницького.
1657—1659 — гетьманування І. Виговського.
1658 — Гадяцький договір.
1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними форму-
ваннями під керівництвом І. Виговського.
1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького.
1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького.
1660 — Слободищенський трактат.
1661 — заснування університету у Львові.
1663 — «Чорна рада» у Ніжині.
1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні.
1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.
1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.
1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.
1667 — Андрусівське перемир'я між Російською державою та Річчю Посполитою.
1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.
1669 — «Глухівські статті».
1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.
1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі.
1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну.
1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.
1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею.
1687—1708 — гетьманування І. Мазепи.
1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського.
1709, червень — Полтавська битва.
1710 — обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція.
1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків.
1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії.
1722—1723 — гетьманування П. Полуботка.
1727—1734 — гетьманування Д. Апостола.
1727 — «Решительньїе пункти» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією).
1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду.
1750—1764 — гетьманування К. Розумовського.
1764 —зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії.
1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні.
1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії.
1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі.
1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком.
1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;
— царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні.
1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством.
1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина.
1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.
1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди».
1803 — царський указ про «вільних хліборобів-, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи.
1805 — відкриття Харківського університету.
1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії.
1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка.
1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо.
1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства».
1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі.
1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.
1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.
1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.
1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».
1834 — заснування університету в Києві.
1840 — видання в Петербурзі - Кобзаря» Т. Шевченка.
1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.
1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».
1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.
1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.
1853—1856 — Кримська війна.
1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козачч-ини».
1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення се
лян Катеринославщини та Херсонщини.
1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії.
1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».
1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження
видання книг та заборону викладання в школах українською мо
вою; — написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту
до сучасного гімну України.
1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.
1865— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.
1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорськ
1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».
1874 — масове «ходіння в народ».
1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та
ввезення з-за кордону літератури українською мовою.
1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».
1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»
Палеоліт (від грец. — давній і грец.— камінь) — давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства.
Трипільська культура, або Кукутені культура (рум.), або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту.
Місто-колонія – це поселення в Північному Причорномор’ї, засноване Греками у VII – I столітті до н.е. Приклади: Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантікапей.
Автохтонне населення – це корінне населення будь-якої території, наприклад, автохтонне населення українських земель були слов’яни.
Феодальна держава – це держава, яка існувала в період середньовіччя і мала 2 основні класи: феодали і залежні від них селяни, наприклад, Київська Русь (IX – XI ст.)
«Руська Правда») — збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI—XII ст. на основі звичаєвого права.
Річ Посполита або Річ Посполита Обох Народів (пол.-республіка) — феодальна держава, яка складалася з Польського королівства та Великого Князівства Литовського. До неї входила більша частина сучасних білоруських і українських земель — Галичина, Поділля, Волинь, Брацлавщина та Київщина.Ця держава була утворена союзним договором у м. Любліні — Люблінською унією 1569 року. Закінчила своє існування під час третього поділу Польщі у 1795 році.
Шляхта— суспільний, привілейований, провідний соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та на українських і білоруських землях, що входили у 14 — 18 століттях до складу Великого Князівства Литовського чи Речі Посполитої.Деякі елементи шляхти мали місце в гетьманській державі, на окупованих українських землях у складі Російської Імперії чи Австрії, Угорщини і Молдавії.
Люблінська унія 1569 (від лат. - союз) — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Люблін 1 липня 1569 року.
Магдебурзьке право (німецьке міське право) — одна з найвідоміших правових систем міського самоврядування в середні віки.Скодифіковані в XIII столітті норми звичаєвого права і судових ухвал німецького міста Магдебурга, перейняті згодом багатьма містами Німеччини, Чехії, Польщі, Литви, України тощо.Феодальне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно закріплювало права міських станів — купців, міщан, ремісників. Було юридичним виявом успіхів міського населення у боротьбі проти феодалів.
Військо Запорозьке — у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запоріжжі, а від середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.
Клейноди (німецькою — дрібний, малий) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у 15—18 століттях.
Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. З 1654 року увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764-го року, коли була ліквідована Катериною II.
Руїна — період історії України кінця 17 ст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом.
Земства виникли завдяки реформі про місцеве самоврядування. Були створені після 1864 року і були установами, які займалися збереженням у належному стані місцевих шляхів сполучення, будівництвом і утриманням шкіл, лікарень, притулків, церков.
Вертеп (старослов'ян. — печера) — народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (17-18 ст.). Він у своєму походженні має безперечний зв'язок із старовинною західно-європейською містерією.
Українське національне відродження – це термін, що набув поширення у XIX ст. і уособлював процеси, пов’язані з пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи.
Емський указ — розпорядження російського уряду, спрямоване на придушення української культури, підписане імператором Олександром II 18 (30) травня 1876 у м. Емсі (Bad Ems) (Німеччина).
Валуєвський циркуляр 18 липня 1863 року — таємний циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, в якому наказувалося призупинити видання всіх книг «малоросійською» мовою, тобто українською мовою, окрім творів красного письменства.
Просвіта- Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.