IV—VII ст. — формування перших східнослов´янських політичних об´єднань — союзів племен.
VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві. 860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь.
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом. 882—912 — правління Олега на Русі.
911 — укладення договору між Руссю і Візантією.
912—945 — князювання Ігоря.
945—964 — регентство княгині Ольги.
964—972 — князювання Святослава.
980—1015 — князювання Володимира Великого.
988 — запровадження християнства в Київській Русі.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого.
1037 — спорудження в Києві Софійського собору.
1097 — князівський з´їзд у Любечі.
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».
1113—1125 — князювання Володимира Мономаха.
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.
1199 — об´єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.
1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці. 1237—1240 — монгольська навала на Русь.
1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарямихрестоносцями під Дорогочином.
1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.
1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля.
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею.
1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
1410 — поразка Тевтонського ордена від об´єднаного війська поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.
1413 — городельська унія між Литвою та Польщею.
1449 — утворення Кримського ханства.
1480 — повалення золотоординського іга на Русі.
1529 — перший Литовський статут.
1554—1556 — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.
1566 — другий Литовський статут.
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського, Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.
1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».
1588 — Третій Литовський статут.
1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського. 1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С Наливайка. 1596 — Берестейська унія.
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.
1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином. 1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла, Т.
Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці. 1648—1676 — українська національна революція.
1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.
1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода. 1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський
договір.
1652 — розгром польського війська в битві під Батогом.
1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над польськошляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.
1654, 8 січня — Переяславська рада. 1654, березень — «Березневі статті».
1657 — смерть Б. Хмельницького. 1657—1659 — гетьманування І. Виговського. 1658 — Гадяцький договір.
1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними формуваннями під керівництвом І. Виговського.
1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького. 1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького. 1660 — Слободищенський трактат.
1661 — заснування університету у Львові. 1663 — «Чорна рада» у Ніжині. 1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні. 1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.
1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.
1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.
1667 — Андрусівське перемир´я між Російською державою та Річчю Посполитою. 1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.
1669 — «Глухівські статті».
1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні. 1674 — перше видання «Синопсису» (Київ).
1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі. 1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну. 1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та
Кримським ханством. 1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею. 1687—1708 — гетьманування І. Мазепи. 1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського. 1709, червень — Полтавська битва.
1710 — обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція. 1714
—перша згадка в джерелах про гайдамаків. 1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії. 1722—1723 — гетьманування П. Полуботка. 1727—1734 — гетьманування Д. Апостола.
1727 — «Решительные пункты» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією). 1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду. 1750—1764 — гетьманування К. Розумовського. 1764 — зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії. 1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні. 1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії. 1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької Січі. 1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком. 1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;
—царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні. 1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським дворянством. 1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь,
Поділля, Брацлавщина. 1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію. 1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди». 1803 — царський указ про «вільних хліборобів», згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм земельні наділи. 1805 — відкриття Харківського університету. 1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії. 1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка. 1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині, Полтаві тощо.
1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства». 1825, грудень
—повстання декабристів у Петербурзі. 1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.
1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.
1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні. 1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та
літературного угруповання «Руська трійця». 1834 — заснування університету в Києві.
1840 — видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка.
1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині. 1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил». 1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації —
Головної руської ради.
1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині. 1853—1856 — Кримська війна.
1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козаччини». 1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян
Катеринославщини та Херсонщини.
1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії. 1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».
1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;
—написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.
1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.
1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету;
—відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.
1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську. 1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».
1874 — масове «ходіння в народ».
1875 — відкриття університету в Чернівцях.
1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з- за кордону літератури українською мовою.
1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля». 1877 — «Чигиринська змова».
1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві.
1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».
1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;
—перший загальний перепис населення Росії;
—на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого
паровоза.
1900 — утворення Революційної української партії (РУП);
—видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в
Петербурзі.
1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);
—початок першої російської революції.
1905, червень — повстання на броненосці «Потьомкін».
1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.
1905, жовтень — підписання царем маніфесту «Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.
1905, грудень — збройні повстання в Харкові, Олександрівську, Горлівці.
1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.
1907, 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи. Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.
1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП). 1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;
—заснування «Союзу визволення України» (СВУ).
1914 — створення в складі австро-угорської армії українського добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);
—утворення царським урядом Галицько-Буковинського генералгубернаторства.
1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.
1917, 4 березня — утворення Центральної Ради. 1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради. 1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради. 1917, липень — збройний виступ полуботківців.
1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.
1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).
1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.
1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з´їзді Рад у Харкові.
1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ. 1918,11 січня — IV Універсал Центральної Ради.
1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками;
—вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.
1918,18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України. 1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;