Лема
3. Якщо неперервна абсолютно інтегрована на всій осі функція ![]()
має в кожній точці
скінченні односторонні похідні, то
Доведення. Перша
формула перетворення, тобто формула ![]()
, є іншої формою запису
уже доведеної формули (41).
Доведемо другу
формулу перетворення. Так, як синус функція парна, то у (36) можна переставити
місцями ![]()
та ![]()
:
в силу ж
непарності синуса з (40) матимемо
Тому з формули
(41) маємо також
або
де внутрішній
інтеграл розуміється, як головне значення. Дана формула може бути переписана у
наступному вигляді
![]()
Зауважимо, що справедливість формул перетворення може бути доведена і при слабших обмеженнях на функцію, чим існування в кожній точці односторонні похідні.
Лема
4. Нехай для функцій ![]()
та ![]()
існує перетворення Фур’є (відповідно і обернене перетворення Фур’є). Тоді, які б не були числа ![]()
та ![]()
, для функції ![]()
також існує перетворення
Фур’є (відповідно і обернене йому), при чому
(відповідно ![]()
).
Дана властивість називається лінійним перетворенням Фур’є (відповідно і оберненого перетворення Фур’є). Воно безпосередньо слідує з лінійності інтегралів формул (43) та (45).
Наслідок.
![]()
Дійсно,
наприклад, ![]()
Втім дана властивість слідує одразу з формул (43) та (45).
Доведення.
Достатньо довести лише взаємно однозначність відображень ![]()
та ![]()
, решта доведене вище.
Доведемо, наприклад, взаємну однозначність відображення ![]()
. Нехай ![]()
; тоді
Звідси згідно леми 1 слідує, що
Перетворення
Фур’є в будь-якому випадку визначено для абсолютно інтегрованих функцій.
Висновки
. В роботі введено
означення інтеграла Фур’є, поданий його аналітичний вираз
та доведення, що обґрунтовує їхню правильність. Досліджено умови розкладання функції в інтеграл Фур’є. Виділили умови та ознаки для того, щоб функцію можна було представити у вигляді інтеграла Фур’є.
. Розглядаючи різні види
формули інтегралу Фур’є, з’ясували, що в тому випадку, коли функція f(x)
абсолютно інтегрована на всій числовій осі R і у всіх її точках неперервна та має односторонні похідні, то
застосовується формула
. Для парних функцій
отримали формулу у вигляді
Якщо функція непарна, то
А формула
називається інтегралом Фур’є в комплексній формі.
4. При
дослідженні властивостей прямого ![]()
та оберненого
перетворення ![]()
Фур’є, використавши
формули прямого та оберненого перетворення Фур’є відповідно:
з’ясували, що
1. ![]()
2. ![]()
(відповідно ![]()
).
3. Перетворення
Фур’є ![]()
, так як і обернене
перетворення Фур’є ![]()
, є лінійними взаємно
однозначними відображеннями множини неперервних абсолютно інтегрованих на всій
дійсній осі функцій, які в кожній точці мають односторонні похідні, в множину
функцій, для яких інтеграли (43) та (45) існують в розумінні головного
значення.
Література
1. Кудрявцев Л.Д. Курс математического анализа. Учеб. для студентов университетов и вузов. В 3 т. Т. 3. /Л.Д. Кудрявцев // Л.Д. Кудрявцев. - М.: Высш. шк., 1989. - 352 с.
2. Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. В 3 т. Т. 3. / Г.М. Фихтенгольц // Г.М. Фихтенгольц. - М.: Физматлит, 2002. - 656 с.
. Ильин В.А. Основы математического анализа. В 2-х ч. Часть 1. / В.А. Ильин, Э.Г. Позняк. - М.: Физматлит, 2005. - 648 с.
. Никольський С.М. Курс математического анализа. В 2-х т. Т. 2. / С.М. Никольський. - М.: Наука, 1983. - 448 с.
. Зорич В.А. Математический анализ. В 2-х ч. Часть 2. / В.А. Зорич. - М.: Наука, 1984. - 640 с.
. Бермант А.Ф. Краткий курс математического анализа для втузов./ А.Ф. Бермант, И.Г. Араманович. - М.: Наука, 1969. - 736 с.
. Аксёнов А.П. Математический анализ. (Ряды Фурье. Интеграл Фурье. Суммирование расходящихся рядов.) Учебное пособие./ А.П. Аксёнов. - СПб.: Нестор, 1999. - 86 с.
. Овчинников П.П. Вища математика: підручник. У 2-х ч. Ч. 2. / П.П. Овчинников, В.М. Михайленко; [пер. з рос. Є.В. Бондарчук, Ю.Ю. Костриці]. - К.: Техніка, 2004. - 792 с.
. Сінайський Є. С. Вища математика / Є.С. Сінайський, Л.В. Новікова, Л.І. Заславська. - Дн.: НГУ, 2004. - 399 с.
10. Рудавський Ю.К. Математичний
аналіз /Ю.К. Рудавський. - Л.: НУ «Львівська
політехніка», 2003 г. - 404 с.