хорвати і словенці, серби сповідували православ'я, деякі жителі Боснії — іслам. У країні почала складатися взаємна релігійна нетерпимість народів.
15 червня 1921 р. прийнята конституцію Королю конституція надавала великі права: спільно зі скупщиною він здійснював законодавчу владу, через Раду міністрів — виконавчу. Королю належало право проведення зовнішніх відносин, він був верховним головнокомандувачем збройними силами. Конституція закріпила унітарний державний устрій і визнала наявність в країні єдиного сербо-хорвато-словенського народу. Конституція містила положення про демократичні свободи й громадянські права, рівність всіх громадян перед законом.
Кризи на соціальному й національному ґрунті регулярно струшували країну. Визначальними були сербо-хорватські протиріччя. Ряд опозиційних хорватських, словенських і мусульманських партій виступали з вимогами вирівнювання прав національностей. Вибухонебезпечна обстановка склалась в Косово між албанцями і сербами. Загострення національних суперечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січні 1929 р.
6 січня 1929 р. король Олександр скасував Відовданську конституцію й розпустивши Народну скупщину, взяв усю повноту влади до своїх рук. Усі політичні партії та організації, підозрювані в антидержавній діяльності, розпускалися. КСХС було перейменоване на Королівство Югославія, що мало символізувати державну й національну єдність.
Закріплення вивченого матеріалу
1.Вміти давати відповіді на питання:
1.До історії яких країн належить діяльність: Ю. Пілсудського, К. Георгієва, М. Хорті. Т. Масарика.
2.З нападу на яку країни почалась Друга світова війна.
3.Назвіть багатонаціональні країни.
4.Назвіть країни, що виникли після Першої світової війни.
5.Назвіть країни, що в міжвоенний час були демократичними республіками.
6.До складу яких країн входили українські землі в 20 – на початку 30-х років.
7.В якій країні недовгий час існувала радянська республіка.
8.Назвіть найкраще економічно розвинену країну.
9.Яка країна перестала існувати напередодні Другої світової війни.
10.Які країни добровільно увійшли до фашистського блоку.
11.Які країни входили до блоку Мала Антанта.
2.Вміти аналізувати: Порівняти становище українських земель в складі Польщі, Чехословаччини та Румунії.
3.Підготувати доповіді: «Національні рухи в країнах ЦСЄ та їх вплив на
долю країн».
Література
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 267-276, 278-283, 290-293, 296-300, 305-310, 314-320
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 216-238
Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків.
Тема: США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи.
Основні поняття: криза перевиробництва, банкрутство, «Новий курс», національний уряд, фашизм, «Лінія Мажино», Народний фронт.
План:
1.США в період економічної кризи.
2.Велика Британія в період економічної кризи.
3.Франція в період економічної кризи.
1.Вже з літа 1929 р. у США почалось падіння промислового виробництва. 29 жовтня 1929 р. падіння курсу цінних паперів на Нью-Йоркській біржі. Порівняно з 1929 р. загальний обсяг продукції становив: 1930 р. - 80,7%, 1931 р. - 68,1%, а 1932 р. - 53,8%. 1929-1933 рр. сталося біля 130 тис. комерційних банкрутств, припинило існування 5760 банків. Національний дохід впав з 86,8 млрд. доларів у 1929 р. до 40,3 млрд. у 1933 р. Армія безробітних 1933 р. склала 12 830 тис. Прибутки фермерів скоротилися на 58%.
Президент Гувер (1928-1932 рр.) скликав конференції ділових людей і профспілок для соціального перемир'я, закликав поширювати приватну доброчинність, було запроваджено високі митні бар'єри, прийнято федеральну програму будівельних робіт, скуповували надлишки продукції сільського господарства.
Президент Ф. Рузвельт (демократ) обійняв посаду 4 березня 1933 р «Новий курс» - посилення державного регулювання:
Відновлювали роботу ті банки, що спроможні були здійснювати банківські операції. Контроль над міжнародними фінансовими угодами. 10 березня Рузвельт своїм розпорядженням встановив повний державний контроль за золотом. Вводився державний контроль за цінними паперами. Федеральну резервну систему Ф. Рузвельт реорганізував у Національний банк. Через два тижні скасували «сухий закон».
Асоціаціям підприємців було запропоновано виробити «кодекси чесної конкуренції». В кодексах визначалися умови та обсяг виробництва, а також мінімальний рівень цін. Закон передбачав мінімальну зарплату і максимальну тривалість робочого тижня. Він проголосив право робітників на створення профспілок і укладення колективних договорів. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів.
Зквітня 1933 р. створюється система лісових таборів для безробітної молоді.
За законом про регулювання сільського господарства держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва. Восени 1933 р. закупили у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней. У регіонах молочного тваринництва запроваджувалися так звані «молочні кодекси», в яких визначалися умови виробництва молока і його ціна.
Закон про соціальне забезпечення, прийнятий 14 серпня 1935 р., передбачав створення державної системи надання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та їхнього пенсійного забезпечення. Було реформовано систему оподаткування - підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. Розширено систему суспільних робіт.
2. Світова економічна криза охопила Велику Британію в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент настав навесні 1932 р., коли виробництво впало на 23% від рівня 1929 р. Збитки від кризи були трохи менші, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалася уповільненими темпами і тільки на початок 1928 р. було досягнуто довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали: металургія, вугільна промисловість, суднобудівництво. Виплавка чавуну і сталі скоротилося майже удвічі, продукція суднобудівництва зменшилась майже у 12 разів.
Дрібні фермери та орендарі розорювалися, бо сільськогосподарська продукція впала в ціні у середньому на третину. 1931 р. витрати Великої Британії перевищили прибутки на 12О млн. фунтов стерлінгів. 1932 р. кожний четвертий робітник залишився без роботи, з них майже половина металургів, більше третини шахтарів.
Криза загострила соціальну напруженість. Колоніальні війни, що потребували грошей.
1931 р. Макдональд сформував «національний уряд» з лейбористів, консерваторів і лібералів. Головною метою уряду були пошуки шляхів виходу з кризи. На 10% було скорочено допомогу з безробіття, зменшено платню державним службовцям. Уряд Макдональда різко зменшив інші виплати англійським громадянам, щоб скоротити дефіцит державного бюджету. Скасування у 1931 р. золотого стандарту фунта стерлінгів. Курс фунта почав падати і за півроку стабілізувався на рівні 2/3 колишнього паритету. У 1931-1932 рр. парламент прийняв низку законів про впровадження мита в розмірі не менше ніж 10% вартості на всі види товарів, що завозилися до країни. Внутрішній ринок країни було захищено від іноземної конкуренції. Вжиті заходи дали змогу 1934 р. вийти з важкої економічної кризи.
До початку Другої світової війни економіка досягла докризового рівня. В основі швидкого піднесення кінця 30-х років було збільшення капіталовкладень у промисловість, державне регулювання, розширення військового виробництва, збільшення військових витрат.
3.Період економічної стабільності змінився наприкінці 1930 р. кризою, що настала пізніше, ніж в інших країнах. Це пояснюється відновленням зруйнованих районів, отриманням німецьких репарацій, будівництвом військових укріплень («лінії Мажіно»). Спад промислового виробництва і зовнішньої торгівлі був не таким глибоким, як
уСША, але тривалішим. 1932 р. обсяг промислового виробництва скоротився на 44% 1930 р. 1935 р. - 46%. Імпорт і експорт скоротилися на 65%. Половина робітників потерпала від повного або часткового безробіття. Ціни на сільгосппродукти зменшились удвічі. Утворилися «ножиці» цін. Сільськогосподарське виробництво стало збитковим. Розорення загрожувало передусім дрібним фермерам.
Економічна криза відбилася на політичній стабільності суспільства. За 1932-1934 рр. при владі побувало 5 урядів. Більшість представників великого капіталу вбачали вихід з кризи в сильній владі та державному регулюванні економіки. Фашистські організації, що діяли у Франції, закликали до централізації влади та економіки й запровадження диктаторських засобів управління. 1934 р. французькі фашисти зробили спробу державного перевороту.
14липня 1935 р. було проведено спільну демонстрацію соціалістів, комуністів і радикалів її очолили Леон Блюм, Моріс Торез і Едуар Даладьє. 1936 р. ці партії розробили спільну програму й, одержавши на виборах 330 з 612 місць у Палаті депутатів парламенту, дістали право формувати уряд Франції — уряд Народного фронту. Влітку 1936 р. французький парламент прийняв 133 закони: заборонено фашистські ліги, прийнято закони про 40-годинний робочий тиждень, про щорічну двотижневу оплачувану відпустку, збільшено пенсії й допомогу безробітним, підвищено закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, встановлено контроль над Французьким банком і залізницями. Тим часом економічне становище країни погіршувалося, що загострило суперечності всередині Народного фронту, спричинило масову зневіру. У червні 1937 р. Л. Блюм пішов у відставку, а 1938 року Народний фронт припинив своє існування. Діяльність Народного фронту передусім була спрямована проти фашизму і загрози його приходу до влади. Ці завдання були виконані, хоча фашизм не було викорінено.
Закріплення вивченого матеріалу
1.Вміти давати відповіді на питання:
1. Назвіть вияви кризових процесів у США. Які були наслідки кризи?
2. Визначте головні напрямки "нового курсу" Ф. Рузвельта.Які закони було прийнято:
угалузі промисловості?
уфінансовій сфері?
усільському господарстві?
усоціальній сфері? Що саме було зроблено?
3.Назвіть особливості економічної кризи 1929-1933 рр. у Великій Британії. 4. Чому фашизм не набув поширення у Великій Британії?
5.Які заходи були здійснені англійським урядом для подолання кризи.
6.Як економічна криза у Франції відбилася на:
промисловому виробництві? сільському господарстві? політичній стабільності?
7.Поясніть причини приходу до влади Народного фронту.
8.Чим було викликано розпад Народного фронту?
2.Вміти аналізувати: Причини світової економічної кризи. Особливості економічної кризи у США, Великій Британії та Франції.
3.Підготувати доповіді: Політичний портрет Ф. Рузвельта.
Література Основна:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 89-99, 107-112, 118-125
Тема: Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Іспанія в 30-х роках.
Основні поняття: націонал – соціалізм, расизм, диктатура, «фалангісти», «Третій рейх».
План:
1.Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині.
2.Громадянська війна в Іспанії та її наслідки.
1.Криза 1929-1933 рр. спричинила глибокі соціально-політичні потрясіння. Промислове виробництво скоротилося на 40%, кількість безробітних - 4,5 млн. чоловік, реальна заробітна плата впала на 25-40%,. Обіг роздрібної торгівлі скоротився на одну третину. Протягом 1928-1932 рр. було продано 500 тис. га земель селян.
Економічна криза розхитала політичні структури Веймарської республіки. Загострилися соціальні суперечності, поширювалися антиреспубліканські настрої. З цього скористався Гітлер, закликавши до дій. 1932 р. президентом обрано Гінденбурга.
Листопад 1932 р. - вибори до рейхстагу. КПН - 6 млн. голосів, СДПН - 7,2 млн., НСДАП - 11,7 млн. ЗО січня 1933 р. Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером.
За перші чотири місяці гітлерівського панування було кинуто до в'язниць 60-70 тис. людей. 9 березня нацисти оголосили недійсними мандати КПН у рейхстазіі заарештували депутатів-комуністів. КПН було офіційно заборонено. 2 травня 1933 р. заборонили вільні профспілки. Замість них створено «Німецький трудовий фронт», підпорядкований націонал-соціалістській партії. 22 липня гітлерівці оголосили про розпуск СДПН. Після заборони всіх інших політичних партій було видано закон, що забороняв у Німеччині існування будь-яких політичних партій, окрім націонал-соціалістської.
Веймарську конституцію було ліквідовано, Гітлеру надано необмежені повноваження. Законом від 1 серпня 1934 р. (після смерті президента Гінденбурга) Гітлеру було присвоєно довічні звання «фюрер» та «рейхсканцлер».
Створено Генеральну раду німецького господарства, до якої ввійшло 18 найбільших монополій та банків. На економіку поширювалася система «фюрерства».
На початку 1934 р. закон «Про національну працю», що надавав роботодавцям необмежену владу над робітниками (підприємець встановлював на свій розсуд тривалість робочого дня, розмір заробітної плати, запроваджувалась загальна трудова повинність). Частину безробітних було направлено на примусові роботи — будівництво стратегічних шляхів, військових укріплень, а також до трудових таборів. Головна увага приділялася прискоренню розвитку військової промисловості. Військові витрати збільшилися з 620 млн. рейхсмарок у 1933 р. до 15,5 млрд. у 1938 р. У перші три роки нацистської диктатури стало до ладу більше 300 військових заводів. У другій половині 30-
хроків економіку Німеччини було кардинально змінено. При збереженні приватної власності було обмежено свободу підприємництва. Ринок товарів і послуг, ринок праці було замінено державним регламентуванням. Комплекс цих заходів прискорив вихід Німеччини з кризи 1935 р.
Встановлення гітлерівського режиму супроводжувало: придушення політичних супротивників і інакомислення, централізація держави, концентрація влади, ліквідація прав і свобод громадян, створення атмосфери примусової однодумності, шовінізму й загальної підозри. Антисемітизм. 1933 р. сформовано міністерство пропаганди, очолюване Й. Геббельсом. Народна освіта, преса, радіо, бібліотеки, музеї, театри, кіно
—всі засоби культури міністерство взяло під свій контроль.
Контроль над масовою свідомістю здійснювався через тотальне охоплення населення нацистськими організаціями й політичними кампаніями. Німецький трудовий фронт складався з 23 млн. чоловік, молодіжна організація «Гітлер-Югенд» - 8 млн.
Зовнішня політика «третього рейху» спрямована на розв'язування великомасштабної війни: оголошення загальної воєнної повинності, створення нової армії, вступ до демілітаризованої зони (1936 р.), вихід з Ліги Націй (1933 р.), приєднання Австрії (березень 1938 р.), розчленування Чехословаччини (осінь 1938 р.), створення антикомінтернівського пакту (1937 р.), відкрита підготовка до війни.