Материал: Впровадження освітніх технологій у навчально-виховний процес дошкільного закладу

. Раннє оволодіння знаннями у вибраній спеціальності.

. Виявлення високого інтелекту, здатності мислити, хороша пам'ять уже в ранньому дитинстві (Ю. З. Гільбух, Р. О. Семенова-Пономарьова, Г. Уолберг, С. Рашер, Дж. Пакерсон).

. Яскраво виражена незалежність, надання переваги індивідуальній роботі перед груповою, індивідуалізм (Ю. З. Гільбух).

. Почуття самоповаги, самоусвідомлення, творчої сили та вміння контролювати себе (Ю. З. Гільбух).

. Уже в ранньому дитинстві намагання дружити та контактувати з дорослими та дітьми значно старшими за себе.

П. Емпатія, здатність розуміти почуття та потреби інших людей (О. М. Матюшкін, Е. Торранс, Л. Холл).

. Висока сензетивність до новизни стимулу (О. М. Матюшкін).

. Здатність до передбачення, глибинного прогнозування, розвинуті фантазія, інтуїція, бажання побачити проблему під незвичним кутом зору (О. М. Матюшкін, Л. І. Туктаєва).

. Здатність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки (О. М. Матюшкін).

. Здатність вийти за рамки завдання (Д. Б. Богоявленська, Л. І. Туктаєва) [6].

Ознаки обдарованості все ж дають змогу виокремити кілька напрямків роботи з виявлення психологічних механізмів, що визначають найефективнішу роботу обдарованих дітей порівняно з їх менш успішними однолітками. Найбільш визнані дослідниками ознаки явно вказують на наявність трьох груп чинників, вплив яких прослідковується в характеристиках більшості обдарованих особистостей. Це фізіологічні чинники обдарованості, психологічні та соціальні чинники.

Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина істота соціальна, її психіка як цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуванням з іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви обдарованості особистості.

Прийнято вважати, що обдарована дитина - це дитина, яка володіє очевидними, інколи видатними досягненнями в певному виді діяльності, інтенсивність вираження, яскравість яких виділяє її серед однолітків [2].

Обдарованість конкретної дитини є, значною мірою, умовною характеристикою. Не виключено, що ознаки обдарованості, які проявляються в дошкільному дитинстві, можуть поступово згаснути, й навпаки, обдарованість може проявитися на нових етапах. Тому більш доцільно, правильно з психологічної та педагогічної позицій у практичній роботі з обдарованими дошкільниками замість поняття «обдарована дитина» застосовувати поняття «ознаки обдарованості дитини».

У дошкільному віці для обдарованості є багато передумов. У цей період активно розвиваються самосвідомість, потреба у спілкуванні, виникають нові його види, в тому числі позаситуативно-особистісні (М.Лісіна, А.Рузська, Е.Смірнова); розвиваються пізнавальні процеси (в тому числі соціальна перцепція - значуща складова у структурі соціальних здібностей). У ці роки відбуваються й інші суттєві зміни в емоційній сфері: розвиваються соціальні емоції та почуття, з’являється “емоційне захоплення” (А.Запорожець, Я.Неверович) і пов’язана з ним діяльність емоційної уяви [15].

Ще однією передумовою розвитку комунікативних здібностей та обдарованості в дошкільному дитинстві виступає і сама дошкільна група, яка являє собою первісну соціально-психологічну спільноту, перше “дитяче товариство” (А.Усова), в якому складається та розвивається спілкування дітей і різноманітні види дитячої діяльності, відбувається оволодіння новою соціальною роллю - члени дитячого товариства, формуються відносини з однолітками.

Але обдарованість, як властивість, має і проблеми, що пов'язані з її розвитком засобами інновацій. Вони завжди привертали до себе увагу широкого кола фахівців - психологів, педагогів, культурологів, мистецтвознавців, історіографів, працівників соціальної сфери та інших спеціалістів. У наш час зазначена проблема набула особливої ваги у зв'язку з розв'язанням завдань державної значущості, а саме: підготовкою національних кадрів, здатних створювати нові технології, модернізувати виробництво і розвивати самобутню українську культуру відповідно до суспільних потреб.

На сьогодні найменш висвітленими лишаються дорефлексивні форми прояву активності обдарованих дітей на ранніх етапах онтогенезу, яку вони виявляють в різних видах предметно-практичної та ігрової діяльності. У зв'язку з цим у тіні лишаються актуальні питання кваліфікації так званої потенційної обдарованості, шляхи та засоби роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, спрямовані на прогнозування процесу подальшого розвитку їхніх здібностей та можливостей засобами інновацій. Проте організація та проведення досліджень, спрямованих на розкриття ранніх проявів обдарованості, творчого потенціалу здібних дітей, потребує насамперед висвітлення сучасних методологічних підходів щодо розв'язання означеної проблеми засобами інновацій.

Разом з тим безсумнівними визнаються і такі факти, які свідчать, що соціальні умови можуть як стимулювати, так і гальмувати, а то й зовсім перекреслити все, що дає людині природа, що будь-які біологічні "допінги" не спрацьовують при абсолютно непридатному вихованні, за умов консервативних, застарілих методів навчання.

Обдаровані діти досить вимогливі до себе, часто ставлять перед собою цілі, яких не можна досягти в даний момент, що призводить до емоційного розладу і дестабілізації поведінки. Такі діти нерідко з недостатньою терпимістю ставляться до однолітків, що стоять нижче їх у плані розвитку здібностей. Ці й інші особливості таких учнів впливають на їхній соціальний статус, коли вони опиняються в положенні "несхвалюваних". Зрозуміло, слід домагатися зміни такої позиції, і, насамперед, це пов'язано з підготовкою самих педагогів.

На сьогоднішній день уже існують новітні способи виявлення обдарованих дітей, розробляються інноваційні програми допомоги їм у реалізації здібностей. Однак проблема діагностики й розвитку високообдарованих і талановитих дітей на всіх етапах навчання, проблема розуміння дітьми своєї обдарованості і особистої відповідальності за творчу самореалізацію існує.

У цьому зв'язку хочеться відзначити роботи відомого психолога, доктора психологічних наук Н.Лейтеса, чиї праці є суттєвим внеском у вивчення психіки обдарованих дітей. Ряд важливих психологічних принципів розвитку творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку сформулювали М.М. Подд'яков, Д.М. Узнадзе, О.В. Запорожець, О.М. Матюшкін [17].

Отже, система діагностики та роботи з обдарованими дітьми в дошкільному закладі - запорука розвитку обдарованості дошкільника. Вона потребує інноваційного підходу, нового осмислення проблеми.

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ІННОВАЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

2.1 Діагностика обдарованості дітей старшого дошкільного віку

Побудова інноваційної стратегії роботи з обдарованою дитиною передбачає її всебічне вивчення. Однак, попри всю важливість цього завдання, головна увага дослідників звертається не на комплексне обстеження обдарованої дитини, а на виявлення самого феномена обдарованості. Не заперечуючи потребу в розробці методик, спрямованих на ранню діагностику дитячої обдарованості, слід відмітити, що така робота може бути лише першим етапом у комплексному вивченні особливої дитини. Проблема полягає в тому, що звичайні тести розраховані на вивчення дітей з різним рівнем здатності, ще вивчаються. Тому обдарована особистість, потрапляючи у верхню частину шкали, виявляється частково виведеною за межі повноцінного вивчення - її високий результат жодним чином далі не диференціюється і майже не ранжується. Саме тому для лонгітюдного вивчення обдарованих дітей необхідна розробка інноваційних методик або специфічна модифікація старих.

Кількість досліджуваних дітей становила 10 осіб, які показали схильність до творчого, креативного розвитку. Дослідження тривало з вересня 2015 року по грудень 2015.

Експериментальне дослідження проводилось у три етапи:етап - проведення первинної діагностики та аналіз рівня потенціалу обдарованості дітьми старшого дошкільного віку;етап - здійснення корекційної роботи з учасниками експериментальної групи, спрямованої на підвищення рівня обдарованості у дітей;етап - проведення повторної діагностики та аналізу рівня творчого, розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку після роботи з підвищення рівня обдарованості та оцінка ефективності використаної інноваційної методики.

На початку І етапу експерименту було проведено обстеження рівня обдарованості у дітей старшого дошкільного віку експериментальної групи за допомогою інноваційної методики.

Для діагностики ми обрали одну з провідних інноваційних методик вивчення рівня обдарованості американського психолога Поля Торренса. Завдання підготовлені для практичної діяльності як педагога так і психолога з обдарованими дітьми.

Обдарованість визначається Торренсом як процес пошуку неординарних рішень, креативність, активність у досягненні нових знань, прагнення до розвитку [22].

Пропонований фігурний тест Е. Торренса складається з трьох завдань. Відповіді на всі завдання даються у вигляді малюнків та підписів до них. Час виконання завдання не обмежений, так як креативний процес передбачає вільну організацію тимчасового компонента творчої діяльності. Художній рівень виконання в малюнках не враховується.

Інструкція - опис до тесту Торренса, стимульний матеріал.

Субтест 1. «Намалюйте картинку». Намалюйте картинку, при цьому в якості основи малюнка кольорова овальна пляма, вирізана з кольорового паперу. Колір овалу вибирається самостійно. Стимульна фігура має форму і розмір звичайного курячого яйця. Так само необхідно дати назву своєму малюнку.

Субтест 2. «Завершення фігури».

Домалювати десять незакінчених стимульних фігур. А також придумати назву до кожного малюнку.

Субтест 3. «Повторювані лінії».

Стимульним матеріалом є 30 пар паралельних вертикальних ліній. На основі кожної пари ліній необхідно створити який-небудь (що не повторюється) малюнок.

Обробка результатів всього тесту передбачає оцінку п'яти показників по 10 балам за кожен з блоків: «швидкість», «оригінальність», «розробленість», «опір замикання» і «абстрактність назв».

«Швидкість» - характеризує творчу продуктивність дитини та потенціал обдарованості.

«Оригінальність» - найбільш значимий показник обдарованості. Ступінь оригінальності свідчить про самобутність, унікальності, специфічність творчого мислення тестованого.

«Абстрактність назви» - виражає здатність виділяти головне, здатність розуміти суть проблеми, що пов'язано з розумовими процесами синтезу та узагальнення.

«Розробленість» - відображає здатність детально розробляти придумані ідеї.

«Опір замикання» - відображає «здатність тривалий час залишатися відкритим новизні і різноманітності ідей, досить довго відкладати ухвалення остаточного рішення для того, щоб зробити розумовий стрибок і створити оригінальну ідею».

Підсумовуються бали, отримані при оцінці всіх п'яти факторів («швидкість», «оригінальність», «абстрактність назви», «опір замикання» і «розробленість»). Отриманий результат означає наступний рівень обдарованості по Торренсу:

-20 - нижче норми

-30 - норма

-40 - вище норми

-50 - відмінно

Провівши первинну діагностику, отримані дані заносимо до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Отже, ми можемо спостерігати, що дітей які мають показник нижче норми - 60 %, норма складає - 20 %, вищу норми має 20% дітей.

Найвищий показник обдарованості не має ніхто, але ті діти, які показали середній результат можуть розвивати в собі творчі та розумові здібності, а діти з низьким показником мають шанс, при правильно організованому навчанні, підвищити показники розвитку.

Тому, є необхідним розробка інноваційного підходу до навчання і виховання дітей, що мають підвищені навчальні можливості.

2.2 Система інноваційного підходу до навчання и виховання обдарованих дошкільників старшого віку

Найбільш сприятливий період для розвитку дитячого таланту - це дошкільне дитинство. Завдання педагога-дошкільника - знайти, розкрити та сприяти розвитку здібностей дитини новітніми сучасними засобами.

Мета інноваційної програми з розвитку у дітей обдарованості є: створення умов для побудови виховно-освітнього процесу, спрямованого на продуктивний психічний, інтелектуальний та творчий розвиток обдарованих дітей, реалізацію та вдосконалення їх здібностей.

Головні завдання програми:

. Розробити систему моніторингу та розвитку передумов обдарованості у дітей дошкільного віку.

. Виявити дітей з передумовами обдарованості.

. Скласти індивідуальні маршрути психолого-педагогічного супроводу обдарованих дітей.

. Координувати і інтегрувати діяльність фахівців і батьків у цьому напрямку.

. Розробити план заходів для розвитку творчих здібностей вихованців дитячого садка [20].

Вихідною передумовою для розвитку здібностей служать вроджені задатки.

Будь-які задатки, перш ніж перетворитися на здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Перші роки життя дитини - найцінніші для його майбутнього, і треба якомога повніше використовувати їх.

При створенні в дошкільному закладі сприятливих умов за період дошкільного дитинства дитина може пройти шлях від перших проявів схильності до яскравого розквіту здібностей, обдарованості.

Умовами для розвитку обдарованості є:

         наявність спеціально підготовлених висококваліфікованих педагогів додаткової освіти та вихователів;

         наявність багатої предметно-розвивального середовища, стимулюючої найрізноманітнішу діяльність дитини;

         створення атмосфери доброзичливості та піклування по відношенню до дитини, обстановки, що формує у дитини почуття власної значущості, заохочує прояв його індивідуальності;

         наявність особистісно-орієнтованої виховно-освітньої системи, що включає в себе розвиваючі програми за різними напрямами дитячої обдарованості, враховують як особистісні, так і вікові особливості дитини;

         введення системи психолого-педагогічного моніторингу, спрямованого на виявлення особливих здібностей дітей та відстеження їх подальшого розвитку;

         використання в роботі педагогів різних нетрадиційних методів і прийомів, ігрових технологій,