Материал: Вплив складових частин транспортних комплексів на навколишнє середовище в Україні

.5 Основні види відходів функціонування СТО та шляхи їх утилізації

В процесі експлуатації технічного обслуговування і ремонту рухомого складу автотранспорту на станціях технічного обслуговування утворюються різні промислові відходи, які за певних умов чинять шкідливий вплив на довкілля.

На рисунку 2. 1 Наведено структурну схему основних виробничих відходів СТО.

екологічний забруднення автомобіль транспортний

Рис. 2.1 - Структура виробничих відходів СТО [6]

У всьому світі і в Україні впроваджуються заходи по зменшенню шкідливого впливу відходів СТО на оточуюче середовище.

До складу спрацьованих нафтопродуктів входять спрацьовані моторні оливи, трансмісійні оливи, консистентні мастила, індустріальні мастила, а також нафтопродукти, якими миють агрегати і вузли.

Дослідження вчених показали, що об’єм спрацьованих олив і мастил залежно від модифікації автомобілів, їх технічного стану, умов роботи рухомого складу мають різний складу мають різний склад і можуть становити від 13 д 33% витрати свіжих. Раціональна організація збирання, зберігання і повторного використання на СТО спрацьованих нафтопродуктів має велике екологічне і економічне значення. Вона надає можливості не лише запобігти забрудненню довкілля нафтопродуктами, але і забезпечує раціональне споживання вихідної сировини їх виробництва - нафти.

Встановлено три групи збирання спрацьованих нафтопродуктів:

Оливи моторні спрацьовані - сюди входять і моторні оливи, які використовують в трансмісіях в суміші з індустріальними мастилами.

Мастила індустріальні спрацьовані - разом із виділеними із спрацьованих емульсій суміші індустріальних мастил, турбінних, компресорних.

Суміші нафтопродуктів спрацьовані - маються на увазі ті, що застосовують як миючі рідини: бензин, керосин, дизельне паливо, трансмісійні оливи.

Змішування спрацьованих олив і інших нафтопродуктів із продуктами нафтового походження не допускається. Для збирання відпрацьованих нафтопродуктів і їх заміни на автомобілях застосовують спеціальне обладнання: пересувні ємності, возики тощо. Найефективнішими є стаціонарні пости для зі спеціальними пристроями, які надають можливості механізувати процес зливання спрацьованих олив і промивних рідин. З метою забезпечення якісного збирання спрацьованих олив і промивних рід на СТО мають бути обладнані пункти збору. Розміщують їх при складах паливо мастильних матеріалів або на постах заміни мастил і промивки двигунів. Зібрані за групами нафтопродукті мають бути направлені на підприємства, які спеціалізуються на збирання нафтопродуктів та їх подальшій переробці.

Для запобігання попадання гальмівної рідини в навколишнє середовище необхідно в автопідприємстві використовувати для прокачування гальмівної системи автомобіля свіжою гальмівною рідиною спеціальну установку. Злиту при цьому відпрацьовану гальмівну рідину відстоюють і очищену часткову використовують повторно, а забруднену - утилізують.

На СТО в результаті застосування ацетиленових генераторів для зварювання і різання металу утворюються відходи карбіду кальцію. Погано організоване збирання, зберігання і утилізація цих відходів призводить до забруднення ґрунту і стічних вод. Зберігати відходи ацетиленових генераторів необхідно в металевих ящиках, конструкція яких надає можливості здійснювати завантаження транспортного засобу без витрат. Відходи ацетиленових генераторів можуть використовуватись у будівництві при проведенні штукатурних робіт і біління. Використання вказаних відходів не дає великою економії будівельних матеріалів, але сприяє раціональній утилізації відходів, що запобігає попаданню цієї шкідливої речовини у ґрунт і водойми у разі вивезення відходів у відвали. Для повної ліквідації на СТО відходів ацетиленових генераторів необхідно переходити на централізоване забезпечення ацетиленом.

На СТО у великих об’ємах зберігають сірчану кислоту для приготування електроліту акумуляторних батарей. У процесі ремонту батарей утворюється спрацьований електроліт - шкідлива для довкілля речовина, яка потребує нейтралізації. При експлуатації акумуляторних батарей у них утворюється свинцевий шлам, який випадає з анодних пластин активної маси. На дно акумуляторних батарей попадають також свинцевий пил і шматочки крихких свинцевих пластин. Середній вміст шламу у спрацьованій акумуляторній батареї становить від 15 до 25% її маси. До складу сухого шламу входить: свинцю 70%, сурми 1%, вісмуту 0,1% і міді 0, 2%. Тому мийка акумуляторних банок в місцях, де можливо попадання у стічні води або ґрунт залишків відпрацьованого електроліту і свинцевого шламу небезпечна і недопустима. Для нейтралізації кислот у відпрацьованих електролітів використовують будь-який лужний реагент. Найчастіше - вапно,вуглекислий кальцій і магній. Для збирання шламу застосовують спеціальну установку для миття акумуляторних банок. Щоб запобігти забруднення довкілля у процесі приготування та заливання в акумуляторні батареї електроліту також застосовуються спеціальні установки.

Після технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів на СТО накопичується велика кількість спрацьованих фільтруючих елементів, а також брудного ганчір’я. Фільтруючі елементи з фільтрів, які знімаються з автомобіля містять моторні оливи. У зонах обслуговування і ремонту автомобілів має бути налагоджена чітка організація збирання таких елементів і використання ганчір’я. зберігають названі відходи в закритих металевих ящиках під накриттям з метою запобігання попадання в них атмосферних опадів і подальшим забрудненням зливових вод нафтопродуктами. Найефективнішим заходом утилізації спрацьованих фільтруючих елементів і брудного ганчір’я є спалювання в котельнях.

Шляхи утилізації наведених вище виробничих відходів відомі і широко використовуються. В останній час значна увага приділяється розробленню методів утилізації зношених автомобілів і їх вузлів. Рішення цієї важливої з огляду екології задачі можливе, якщо її вирішення буде враховуватись на стадії розроблення нових моделей автомобілів і вибору матеріалів їх вузлів. Такий принцип прийнятий провідними автомобільними фірмами світу.

Важливим з екологічної та техніко-економічної точок зору є раціональне використання зношених автомобільних шин, які містять дефіцитну полімерну сировину (каучук), метал, технічний вуглець та інші наповнювачі. Традиційно зношені шини поновлюють накладанням нового протектора, ті шини, які не підлягають такому використанню, подрібнюють з подальшим виготовленням з кришки різних виробів, а також добавкою її в дорожні покриття. Використовують зношені шини цілими у спорудах для захисту берегів річок і морів від ерозії як бар’єри та огорожі автомобільних доріг, блоків для стін гаражів, майстерень, складів [6].

Загалом, утилізація відходів функціонування СТО, потребує дотримання норм та правил утилізації для кожного виду відходів. Не дотримання правил призводить, до потрапляння спрацьованих елементів в різні компоненти екосистем, найчастіше до ґрунту та водойм, порушуючи їх процеси функціонування.

Розділ 3. Вплив складових частин транспортних комплексів на здоров'я людини

Рівень забруднення атмосферного повітря домішками в значній мірі визначає стан здоров’я населення території. Несприятливий вплив надають домішки, в концентраціях, перевищуючих ГДК. Особливо небезпечні токсичні речовини, що мають яскраво виражений специфічний ефект: ті, що викликають алергічні реакції, теригенні, канцерогенні тощо. Встановлено, що захворюваність населення, проживаючого на територіях великих індустріальних вузлів і в зонах впливу промислових підприємств в 1,5-2 рази вище, ніж в найбільш віддалених районах.

Поблизу територій складових частин транспортних комплексів, де найбільш забруднена автомобільними вихлопами атмосфера, кількість захворювань органів дихання та інфекційних хвороб вища ніж на територіях на відстані 5 км. Переважну роль серед захворювань органів дихання грають гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів. Перш за все це стосується безпосереднього впливу газоподібних токсикантів та твердих частинок,що потрапляють через дихальні шляхи та шкіру.

При обслуговувані автомобілів на автозаправних станціях, СТО, автомобільних мийках обслуговуючий персонал піддається до найбільшого впливу від викидів автомобільного транспорту, так як безпосередньо з ними контактують. Найбільшої шкоди організму обслуговуючого персоналу завдають неорганічні форми з’єднань свинцю, що потрапляють до організму з пилом та викликають появу астми, бронхіту, судинної недостатності, порушення уваги. Перевищення концентрації газоподібних органічних з’єднань свинцю в робочій зоні провокує виникнення свинцевих анемій, еритропоезу, поліневриту, порушення засвоєння вітамінів, зниження імунітету та інші патології. Як правило обслуговуючий персонал складових частин транспортних комплексів мають онкологічні захворювання в 3-4 рази частіше.

Крім хімічного забруднення навколишнього середовища автомобіль створює шумове та вібраційне забруднення. На станціях по обслуговуванню автомобільного транспорту як правило досить шумно. Інтенсивне шумове забруднення може призвести до погіршення сну та агресивної поведінки обслуговуючого персоналу. Відомо, що перевищення шуму в 100 дБ викликає нервові розлади, дратівливість, при перевищенні 100 дБ настає так зване шумове "сп’яніння". Тривале перебування в місцях з перевищеним рівнем шуму викликає шумову хворобу з порушенням функцій центральної нервової системи, порушується динаміка процесів збудження в корі головного мозку, сповільнення психічних реакцій, послаблення уваги, зниження працездатності, слуху, виникнення неврозу. Через неможливість адаптації організму людини до шуму, необхідним заходом є регулювання шумового забруднення в робочих зонах [1].

При обслуговуванні автомобілів робітники наражаються на небезпеку, так як майже всі підприємства по обслуговуванні автотранспорту мають статус потенційно небезпечних. Для мінімізації негативного впливу на здоров’я обслуговуючого персоналу перш за все необхідно вдосконалити систему вентиляції, налагодити автоматизацію при ремонтних роботах, впровадити обов’язкове носіння спецодягу та виконувати норми по техніці безпеки.

Висновки

. Основним завданням сьогодення є проблема охорони та збереження навколишнього середовища. Автомобільний транспорт - один з наймасовіший видів транспорту в усьому світі для забезпечення потреб населення в перевезеннях на короткі та середні відстані, але саме автомобіль є одним із найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища.

Однією з основних проблем урбанізованих територій є зміна властивостей навколишнього середовища викликана негативним впливом автотранспортних засобів. Об'єктами забруднення є атмосфера, гідросфера та літосфера, тобто найважливіші компоненти середовища існування людини.

. Значного шкідливого впливу на довкілля завдає розвиток інфраструктури сервісного обслуговування автомобілів. Основні проблеми викликані розвитком інфраструктури сервісного обслуговування - це вилучення територій під будівництво АЗС, автомобільних мийок, гаражів і автостоянок, станцій технічного обслуговування автомобілів та утворення шкідливі відходів в результаті їх функціонування. Через недосконалість в організації, особливого значення для України набула проблема утилізації відходів з станцій технічного обслуговування автомобілів.

. Багатогранність впливу складових частин транспортних комплексів на здоров’я людини слід класифікувати за трьома основними напрямками: висока небезпечність при виконані технічних робіт; постійне перебування в місцях з підвищеною концентрацією вихлопних газів автомобілів; безпосередній контакт з небезпечними рідинами.

Для зменшення негативного впливу складових частин транспортних комплексів на навколишнє середовище та здоров’я людей перш за все необхідно: впровадити жорсткий контроль за дотриманням допустимих норм викидів в атмосферне повітря; встановити контроль за дотриманням екологічних норм при побудові та експлуатації транспортної інфраструктури; проводити постійний контроль за технічним станом автомобілів; вдосконалити конструкції паливної системи двигуна; використовувати більш якісні паливно-мастильні речовини, що мають меншу концентрацію домішок.

Список використаних джерел

1.      Бондаренко Е.В. Дорожно - транспортная екологія: учебное пособие / Е.В. Бондаренко, Г.П. Дворников. - О.: ГОУ ОГУ, 2004. - 113 с.

.        Волгушев А.Н. Автозаправочные станции: Оборудование. Эксплуатация / А.Н. Волгушев, А.С. Сафонов, А.И. Ушаков. - СПб.: ДНК, 2001. - 176 с.

.        Грибков У.М. Довідник з обслуговування для ТЕ і ТР автомобілів / У.М. Грибков, П.А. Карпекин. - М.: Россельхозиздат, 1984. - 233 с.

.        Дорогунцов С.І. Екологія: Підручник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик. - К.: КНЕУ, 2005. - 371 с.

.        Екологія автотранспорту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.newecologist.ru

.        Екологія та автомобільний транспорт. навчальний посібник / [Ю.Ф. Гутаревич, Д.В. Зеркалов, А.Г. Говорун та ін.]. - К.: Арістей, 2006. - 292 с.

.        Иванов В.А. Утилизация и вторичное использование отходов и сбросов от производственной деятельности предприятий и эксплуатации и транспортных средств / В.А. Иванов, С.В. Селшцев, В.В. Кулагин, 2000. - 14с.

.        Коссой Ю.М. Городской транспорт в зеркале экологии / Ю.М. Коссой // Энергия. - 2001, №11. - С. 64-68.

.        Курс лекцій з основ екології [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bib.convdocs.org/v32694

.        Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: підручник / О.А. Лудченко. - К.: Знання, 2004. - 478с.

.        Марков О.Д. Станции технического обслуживания автомобилей / О.Д. Марков. - К.: Кондор, 2008. - 536 с.

.        Навколишнє середовище: енциклопедичний словник - довідник .- М.: Прогрес, 1999. - 470 с.

.        Наилучшие доступные технологии и оценка воздействия на окружающую среду автозаправочных станций на стадии проектирования [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http://economics.open-mechanics.com/articles/1024.pdf

.        Напольский Р.М. "Технологічне проектування автотранспортних підприємств і станцій технічного обслуговування": Підручник для вузів / Р.М. Напольский. - М.: "Транспорт", 1985. - 231 с.

.        Овчаров А.В. Конспект лекций по дисциплине "Безопасность жизнедеятельности" / А.В. Овчаров. - Х.: ХНАГХ, 2008. - 167 с.

.        Підземні гаражі та автостоянки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://allofremont.com.ua/podzemnye_garazhi_i_avtostoyanki_50

.        Ринок АЗС України:гравці сфери впливу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://swinomatka.wordpress.com

.        Собкевич О.В. Модернізаційні пріоритети реформування транспортно-дорожнього комплексу в Україні / О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко, О.Ю. Ємельянова. - К.: НІСД, 2013. - 32 с.

.        Стативко В.Л. Автотранспорт окружающая среда. Газовая промышленность / В.Л. Стативко. - 2002. - 23 с.