Економічний ефект застосування частотних перетворювачів:
Економія електроенергії в насосних, вентиляторних, компресорних та інших агрегатах до 50% шляхом підтримки електродвигуна в режимі оптимального ККД;
Збільшення обсягу та підвищення якості продукції, що випускається, а також продуктивності виробничого обладнання;
Зниження зносу механічних ланок і продовження терміну служби технологічного обладнання та комутаційної апаратури внаслідок поліпшення динаміки роботи електроприводу.
Законодавство про охорону праці складається з Закону України „Про охорону праці", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Закон України “Про охорону праці” визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Кодекс законів про працю України (КЗпП України) визначає правові засади та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці.
КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального та культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни та поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Правове регулювання охорони праці здійснюється главою XI “Охорона праці” та статтями інших глав КЗпП України: “Трудовий договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праця жінок”, “Праця молоді”, “Професійні спілки”, “Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загально- обов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (страхування від нещасного випадку).
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Деталізація і конкретизація основних положень законодавства України з охорони праці здійснюється нормативно-правовими актами з охорони праці.
Закони суміжні із законодавством про охорону працю наступні.
Закон України “Про Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно- епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно- епідеміологічного нагляду в Україні.
Закон встановлює необхідність гігієнічної регламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та їхньої державної реєстрації, вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій, гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях, вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки тощо.
Закон України “Правила пожежної безпеки в Україні” визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей.
Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і відшкодування шкоди.
Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на території України, має право на захист від впливу іонізуючих випромінювань. Це право забезпечується здійсненням комплексу заходів щодо запобігання впливу іонізуючих випромінювань на організм людини вище встановлених дозових меж опромінення, компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючих випромінювань.
Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” – є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.
Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.[12]
Згідно ГОСТ 12.0.003 - 74 небезпечні і шкідливі виробничі фактори ділять на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
З числа небезпечних і шкідливих фізичних факторів при експлуатації вантажопідіймальних машин виділяють:
рухомі машини і механізми;
незахищені рухомі елементи механізмів;
переміщувані вантажі;
руйнуються конструкції;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини;
відсутність або недостатність природного освітлення;
гострі кромки, задирки і шорсткість поверхонь виробів і обладнання;
розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);
Хімічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори не пов'язані з роботою вантажопідіймальних машин, а визначаються навколишніми умовами, в яких знаходиться машина. Виняток становлять вантажопідйомні машини з приводом від двигуна внутрішнього згоряння.
Біологічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори при експлуатації вантажопідіймальних машин відсутні.
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори за характером дії ділять на фізичні і нервово-психологічні перевантаження. Фізичні навантаження ділять на: статичні і динамічні; нервово–психологічні: розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці.
Незахищені рухомі машини і механізми:
вантажний візок;
підвіска крюкова;
поворотна платформа;
вали електродвигунів і редукторів;
барабан;
зубчасті колеса при попаданні в небезпечну зону працюючого можуть привести до травми або смертельного випадку;
Для виключення контакту людини з небезпечною зоною застосовуються огороджувальні Засоби захисту: кожухи, щити, решітки, сітки на жорсткому каркасі, Корпуси електродвигунів та редукторів, а також попереджувальні та вказуючі плакати.
Підвищений рівень шуму при роботі зубчастих передач, підшипників кочення, обертанні неврівноважених частин машини викликає загальне стомлення, призводить до погіршення слуху, послаблює увагу, уповільнює психофізичні реакції.
Зменшення рівня шуму практично досягається[12]:
заміною зворотно-поступального переміщення обертовим;
підвищенням якості балансування обертових деталей;
підвищенням класу точності виготовлення деталей;
поліпшенням змащування;
заміною підшипників кочення на підшипники ковзання;
використанням негучних матеріали (наприклад, пластмаси);
використанням вібродемпфуючих матеріалів (мастики);
здійсненням віброізоляції машин від фундаменту;
використанням гнучких сполучень;
використанням зубчатих передач з спеціальним профілем або заміною їх на малошумні передачі (клинопасову, гідравлічну).
За ГОСТ 12.1.003-83 «рівень звукового тиску на робочому місці при помірно напруженій праці і легкої категорії робіт 70 дБ а». [13]
Підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якої може статися через тіло людини при випадковому дотику до струмоведучих частин машини, неізольованому струмоводу призводить до місцевих (електричні опіки, механічні пошкодження, електроофтальмія) і загальним електротравм (електричним ударам). Заходами захисту від ураження електричним струмом є: огорожа неізольованих струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, подвійна ізоляція, захисне відключення, застосування попереджувальних і заборонних плакатів.
Недостатня освітленість на робочому місці призводить до погіршення зору, зниження безпеки робіт. При недостатності природного освітлення застосовуються джерела штучного світла: лампи, прожектора, спеціальні освітлювальні установки. За ГОСТ 27584-88 [14] освітленість на вантажно-розвантажувальних майданчиках в зоні роботи крана і на вантажозахоплювальному пристрої на будь-якому рівні його підйому і переміщення в горизонтальній площині повинна бути не менше Ен = 10 лк від зовнішньої освітлювальної установки. Освітленість від зовнішніх освітлювальних установок 0.9 *(Ен •К), [К-коефіцієнт запасу].
Фізичні та нервово – психологічні перевантаження призводять до швидкого стомлення, ослаблення уваги, уповільнення реакцій. Для зменшення перевантажень необхідно: підвищувати комфортність місць операторів; застосування вентиляції (кондиціонування). Освітленість на робочих поверхнях пульта і важелях управління повинна бути на менше 20лк (ГОСТ 27584-88 [14]