Материал: Виготовлення жіночих брюк

1.5.1 Розрахунок ефективності вибраних методів обробки

Ринкова економіка ставить перед підприємствами швейної промисловості України завдання щодо випуску конкурентоспроможної продукції за рахунок впровадження у виробництво новітніх технологій та сучасного обладнання.

Ефективність методів обробки визначено їх комплексною оцінкою. Аналіз кожного методу включає оцінку його по трудомісткості, структури операцій, технічної досконалості устаткування, можливості використання послідовно-паралельних і послідовних методів обробки, ресурсозберігаючих технологій, факторів забезпечує підвищення продуктивності праці і якості обробки та ін.

Економічну ефективність застосування нового високопродуктивного устаткування чи нових методів обробки потрібно визначити за наступними показниками: зниження трудомісткості обробки та зростання продуктивності праці.[3]

Таблиця 1.11

Метою вибору технологічної обробки брюк з застосування ефективного способу обробки. З наведених двох, я обрала 1 спосіб, завдяки спеціальному обладнанню я зекономлю час на обробку даного вузла.[3]

спосіб 2 спосіб

. 1.

. 2.3.

Рис. 1.1

2. Організація виробництва

.1 Обґрунтування та вибір потоку

Потоком називається така форма організації виробничих процесів, при яких усі операції на виробничих місцях виконуються в визначений, заздалегідь встановленій технологічної послідовності з заданою кількістю робочих та устаткування. Це передова прогресивна форма організації виробництва. Тип потоку-це комплексна характеристика, яка визначена організаційною структурою, характером переміщення напівфабрикатів, використаними транспортними засобами, способом захисту і т.д.

У швейних цехах використовують потоки таких типів: групові, агрегатні, агрегатно-групові, конвеєрні ритмічні, конвеєрні з вільним ритмом.

Групові потоки характеризуються виготовленням виробу та розташуванням робочих місць у спеціалізованих групах по паралельній обробці деталей та вузлів.

Агрегатний потік характеризується вільним ритмом роботи, ручною передачею напівфабрикатів між столами, або в поєднанні с другим транспортним обладнанням.

Ритмічні конвеєрні потоки використовують в монтажних секціях потоків середній потужності по виготовленню верхнього одягу.

На сьогодні найчастіше використовують агрегатно-груповий потік, яких в різних стадіях обробки виробу має характеристики притаманні груповому-агрегатному потоку.

2.2 Попередній розрахунок потоку

Попередній розрахунок потоку проводиться на основі таких вихідних даних:

Кількість робочих у бригаді7ч.

Трудомісткість виготовлення2362 (с)

Тривалість зміни 28800 (с)

При послідовно асортиментному запуску моделей в потік такт визначається за формулою:

(см)

Детакт потоку (вимірюється(с…))

Т-затрата часу, необхідна для виготовлення одного виробу(трудомісткість),(вимірюється(с…));задана кількість робочих в потоці;тривалість зміни (вимірюється (с…));

Мсм - заданий випуск виробу за зміну (вимірюється (с…)).

В даному курсовому проекті такт розраховується згідно Твир.(трудомісткість жіночих брюк ) • Nробітників( кількість робітників у потоці)

337,5

Тип потоку визначає основна умова узгодження:

Для агрегатно - групових потоків

∑tорг.=*(1,1…1,15)* к*с

деtорг. - сумарний час неподільних операцій, які складають організаційну операцію (с);

,9…1,15 - відхилення від такту;

к - кратність організаційної операції;

с - цикл узгодження (при ПАЗІ ( послідовно - асортиментний запуск ) с=1).

∑tорг.=337,5*(0,9…1,15)*1*1=(303,7…388,1)с

при к=2 (607,5…776,2)

при к=3 (911,2…1164,4)

Попередній розрахунок кількості робітників в агрегатно-групових потоках

Таблиця 2.1

зап.= =0,5;Nп/п==506; Nз/п=  =0,4;монт. ==3,2; Nозд.

2.3 Розробка технологічно - організаційної схеми розподілу праці

Згідно технологічної послідовності обробки брюк, розрахунків потоку, параметрів потоку, вибору кількості робітників складаємо схему розподілу, яку наведено в таблиці 2.2.

Розробка технологічно - організаційної схеми розподілу праці.

Таблиця 2.2

2.4 Аналіз схеми розподілу праці

Для оцінювання завантаження потоку розробляють діаграму синхронності [19]. Розраховують коефіцієнт завантаження потоку в цілому:

Кзав.===1,0

К зав.=1,0, тому вважаємо, що потік узгоджено вірно.

Для оцінювання завантаження потоку розробляємо графік синхронності.

Діаграма синхронності показує завантаженість операцій та спеціалізацію робіт.

Монтажний графік наочно виявляє структуру потоку, послідовність руху деталей у потоці, наявність кратних операцій, порядок запуску в потоці, взаємозв’язок між операціями.

Висновок завантаження потоку=1,0

2.5 Розрахунок техніко-економічних показників

Для розрахунків ТЕП розробляється в таблиці 2.3. та 2.4. робочої сили потоку

Таблиця 2.3 - Розподіл неподільних операцій за спеціальностями та операціями

Таблиця 2.4 - Зведена таблиця робочої сили потоку

1.Розраховуємо працю на одного робітника в зміну:

ППст.=ППст.==1,8

2.Середній тарифний розряд:

∑Тср.=∑Тср.==2,8

.Середній тарифний коефіцієнт:

ср.=Qср.==1,8

4.Кошторис обробки одиниці виробу:

Свир.= Свир.==2,4

Де ДТС1-добова тарифна ставка 1-розряду=3,81

Коефіцієнт механізації потоку:

Кмех.=Кмех.=

5.Коефіцієнт використання обладнання:

Кв.обл.=Кв.обл==

Де nm - кількість обладнання в потоці, яке обчислюється згідно планування потоку.

3. Управління якістю продукції

Основним завданням кожного підприємства є якісний випуск продукції.

Під контролем якості розуміють перевірку відповідності показників якості продукції встановленим вимогам.

Контроль якості швейних виробів здійснюється органолептичними і вимірювальним методами:

Контроль може бути суцільний і вибірковий. Метод контролю якості відображений в Гості-82 «Швейні вироби. Метод контролю якості »

Якість продукції визначає відділ технічного контролю (ВТК)

Основними завданнями відділу технічного контролю є:

. Запобігти випуск продукції невідповідної вимогам технічної документації, умовам договору

. Зміцнення виробничої дисципліни, підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якістю продукції, що випускається.

. Технічний контроль поділяється на:

Вхідний - контроль якості продукції постачальника

Міжопераційний - контроль якості напівфабрикатів, що пройшли закінчений етап обробки

Операційний - контроль продукції під час виконання технологічної операції;

Інспекційний - контроль, здійснюваний спеціально уповноваженими особами з метою перевірки ефективності раніше виконаного контролю.

На якість продукції впливає ряд факторів:

.Верстати, обладнання;

. Професійна майстерність; навички, здоров'я працівника;

. Характер виробничого процесу, його інтенсивність, ритмічність;

. кліматичне стан навколишнього середовища і виробничих приміщень приміщень;

. Інтер'єр і виробничий дизайн;

. Морально-психологічний клімат у виробничому колективі;

. Стан матеріально-соціального середовища працюючих.

Управління якістю продукції повинно здійснюватися автоматично, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю продукції, що надає собою організовану систему, чітко розподіляє відповідальність, процедури, процеси і ресурси, необхідні для управління якістю.

Основним результатом створення комплексної системи управління якістю продукції є розробка управління якістю та перехід від традиційної функції контролю якості готової продукції до контролю на підготовчих стадіях.

Складовою частиною комплексної системи управління якістю продукції стала система бездефектного виготовлення продукції і здача її відділу технологічного контролю з першого пред'явлення. Розвитком і доповнення цієї системи стала система бездефектного праці, сутністю якої є те, що поряд з оцінкою якості праці робітника оцінюється якість праці всіх працівників, що мають відношення до процесу виробництва даного виробу - конструкторів, технологів, плановиків і керівників.

У різні періоди в промисловості знайшли застосування і інші системи: КАНАРСПП (якість, надійність, ресурс з першого пред'явлення НОРМ, що охоплює етапи проектування, виробництва за допомогою ЕОМ. Комплексна система управління якістю продукції носить назву комплексної внаслідок того, що забезпечує єдиний підхід до вирішення проблеми якості. У ній ув'язані технічні, економічні, соціальні та організаційні заходи.

4. Охорона праці, техніка безпеки, охорона навколишнього середовища

одяг обробка потік якість

Всі робітники, що надходять на виробництво, незалежно від їх кваліфікації та стажу роботи повинні пройти вступний загальний інструктаж з техніки безпеки та виробничої санітарії. При загальному інструктажі прийнятих робітників знайомлять з призначенням підприємства, цехів, з характером роботи, розповідають робочим про значення техніки безпеки: роз'яснюють їм необхідність знання і виконання правил безпеки. Робочим потрібно розповісти про необхідність постійної наявності набору медикаментів в аптечці і використанні ними. Інструктаж з цього розділу повинен проводити компетентний медичний працівник.

Працюючі на ручних операціях повинні дотримуватися таких правил:

. Бути уважними, оскільки при неправильному користуванні обладнанням, інструментами можна піддати себе та інших травмування.

. Стежити за справністю інструменту;

. Про всі помічені порушення потрібно повідомити адміністрації та вимагати усунення причин, які можуть викликати нещасний випадок.

. Забороняється розвішувати на проводах нитки, ганчірки, ремінці, так як можна викликати коротке замикання, пожежу.

Працюючі на спеціальних та сточуємо машинах повинні дотримуватися таких правил:

. Стежити за справністю машини, інструментів і пристосувань;

. При роботі на ґудзиковій машині необхідно користуватися запобіжним екраном;

. Не слід класти ножиці близько обертових частин машини

. Забороняється проводити чистку і змазку машини на ходу, забороняється надягати ремінь на шків машини на ходу.

Працюючі з електричними прасками повинні дотримуватися таких правил:

. Бути уважними при включенні електричного праски, триматися тільки за ручку рубильника.

. не торкатися до струмопровідних частин праски. При неправильному і невмілому поводженні з електричним праскою можна піддати себе небезпеці.

. Стежити за електричним праскою: замикання на корпусі можна виявити по легкому поколювання рук;

. Стежити під час роботи, щоб шнур не торкався праски, так як на шнурі може обгоріти ізоляція.

У виробничих приміщеннях необхідно дотримуватися всіх правил внутрішнього розпорядку. Приходити на роботу слід не менше, ніж за п'ять-п'ятнадцять хвилин до початку роботи і підготувати робоче місце та обладнання до роботи (змастити і почистити машину, розігріти праску або прес, перевірити справність обладнання і т.д.) Підходити до робочих місць слід тільки через встановлені проходи.

До роботи на пресах допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право роботи на пресах. При роботі на пресі потрібно остерігатися попадання руки між подушками преса. У разі виявлення несправності роботу слід припинити і повідомити про це майстра або начальникові цеху. Не можна залишати прес включеним без нагляду.

На будь-якому швейному підприємстві є велика кількість електроустаткування, вимірювальної техніки і автоматики. Основними заходами щодо попередження електротравматизму є: подвійна ізоляція, блокування апаратів і огорож для запобігання доступу до струмоведучих частин, застосування попереджувальної сигналізації та ін.

Спочатку виробничої революції (початок XX в.) Загострився конфлікт між людиною і природою.

Викиди підприємств легкої промисловості становлять 20% від усіх підприємств. Річний обсяг скидання стічних вод становить 200 млн. М. Річні викиди містять бензин, етил ацетат, аміак сірководень і т.д.

Тому необхідно створювати сприятливі умови для навколишнього середовища, захищати біосферу від антропогенного впливу.

Дослідження повітряної сфери показують, що в швейному виробництві залежно від виду використовуваної сировини і характеру технологічного процесу, в робочу зону виділяються пил, шкідливі гази, надлишкове тепло.

З метою зниження шкідливих виділень, необхідно щоб всі машини були оснащені місцевою витяжною вентиляцією. Процес чищення обладнання та приміщення фабрики слід механізувати за допомогою пересувних пилососів або централізованих вакуумних установок, що забезпечують чистоту повітряної сфери та збереження ручної праці.

Для збереження сировинних відходів на всіх стадіях виробництва необхідно впроваджувати мало- і безвідходні технології, а також максимально використовувати відходи основного виробництва безпосередньо на даному підприємстві. Необхідно організувати збір виробничих відходів для їх вторинного використання, виготовлення з них товарів народного споживання і виробів виробничо-технологічного призначення.

Висновок

Метою даного курсового проекту є розробка технологічного потоку з виготовлення брюк жіночих.

Обрана модель відповідає сучасному напрямку моди. Виріб надійно в експлуатації на протязі всього періоду шкарпетки і безпечно в користуванні. Рівень якості моделі визначається відповідністю, що пред'являються споживчим та промисловим вимогам.

Всі матеріали, фурнітура та швейні нитки за своїми властивостями, розмірним ознаками, зовнішнього вигляду і кольору відповідають моделі, один одному і напрямку моди. Також при виборі матеріалів були враховані технологічні особливості обробки.

При виготовленні моделі були обрані промислові методи обробки, що дозволяють застосовувати нові високоефективне обладнання і засоби малої механізації, а також інше обладнання, що забезпечують високу якість виробу і дозволяє підвищити продуктивність праці і скоротити витрати часу.

На основі вибраних методів обробки були складені технологічна послідовність схема розподілу праці. Аналіз графіка синхронності показує, що потік узгоджений правильно. Коефіцієнт синхронності дорівнює одиниці. Діаграма синхронності показує спеціалізацію робочих місць. Монтажний графік наочно виявляє структуру потоку, послідовність деталей в потоці, порядок запуску деталей. На підставі монтажного графіка було вирішено, що потік буде агрегатно-груповим.

Література

1.      Є.Я. Борецька «Технологія виготовлення легкого жіночого та дитячого одягу», 1991 р.

.        Батрченко. Н.В., Головінов. В.П., Каменєва. Н.М. «Технологія виготовлення жіночого одягу» 2000 р.

.        Савостицкий А.В., Меликов Е.Х. «Технология швейных изделий» 1982.

.        Зак И.С., Горохов И.К. «Справочник по швейному оборудованию» 1981.

.        Лазур. К.Р. «Швейне матеріалознавство»2004 р.

.        Бузов Б. А. и др. «Материаловедение швейного производства» 1986.

.        Пожидаев Н. Н. и др. «Материалы для одежды» 1975.

.        Кучер В.О., Степура А.О. «Обладнання швейного виробництва» 2001р.

.        Исаев В.В. «Оборудование швейных предприятий» 1989.

Додатки

Замальовка моделі

Схеми обробки моделі