Суддею місцевого суду Печерського району м. Києва за дрібне розкрадання державного майна Пронька піддано штрафу на суму 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Через два місяці в Солом’янському районі м. Києва його було затримано за таємне викрадення гаманця у Сокальської. За це Пронька було засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
128
Ознайомтеся зі ст. 51 КАП та ст. 185 КК і визначте юридичну природу штрафу у кожному з цих випадків.
Шумський, керуючи в нетверезому стані автомашиною «Москвич», що належала Рукавишникову, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого машина перекинулася. Рукавишникову заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Шумський засуджений до 1 року виправних робіт з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Розглянувши справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вирок місцевого суду в частині позбавлення права керувати транспортними засобами скасував. При цьому він послався на те, що півроку тому Шумського за керування транспортними засобами в стані сп’яніння уже позбавлено такого права строком на два роки і тому призначати покарання такого ж виду необхідності не було.
Чи правильно вирішив справу апеляційний суд?
За крадіжку державного майна Борецького було засуджено за ч. 1 ст. 81 КК 1960 р. до 1 року 6 місяців виправних робіт з відбуванням їх за місцем роботи. Через 4 місяці, визнавши, що він злісно ухиляється від відбування покарання, суд змінив йому невідбутий строк виправних робіт на позбавлення волі. Чи можна вважати в цьому випадку позбавлення волі кримінальним покаранням, що призначається за злісне ухилення від відбування виправних робіт? У чому полягає відмінність між положеннями ч. 2 ст. 30 КК 1960 р. і ч. 2 ст. 389 КК 2001 р.?
Колесника, що працював заступником декана одного з факультетів медичного інституту, визнано винним у одержанні хабара, вчиненому повторно. За ч. 2 ст. 368 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виховними функціями, на строк 3 роки. Одночасно за вироком суду його позбавлено звання капітана медичної служби запасу, вченого
129
звання доцента та наукового ступеня кандидата медичних наук.
Дайте оцінку рішенню суду щодо позбавлення Колесника військового звання, вченого звання та наукового ступеня.
Заступника начальника райвідділу внутрішніх справ Покотила засуджено за перевищення влади, що супроводжувалося насильством, за ч. 2 ст. 365 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Крім того, суд позбавив Покотила спеціального звання «майор міліції», а також вніс подання про позбавлення його державних нагород.
Варіант. Покотила засуджено за заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження колишній дружині за ч. 2 ст. 122 КК.
Яка юридична природа позбавлення спеціального звання і державних нагород? Чи можна вважати, що суд правильно призначив Покотилу додаткове покарання?
Свирид, керуючи власним автомобілем «Жигули-21013», на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно збив та переїхав Козлова, який від одержаних ушкоджень помер на місці події. За ч. 1 ст. 115 КК його було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. У вироку суду також зазначено, що автомобіль як знаряддя злочину підлягає конфіскації. Вважаючи вирок суду неправильним, Свирид подав апеляцію, в якій просив змінити вирок, виключивши з нього припис щодо конфіскації автомобіля, оскільки за умисне вбивство без обтяжуючих обставин конфіскація майна законом не передбачена. Чи підлягає апеляція задоволенню?
Вироком місцевого суду Вовченка було засуджено за не- надання допомоги особі, яка перебувала в небезпечному для життя стані, до штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На цей вирок Вовченко подав апеляцію, в якій просив замінити штраф арештом на мінімальний строк, оскільки останній також передбачений в санкції ч. 1 ст. 135 КК, а для нього ця міра покарання є більш прийнятною.
Чи може бути задоволена апеляція Вовченка?
130
Лікар-терапевт Писарчук на прохання своєї знайомої Злот- ник зробила у неї на квартирі кримінальний аборт Кутовій. За
ч. 1 ст. 134 КК її було засуджено місцевим судом до обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права займатися медичною практикою на 3 роки. В апеляції Писарчук просила замінити обмеження волі штрафом і не застосовувати до неї додаткове покарання у виді позбавлення права займатися медичною практикою, оскільки останнє не передбачене санкцією ч. 1 ст. 134 КК.
Дайте оцінку рішенню місцевого суду і доводам апеляції.
Кривенко була засуджена за крадіжку без обтяжуючих обставин до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців з відрахуванням у доход держави 20% заробітку. Через 2 місяці після початку відбування цього покарання вона самовільно залишила місце роботи, виїхала за межі України і повернулася назад через півроку.
Як має бути вирішене питання про відповідальність Кривенко?
Інваліда III групи Дсм янснка було засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до виправних робіт на строк 1 рік 6 місяців. В апеляції він просив замінити виправні роботи на штраф, посилаючись на інвалідність. Потерпіла Зубенко у запереченні на апеляцію просила залишити вирок без змін, зазначивши, що Дем’яненко фактично працює і його інвалідність не може перешкодити відбуванню покарання даного виду.
Варіант. Дем’яненко став інвалідом II групи через місяць після постановления вироку. Як має бути вирішена справа?
Зайцеву засуджено за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в сфері торгівлі на строк 3 роки.
На цей вирок прокурор подав апеляцію, в якій вказав, що оскільки суд призначив додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати «будь-які посади в сфері торгівлі» з порушенням закону, то воно має бути виключене з вироку.
Як має бути вирішена справа апеляційним судом?
131
Кравчук, не маючи права на керування транспортними засобами, в нетверезому стані керував мотоциклом. На повороті він не впорався з керуванням і наїхав на залізобетонну опору, що призвело до загибелі пасажира Іщенка. За цей злочин його було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вважаючи, що додаткове покарання призначене йому безпідставно, оскільки він і так не мав права на керування транспортними засобами, Кравчук подав апеляцію, в якій просив апеляційний суд виключити з вироку додаткове покарання.
Чи підлягає апеляція задоволенню?
Старший бухгалтер одного з цехів кондитерської фабрики Федченко, маючи вільний доступ до готової продукції і сировини, викрав з цеху 0,5 л коньяку, 0,5 л спирту, 1 кг 400 г цукерок та інших кондитерських виробів на суму 186 грн. Судом його засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з контролем за матеріальними та грошовими цінностями, у тому числі посаду бухгалтера, на строк 3 роки.
Прокурор подав апеляцію, вважаючи, що додаткове покарання призначене Федченку з порушенням вимог ст. 55 КК. Чи підлягає апеляція задоволенню?
Федорчук засуджена за ч. 1 ст. 140 КК до обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися медичною практикою на строк 3 роки. У своїй апеляції адвокат засудженої просив виключити з вироку покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (медичною практикою), оскільки поряд з обмеженням волі воно передбачене в санкції ч. 1 ст. 140 КК як альтернативне основне покарання і суд не мав права призначати за один злочин обидва покарання одночасно.
Чи підлягає апеляція задоволенню?
132
Ковтун було засуджено за ч. 1 ст. 226 КК до громадських робіт на строк 160 годин з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей, на строк 3 роки. Розглянувши справу за апеляцією засудженої, апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного їй покарання змінив: замість громадських робіт призначив штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і виключив з вироку покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням грошових або товарних цінностей.
Чи мав право прийняти таке рішення апеляційний суд?
За привласнення чужого майна в особливо великих розмірах Горобця засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Серед майна був жилий будинок у сільській місцевості, в якому Горобець та його сім’я постійно проживали.
Вважаючи, що жилий будинок не підлягає конфіскації, Горобець подав апеляцію на вирок місцевого суду в цій частині. Чи підлягає апеляція задоволенню?
Доценка було засуджено за ч. З ст. 301 КК за збут відео- продукції порнографічного характеру, вчинений повторно, до позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією порнографічної відеопродукції та з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 3 роки. Крім того, у нього був конфіскований як знаряддя злочину автомобіль «Форд Скор-піо». Доценко подав апеляцію, в якій просив змінити кваліфікацію його дій та пом’якшити покарання.
Розглянувши справу, апеляційний суд скаргу задовольнив: кваліфікував дії Донченка за ч. 2 ст. 301 КК без
інкримінування обтяжуючої обставини «повторно», знизив основне покарання до 3 років позбавлення волі і виключив з вироку припис щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю. Він також скасував рішення місцевого суду щодо
133
конфіскації автомобіля, оскільки у справі не доведено, що автомобіль використовувався як знаряддя для збуту порнографічних відеокасет. Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.
Вироком місцевого суду Гребеня засуджено за ч. 3 ст. 289 КК до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На вирок суду адвокат засудженого подав апеляцію, в якій просив апеляційний суд змінити вирок місцевого суду і не призначати додаткового покарання - конфіскації майна. Основний довід апеляції: Гребінь незаконно заволодів транспортним засобом (автомобілем «Опель-Омега») не з корисливою метою, а для того, щоб доїхати до іншого міста; таке заволодіння не може розглядатись як корисливий злочин, а тому відповідно до ч. 2 ст. 59 КК не повинно тягти за собою покарання у виді конфіскації майна.
На апеляцію адвоката прокурор подав заперечення, в яких зазначив, що конфіскація майна призначена Гребеню у повній відповідності з законом, оскільки санкція ч. З ст. 289 КК передбачає це додаткове покарання як обов'язкове. Яке рішення має прийняти апеляційний суд?
Військовим судом гарнізону старшого лейтенанта Гри- цюка засуджено за ч. 1 ст. 424 КК до обмеження волі на строк 3 роки. У своїй апеляції він просив військовий суд регіону врахувати конкретні обставини, за яких він допустив перевищення влади, позитивні дані про його особу, і призначити замість обмеження волі службові обмеження для військовослужбовців.
Чи може військовий суд регіону задовольнити апеляцію Гри- цюка без застосування ст. 69 КК?
Після святкування свого дня народження Колотовкін, якому в цей день виповнилося 18 років, узяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки Колотовкін наніс два удари ножем в груди Федюку і один удар в живіт Шпарику. Федюк помер у лікарні наступного дня, а Шпарик — за п’ять днів.
134
Колотовкіну пред’явлено обвинувачення за п.п. 1, 7 ч. 2 ст. 115 КК.
Чи може суд у разі визнання Колотовкіна винним за пред’явленим звинуваченням призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі?
Безуглий, керуючи власним автомобілем, перевищив дозволену швидкість і вчинив наїзд на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід дістав середньої тяжкості тілесне ушкодження. За ч. 1 ст. 286 КК Безуглого засуджено до арешту на строк 6 місяців.
В апеляції Безуглий просив призначити замість арешту виправні роботи, оскільки, хоча йому виповнилось 62 роки, він продовжує працювати слюсарем-сантехніком, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання.
Яке рішення за апеляцією Безуглого має прийняти апеляційний суд?
Звільнення від покарання та його відбування як окремий інститут кримінального права: юридична природа, основний кримінально-правовий зміст, відмінність від звільнення від кримінальної відповідальності.
Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від покарання та його відбування в КК України і в теорії кримінального права.
Звільнення від покарання: специфічний кримінально- правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.
Звільнення від подальшого відбування покарання: специфічний кримінально-правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.
Заміна покарання більш м’яким: специфічний кримінально-правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.
Пом’якшення призначеного покарання: специфічний кримінально-правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.
135
Особливості звільнення від покарання та його відбування на підставі закону України про амністію та акта про помилування.
ЗАДАЧІ:
Шлапак був засуджений за ст. 861 КК 1960 р. за розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах шляхом шахрайства до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. До початку відбування ним покарання набрав чинності КК 2001 р. Згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК 2001 р. тепер злочин Шлапака визнається вчиненим у великих розмірах.
Варіант. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК 2001 р. злочин Шлапака також визнається вчиненим в особливо великих розмірах.
Ознайомтеся зі ст. 861 КК 1960 р., ст. 190 та п. 10 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р.
Чи повинна бути знижена призначена Шлапаку міра покарання?
15-річний Рудик у 2000 році вчинив злісне хуліганство (хуліганські дії, що відзначалися за своїм змістом особливою зухвалістю) та вбивство з необережності. За ч. 2 ст. 206 КК 1960 р. він був засуджений до позбавлення волі на строк З роки, за ст. 98 КК 1960 р. — до позбавлення волі на строк 2 роки і за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання Рудиком набрав чинності КК 2001 р.
Варіант. За сукупністю злочинів Рудик був засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки.
Ознайомтеся зі статтями 98, 206 КК 1960 р., ч. 1 ст. 296 та п/п
г) п. 1 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» КК
2001 р.
Яке рішення щодо Рудика має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?
У 1999 році Рябошапка, перебуваючи в залі судового засідання, висловив погрозу вбивством судді та образив прокурора. За ст. 1762 КК 1960 р. його було засуджено до
136
позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, за ст. 1891 КК 1960 р. — до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців і за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 3 роки. Через 1 рік 2 місяці після початку відбування покарання Рябошапкою набрав чинності КК 2001 р.
Варіант. За ст. 1762 КК 1960 р. і за сукупністю злочинів Ря- бошапка був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки. Яке рішення щодо Рябошапки має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?
Гунько, припиняючи спробу Камова і Міщенка незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На досудовому слідстві і під час судового розгляду Гунько давав правдиві показання стосовно фактичної сторони скоєного ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаювався. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності з будь-яких підстав, вважаючи, що діяв в межах необхідної оборони. Матеріалами справи встановлено, що Гунько позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, понад 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.
Чи може Гунько у випадку його засудження за ст. 124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК?
Через 4 роки 6 місяців після вчинення Беровою привласнення чужого майна проти неї була порушена кримінальна справа за ч. 4 ст. 191 КК. Ще через 3 місяці справу було передано до суду. У ході судового слідства не знайшли підтвердження два епізоди вчиненого Беровою привласнення, у зв’язку з чим її дії кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 191 КК. Обвинувальний вирок суд постановив через 3 місяці 12 днів після початку розгляду справи.
Яке рішення щодо покарання Берової мав прийняти суд, постановляючи обвинувальний вирок?
Пилипенка засуджено місцевим судом за необережне тяжке тілесне ушкодження до обмеження волі на строк 2 роки із
137
звільненням від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Із застосуванням ст. 69 КК Пилипенку призначене покарання у виді штрафу.
Чи відповідає вимогам закону таке рішення апеляційного
суду?
Місцевим судом Худієва засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Худієв уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом II групи, у вчиненому щиро покаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Худієва на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.
Вербило і Носов приїхали до сусіднього села, купили вина та горілки і цілий день пиячили. Повертаючись додому і наздогнавши Носова, Вербило вдарив його по голові малокаліберною гвинтівкою за те, що той поїхав, не почекавши його. Коли Носов упав, Вербило спробував вдарити ще раз, але йому зашкодив Соловйов. У результаті нанесеного удару Носову було заподіяно тяжке тілесне ушкодження і його визнано інвалідом II групи.
Місцевим судом Вербила було засуджено: за ч. 1 ст. 263 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 296 КК — до обмеження волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 121 КК і за сукупністю вчинених злочинів — до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК до нього застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням. Застосовуючи таке звільнення, місцевий суд послався на те, що Вербило раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро покаявся, звільнений від раніше
138
займаної посади і що колектив за місцем роботи просив не позбавляти його волі.
Чи обґрунтований висновок місцевого суду про застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням?
Шофер Ласковець допустив грубе порушення правил безпеки дорожнього руху. Перебуваючи у нетверезому стані та рухаючись по лівому боці дороги зі швидкістю, яка набагато перевищувала дозволену, він збив Білика, котрий від завданих йому численних травм помер на місці події.
За ч. 2 ст. 286 КК Ласковця засуджено до позбавлення волі на строк 4 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням та заборонено керувати транспортними засобами протягом 2 років. Застосування ст. 75 КК суд обґрунтував тим, що Ласковець раніше не був судимий, дії його не мали злісного характеру, а потерпілий переходив дорогу, не переконавшись у безпечності руху.
Дайте оцінку рішенню суду.
Логінова було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, до позбавлення волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Йому був встановлений іспитовий строк 2 роки. У період іспитового строку стало відомо, що після вчинення крадіжки, але до постановления вироку за неї Логінов вчинив грабіж. Суд засудив Логінова за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років і, частково приєднавши покарання, призначене за попереднім вироком, остаточне покарання призначив у виді позбавлення волі на строк 6 років. Чи правильно вирішив суд?
Соківця було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку він вчинив крадіжку і був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 3 роки.
Яку мінімальну та максимальну міру остаточного покарання може призначити суд за сукупністю вироків? В яких межах
139
мало б призначатись остаточне покарання, коли б за крадіжку Соківця було засуджено до штрафу?