Незважаючи на те, що всі керівники готелю виконують управлінські функції, не можна сказати, що вони займаються одним і тим самим видом трудової діяльності. Окремим керівникам доводиться витрачати час на координування роботи інших керівників, які, в свою чергу, координують роботу менеджерів нижчого рівня, і так до рівня керівника, що координують роботу неуправлінського персоналу, - людей, які виробляють продукцію і послуги.
Вищий рівень управління готельним підприємством представлений власником готелю і генеральним директором, які приймають загальні рішення стратегічного плану. При цьому власником може бути приватна особа чи ціла корпорація.
Прикладом стратегічної мети готельного підприємства, що визначається самим власником, може бути орієнтація підприємства на обслуговування певного сегмента ринку: групових туристів або туристів-індивідуалів, туристів, що прагнуть до відпочинку і відновлення здоров'я, чи учасників конгресів і конференцій і т. д.
У розвиток стратегічної мети власником також може бути встановлено, що ресторан, що знаходиться в складі готельного комплексу, буде надавати харчування тільки своїм гостям. Іншим прикладом, що випливає з основної мети підприємства, може бути встановлення визначеного рівня цін на готельне розміщення. [14;с.67]
Подібні рішення і завдання відносяться до категорії загальних, від яких залежать:
- розмір підприємства;
- вибір місця розташування для його будівництва;
- архітектура й інтер'єр, меблі та устаткування;
- підбір персоналу.
Управлінська структура великих
готельних підприємств може включати посади 5-6 директорів відділів, що
підкоряються генеральному директорові. Це директор з харчування, директор з
розміщення, фінансовий, технічний, комерційний директори. Вони представляють
середній рівень управління і забезпечують реалізацію політики функціонування
підприємства, розроблену вищим керівництвом, відповідають за доведення більш
детальних завдань до підрозділів і відділів, а також за їхнє виконання.
1.3
Розробка організаційної структури в готельному бізнесі
При розробці організаційної структури фахівці відштовхуються від цільових функцій і функціональних елементів організації.
Перші - це основні функції організації, що забезпечують виробничий процес, націлені на кінцевий продукт, містять у собі процес створення продукту, пропозицію продукту, маркетинг і фінансування організації.
Функціональні елементи є значною частиною процесу менеджменту. Це ті функції або дії, що не націлені на кінцевий продукт, а надають підтримку цільовим функціям і включають: адміністративну підтримку, планування, контроль за якістю й ін.
Наприклад, у готельному бізнесі організаційна структура зосереджена навколо ключових функцій, безпосередньо пов'язаних із продуктом, пропонованим готелем.
До цих ключових функцій можна віднести прийом і розміщення гостей, виробництво харчування і напоїв, маркетинг, продаж номерів, організацію конференцій і зустрічей тощо.
До функціональних елементів можна віднести забезпечення безпеки, інженерне забезпечення, бухгалтерський облік, адміністративну діяльність та ін. Іноді останні намагаються привласнювати собі обов'язки перших.[27;с.22]
Менеджери, чиї обов'язки пов'язані з основною діяльністю організації, називаються лінійними менеджерами. У готелях лінійні менеджери працюють у службі розміщення, виробництві харчування і напоїв.
Працівники, що підтримують діяльність організації та роботу лінійних менеджерів, називаються функціональним персоналом.
Цей персонал забезпечує роботу відділів маркетингу, кадрів, бухгалтерії, інженерної служби. Від роботи цього персоналу залежить якість обслуговування.
Наприклад, як багато чого залежить від безперебійної роботи інженерних систем, які обслуговує інженерна служба, знають усі.
Службовці функціональних підрозділів, на відміну від лінійних менеджерів, не мають права управляти працівниками інших відділів чи департаментів.
При розробці організаційної структури компанії слід дотримуватися наступних положень: спеціалізація робіт; департаментизація; визначення повноважень; розмір контрольних функцій; методи координації.
За допомогою спеціалізації вирішується питання розподілу завдань компанії між її працівниками. За відсутності чи слабкої спеціалізації працівники несуть відповідальність за всі питання.
Одним з основних завдань менеджменту є визначення масштабу спеціалізації роботи. Спеціалізація повинна привести до збільшення продуктивності праці і полегшити управлінський контроль над усіма діями.
З іншого боку, поділ загальної роботи на дрібні одиниці збільшує необхідність у координації діяльності працівників, залучених до окремих видів операцій.
Проте надмірна спеціалізація може призвести до зниження мотивації в працівників і падіння інтересу до роботи.
Департаментизація групує разом визначені види робіт для координації діяльності різних працівників компанії. Наприклад, ресторанні компанії відносять у різні департаменти процес виробництва продуктів харчування й обслуговування відвідувачів.
Після створення департаментів для виконання певних видів робіт перед вищим керівництвом організації виникає природне запитання про наділення повноваженнями окремих менеджерів та інших працівників.
Незалежно від того, сильно централізована організація чи ні, необхідно приймати ті чи інші рішення на різних рівнях.
При визначенні повноважень насамперед, слід враховувати особисті якості службовців, рівень їхньої професійної підготовки, в згодом - середовище, де вони працюють, і стиль управління компанією.
Переваги і недоліки функціональної організації в компанії індустрії гостинності залежать від ефективного функціонування кожного департаменту.
Спеціалізація департаментів і
підрозділів здійснюється за вимогою вищої інстанції, що також здійснює
координацію дії між департаментами. Компанії індустрії гостинності відчувають
гостру потребу в сильному керівництві на вищому рівні організаційної ієрархії.
РОЗДІЛ 2. КОНКУРЕНЦІЯ І
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ
2.1
Конкурентоспроможність та конкурентні переваги готелів
Конкурентоспроможність - це зумовлене економічними, соціальними та політичними чинниками становище країни або окремого товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. Конкурентоспроможність - це позиція підприємства, яка дає змогу йому виграти змагання між підприємцями, яке виявляється на ринку товарів та послуг.
Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Відомий англійський економіст Ф. Хайєк слушно стверджував: „Суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети”.
Розуміння конкурентоспроможності підприємства трактується фахівцями по-різному. Термін „конкуренція ” походить від латинського слова „сопсиггеге,, що означає „зіштовхуюсь”. Конкурентоспроможність - це реальна і потенційна можливості підприємств в існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та реалізовувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є привабливішими для споживачів, ніж товари їхніх конкурентів.
Джерелами конкурентних переваг є прогрессивна організаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Конкурентна перевага - наявність у системі якої-небудь ексклюзивної цінності, що дає їй переваги перед конкурентами. Конкурентні переваги підприємства, за джерелами їх виникнення, можна поділити на внутрішні та зовнішні.
Галузь готельного господарства є привабливою для інвесторів, і може підвищити конкурентоспроможність України на світовому ринку. Одним із привабливих міст України для розвитку готельного господарства є Львів.
Львів - це культурна столиця України, з багатою історичною спадщиною, яка наповнена звичаями і традиціями.
На сьогодні готельний ринок міста становить близько 2800 номерів, а це більше ніж 6000 місць. Інвестори зацікавлені реконструювати існуючі та будувати нові готелі реально оцінюючи можливості ринку.
Так, лише з 2008 року готельний ринок Львова збільшився більш, ніж на 700 номерів. Згідно з дослідженням готельної сфери Львова, яке проводилось Лозаннською школою готельного бізнесу, наповненість існуючих готелів та стрімке зростання кількості туристів спричинило готельний бум у Львові. За 2000-2011 роки Львівщина перемістилася з дев'ятого місця на перше за кількістю діючих підприємств готельного господарства України. У 2011 році близько 10% від усіх приїжджих, що зупинялись у готельних закладах України, проживали на Львівщині.
Для більш чіткого представлення розвитку готельного господарства Львова оглянемо декілька готелів міста, і визначимо їхні конкурентні переваги. Об'єктами дослідження стали такі готелі: «Леополіс», «Нобіліс», «Сіtadel Inn», «Гранд», «Опера».
Для того, щоб краще оцінити готелі, ми визначили основні критерії, за якими будемо оцінювати їх конкурентні переваги:
- місце розташування;
- визначення додаткових послуг;
- цінова політика номерного фонду;
- наявність активної маркетингова політики;
- наявність дисконтної програми або спеціальних програм.
1. Готель «Опера»
Готель «Опера» розташований у центрі Львова, усі номери зручні та оформлені зі смаком. До послуг один з найкращих ресторанів міста, сучасний конференц-зал(Додаток А) та кімната для переговорів, бізнес-послуги, безкоштовні паркінг, WI-FI та інші послуги.
Готель «Опера» розташований в історичному та діловому центрі Львова, на проспекті Свободи, 45, що біля Оперного театру. Доїзд до готелю дуже зручний і простий, не потребує жодних об'їздів. Таким чином, проведення конференцій, нарад, інших бізнес-заходів, або ж просто відпочинок у «Опері» - це швидко, якісно та зручно.
Номерний фонд готелю налічує 4 номери одномісних стандартів, 8 одномісних покращених, 16 двомісних стандартів з окремими ліжками, 8 двомісних стандартів з двоспальними ліжками, 5 номерів двомісних покращених, 5 однокімнатних напівлюксів(Додаток Б) та 5 двокімнатних люксів.
Вартість проживання: від 850 грн до 2380 грн за добу.
2. «Гранд Готель»
Готель «Гранд Готель» розташований на проспекті Свободи, в самому серці Львова. Користується широкою популярністю у іноземців і вітчизняних туристів. Невід'ємною частиною оздоблення готелю є унікальні вітражі та авторські роботи відомих українських митців, картини яких прикрашають виставки і приватні колекції в багатьох країнах світу. Реконструкція готелю у 1992 р. зберегла оригінальні архітектурні ідеї інтер'єру.
Однією з послуг готелю є заняття у фітнес-центрі, який розташований у 5 хвилинах пішого ходу від готелю і містить басейн із зустрічною хвилею, джакузі, сауну, тренажерний зал, солярій, пропонуються послуги професійних масажистів і досвідчених тренерів.
Загальна кількість номерів - 61, з них люкс - 9; одномісних - 9; двомісних - 43.
Вартість проживання у готелі: від 880 грн. до 2400 грн. за добу у повсякденні дні, та від 820 грн. до 2190 грн. за добу у вихідні дні. Додаткова оплата за проживання третьої особи в номерах категорії напівлюкс, люкс та люкс вищої категорії 300 грн.
3. Готель «Сіtadel Inn»
Сіtadel Inn Ноtеl & Rеsогt є живою згадкою про величну епоху Австро- Угорської імперії, де поєднані розкіш апартаментів та бездоганний сервіс, що задовольнять всі смаки та побажання найвибагливіших гостей.
номерів категорії «Стандарт», 11 номерів категорії «Суперіор» та 2 номери класу «Люкс» приємно здивують кожного гостя вишуканим інтер'єром, винятковим оздобленням та сучасним устаткуванням.Вартість проживання: від 1190 грн до 4240 грн за добу.
Додаткова плата за проживання третьої особи: за дорослого від 400 грн, а за дитину від 200 грн.
4. Готель «Нобіліс»
Єдиний у Львові готель світового класу, де поєднується втілення розкоші та елегантності. Новозбудований «Нобіліс» гармонійно вписався в архітектурний ансамбль центральної частини Львова - вулиць Герцена та Фредра. Готельний комплекс налічує 49 номерів: 20 Стандартів «Класік», 20 Стандартів Покращених, 4 Люкси «Прем'єр», 4 Люкси «Амбасадор» і ексклюзивний трикімнатний Люкс «Нобіліс».
Вартість проживання: від 1980 грн. до 7040 грн. за добу. До послуг споживачів ресторан «Нобіліс», лаунж-бар та цілодобовий лобі- бар з каміном. Для активного відпочинку та оздоровлення - фітнес-зал та СПА- салон, також повний спектр конференційних і додаткових послуг.
5. Готель «Леополіс»
Готель «Леополіс» - це результат прогресивного бачення, метою якого є створення справді виняткового сервісу, котрий підносить гостинність на новий рівень. Вишуканість готелю підкреслює його місце розташування у красивій історичній будівлі.
До послуг гостей готелю ресторан «Світлиця Лева», Лобі бар, безкоштовний Інтернет, цілодобове обслуговування номерів, безкоштовний сніданок, доброзичливий багатомовний персонал, конференц-зали та ще багато іншого.
Номерний фонд готелю становить: 18 покращених номерів, 22 номери напівлюкси, 2 номери люкси, номер люкс «Король Данило». Вартість проживання у готелі: від 2050 грн. до 4700 грн. за добу.
У Львові є три готелі з високою
конкурентоспроможністю на готельному ринку міста Львова, це: «Леополіс»,
«Нобіліс» та «Сііасіеі Іпп». Асортимент додаткових послуг цих готелів дещо
відрізняється між собою, що надає індивідуальності кожному готелю зокрема і
сприяє їх позитивному іміджу. Було досліджено готелі Львова, зокрема
«Леополіс», «Нобіліс», «Сііасіеі Іпп», «Гранд» та «Опера». За результатами
дослідження було виявлено, що всі готелі надають широкий спектр послуг та мають
високий рівень обслуговування. Найбільш відзначилися готелі «Леопліс»,
«Нобіліс» та «Сйасіеі Іпп» широким асортиментом послуг, багатомовним
кваліфікованим персоналом, та індивідуальним підходом до кожного гостя.
2.2 Оцінка
конкурентоспроможності підприємств готельного бізнесу
Конкурентоспроможність - багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїм якісним, економічним, технічним, естетичним, ергономічним характеристикам, але і по комерційних і інших умов його реалізації (строки поставки, ціна, канали збуту, сервіс,реклама).
Дохід від розміщення залежить від відсотка завантаження номерного фонду, який має готель, і ціни продажу номера. Основного переваги готель домагається тоді, коли вона ефективно використовує номерний фонд і в той же час пропонує такий набір додаткових послуг, який враховує потреби як клієнтів, що проживають в готелі, так і клієнтів з вулиці. Необхідність безперервного розвитку номерного фонду усіма готелями сприймається як аксіома і здійснюється відповідно до фінансових можливостей кожного готелю.
Відомо, що, якщо система не розвивається, вона у результаті гине; це повною мірою стосується готелів. Звичайно, мова йде не про фізичну загибель, а про те, що готель може стати неспроможною, тобто буде змушена припинити функціонування як господарської одиниці у зв'язку з відсутністю необхідних ресурсів для здійснення своєї діяльності.
Самий поверхневий аналіз діяльності таких готелів показує, що на якомусь етапі їх розвиток не відповідає вимогам дійсності і вони задовольнялися станом, який колись дозволяв їм отримувати гарні фінансові результати. Але в сучасних умовах, коли складається і працює ринок готельних послуг, який розбитий на сегменти і всередині кожного сегмента йде жорстка конкуренція, для збереження конкурентоспроможності необхідно розвиватися, причому безупинно.