Материал: Умови праці на підприємстві: стан, проблеми та заходи покращення

Високий рівень працездатності безпосередньо залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енергетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу факторів виробничого середовища [17, ст. 82].

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м’язових і вольових зусиль. Ритмічна робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і забезпечує економізацію енергетичних затрат.

Економізація функціональних затрат досягається завдяки стійкій домінанті і автоматизму дій, що виключає зайві рухи, розсіювання уваги тощо.

Особливе значення для підтримання працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим праці і відпочинку.

Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і відпочинку на підприємствах забезпечує підвищення продуктивності праці на 8-10 %, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників (зменшується частота пульсу в процесі роботи, підвищується м’язова витривалість в кінці зміни, покращується координація рухів).

Профілактичні заходи щодо попередження виникнення профзахворювань та отруєнь:

) заміна шкідливих і особливо отруйних речовин на виробництві на менш шкідливі і отруйні;

) механізація та автоматизація виробничих процесів, раціоналізація технології та герметизація апаратури;

) стандартизація сировини з метою зниження отруйних домішок;

) виділення найбільш небезпечних шкідливих процесів в спеціальні ізольовані приміщення;

) загальнообмінна вентиляція, місцева вентиляція, встановлення витяжних шаф;

) заходи з особистої гігієни та періодичний медогляд;

) санітарно-технічна пропаганда та інструктаж.

До індивідуальних засобів захисту від токсичних речовин відносяться:

* респіратори та протигази (захист органів дихання);

* спецокуляри зі щільно прилягаючими оправами (захист очей);

* спецодяг, спецвзуття, рукавиці, мазі і пасти, мило (захист шкіри).

Отже, на мою думку розміщення виробничого обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих та відповідати ергономічній і технологічній раціональності.

Але основною проблемою є зменшення витрат на охорону праці, тому потрібно збільшити бюджет на охорону праці.

Розрахуємо показник матеріальних наслідків для 2010 і 2011 рр.:

Пм = ( М * 1000)/ Ч,

де

М - матеріальні наслідки за звітний період року, грн.;

Ч - чисельність працівників, осіб.

р. = (926*1000)/2675 = 346,17 грн.

р. = (2800,49*1000)/2925 = 957,43 грн.

Як видно з розрахунків показник матеріальних наслідків у 2011 році більший майже втричі, що свідчить про неефективну організацію охорони праці. Також для більш детального розуміння розрахуємо показник витрат на попередження нещасних випадків :

Пн = (З*1000)/Ч,

де

З - витрати на попередження нещасних випадків, грн..

р. = (2094090*1000)/2675 = 782837,38 грн.

р. = (2018380*1000)/2925 = 690044,44 грн.

Показник витрат на попередження нещасних випадків на 92792,94 грн. у 2011 році менший ніж у 2010. Тому самим необхідним є збільшення витрат на охорону праці у наступному році задня економії та збільшення продуктивності праці.

Так, як в 2010 році в розрахунку на одного працівника витрати на охорону праці становили 780,48 грн., а в 2011 році 683,88 грн. зменшення витрат відбулося на 96,6 грн. або 12,38%. Тому для того щоб вийти на рівень з 2010 роком витрати на охорону праці потрібно збільшити на 12,38 % але якщо до покращення і зменшення нещасних випадків на виробництві витрати потрібно збільшити на 25%, і сума витрат буде складати 2522975 грн. за даної кількості працюючих.

Такі зміни будуть значними в підвищені продуктивності праці за рахунок зменшення нещасних випадків і зменшення матеріальної допомоги потерпілим, в результаті - економія від зменшення травматизму. Також треба зазначити , що необхідно звернути увагу на проведення інструктажів щодо дотримання правил на виробництві так, як найбільша частка постраждалих саме від їх недотримання.

ВИСНОВКИ

Дослідження теми роботи щодо наявності та змісту факторів формування умов праці дозволяє сформувати наступні висновки.

В ході роботи було виявлено, що умови праці доцільно визначити як сукупність певних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я і працездатність людини.

Фактори формування умов праці поділяються на: виробничі, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні та соціальні. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

Умови праці впливають на: працездатність; функціональний стан людини; настрій людини та її ставлення до виконуваної роботи.

За ступенем небезпеки шкідливі та отруйні речовини за дією на організм людини поділяються на чотири класи: надзвичайно небезпечні; високонебезпечні; помірно небезпечні; малонебезпечні.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі.

Успіх роботи щодо забезпечення сприятливих умов праці значною мірою залежить від аналізу стану рівня безпеки праці, рангування небезпечних та шкідливих виробничих факторів із врахуванням особливостей трудового процесу. Підвищення рівня безпеки досягається проведенням комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів. Для виявлення ранніх форм захворювань та розробки оздоровчих заходів особи, які стають до роботи, підлягають медичному огляду. Обов'язковими є попередні медичні огляди для тих, кого приймають на роботу, пов'язану з небезпечними шкідливими речовинами та несприятливими виробничими факторами. Дані про захворювання та отруєння на виробництві підлягають ретельному аналізу та узагальненню, на основі чого розробляються заходи для запобігання профзахворювань та профотруєнь, які повинні включатись до колективного договору.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці та аналізом умов праці в Україні здійснюють:

* Кабінет Міністрів України;

* Комітет по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України;

* міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

* місцева державна адміністрація, місцеві Ради народних депутатів;

* асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств. Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права та повноваження кожного з цих органів.

В роботі проаналізовано діяльність ЗАТ «Київобленерго». Підприємство є постачальником електроенергії, що спричинює специфіку виробничої системи підприємства, умов праці та травматизму на виробництві.

Щодо аналізу робочого часу, то протягом 2009-2011рр. фонд робочого часу поступово збільшується. Так у 2010 році порівняно з 2009 роком, на - 350400 людино-годин або на 4,7%, у 2011 році порівняно з 2010 роком на - 730000 або на 9,35%. Що є позитивним показником, також позитивну тенденцію має зростання чисельності робітників. Але збільшується і невідпрацьованний час, за рахунок простоїв, прогулів або неявок на роботу з дозволу адміністрації. Відсоток втрат в 2009 році складає 0,52%, в 2010 році становить 0,013%. За рахунок зниження втрат робочого часу вдалося збільшити продуктивність праці на 0,5097%. А в 2011 році спостерігається значне зростання втрат робочого часу, відсоток втрат в цьому році порівняно з попереднім сягає значення 1,26%. Відповідно в даному періоді можна говорити про зниження продуктивності на 1,24%. У випадкову повної ліквідації втрат вдасться підвищити продуктивність праці на 1,28%

Але найбільшою проблемою на ЗАТ «Київобленерго» є збільшення нещасних випадків. Більшість випадків пов’язані з організаційними причинами, а саме: невикористання або відсутність засобів індивідуального захисту, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів, порушення трудової і виробничої дисципліни . Загалом можна зазначити, що частота травматизму в 2010 році у розрахунку на 1000 працівників становила 1,12 випадок, аналогічний показник 2011 року є значно більший і становить 2,39. Коефіцієнт частоти травматизму у 2011 році є на 113,39 % вищий, аніж аналогічний у 2010 році.

І виною в цій негативній тенеденції є зменшення витрат на охорону праці.

Як було проаналізовано в попередніх розділах, для того щоб зменшити кількість випадків травматизму та як наслідок збільшити продуктивність праці потрібно витрати на охорону праці збільшити на 25%, і сума витрат буде складати 2522975 грн. за даної кількості працюючих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид. / За ред. М. П. Гандзюка. - К: Каравела, 2004. - С. 66-76, 134-137.

. Герасимчук В.Г., Розенплентера А.Е. Економіка та організація виробництва: Підручник - К.: Знання, 2007. - 678 с.

. Горбатова Н. Л. Основні напрямки забезпечення ефективності використання трудових ресурсів - К., 2003. - Вип. 16: Технічна серія. Економічна серія. - с. 267-269.

. Дзюба С. Г. Напрямки використання міжнародного досвіду організації нормування і оплати праці в контексті глобалізації економіки // Наук. пр. - Донецьк, 2004. - Вип.87: Сер.: Економічна. - с. 159-165.

. Дзюба С. Г. Формування ефективної організаційної структури управління нормуванням праці // Прометей. - Донецьк, 2005. - Вип.2 (17). - с. 74-77.

. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. - Вид. 5-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - С. 95-100.

. Житинський Ю. В. Суть і принципи організації нормування праці в системі виробничих відносин // Вісник. - Х., 2004. - Вип.8. - с. 281-285 (7)

. Закон України «Про охорону праці».

. Закон України «Про пенсійне забезпечення».

. Іванов О. Умови праці - турбота спільна // Соціальний захист. - 2000. - № 10. - С. 32-34.

. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 215с.

. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями).

. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. - К.Основа, - 1999.

. Миценко І. М. Умови праці на виробництві: Навч.посібник. - Кіровоград, 1999. - 324с.

. Німко В. Актуальні проблеми використання трудових ресурсів та формування ринку робочої сили // Наукові записки. - Тернопіль, 2003. - Вип. 15. - с. 17-19.

. Оберемок В. М. Виробничий травматизм, професійні захворювання і заходи щодо їх запобігання на підприємствах споживчої кооперації: Лекція для студ. вузів Укоопспілки / Навчально- методичний центр "Укоопосвіта". - К., 1996. - 40с.

. Организация и нормирование труда /под ред. В.В. Адамчука/ - М.: ЗАО "Финстатниформ", 2000.

. Офіційний сайт ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» Електронний ресурс // Режим доступу до ресурсу http://www.aes-ukraine.com.

. Подоровская М.М. Организация труда - К.: МАУП, - 2004.

. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Додатки

Додаток 1

Використання робочого часу, 2009р.

Додаток 2

Використання робочого часу, 2010р

Додаток 3

Використання робочого часу у 2011р

Додаток 4

ЗВІТ ПРО ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ у 2010 році

Респондент:

Найменування:

ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»

08132 Київська обл., Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 2-6

Розділ 1. Потерпілі та нещасні випадки на виробництві

Розділ 2. Окремі матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві та витрати на заходи з охорони працітОкремі матеріальні наслідки нещасних випадків (оформлені актами Н-1 та НТ (НПВ))

Витрати на заходи з охорони праці