Материал: Творчість Анни Гавальда

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Творчість Анни Гавальда

Зміст

Вступ

Розділ 1. Світові тенденції розвитку французької літератури початку XXI століття. Анна Гавальда та її світосприйняття,яке знайшло вихід у її творчості

Розділ 2. "35 кіло надії" - поетична притча про головне: про вибір життєвого шляху, про силу любові та відданості

.1 Особливості та перспективи розвитку особистості на прикладі виховання сім’ї та в школі

.2 Проблема розвитку особистості в дитячому та ранньому шкільному віці героя повісті Грегуара Дюбоска

Розділ 3. Формування та становлення особистості Грегуара Дюбоска, його ціннісна переорієнтація стосовно відношення до світу й оточуючих його людей

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сучасна французька література представлена у всьому світі численними авторами та літературними стилями. Ми маємо можливість вибирати серед романів, поезії, театральних п’єс і серед багатьох інших жанрів. Однією з найбільш відомих та талановитих письменниць та письменників виступає обрана нами для цієї роботи французька письменниця - Анна Гавальда.

Анна Гавальда в своїх творах глибоко проникає в психологію людини, прослідковує формування та прояви рис характеру особистості, висвітлює місце людини в соціумі.

Письменницю вважають "головною французькою літературною сенсацією". Її стиль викладу приваблює французькою витонченістю: "Ніяких різких рухів та інтонацій, ніякого пафосу або сарказму. Гавальда навіть про найсерйозніші речі може говорити легко і ненав’язливо, наче володіє великим талантом сприймати життя таким, яким воно є" "Зовні просте, навіть скупе письмо, по-кіношному яскраві деталі та шалені співчуття і чутливість - абсолютно фізіологічне відчуття причетності до цього світу".

Популярність Анні Гавальді принесли твори "Просто разом", "Я її кохав, Я його кохала", "Розрадить партія гри в петанк", "35 кіло надії". Вже з 1999 року вона стає однією із самих читаємих авторів світу. Її називають зіркою французької словесності та літературним феноменом. Її книжки перекладаються на десятки мов, відмічені цілим сузір’ям премій, по ній ставлять спектаклі та знімають фільми.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що для нас як для педагогів цікавість представляє повість Анни Гавальди "35 кіло надії", в якій розкривається процес формування внутрішнього світогляду та основних рис характеру маленької дитини. Перед нами всього на кількох сторінках проходить становлення особистості хлопчика від трьох до тринадцяти років. Цікаво, що розповідь введеться від першої особи - самого хлопчика. Постає трагедія маленької людини, яка почувається чужою в своїй сім’ї, не знаходить однодумців та прихильників серед однолітків. Ми розуміємо, що неважливо, звати хлопчика Грегуар Дюбоск, чи Богдан, Руслан, Джон, Керолайн або Клаус - трагедія маленької людини в будь-якій частині планети починається з сім’ї. ось у цьому і важливість дослідження по темі повісті "35 кіло надії", в цьому велике суспільне значення обраної теми.

Об’єктом дослідження є повість Анни Гавальди "35 кіло надії".

Предмет дослідження - життя та дорослішання головного героя повісті маленького Грегуара Дюбоска.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні значимості батьків і суспільства при становленні, розвитку маленької дитини, показати шляхи подолання проблем розвитку особистості як в сім’ї, так і в колективі.

Відповідно до об’єкта, предмета та мети дослідження нами сформульовані такі завдання:

1.      Ознайомлення з життя та світоглядом автора повісті.

2.      Розгляд та аналіз повісті автора "35 кіло надії", ознайомлення з проблемами розвитку та становлення особистості головного героя.

.        Дослідження того, як формується та становиться особистість та світогляд головного героя.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 22 сторінки.

Розділ 1. Світові тенденції розвитку французької літератури початку XXI століття. Анна Гавальда та її світосприйняття,яке знайшло вихід у її творчості

Французька література - найстаріша і одна з найбагатших літератур Європи. Протягом усього розвитку вона відрізнялася тісним взаєзв’язком із суспільством та історичним процесом. Своєрідність сучасної французької літератури полягає в її багатющій спадщині. Соціальна загостреність, властивий французам смак до абстрактних ідей і досконалості форми складають її відмінні риси. Рубіж XX - XXI століття привів до зміни роману: синтезу й оновленню традиційних жанрів, появи нових форм оповіді, складних та багаторівневих, які часом не вписуються в загальноприйняті канони. Всі сюжети можна умовно розділити на три категорії: ті, щр показують реальне життя, ті, що прикрашають життя, й ті, що вчать жити. Сучасний роман набуває постійного діалогу з читачем, задає йому несподівані питання, піддає сумніву безперечні істини та ставить перед нелегким вибором.

Французька проза сьогодні - це свіжий погляд на світ, який стрімко змінюється. Сучасні молоді письменники вважали за краще повернутися до розповіді, до техніки розповіді. В центрі традиційного роману залишаться людина та її взаємини зі світом, а в основі розповіді - розказана історія. Цей підхід не припускає, що автори прагнуть чистого реалізму, просто вони завжди звертаються до дії, до реального життя й людини, а не до чистого опису.

Одним із найяскравіших та талановитих представників французької прози є письменниця Анна Гавальда. Їй провокують славу нової Франсуази Саган і називають "ніжним Уельбеком". У своїх творах Анна глибоко проникає в психологію людини, прослідковує формування та прояви рис характеру особистості, висвітлює місце людини в соціумі. Письменницю вважають "головною французькою літературною сенсацією".[11] Її стиль викладу приваблює французькою витонченістю. "Ніяких різких рухів та інтонацій, ніякого пафосу або сарказму. Гавальда навіть про найсерйозніші речі може говорити легко і ненав’язливо, наче володіє великим талантом сприймати життя таким, яким воно є".[13]

"Зовні просте, навіть скупе письмо, по-кіношному яскраві деталі та шалені співчуття і чутливість - абсолютно фізіологічне відчуття причетності до цього світу".[12]

Популярність Анні Гавальді принесли твори "Просто разом", "Я її кохав, Я його кохала", "Розрадить партія гри в петанк", "35 кіло надії". Вже з 1999 року вона стає однією із самих читаємих авторів світу. Її називають зіркою французької словесності та літературним феноменом. Її книжки перекладаються на десятки мов, відмічені цілим сузір’ям премій, по ній ставлять спектаклі та знімають фільми.

Анна народилась 1970 року в місті Булонь-Бійанкур, Франція. З самого дитинства Анна була страшною вигадницею, що не заважало їй добре вчитися в школі. Найбільше вона обожнювала писати твори, і майже всі її роботи вчителька зачитувала класу, як приклад. Анні виповнилося чотирнадцять років, коли її батьки розлучилися, і дівчинці довелося жити і вчитися в пансіоні.

Освіта Анна Гавальда продовжила в Сорбонні і в студентські роки чимало попрацювала - офіціанткою, касиркою і журналісткою. Працювати їй доводилося для того, щоб кожен день у неї був сніданок і, бажано, вечеря, і дівчина зовсім не думала тоді, що отриманий досвід та враження знадобляться їй пізніше для написання стали знаменитими книг. Брала вона участь і в конкурсах. У 1992 році Анна посіла перше місце у французькому конкурсі "Краще любовний лист". Цей конкурс проводився відомої національної радіостанцією, і Анна Гавальда зі своїм коротким, в якихось десять рядків, листом і не уявляла собі, що стане першою серед тисяч претенденток. Лист був написаний від імені молодого чоловіка, що дуже здивувало журі - настільки глибоко дівчина зрозуміла і висвітлила психологію протилежної статі.

Випускні іспити в Сорбонні Анна здати не змогла, а тому замість роботи журналіста зайнялася іншою справою - викладанням французької мови першокласникам в одному з коледжів. В середині дев'яностих Анна Гавальда вийшла заміж, проте згадувати це вона не любить - через кілька років чоловік покинув її, залишивши на згадку про себе двох дітей - сина Луї (1996 рік народження) і дочку Феліс (1999 рік народження). З іншого боку, можливо, саме переживання з приводу зруйнованої сім'ї спонукали Анну до серйозного літературної творчості. У вільний час вона вигадувала різні історії, а потім почала записувати їх. Саме так і вийшла її перша книга, що складається з новел. Правда, ще не зараховуючи себе до числа письменників, Анна Гавальда стала досить помітним французьким автором, тим більше що в 1998 році вона перемогла відразу в трьох літературних конкурсах і отримала досить престижну літературну премію Франції "Кров в чорнильниці" - за свою новелу "Aristote" .

Збірка новел Ганни Гавальди "Мені б хотілося, щоб мене хтось десь чекав" була видана в 1999 році, і книгу виключно тепло зустріли критики, а вже в наступному, 2000, вона отримала Гран-прі RTL. Що ж до широкої публіки, то в самі перші тижні продажів Франція була підкорена талантом молодої письменниці. Цей успіх дивовижний і тим, що жанр оповідання перестав бути модним, і Анна Гавальда буквально відродила інтерес до сучасних новел. За наступні чотири роки книгу перевели на тридцять мов, що цілком адекватно відображає ставлення до яскраво спалахнула нову зірку французької словесності.

Перший роман Анни Гавальди побачив світ у 2002 році. Книга з назвою "Я його любила" була зметена з полиць магазинів, але це виявилося лише початком справжнього успіху. Два роки по тому Анна Гавальда видала роман "Просто разом", і його популярність у Франції затьмарила знаменитий "Код да Вінчі", а за словами читачів, роман не мав собі рівних серед літературних робіт останніх років. Ця книга Гавальди отримала безліч літературних премій і підняла інтерес до попереднього творчості письменниці. Всі три її книги були перевидані небаченими тиражами, значно перевищували мільйон примірників, а остання продана в кількості двох мільйонів штук. Приємний виявився і фінансовий результат - Анна Гавальда заробила своїми книгами тридцять два мільйони євро.

Природно, що творчістю письменниці зацікавилися і в кінематографі. Навесні 2007 року на великий екран у Франції режисер Клод Беррі випустив фільм "Просто разом". У цій кінострічці знялися такі "кити" кінематографа, як Гійом Канні і Одрі Тоту. Кінокритики з великим натхненням відгукнулися про фільм, а думка глядачів можна оцінити по тому факту, що всього за один місяць прокату "Просто разом" подивилися більше двох мільйонів чоловік. Шостий Міжнародний Форум літератури і кіно, який пройшов в Монако, оцінив і режисерський праця в цьому фільмі - Клод Беррі був визнаний гідним премії за кращу і точну адаптацію роману в кіно.

Ще через два роки, в 2009, за романом Анни Гавальди "Я її любив. Я його любила "режисер Ізабель Брайтман створила кіноверсію, де в головній ролі знявся Даніель Отей. Творчість Анни Гавальди взагалі стало затребуваним у кінематографі Франції. У 2010 році на телевізійних екранах з'явилася картина "35 кіло надії" за книгою письменниці, написаної в 2002 році для підлітків. Ганні Гавальда вдалося в цій книзі не просто проникнути у складний дитячий світ, а й знайти точки, фактично визначають подальшу долю дітей.

Наступні романи Анни - "Втішна партія гри в петанк" і "Ковток свободи" стали не менш відомими у світі. Письменницю знають і в Росії - її романи перекладені на російську мову. Кілька разів Анна Гавальда відвідувала нашу країну і навіть говорить в інтерв'ю, що в старості хотіла б працювати в Ермітажі. Вона стверджує, що не любить свою популярність, бо слава дуже шкодить творчості - адже спостерігати за людьми, будучи відомою, дуже важко. Анна навіть не поміщає в книгах свої фотографії і рідко з'являється на телебаченні, а тому її не надто часто впізнають на вулицях.

Анна Гавальда в даний час живе в Мелень, займається вихованням дітей і пише оповідання і статті в журнал "Elle". Діти поки не збираються йти по стопах своєї матері - Луї захоплений ботанікою, а Феліс мріє про кар'єру Коко Шанель. Через іронічних, витончених і дуже реалістичних книг цю француженку називають "новою Франсуазою Саган", а книги її - справжнє задоволення для справжніх цінителів французького шарму і хорошої літератури.

Розділ 2. "35 кіло надії" - поетична притча про головне: про вибір життєвого шляху, про силу любові та відданості

Роман відомої французької письменниці, поетична притча про головне: про вибір життєвого шляху, про силу любові та відданості. Про епізоді з дитинства одного хлопчика. Взаємовідношення поколінь. Про родину. Про те, що мрії можуть і повинні збуватися. Треба тільки дуже сильно захотіти. І дуже сильно постаратися. Вирішуючи свої "дитячі" проблеми, тринадцятирічний герой шукає вихід - і знаходить його, та так, що й дорослим є чому у хлопчиська повчитися.

Для нас, як для педагогів, цікавість представляє саме ця повість Анни Гавальди, в якій розкривається процес формування внутрішнього світу та основних рис характеру маленької людини. Перед нами всього на кількох сторінках проходить становлення особистості хлопчика від трьох до тринадцяти років. Цікаво, що розповідь введеться від першої особи - самого хлопчика. Постає трагедія маленької людини, яка почувається чужою в своїй сім’ї, не знаходить однодумців та прихильників серед однолітків.

2.1 Особливості та перспективи розвитку особистості на прикладі виховання сім’ї та в школі

Провідною метою навчання та виховання є формування цілісної, життєво активної особистості, здатної пізнавати себе і світ, розвиватися і вдосконалюватися, ефективно взаємодіяти з іншими людьми і соціальним середовищем, до якого вона належить.

Внутрішній світ кожної дитини індивідуальний. Так, уже з народження дитина - індивід - людина, як представник людської спільноти, соціуму. Вона починає засвоювати знання, моральні норми та правила. Соціальною істотою людина стає в процесі формування особистості дитини як майбутнього члена суспільства. Особистість формується в процесі свідомої діяльності та спілкування і набуває таких якостей як розумність, відповідальність, свобода, гідність, індивідуальність.

Розвиток людини має не лише анатомо - фізіологічну форму, але й психічну та соціальну. У психічному розвитку збільшується кількість навичок, асоціацій, розширюється уявлення, знання про навколишній світ, словник, обсяг уяви, сприйняття, пам’ять і так далі.

Формування особистості - це становлення людини як члена суспільства, громадянина: засвоюються гуманітарні дисципліни, формуються мистецькі смаки, здатність пристосовуватися до зовнішнього оточення. Тоді ж відбувається величезний вплив сім’ї, школи, суспільства на розвиток дитини.

У ранньому дитячому віці відбувається значний розвиток психіки. В ній відображаються відчуття, сприймання, пам’ять, уява, уявлення, мислення, увага, почуття, воля. Основою розвитку психічних процесів у дитини є її власна активність, що виявляється у спілкуванні з дорослими, в маніпулюванні предметами, в створенні цілісних образів. Тобто дії зумовлюють розвиток відчуття й сприймання. В ранньому дитинстві розвивається увага - від мимовільної до довільної, коли дитина вже діє за вказівкою, долає труднощі. Відбувається збереження в мозку того, що відбувалося в минулому досвіді людини, тобто спостерігають значні зрушення в пам’яті. Також дитина переносить відомі їй дії в якусь нову ігрову ситуацію, тобто створює образи ситуацій, обставин, предметів. Відбувається активізація уяви.