Материал: Теорія економічного аналізу

Аналіз можливостей виробничого процесу передбачає визначення спеціального індексу, який показує, наскільки точно розсіювання технічних характеристик випущеної продукції відповідає допускам, які передбачені науково-технічною документацією.

Важливим інструментом підвищення якості є використання циклу - "планування виконання - перевірка - реакція." Даний цикл показує послідовність і суть процесу постійного підвищення якості. На фазі "планування" визначають зони, які слід покращати (іноді їх називають темами) і формулюють конкретні завдання. Ця фаза передбачає застосування аналізу і генерацію ідей стосовно вирішення намічених завдань . На фазі " виконання " намічені заходи втілюються в процес. Спеціалісти, як правило, рекомендують складати для початку короткостроковий план і в подальшому документувати всі його зміни. На цьому етапі можуть використовуватися контрольні картки. На фазі "перевірка" проводиться оцінка даних, отриманих від реалізації плану. Мета цієї фази - переконатися в тому, що фактичні результати співпадають з першочергово складеним планом. На завершальній фазі, "реакція", результати підвищення формуються у нову стандартну процедуру і відтворюються у всіх аналогічних процесах, в масштабах підприємства. В таблиці 1 показано схему розглянутого вище циклу.

Таблиця 1

Загальний план покращання якості

Цікавим інструментом підвищення якості, який заслуговує на увагу, є розробка систем забезпечення якості, орієнтованих на споживача. Вони ґрунтуються на розуміння якості з точки зору споживача і систематичній роботі на основі такого розуміння для подальшого розвитку. Розуміння якості з точки зору споживача означає:

розуміння у всіх можливих випадках проблем і цілей споживача і сприяння їх вирішенню та досягненню;

знання, як споживач нагромаджує свій досвід і приймає рішення, чи варто йому продовжувати справу з певною компанією.

Діяльність на основі розуміння якості споживачем охоплює не тільки усунення виявлених проблем, але вона включає ще й:

розробку орієнтованих на клієнта систем забезпечення якості, які охоплюють всі затратні елементи;

підвищення ефективності не тільки в межах однієї господарської одиниці, але і показників ефективності партнерів, постачальників, каналів обслуговування, які також впливають на досвід споживача.

Споживачі розглядають якість не з точки зору відповідності продукції технічним вимогам чи її придатності для використання. Вони , як правило, мають певну думку стосовно якості і цілей, які хочуть досягнути, користуючись продукцією чи послугою. Вибравши той чи інший товар, кожен покупець починає протягом певного часу послідовно нагромаджувати досвід. Цей досвід приводить до формування конкретних емоційних станів, таких , як задоволення, захоплення, злість, смуток і т.д., які і впливають на його майбутній вибір. Увага до вражень, цілей, досвіду і емоційного стану споживачів допоможе товаровиробникам сформувати взаємовигідні зв’язки. Такі зв’язки і повинні стати основою програм покращання якості.

Ми перерахували лише деякі інструменти підвищення якості продукції, якими не вичерпується весь спектр заходів, спрямованих на підвищення якості.

Вивчення і вибір інструментарію досягнення високих показників якості для кожного підприємства є важливим і цілком індивідуальним аспектом управління якістю і одночасно завданням операційного аналізу, яке потребує спеціального вивчення.

2. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ - ЗАГАЛЬНИЙ ТА ЗА ЧИННИКАМИ

Підприємства, які виробляють невелику номенклатуру основних виробів, планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. Аналіз виконання плану зі зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють із плановою і фактичною за попередній період, визначають рівень виконання та відхилення від плану, причини цих відхилень, тенденції у змінах собівартості.

Фактичну собівартість одиниці виробу за статтями витрат порівнюють із плановою і нормативною, а для порівнянних виробів - також і з собівартістю минулого періоду. Визначається, як змінилась собівартість виробу проти минулорічної, як виконано план за собівартістю, як змінились витрати за окремими статтями собівартості.

Порівняння витрат за статтями дає змогу виявити збільшення чи економію витрат. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею "Сировина та матеріали", виявляють, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор "норма") і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор "ціна"). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор "норма") визначається станом техніки й організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор "ціна") часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-технічного постачання.

Розмір впливу фактора "норма" визначається як добуток абсолютного відхилення норм витрат і планової ціни одиниці даних матеріальних цінностей, а величина впливу фактора "ціна" - як добуток абсолютного відхилення в ціні одиниці матеріальних цінностей і фактичної витрати матеріалу кожного виду. Визначивши розмір впливу норм і цін на відхилення фактичних витрат на матеріали від планових, необхідно проаналізувати обставини, які спричинили зміни кожної групи факторів. У резерв зниження собівартості продукції записуємо перевитрати за кількістю (нормою) і ціною (зі знаком плюс).

Причини відхилення від норм виявляють за повідомленнями про зміну норм, зведеннями про відхилення від норм, про брак тощо.

Виявлену економію оцінюють позитивно, якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.

Під час аналізу заробітної плати основних робітників виявляються витрати кожного цеху, де виготовляли ці вироби. Для аналізу використовують бухгалтерські документи про доплату робітникам за відхилення від технологічних процесів і від звичайних умов праці. Аналіз сум доплат показує, за якими операціями було допущено перевитрату, і дає можливість зробити висновки про способи ліквідації втрат.

У процесі аналізу перевіряють прогресивність та обґрунтованість витрат часу і розцінок, виявляють динаміку й напрямки цих змін, їх відхилення від нормативних, причини виникнення.

Перевірку ведуть, використовуючи листки на доплату, наряди на відрядну оплату з діагональною рискою, інші відповідні зведення та відомості.

За даними бухгалтерського обліку вивчають причини виникнення втрат від браку і визначають винуватців випуску бракованих деталей.

Накладні витрати, записані в калькуляціях, аналізують щодо всієї товарної продукції тому, що вони списуються на собівартість окремих виробів за певними ознаками (заробітною платою основних робітників, амортизацією) і загальна їхня величина є умовно-постійною. Перевіряється лише обґрунтованість бази розподілу накладних витрат на собівартість різних виробів і правильність самого розподілу.

Для оцінки виконання плану зниження собівартості одиниці продукції фактичну собівартість виробу порівнюють з плановою і минулорічною; визначають відхилення абсолютне й у відсотках; обов’язково роблять письмові висновки.

Оцінку виконання плану зниження собівартості продукції кількох виробів проводять з урахуванням диференціації собівартості і рентабельності. Для цього всю продукцію розподіляють за такими групами: нерентабельна (збиткова), низькорентабельна, середньорентабельна, високорентабельна. Потім для кожної групи виробів визначають структуру собівартості продукції і відсоток виконання плану зниження собівартості. З урахуванням різної питомої ваги окремих груп роблять висновки про резерви зниження собівартості нерентабельних і малорентабельних виробів. Ці висновки обов’язково використовують, плануючи випуск продукції на майбутній період.

якість конкурентоздатність витрата собівартість

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1.

Визначити вплив зміни посівної площі та урожайності на валовий збір продукції рослинництва на основі даних приведених в Додатку 1, за номер варіанту прийняти номер за журналом. Розрахунок провести методом складних індексів. Зробити висновки.

Таблиця 1 - Приклад оформлення

І_ПП = (230*70+75*29+80*76) / (204*70+86*29+92*76) = 1,025

І_У = (230*57+75*76+80*84) / (230*70+75*29+80*76) = 1,048

І_ВЗ = 1,025*1,048 = 1,0742

Висновок : планували засіяти 382 га , але засіяли за фактом 385 га. Валовий збір продукції рослинництва склав за планом - 23766 , а за фактом - 25530. Індекс валового збору склав - 1,0742 ~ 107% , тобто на 7% більше від запланованого.

Задача 2.

Проаналізувати вплив на об'єм випуску продукції зміни матеріаловіддачи та матеріальних затрат. За об'єм витрат сировини за минулий рік прийняти номер залікової книжки помножений на 2, або 200 (якщо номер залікової книжки 12345, то витрати сировини становлять: 12345*2 = 24690 тис. грн. У разі, якщо номер залікової книжки має вигляд - 264/2005, то розрахунок витрат має наступний вигляд: 264*20=52800), Для визначення витрат сировини в звітному році необхідно збільшити минулорічний показник на 23000. За значення матеріаловіддачи минулого року прийняти останні дві цифри номеру залікової книжки +10 (якщо останні дві цифри номеру залікової книжки мають вигляд: 08 та аналогічні, то витрати сировини становлять: 0+8+10=18 грн.). А за матеріаловіддачу звітного року - перші дві цифри залікової книжки +10. Розрахунки провести методом ланцюгових підстановок. Зробити висновки.

Знаходимо відсутні показники - абсолютне та відносне відхилення фактичних значень від планових показників.

Витрати сировини за минулий рік (a₀) = 29213 х 2 = 58426 тис. грн.

Витрати сировини за звітний рік (а₁) = 58426 + 23000 = 81426 тис. грн.

Матеріаловіддача за минулий рік (b₀) = 13 + 10 = 23 одн.

Матеріаловіддача за звітний рік (b₁) = 29 + 10 = 39 одн.

Товарна продукція за минулий рік (у₀) = 58426 х 23 = 1343798 тис. грн.

Товарна продукція в звітному році (у₁) = 81426 х 39 = 3175614 тис. грн..

у = аb;

;

;

;

;

; ;

y₀ = 58426 х 23 =1343798 тис. грн.

у_а = 81426 х 23 = 1872798 тис. грн.

y₁ = 81426 х 39 = 3175614 тис. грн.

у_b =3175614 тис. грн.

Δ y_a = 1872798 - 1343798 = 529000 тис. грн.

Δ y_b = 3175614 - 1872798 = 1302816 тис. грн.

Δy = 529000 + 1302816 = 1831816 тис. грн.

Висновок: Об’єм випуску товарної продукції виріс на 1831816 тис. грн. На цей приріст вплинули два фактори : зростання витрат сировини на 23000 тис. грн зумовило приріст об’єму товарної продукції на 529000 тис. грн., а приріст матеріаловіддачи на 16 одиниць дал підвищення об’єму товарної продукції на 1302816 тис. грн.

Задача 3.

Розрахуйте та проаналізуйте вплив факторів на зміну суми витрат на оплату відсотків за кредитом методом абсолютних різниць. Дані для розрахунків наведені у Таблиці 3 та Додатку 2, за номер варіанту прийняти номер за журналом. Розрахунки зведіть до таблиці. Зробить висновки.